Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

Порівняти:
⇄

ўало'мъ рз~і
Псалом 117
0
0
А/ллилђйа, рз~і”
[Алилуя.]
1
1
Исповњдаитеся гв~и, ја^ко бл~гᲆ ја^ко в# вњкъ млsть е^го”
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
2
2
да рече'тъ ё^бо домъ і^ил~евъ, ја^ко бл~гъ, ја^ко в# вњкъ млsть е^го”
Нехай же промовить [дім] Ізраїлів, що Господь благий, і повіки милість Його.
3
3
да рече'тъ ё^бо домъ а^а^ро'нь, ја^ко бл~гъ, ја^ко в' вњкъ млsть е^го”
Нехай говорить дім Ааронів, що Господь благий, і повіки милість Його.
4
4
да рекTђ ё^бо вс^и боя'щеи`ся г~а, ЈА/ко бл~гъ, ја%ко в# вњкъ млsть е^го”
Нехай говорять всі, що бояться Господа, бо [Він благий,] і повіки милість Його.
5
5
эT скорби приꙁвахъ г~а, и^ приꙁва` м^я в# простра'нтво”
У скорботі взивав я до Господа, і Він почув мене і вивів мене на простір.
6
6
г~ь мн^њ помщникъ, и^ не ё^бою'ся чт^о съᲄворитъ мнњ чл~к#”
Господь — мій помічник, і я не боюся, що зробить мені людина.
7
7
г~ь мн^њ помощникᲆ, и^ а%зъ въз#ꙁрю на врагы моя”
Господь — мій помічник, і я сміливо дивлюся на ворогів моїх.
8
8
Бл~го е^сть надњ'атися на' г~а, не'жели надᲇ'атися на чл~ка”
Краще уповати на Господа, аніж надіятися на людину.
9
9
Бл~го е^сть ё^повати на' г~а, не'же ё^повати на' кн~зя”
Краще уповати на Господа, аніж покладатися на князів.
10
10
Вс^и ја^ѕы'ци ѓ^быдошя м^я, и^ і'менемъ гн~имъ противляXся и^мъ”
Обступили й оточили мене, я ж іменем Господнім переміг їх.
11
11
ѓ^бышDеше ѓ^быдо'шя м^я, и^ і'менеM гн~имъ противляXся иM”
Оточили мене, але я іменем Господнім подолав їх,
12
12
ѓ^быдо'ша мя ја^ко пче'лы сот#, и^ раз#горњшася ја^ко ѓ%гнь в# терьнїи, и^ і'менеM гн~иM противляXся и^м#”
обсіли мене, наче бджоли [соти], розгорілися, як вогонь у сухому терні, але я іменем Господнім подолав їх.
13
13
Възриновенᲆ преклониXся па'сти, и^ г~ь прїа'т# мя”
Вони били мене, щоб я впав, але Господь підтримав мене,
14
14
Крњпость моа и^ пњнї мое` г~ь, и^ бы'сть м^и въ сп~се'нїе”
Господь — моя сила і пісня моя, і став моїм спасінням.
15
15
Глsа ра'дости и^ сп~се'нїа в се'лехᲆ правDеникᲆ” десни'ца гн~я сътвори си'лђ,
Голос радости і спасіння в оселях праведників. Правиця Господня дає їм силу,
16
16
десни'ца гн~я възнес'е м^я” десни'ца гн~я сътвори` си'лђ”
правиця Господня піднесла мене, правиця Господня дала мені силу.
17
17
не ё^мрђ` н^о живᲆ бђдђ, и^ повњм# дњ'ла гн~я”
Не умру, а житиму і повідатиму про діла Господні.
18
18
Показђа накаꙁа` м^я г~ь, см~рьти же не предастъ м^я”
Караючи, покарав мене Господь, але смерті не віддав мене.
19
19
эTврьзњте мнњ враᲄа` пра'вды, и^ вшDе в н^я и^сповњмся гв~и”
Відчиніть мені врата правди, і я ввійду ними і прославлю Господа.
20
20
Сїи врата гн~я пра'вDенїи вни'дђтъ в ня”
Ось врата Господні; праведні увійдуть ними.
21
21
И$сповњмся тебњ, ја^ко ё^слы'ша м^я, и^ бысть мн^њ вᲆ спасе'нїе”
Прославляю Тебе, Господи, що Ти почув мене і став моїм спасінням.
22
22
Ка'мень е^гоже небрего'шя ѕи'ждђщей, сей бысть вᲆ главђ` ё^глђ”
Камінь, що занедбали будівничі, став в основу (наріжним каменем).
23
23
эT г~а бысть с^и, и^ е^сть ди'вна въ ѓ^чїю на'шею”
Від Господа це сталося, і дивне воно в очах наших.
24
24
Сі'и дн~ь и^же сътвори` г~ь, възрадђемся и^ вᲆзвеселимся вонь”
Цей день, його ж створив Господь, радіймо й веселімось в нім.
25
25
ЭO г~и сп~си же, ЭO г~и поспњши же”
О Господи! Спаси, о Господи! Допоможи.
26
26
блsве'нъ грядыи` въ и^мя гн~е, блsви'хоM в^ы и^з домђ гн~я”
Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Благословляємо вас із дому Господнього.
27
27
б~ъ г~ь, и^ ја^ви'ся намᲆ” Съста'вите празDникᲆ въ ё^крашеныX, до ро'гъ ѓ^лтаре'выхъ”
Бог Господь і явився нам. Вчиніть свято, несіть жертви до Жертовника Господнього.
28
28
б~ъ мой е^си т^ы, и^ і^сповњмтися” б~ъ мой е^си т^ы, и^ възнесђ` т^я” и^сповᲇмся тебњ, ја^ко ё^слы'ша м^я, и^ бысть мн^њ вᲆ сп~се'нїе”
Ти — Бог мій, буду хвалити Тебе. Ти Бог мій, [буду славити Тебе. Бо Ти почув мене і став моїм спасінням].
29
29
И$сповњдайтеся гв~и ја^ко бл~гъ, ја^ко в# вњкъ млsть е^го”
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
1001
1001
Слvа.
Слава…

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.