|
ўало'мъ ри~
|
Псалом 108
|
|
0
|
0
|
|
в# конецъ, ўаломъ дввDъ, р~и”
|
Начальнику хору. Псалом Давида.
|
|
1
|
1
|
|
Бж~е хвалђ мою` не премолчи`,
|
Боже хвали моєї! Не мовчи.
|
|
2
|
2
|
|
ја%ко ё^ста грњшнича, и^ ё^ста` льсти'ваго на' мя эTврьзо'шася” Гл~ашя на' мя ја^ꙁы'комъ льсти'вымъ,
|
Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди.
|
|
3
|
3
|
|
и^ словесы` ненави'стными ѓ^быдо'шя м^я, и^ бра'шяся со мно'ю тђ'не”
|
Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини;
|
|
4
|
4
|
|
Вᲆ мњсто любве` ѓ^блъга'хђ м^я, а^з же мл~твђ дњ'ахъ”
|
за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся;
|
|
5
|
5
|
|
И$ положи'ша на' м^я ѕл^а въꙁ#блага'я, и^ не'нависть ꙁа въꙁлюбле'нїе мое`”
|
віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою.
|
|
6
|
6
|
|
Поста'ви на'нь грњш#ника, и^ дїа'волъ да ста'нетъ ѓ^деснђю е^го”
|
Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього.
|
|
7
|
7
|
|
Внегда` сђди'тися е^мђ да и^ꙁы'детъ ѓ^сђже'нъ, и^ мл~тва е^го бђ'ди вᲆ грњхъ”
|
Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх.
|
|
8
|
8
|
|
да бђ'дђтъ днїе е^го ма'ли, и^ е^пі'скоп#ство е^го прїйметъ и'нъ”
|
Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший.
|
|
9
|
9
|
|
да бђ'дђтᲆ сн~ве е^го сљ=ры, и^ жена` е^го вдова`”
|
Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою.
|
|
10
|
10
|
|
дви'жащеся да преселятся сн~ове е^го, и^ въꙁ#про'сятъ, да и^ꙁгнани бђ'дђтъ и^ꙁ домовъ свои'хъ”
|
Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх.
|
|
11
|
11
|
|
да вꙁы'щетъ ꙁаимода'вецъ вся е^ли'ка сђть е^го, и^ да въсхи'тятъ чђжїи трђды` е^го”
|
Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його.
|
|
12
|
12
|
|
да не бђдетъ е^мђ ꙁасᲄђ'пника, ниже бђ'детъ и^же ё^ще'дритъ сљ=роты е^го”
|
Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його;
|
|
13
|
13
|
|
да бђ'дђтъ чяда е^го в па'гђбђ, в роD е^ді'нъ да потребится и'мя е^го”
|
нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його.
|
|
14
|
14
|
|
да въспомяне'тся беꙁако'нїе эTц~ъ е^го преD гм~ь, и^ грᲇхъ ма'тере е^го да не ѓ^чи'стится”
|
Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений.
|
|
15
|
15
|
|
да бђдђтъ преD гм~ь вы'нђ, и^ да потреби'тся эT земля память иX”
|
Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі,
|
|
16
|
16
|
|
ꙁанеже не помянђ` сътворити млsть, и^ погна` чл~ка ни'ща и^ ё^бога, и^ смире'на срDцемъ ё^мрьтви'ти”
|
за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її.
|
|
17
|
17
|
|
И$ въꙁлюби кля'твђ, и^ прїидетъ е^мђ. и^ не въсхотњ блsве'нїа, и^ ё^да'лится эT него”
|
Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього.
|
|
18
|
18
|
|
И$ ѓ^блече'ся в# кляᲄвђ ја%ко в ри'ꙁђ, и^ вни'де ја%ко вода` въ ё^тробђ е^го, и^ ја^ко е^лей въ ко'сти е^го”
|
Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його;
|
|
19
|
19
|
|
да бђдет# е^мђ ја%ко ри'ꙁа в нюже ѓ^блачи'тся, и^ ја^ко по'ясъ, и'миже вы'нђ ѓ^поя'сђется
|
і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується.
|
|
20
|
20
|
|
Се^ дњ'ло ѓ^блъга'ющихъ м^я эT г~а, и^ гл~ющыхъ лђкавая на дш~ђ мою”
|
Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою!
|
|
21
|
21
|
|
И$ ты г~и г~и сътвори со мною и'мени ради своего, ја%ко бл~га млsть твоа”
|
Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя.
|
|
22
|
22
|
|
Иꙁба'ви м^я, ја%ко ни'щь и^ ё^бо'гъ е^смь а^ꙁ# и^ срDце мое, смђтися во мнᲇ”
|
Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені.
|
|
23
|
23
|
|
ЈА/ко сњнь е^гда ё^кло'нится эTяXся, сътрясохся ја%ко прђ'ѕи”
|
Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її.
|
|
24
|
24
|
|
Колњнњ мои` и^ꙁнемого'стњ эT поста, и^ плоть моа` и^змᲇни'ся е^ле'я ради”
|
Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи.
|
|
25
|
25
|
|
И$ а'ꙁъ быX поноше'нїе и^мъ. видњшя мя, покиваша глава'ми свои'ми”
|
І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами.
|
|
26
|
26
|
|
Помози` м^и г~и бж~е мой, и^ сп~си` м^я по млsти твое'й”
|
Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї.
|
|
27
|
27
|
|
и^ раꙁђмњютъ, ја%ко рђка твоа` си, и^ т^ы г~и сътворилъ е^си я&”
|
Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив.
|
|
28
|
28
|
|
ПрокленTђ тїи, и^ ты` блsви'ши” Въста'ющеи` на мя постыдятся, ра'бъ же твой въꙁвесели'тся”
|
Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується.
|
|
29
|
29
|
|
да ѓ^блекђтся ѓ^блъга'ющеи` м^я в# срамъ, и^ ѓ^де'жют#ся ја^ко ѓ^дежею стђдо'мъ свои'мъ”
|
А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм.
|
|
30
|
30
|
|
И$сповњмся гв~и ѕᲇло` ё^сты` мои'ми, и^ посредњ мно'гᲆ въсхваю` и&”
|
А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його,
|
|
31
|
31
|
|
ЈА/ко ста` ѓ^деснђю ё^бо'гаго, спасти` эT гоня'щых# дш~ђ мою`”
|
бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.
|
|
1001
|
1001
|
|
Слvа,
|
Слава…
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.