|
ўало'мъ ћE~з
|
Псалом 67
|
|
1
|
1
|
|
В конецъ, пњснїи ўалоM двDвъ” ћEз”
|
Начальнику хору. Псалом Давида. Пісня. (Пророчий).
|
|
2
|
2
|
|
Да въскрsнетъ б~ъ, и^ разы'дђтся враѕи е^го, и^ да бњжатᲆ эT лица е^го ненави'дящей е^го”
|
Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його; нехай побіжать від лиця Його всі ненависники Його.
|
|
3
|
3
|
|
ЈА$ко и^зчеꙁа'етъ дыM, да и^зчеꙁнђтъ. ја%ко та'ет# во'скъ эT лица ѓ^гню, та'ко да поги'бнђтъ грњшници эT лица` бж~їя”
|
Як щезає дим, нехай щезнуть, як тане віск від лиця вогню, так нехай згинуть грішники від лиця Божого.
|
|
4
|
4
|
|
А$ правеDници да възвеся'тся, възрадђются прDе бг~оM, насладя'тся в# весе'лїи”
|
А праведники нехай звеселяться, нехай радіють перед Богом, нехай святкують у радості.
|
|
5
|
5
|
|
Вᲆспо'ите б~ђ по'ите и'мени е^го, пђть сᲆтвори'те възшDешемђ на ꙁа'пады” г~ь и^мя е^мђ, и^ радђитеся прDе ни'мъ”
|
Співайте Богові, співайте імені Його, рівняйте дорогу перед Тим, Хто йде, як Переможець. Господь — ім’я Йому, радійте перед лицем Його.
|
|
6
|
6
|
|
Смятђт'ся эT лица` е^го, эTц~а си'рыX, и^ сђдїа в#дови'ц#” Бг~ъ в мњстњ ст~њмъ свое^мъ”
|
Отець сиріт і Суддя вдовиць — Бог, Він у святих оселях Своїх.
|
|
7
|
7
|
|
б~ъ вселя'етъ е^ді'номысленыа в# домъ, възводя` ѓ^кова'ныя мђжествомъ, такоже прогнњвающая, живђщ'аа въ гробњхъ”
|
Бог одиноких вводить у дім; визволяє в’язнів із кайданів, а непокірні живуть у гробах.
|
|
8
|
8
|
|
Бж~е, е^гда и^схожDаше прDе люDми` свои'ми, е^гда мимохожа'ше в# пђсты'ни,
|
Боже, коли йшов Ти поперед народу Твого, коли проходив Ти через пустелю,
|
|
9
|
9
|
|
ꙁемля поᲄрясе'ся” И$бо нб~са ка'нђша эT лица` б~а сїна'ина, эT лица б~а і^ил~ева”
|
земля тряслася, навіть небеса танули від лиця Божого, і Синай — від лиця Бога, Бога Ізраїлевого.
|
|
10
|
10
|
|
До'жDь во'ленᲆ эTлђчи'ши б~е достоа'нїю твое^мђ, и^ і^знемо'же, ты же съверши ю&”
|
Рясний дощ проливав Ти, Боже, на насліддя Твоє, і коли знесилювалося воно, Ти підкріпляв його.
|
|
11
|
11
|
|
Живот#ная твоя живђтъ на не'й, ё^гото'валъ е^си блгsтїю твоею` нищемђ б~е”
|
Народ Твій Ти оселив на землі Твоїй, і з благости Твоєї Ти все приготував для бідного.
|
|
12
|
12
|
|
г~ь дасть гл~ъ бл~говњствђющиM си'лђ мно'гђ,
|
Господь дасть слово тим, що благовістять з великою силою.
|
|
13
|
13
|
|
цр~ь силъ възлюбленаго, лњпотою до'мђ раꙁдњли'ти користь”
|
Царі з військом утікають, утікають, а ті, що сидять вдома, ділять здобич.
|
|
14
|
14
|
|
А$ще поспите` посредњ предњлъ, крилњ` голђбинњ посребренњ, и^ междора'мїа еа` в# блеща'нїи зла'та”
|
Коли ж ви оселялися на землях [своїх], то стали мов голубка, у якої крила — як срібло, а пір’я сяє золотом.
|
|
15
|
15
|
|
Є$гда разньстви'тъ нбsныи цр~я на не'й, ѓ^снᲇжа'тся в селмо'нњ”
|
Коли ж Всевишній розсіяв царів на цій землі, вона забіліла, як сніг на горі Селмоні.
|
|
16
|
16
|
|
Гора бж~їа, гора тђчнаа, гора ё^сы'ренаа, гора тђчная”
|
Гора Божа — гора велика, гора кріпка, гора висока.
|
|
17
|
17
|
|
Вскђ'ю непщђе'те горы ё^сы'реныа; гора ю&же бл~говоли б~ъ жити в не'и” И$бо г~ь всели'тся до конца,
|
Чого ви заздрите, гори високі, на гору, що на ній Бог благоволив жити і буде перебувати на ній вічно?
|
|
18
|
18
|
|
колесни'ца бж~їа тмами темъ, ты'сящя гобзђ'ющыхъ” г~ь в нихъ в# синаинњ въ ст~емъ”
|
Колісниць Божих тьма і тисячі тисяч. Серед них Господь на Синаї, у святині.
