|
ўало'мъ рм~а
|
Псалом 141
|
|
0
|
0
|
|
ра'ꙁђма двDвъ. внегда` быти емђ в# пещерњ. мл~тва. рм~а”
|
Повчання Давида. Молитва його, коли він був у печері.
|
|
1
|
2
|
|
Гла'сомъ моиM къ г~ђ въꙁваX, гла'сомъ мои'мъ къ г~ђ помолюся”
|
Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу.
|
|
2
|
3
|
|
Пролњю преD ни'мъ мл~твђ мою, печаль мою преD ни'мъ въꙁвњщђ`”
|
Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене.
|
|
3
|
4
|
|
Внегда` и^зчеꙁаетъ эT мене дђхъ мой, и^ т^ы поꙁна` стеꙁя` моя” На пђти` сем#, по немђже хождааX, съкры'шя сњть мнњ”
|
Дивився я навкруги — і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою.
|
|
4
|
5
|
|
сматряхъ ѓ^деснђ'ю, и^ въз#гля'дахъ, и^ не бњ` ꙁнааи` мене” Поги'бе бњг#ство эT мене`, и^ нњсть вꙁыска'аи` дш~ю мою”
|
Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих.
|
|
5
|
6
|
|
ВъꙁваX к тебᲇ г~и, рњхъ, т^ы е^си ё^пованїе мое, часть моа е^си на ꙁемли` живыхъ”
|
Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене.
|
|
6
|
7
|
|
Воньми` мл~твђ мою, ја%ко смириXся ѕњло`” И$зба'ви м^я эT гоня'щыхъ м^я, ја%ко ё^крњпи'шяся паче мене”
|
Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою.
|
|
7
|
|
|
И$ꙁведи и^с темни'ца дш~ю мою, и^сповњдатїся и^мени твоемђ” Мене` жDђтъ правеDницы, до'ндеже въздаси` мн^њ”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.