Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

Порівняти:
⇄

ўало'мъ рд~
Псалом 104
0
0
а^ллилђйа, р~д”
(Алилуя.)
1
1
Исповњ'даитеся гв~и, и^ призыва'ите и'мя е^го” Въꙁвњсти'те въ ја%зы'цеX дњ'ла е^го,
Прославляйте Господа і призивайте ім’я Його. Сповіщайте між народами про діла Його.
2
2
Въспо'ите е^мђ, и^ по'ите е^мђ” Повњдите вс^я чюдеса` е^го,
Співайте Йому і славте Його, розповідайте про всі чудеса Його.
3
3
хвали'теся въ и^мя ст~ое е^го” да воꙁвесели'тся срDце и'щђщиX г~а”
Хваліться іменем святим Його. Нехай радіє серце тих, що шукають Господа.
4
4
в#ꙁыща'те г~а, и^ ё^тверди'теся” в#ꙁыща'те лица е^го вынђ,
Шукайте Господа й сили Його, шукайте лиця Його завжди.
5
5
помянњте чюдеса е^го ю&же сътвори`” Чюдеса е^го, и^ сђдбы` ё^стъ е^го”
Згадуйте чуда Його, що він створив, знамення Його й суди уст Його.
6
6
сњмя а^враа'мле раби е^го, сн~ве і^а'ковли и^ꙁбра'ннїи е^го”
Ви, насіння Авраамове, раби Його, сини Якова — обрані Його.
7
7
То'и г~ь бг~ъ нашъ, по все'й ꙁемли` сђдбы е^го”
Він є Господь Бог наш: по всій землі суди Його.
8
8
Помянђ` в# вњкъ ꙁавњтъ свои, слово е^же ꙁаповњда в ты'сяща родо'въ”
Він навіки пам’ятає завіт Свій, слово, [яке] заповідав у тисячі родів,
9
9
Є$же завњща` а^враа'мђ, и^ кля'твђ свою і^саа'кђ”
яке заповідав Авраамові, і клятву Свою Ісаакові.
10
10
И$ поста'ви я& і^а'ковђ в# повелњнїе, и^ і^ил~ю в# завњтъ вњченъ”
І поставив його законом для Якова та Ізраїля в завіт вічний,
11
11
Гл~я, тебњ дам# ꙁе'млю ханаа'ню, ю^же достоа'нїа ва'шего”
кажучи: «Дам тобі землю Ханаанську в поділ насліддя вашого».
12
12
Зане быти и^мъ ма'ломъ число'мъ, и^ не мно'ѕи пришельцы в не'й.
Коли їх було ще мало за кількістю, дуже мало, і були вони чужинцями в ній,
13
13
и^ преидо'ша эT ја^ѕы'ка въ ја^ѕыкъ, и^ эT црsтвїа в лю'ди и'ны”
і переходили вони від народу до народу, з царства до племені іншого,
14
14
Не ѓ^ста'ви чл~ка ѓ^би'дњти иX, и^ ѓ^бличи` ѓ^ ниX цр~я`”
Він не дозволив нікому кривдити їх і забороняв про них царям:
15
15
Не прикасайтеся помаꙁа'номђ мое^мђ, и^ въ пррoцехъ моиX не лђка'внђите”
«Не доторкайтеся до помазаних Моїх і не чиніть зла пророкам Моїм».
16
16
И$ приꙁва` глаD на' ꙁемлю, вся'ко ё^тверженїе хлњбное сътры`”
І прикликав голод на землю, і знищив усяке хлібне стебло.
17
17
Посла` предᲆ ними чл~ка, в# рабъ проданъ бысть і^ѓ'сифъ”
Послав перед ними чоловіка; в рабство був проданий Йосиф.
18
18
Смири'ша въ ѓ^ко'вахъ но'ѕњ е^го, желњꙁо про'иде дш~а е^го.
Скували кайданами ноги йому, в залізних путах була душа його,
19
19
до'ндеже прїиде слово е^го, сло'во гн~е ражDеже и&”
аж поки сповнилося слово Його, слово Господнє випробувало його.
20
20
Посла цр~ь и^ разрњши` и& кн~ѕя людїи, и^ ѓ^ста'ви е^го”
Послав цар і звільнив його, володар народу випустив його.
21
21
Оу^сᲄа'ви е^го господи'на до'мђ свое^мђ, и^ кня'ѕя всемђ стяжа'нїю свое^мђ,
І поставив його господарем над усім домом своїм і правителем над усім володінням своїм.
22
22
наказати кн~ѕя е^го ја^ко себе`, и^ старця е^го ё^мђ'дрити”
Щоб він настановляв вельмож його за душею своєю і старійшин його навчав мудрости.
23
23
И$ вни'де і^ил~ь въ е^гі'пеT, и^ і^а'ковъ пришельствова в зе'млю ха'мовђ”