|
|
19
|
19
|
|
Вᲆз#шел# е^си на высотђ`, плњнилъ е^си плњнъ” Прїа'лъ е^си даа'нїе в# чл~цехъ, и^бо не покаря'ющаа`ся е^же вселитися”
|
Ти зійшов на висоту, полонив полон, прийняв дари для людей, щоб і непокірні могли жити у Господа.
|
|
20
|
20
|
|
г~ь бг~ъ блsвенъ, блsвенъ г~ь дн~ь дн~е” Поспᲇшитъ намъ б~ъ сп~се'нїи нашихъ,
|
Господь Бог благословенний; благословенний Господь допоможе нам кожного дня.
|
|
21
|
21
|
|
б^ъ нашь, б~ъ сп~са'ти, и^ гн~я гн~я и^сходища смр~тнаа”
|
Бог — Спаситель наш, Бог наш, Бог, щоб спасати. У владі Господа ворота смерти.
|
|
22
|
22
|
|
Э$баче б~ъ съкрђшитъ главы` врагъ своиX, врьхъ власъ преходящыхъ в# прегрњше'них# свои^хъ”
|
Бог сокрушить голови ворогів Своїх, волохате тім’я того, хто закам’янів у беззаконні.
|
|
23
|
23
|
|
Рече г~ь, эT васа'на ѓ^бращђ, ѓ^бращђ въ глђбинахᲆ морскыX.
|
Сказав Господь: «Від Васана поверну тебе, виведу з глибини моря,
|
|
24
|
24
|
|
ја%ко да ѓ^мо'чится нога твоа в# крови`, ја%зы'къ псовъ твоиX эT врагъ эT него”
|
щоб обмочив ти ногу твою, як пси язик свій, у крові ворога».
|
|
25
|
25
|
|
Видњна бы'шя шествїа твоа бж~е, шествїа б~а мое^го цр~я е^же въ ст~ем#”
|
Ми бачили, як ішов Ти, Боже, як ішов Ти — Цар мій і Бог мій — у святиню.
|
|
26
|
26
|
|
Предвари'шя кн~ѕи близъ пою'щиX, посредњ дв~ъ тљ=мпа'нницъ”
|
Попереду князі і ті, що співали, за ними — ті, що грали на струнах, а кругом — діви з тимпанами.
|
|
27
|
27
|
|
Въ цр~квахъ блsвите б~а, г~а эT и^сто'чниk іил~евъ”
|
В церквах благословляйте Бога — Господа від джерел Ізраїлевих.
|
|
28
|
28
|
|
т^ђ венїами'нь ю'ношя въ ё^жасњ, кн~ѕи і^ё^дови влDкы и^хъ, кн~ѕи завђло'ни, кня'ѕи нефџали'мли”
|
Там Веніамін молодший — князь їхній, князі Іуди — владики їхні, князі Завулонові, князі Неффалимові.
|
|
29
|
29
|
|
ЗаповњжDь бж~е си'лђ твою, ё^крњпи бж~е с^е, е^же съдњла в насъ,
|
Бог твій дав тобі таку силу. Утверди, Боже, те, що Ти створив для нас.
|
|
30
|
30
|
|
эT цр~кви твоеа` въ і^е^рлsи'мъ” Тебњ` принесђтъ цр~їе да'ры,
|
Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари.
|
|
31
|
31
|
|
запрети` ѕвњремъ тростнымъ” Со'нмъ ю^нецъ въ ю'ницяхъ лDюскыхъ, ꙁатвори'ти и^скђшеныа сребромъ” Разрђши` ја%зы'кы хотящая бра'немъ”
|
Утихомир звіра, що в очереті, зібрання биків серед тихих телят — гордих народів, що хваляться сріблом своїм; розвій тих, що готують війни.
|
|
32
|
32
|
|
Прїидђтъ молитвеницы эT е^гљ=пта, е^џїѓ'пїа прDевари`тъ рђка е^а` б~ђ”
|
Прийдуть з Єгипту вельможі молитися; Ефіопія простягне руку свою до Бога.
|
|
33
|
33
|
|
Цр~ьства ꙁемна'я по'ите б~ђ, въспо'ите гв~и”
|
Царства землі! Хваліть Бога, оспівуйте Господа,
|
|
34
|
34
|
|
ВъзшеDшемђ на' нб~о нбsное на въсто'кы” Се^ дасть гла'сђ свое^мђ глsа си'лы,
|
Який зійшов на небо небес превічно. Ось Він дає голосу Своєму голос сили.
|
|
35
|
35
|
|
дади'те сла'вђ бв~и” На і^ил~и велелњ'пота е^го, и^ си'ла е^го на ѓ%блацехъ”
|
Віддайте славу Богу; на Ізраїлі велич Його і могутність Його на хмарах.
|
|
36
|
36
|
|
ди'венъ бг~ъ въ ст~ыX своиX, б~ъ і^ил~евъ” То'и дастъ си'лђ и^ дръжа'вђ лю'демъ свои^мъ. бла'гословенъ бг~ъ”
|
Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів; Він дає силу й твердість народу [Своєму]. Благословенний Бог!
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла'ва”
|
Слава…
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.