|
ўало'мъ ѓ~в
|
Псалом 72
|
|
0
|
0
|
|
ўлоM а^са'фовъ, о~в”
|
Псалом Асафа.
|
|
1
|
1
|
|
Ко'ль бл~гъ б~ъ і^ил~евᲆ, пра'выM срDцемъ”
|
Який милостивий Бог Ізраїлів до народу Свого, до чистих серцем!
|
|
2
|
2
|
|
Мнњ же в#ма'лњ не подвижя'стњся ноѕњ, в#ма'лњ не пролїа'шяся стопы моя”
|
Мої ж мало не похитнулися ноги, мало не посковзнулися стопи мої.
|
|
3
|
3
|
|
ЈА/ко възревновахъ на беꙁако'нныя, ми'ръ грњшникомъ зря`”
|
Я позаздрив безумним, бачивши добробут беззаконних.
|
|
4
|
4
|
|
ЈА/ко нњсть въсклоненїя в# смерти и^хъ, и^ ё^тверженїе в ра'нњ иX”
|
Бо нема їм страждання, й до смерти їхньої міцні сили їхні.
|
|
5
|
5
|
|
В трђдњхъ члчsкыхъ нњ' сђть, и^ съ чл~кы не прїимђтъ ра'нъ,
|
У трудах людських їх нема, і не знають вони людської біди.
|
|
6
|
6
|
|
сего ради ё^дръжа` и^хъ гръдыни до конца`” ѓ^дњ'ашяся непра'вдою и^ нече'стїемъ свои'мъ,
|
Тому-то гордість підняла їхню пихатість, і, як в одежу, одягаються вони у неправду та нечестя свої.
|
|
7
|
7
|
|
и^зы'детъ ја%ко и^с тђка непра'вда иX” Преидо'ша в# любовь срDца,
|
Пливе, наче олива, неправда їхня, живуть за похотями свого серця.
|
|
8
|
8
|
|
помы'слишя и^ гла~шя в# лђка'в#ствᲇ, непра'вдђ в# высотђ` гл~аша”
|
З усього глузують, зневажливо говорять про Бога, звисока розмовляють.
|
|
9
|
9
|
|
Положи'шя на нб~си` ё^ста` своя, и^ ја%зыкъ иX пре'иде по ꙁемли`”
|
До небес підносять уста свої, і язик їхній обходить землю.
|
|
10
|
10
|
|
Сего ради ѓ^братя'тся людїе мои` сњмо, и^ дн~їе и^сполнь ѓ^бря'щђтся в ниX”
|
Тому звертаються до них люди і п’ють їхню воду повною чашею,
|
|
11
|
11
|
|
И$ рњшя, како ё^вњдњ б~ъ, и^ а'ще е^сть ра'ꙁђмъ в# вы'шнемъ;
|
і кажуть: «Як довідається Бог? І чи знає Всевишній?»
|
|
12
|
12
|
|
с^е сїи грњшници, и^ гобꙁђюще в# вњкᲆ ё^дръжа'шя богаTство”
|
І ось ці нечестивці завжди живуть у достатку і примножують багатство.
|
|
13
|
13
|
|
И рXњ, е^да всђ'е ѓ^пра'вдихъ срDце мое, и^ ё^мыхъ в непови'нныхъ рђцњ мои`”
|
[І я сказав: ] «Чи не даремно я дбаю про чистоту серця і в невинності умивав руки мої;
|
|
14
|
14
|
|
И$ быхъ јаꙁвенᲆ весь дн~ь, и^ ѓ^бли'чник# мой на ё^трениX”
|
віддавав себе під удари щодня і щоранку себе осуджував?»
|
|
15
|
15
|
|
А/ще гл~ахъ повMњ та'ко, с^е ро'дђ сн~овᲆ твоиX е^мђже ѓ^бᲇщаXся
|
Але коли б я сказав: «Буду і я так жити», то я став би зрадником перед родом синів Твоїх.
|
|
16
|
16
|
|
и^ непщевахъ раꙁђмᲇти” Се^ трђдъ е^сᲄь предо мною,
|
І я став думати, як би мені все це зрозуміти, але тяжким було це в очах моїх.
|
|
17
|
17
|
|
до'ндеже вни'дђ вᲆ ст~и'ло бж~їе, и^ раꙁђмᲇю в# послDњняа иX”
|
Аж поки не ввійшов я у святиню Божу та не зрозумів кінця їхнього.
|
|
18
|
18
|
|
ѓ^баче ꙁа лще'нїа и^хᲆ положиl и^мъ е^си ѕлая, ниꙁложилъ я& е^си в#негда разгръдњти”
|
Дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони.
|
|
19
|
19
|
|
Ка'ко бы'шя в# ꙁапђстњнїе внеꙁа'пђ; и^ꙁчеѕо'шя, погибо'шя ꙁа беꙁаконїе свое”
|
Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, погинули за беззаконня свої.
|
|
20
|
20
|
|
ЈА/ко со'нїе въста'ющаго, г~и въ градњ твоеM ѓ^браꙁъ иX ё^ничижи'ши”
|
Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, розбудивши їх, знищив помисли їхні у місті Твоїм.
|
|
21
|
21
|
|
ЈА/ко ражDеже'ся срDце мое`, и^ ё^тро'бы моа` и^ꙁмњнишяся”
|
Коли хвилювалося серце моє і боліла душа моя,
|
|
22
|
22
|
|
И$ а'ꙁъ ё^ничиженъ, и^ не раꙁђмњхъ, ско'тенᲆ быX ё^ тебе`,
|
я був нерозумним, я як тварина був перед Тобою.
|
|
23
|
23
|
|
и^ аꙁъ вы'нђ с тобою” Оу^дръжалъ е^си рђ'кђ деснђю мою,
|
Але я завжди з Тобою, Ти тримаєш мене за праву руку мою.
|
|
24
|
24
|
|
и^ съ совњтомᲆ твои'мъ наста'вилᲆ м^я е^си, и^ съ сла'вою прїа'тъ м^я”
|
Ти порадою Твоєю провадиш мене, і до слави Твоєї Ти приймеш мене.
|
|
25
|
25
|
|
Чт^о б^о ми е^сть на нб~си, и^ эT тебе что` въсхотXњ на ꙁем#ли`;
|
Хто бо для мене є на небі? І чого без Тебе бажати мені на землі?
|
|
26
|
26
|
|
и^ꙁчезе` срDце мое и^ плоть моа, б~е срDца моего, и^ часть моя б~е мои въ вњкы”
|
Знемагають серце моє і тіло моє за Тобою, Боже серця мого і доле моя, Боже, навіки.
|
|
27
|
27
|
|
ЈА/ко с^е ё^даля'ющеи`ся эT тебе` поги'бнђтъ, потребилᲆ е^си вся'кого любы` дњющаго эT тебе`”
|
Бо ось ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть. Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе.
|
|
28
|
28
|
|
Мнᲇ же прилњпля'тися бв~и бл~го е^сть, полага'ти на' г~а ё^пованїе мое” Въꙁвњсᲄи'ти м^и вс^я хвалы` твоя, въ вратњх# дщере сїѓ'ня”
|
А мені найкраще прихилятися до Бога, покладати на Господа надію мою, сповіщати про всі діла Твої в Церкві Твоїй [у вратах дочки Сионової].
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.