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків у землю Хамову.
24
24
И$ возрасти` люди своа ѕњло, и^ ё^крњпи` и& паче врагъ е^го”
І дуже розмножив Бог людей Своїх, і зробив їх сильнішими від ворогів їхніх.
25
25
Преврати` срDце и^хъ, въꙁненави'дњти лю'ди е^го, лесть сътвори'ти в рабњхъ е^го”
Попустив серце єгиптян зненавидіти народ Його, чинити напасті рабам Його.
26
26
Посла` мољ=се'я раба` свое^го, и^ а^аро'на, е^гоже и^збра` себњ”
Тоді послав Мойсея, раба Свого, і Аарона, якого вибрав.
27
27
Положи в нихъ словеса` ꙁна'менїи е^го, и^ чюдесъ е^го в# ꙁемли` ха'мовњ”
Вони показали між ними слова знамень Його і чудеса [Його] в землі Хамовій.
28
28
Посла` тмђ`, и^ померче, ја^ко прегръчиша словеса` е^го.
Наслав темряву і зробив морок, і не могли суперечити слову Його.
29
29
преложи во'ды и^хъ в# кровь и^ і^ꙁмори` ры'бы ихᲆ”
Перемінив воду їх на кров і поморив усю рибу їх.
30
30
Въскипњ` земля и^хъ жя'бами, въ скро'вищихъ цр~і'и и^хᲆ”
Закишіла земля їх жабами, навіть у покоях царів їхніх.
31
31
Рече` и^ прїидо'шя песїа мђхы и^ скни'пы въ вся предњлы и^хъ”
Сказав Він, і роями з’явились оводи й комарі у всій країні їх.
32
32
Положи дожда и^хъ грады, ѓ^гнь попаля'ющь в земли и^хъ”
Послав на них град замість дощу, і вогонь палючий на землю їх.
33
33
И$ пораꙁи` винограды и^хъ, и^ смокви и^хъ, и^ сътры вся'ко древо предњлъ и^хъ”
Побив виноград і смоковниці їх, і дерева поламав у країні їх.
34
34
Рече, и^ прїидо'шя прђѕи, и^ гђсе'ница, и%мже не бњ числа`.
Сказав, і прийшли сарана та гусінь — без ліку.
35
35
и^ снњдо'ша всякђ травђ` в ꙁемли` иX. и^ поја^до'ша вся'къ плоD земля иX”
І пожерли всю траву на землі їх, поїли увесь урожай на полях їх.
36
36
И$ пораꙁи` всякъ прьвенец# в земли` и^хъ, эT нача'тка всякого ᲄрђда` и^хъ”
І умертвив всякого первістка в землі їх, початки всієї сили їх.
37
37
И$ꙁведе` иX съ среброM и^ зла'томъ и^ не бњ` в колњнехъ иX боляи`”
І вивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було хворого в колінах (поколіннях) їх.
38
38
Въꙁвесели'ся е^гипетᲆ въ и^схожденїи и^хъ, ја%ко нападе` страX и^хъ на' ня”
Зрадів Єгипет, коли вийшли вони, бо обійняв його страх перед ними.
39
39
Распро'стретъ ѓ%блакъ в покровъ иM, и^ ѓ^гнь просвњти'ти иM но'щїю”
Господь розпростер над ними хмару, як покров [їм], і вогняний стовп, — щоб світив [їм] уночі.
40
40
Проси'шя, и^ прїидо'ша крастели, и^ хлњба нбsнаго насы'ти иX”
Просили вони, і Він послав їм перепелиць і хлібом небесним насичував їх.
41
41
Разверз#е камень и^ потеко'ша воды`, и^ потеко'ша въ безвоDныX рњки`”
Розколов скелю, і потекла вода, зашуміла рікою по землі сухій.
42
42
ЈА/ко помянђ` сло'во ст~ое свое е^же къ а^враа'мђ рабђ` свое^мђ.
Бо згадав Він слово Своє до Авраама, раба Свого,
43
43
и^ і^зведе` лю'ди своа в радости, и^ і^збра'нныя своя в# веселїи”
і вивів народ Свій з радощами, обраних Своїх — з веселощами.
44
44
И$ дастъ иM страны` ја^ѕы'кᲆ, и^ трDђ людїи наслњдоваша.
І дав їм землю народів, і успадкували вони працю чужих народів.
45
45
ја%ко да съхраняT ѓ^правDанїа е^го и^ закона е^го въꙁыщTђ”
Щоб заповіді Його виконували й дотримувалися закону Його. Алилуя!
1001
1001
Слvа.
Слава…

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.