|
ўало'мъ ч~г
|
Псалом 93
|
|
0
|
0
|
|
ўлоM дввDъ, четвори'ца сђботы. неѓ^пи'санъ эT е^вреи” ч~г”
|
[Псалом Давида в четвертий день тижня.]
|
|
1
|
1
|
|
Бг~ъ эTм#ще'нїи г~ь, бг~ъ эTм#щенїи не ѓ^бинђлся е^сть”
|
Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе!
|
|
2
|
2
|
|
Въꙁнеси'ся сђдяи` ꙁемли`, вᲆꙁдажDь вᲆꙁдаа'нїе гордыM”
|
Встань, Судде землі, дай відплату гордим.
|
|
3
|
3
|
|
доко'лњ грњшници г~и, доколњ грњшницы въсхва'лятся;
|
Доки, Господи, доки нечестивці будуть вихвалятися?
|
|
4
|
4
|
|
провњща'ютъ, и^ въꙁгл~ють неправдђ, въꙁгл~ютъ вс^и дњ'лающеи` беꙁако'нїе”
|
Вони говорять неправдиві слова, величають себе всі, що чинять беззаконня.
|
|
5
|
5
|
|
Люди твоа г~и смири'ша, и^ досто'анїе твое ѓ^ꙁло'биша”
|
Народ Твій, Господи, поневолили і гноблять насліддя Твоє.
|
|
6
|
6
|
|
Вдови'цђ и^ си'ра ё^мори'шя, и^ пришельца ё^би'ша”
|
Вдовиць і сиріт уморюють і пришельців убивають.
|
|
7
|
7
|
|
И$ рњшя, не ё^зритъ г~ь. ниже раꙁђмњетъ б~ъ і^аковль”
|
І кажуть: «Не побачить Господь, не дізнається Бог Якова».
|
|
8
|
8
|
|
Раꙁђмњите же безђ'мнїи` в людехъ, и^ бђ'ии нњкогда ё^мђдритеся”
|
Зрозумійте ж, нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму?
|
|
9
|
9
|
|
Насаждеи` ё^хо, не слы'шитᲆ л^и; и^ли съꙁда'выи ѓко, не сматряетъ ли;
|
Той, Хто створив вухо, чи не почує? І той, Хто створив око, чи не побачить?
|
|
10
|
10
|
|
наказааи` ја%ѕыки, не ѓ^бличи'тъ л^и, ё^чаи` чл~ка ра'зђмђ;
|
Той, що врозумляє народи і дає людям розуміння, невже не покарає вас?
|
|
11
|
11
|
|
г~ь съвњсть помыш#ле'нїя члчsка, ја%ко сђть сђе'тна”
|
Знає Господь замисли людські, що вони марні.
|
|
12
|
12
|
|
Блаже'нъ чл~къ, е^гоже а^ще накажеши г~и, и^ эT зако'на твое^го наё^чи'ши и&”
|
Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого,
|
|
13
|
13
|
|
ё^кроᲄи'ти е^го эT дн~їи лютъ, до'ндеже и^зры'ется грᲇшномђ я'ма”
|
щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму.
|
|
14
|
14
|
|
ЈА/ко не эTри'нетъ г~ь людїи свои^хъ, и^ достоянїа свое^го не ѓ^ста'витᲆ,
|
Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого.
|
|
15
|
15
|
|
дон#деже пра'вда ѓ^брати'тъся на сђ'дъ, и^ блиꙁъ еа` вс^и правїи срDцемъ”
|
Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем.
|
|
16
|
16
|
|
кт^о въста'нетъ м^и на лђкавнђющаа`, и^ли кт^о съпрDеста'нетъ м^и на дњ'лающая безако'нїе;
|
Хто стане за мене проти злочинців? І хто стане за мене проти тих, що чинять беззаконня?
|
|
17
|
17
|
|
а^ще не г~ь помо'глᲆ б^ы ми в ма'лᲇ вселилася б^ы вᲆ а'дъ дш~а моа”
|
Якби б Господь не поміг мені, то скоро зійшла б до пекла душа моя.
|
|
18
|
18
|
|
А$ще гл~ахъ поDвижася нога` моа” Млsть твоа г~и помага'ше м^и”
|
Коли я сказав: «Похитнулися ноги мої», тоді милість Твоя, Господи, підтримувала мене.
|
|
19
|
19
|
|
По мно'жествђ болњꙁнїи мои^хᲆ в# срDци мое'мъ, ё^тњшенїа твоя възвесели'шя дш~ђ мою”
|
Коли ж намножувалися скорботи в серці моїм, Твоя втіха насолодою наповнювала душу мою.
|
|
20
|
20
|
|
да не пребђ'детъ тебњ престолъ безако'нїа, съѕидааи` трђдъ на повелњнїе”
|
Чи допустиш Ти, щоб поблизу Тебе постала оселя розбійників, що чинять насильство наперекір закону?
|
|
21
|
21
|
|
ё^ловя'тᲆ на' дш~ђ правеDничђ, и^ кро'вь непови'ннђю ѓ^сђ'дятъ”
|
Вони натовпом нападають на душу праведника і кров неповинну судять.
|
|
22
|
22
|
|
И$ бысть мн^њ г~ь в# прибњжище, и^ б~ъ мой в# помощᲆ ё^пова'нїа моего”
|
Але Господь — захист мій, і Бог мій — твердиня надії моєї.
|
|
23
|
23
|
|
и^ въздастъ и^мъ г~ь беꙁако'нїе и^хъ, и^ по лђка'в#ствїю иX погђбитъ и^хъ г~ь б~ъ”
|
Він поверне на них беззаконня їхні і злочинством їхнім погубить їх, знищить їх Господь Бог наш.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла'ва”
|
Слава…
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.