|
ўало'мъ м~д
|
Псалом 44
|
|
1
|
1
|
|
В конеw, ѓ^ и^ꙁмᲇншиXся сн~в# коре'ѓv в# ра'зMђ, пњснь ѓ^ въꙁлюбленнеM м~д
|
Начальнику хору. На музичному інструменті шошан. Повчання синам Кореєвим. Пісня про Улюбленого.
|
|
2
|
2
|
|
Оры'гнђ срDце мое сло'во бл~го, гл~ю а%ꙁъ дњла моя цр~е'ви” ЈА/ꙁыk мой, тросᲄь кни'жника скоропі'сца”
|
Вилилось із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві. Язик мій — перо книжника-скорописця.
|
|
3
|
3
|
|
красе'нъ добро'тою паче сн~въ члчsкыX, и^ꙁлїа'ся блгDдть въ ё^стнаX твои^х#, сего ради блsви тя б~ъ в# вњкъ”
|
Ти прекрасніший за синів людських, виливається благодать із уст Твоїх. Тому благословив Тебе Бог навіки.
|
|
4
|
4
|
|
Препоя'ши ѓ^рђжїе свое по' бедрᲇ твой си'лне”
|
Прив’яжи меч Твій до бедра Твого, сильний, славою Твоєю і красою Твоєю.
|
|
5
|
5
|
|
Красото'ю твоею` и^ добро'тою твоею`, и^ наляци, и^ ё^спњва'й, и^ црsтвђй” и%стины раd и^ кро'тосᲄи и^ пра'вды, и^ наста'виT тя ди'вно десни'ца твоя`”
|
І натягни лук, і встигай, і царюй істини ради, і лагідности, і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя.
|
|
6
|
6
|
|
стрњлы твоя и^з#ѓ^щре'ны си'лне, людїе поD тобою падђт#, в# срDци врагъ цр~е'въ”
|
Гострі стріли Твої, [Сильний]! Вони в серце ворогам Царя. Впадуть народи перед Тобою.
|
|
7
|
7
|
|
прsтлъ твой б~е в# вњкъ вњка, же'ꙁлъ пра'вости, же'ꙁлᲆ црsтвїа твоего”
|
Престіл Твій, Боже, повік віку, жезл правоти — жезл Царства Твого.
|
|
8
|
8
|
|
вᲆꙁлюбилъ е^си правдђ, и^ въꙁненави'дњ безаконїе” Сего ради пома'ꙁа т^я бж~е б~ъ твой, е^ле'ѓ^мъ радости паче прича'стникᲆ твоиX”
|
Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх.
|
|
9
|
9
|
|
Змљ=рна и^ стакти и^ касі'а, эT ри'ꙁъ твоиX, эT тяжести слоновых#, и^ꙁ ниXже въꙁвесели'ша т^я
|
Вся одежа Твоя — як смирна, алое і касія; в палатах із слонової кості звеселять Тебе.
|
|
10
|
10
|
|
дще'ря цре'й въ чsти` твоей” ПреDста цр~ца ѓ^деснђ'ю тебе, в ри'ꙁаX поꙁлаще'ннахъ ѓ^дња'на, преё^краше'нна”
|
Дочки царів почесні гості Твої; стала цариця праворуч Тебе, в ризи позолочені одягнена, прикрашена.
|
|
11
|
11
|
|
Слы'ши дщи`, и^ ви'ждь, и^ приклони` ё^хо твое`, и^ ꙁабђ'ди лю'ди твоя, и^ домъ эTц~а твоего”
|
Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє, і забудь народ твій і дім отця твого.
|
|
12
|
12
|
|
И$ вожделњеT цр~ь добро'тњ твой, ја%ко ᲄой е^сть г~ь твой, и^ поклони'шися е^мђ”
|
І забажає Цар доброти твоєї, бо Він — Бог твій, і поклонишся Йому.
|
|
13
|
13
|
|
и^ дщи` ти'рова съ да'ры, лицђ твое^мђ помо'лятся бога'тїи людьстїи”
|
І дочка Тира з дарами, і найбагатші з народів помоляться лицю Твоєму.
|
|
14
|
14
|
|
Вся` сла'ва дщере цр~е'вы в#нђт'рь, рясны` ꙁлаты'ми ѓ^дња'на преё^краше'на”
|
Вся слава дочки царя в ній самій, одежа її шита золотом.
|
|
15
|
15
|
|
приведђтся цр~ю дв~ы в# слњдъ ея`, бли'ж#няа` ея` приведђт'ся тебᲇ,
|
В дорогих прикрашених ризах введуть її до Царя. Приведені будуть діви вслід за нею, подруги її.
|
|
16
|
16
|
|
приведђт'ся въ весе'лїе и^ радость. в#ведђтся в# цр~ковь цр~е'вђ”
|
Приведуть їх з піснями радости і введуть їх у палату Царя.
|
|
17
|
17
|
|
Вмњ'сто эTц~ъ твоиX быша сн~ове твои`, ё^ста'виши иX кн~ѕя по все'й ꙁемли`”
|
Замість батьків Твоїх будуть сини Твої. Ти поставиш їх князями по всій землі.
|
|
18
|
18
|
|
Помянђ` и%мя твое` во вся'коM ро'дњ и^ ро'дњ” Сего ради людїе и^сповњдятся тебᲇ в# вњк#, и^ вᲆ вњк# вњка”
|
Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді. Заради того люди всі вихвалятимуть Тебе і прославлятимуть ім’я Твоє повік віку.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.