|
ўало'мъ п~и
|
Псалом 88
|
|
1
|
1
|
|
Ра'ꙁђма е^џа'ма, і^ил~ьтянина, п~и”
|
Повчання Ефама Езрахіта.
|
|
2
|
2
|
|
Ми'лости твоя г~и въ вњкы въспою, в рDо и^ ро'дъ въꙁвњщђ и'стиннђ твою у^сты` мои'ми”
|
Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми.
|
|
3
|
3
|
|
ЈА/ко рече, в# вњкъ ми'лость сᲆѕи'жDется, на нб~сеX ё^гото'вается и'стина твоа”
|
Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя.
|
|
4
|
4
|
|
ЗавњщаX ꙁавњтъ и^збра'ннымъ мои'м#, кляхся дв~дђ рабђ` мое^мђ
|
«Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму:
|
|
5
|
5
|
|
до' вњка” Оу^готоваю сњмя твое, и^ съѕи'жDђ в рDо и^ ро'дъ прsтлъ твой”
|
навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій».
|
|
6
|
6
|
|
И$сповњдяT нб~са чюдеса` твоя, г~и, и%бо и'стинђ твою в# цр~кви ст~ых#”
|
Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих.
|
|
7
|
7
|
|
ЈА/ко кт^о въ ѓ^блацехъ сравнится гв~и, ё^подо'биTся гв~и в# сн~охъ бж~їихъ;
|
Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими?
|
|
8
|
8
|
|
бг~ъ прославля'емъ в# совњтехъ ст~ыхъ, ве'леи и^ стра'шенъ е^сть наD всњми ѓ'крестными е^го”
|
Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього.
|
|
9
|
9
|
|
г~и б~е силъ, кт^о подо'бенъ тебᲇ; си'ленъ е^си г~и, и^ і'стина ᲄвоа ѓ%крестъ тебе`”
|
Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе.
|
|
10
|
10
|
|
Ты` владњ'еши дръжа'вою мор#ско'ю, въꙁмђще'нїе же воlн# е^го т^ы ё^кротиши”
|
Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його.
|
|
11
|
11
|
|
Ты` смирилъ е^си ја^ко ја%ꙁвена гордаго, мы'шцею си'лы твоеа раꙁгналъ е^си врагы твоя”
|
Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх.
|
|
12
|
12
|
|
твоя сђтъ нб~са, и^ твоя` е^сть зем#ля. вселе'ннђю и^ конця` еа` т^ы ѓ^сновалъ е^си,
|
Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його.
|
|
13
|
13
|
|
сњверъ и^ мо'ре т^ы съꙁда`” Џаво'ръ и^ е^рмо'нъ ѓ^ и^мени твое'мъ въꙁрадђетася.
|
Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються.
|
|
14
|
14
|
|
твоя мы'шца съ си'лою” да ё^тверди'тся рђка` твоа`, вᲆꙁнесе'тся десница твоа”
|
Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя.
|
|
15
|
15
|
|
Пра'вда и^ сђдба`, ё^готованїе престола твое^го” Млsть и^ і'стина преDи'дета преD лицемъ твои'мъ”
|
Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм.
|
|
16
|
16
|
|
Бл~же'ни людїе вᲇдђщеи` въскликнове'нїе” г~и въ свњтњ лица твоего по'идђтъ,
|
Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять,
|
|
17
|
17
|
|
и^ ѓ^ и^мени твоемъ възрадђются весь дн~ь, и^ пра'вдою твоею вᲆзнесђтся”
|
і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться.
|
|
18
|
18
|
|
ЈА/ко похвала` си'лы иX т^ы е^си, и^ въ бл~говоленїи твое'мъ въꙁнесе'тся ро'гъ наш#”
|
Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш.
|
|
19
|
19
|
|
ЈА/ко гн~е е^сть застђпленїе, и^ ст~го і^ил~ева цр~я на'шего”
|
Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш.
|
|
20
|
20
|
|
Тогда гл~алъ е^си в# видњнїи сн~ово'мъ твои'мъ, и^ рече`, положихъ по'мощъ на си'лнаго, възнесоX и^ꙁбра'ннаго эT людїи моиX”
|
Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх.
|
|
21
|
21
|
|
ѓ^брњтохъ дв~да раба` мое^го, е^ле'ѓм# ст~ымъ мои'мъ пома'ꙁахъ и&”
|
Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його.
|
|
22
|
22
|
|
И$бо рђка` моа` застђ'питъ и&; и^ мы'шца моа` ё^крњпитᲆ и&”
|
Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його.
|
|
23
|
23
|
|
Ничтоже ё^спᲇетъ врагъ на'нь и^ сынъ беꙁако'нїя не приложитъ ѓ^ꙁло'бити е^го”
|
Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його.
|
|
24
|
24
|
|
И$ссњкђ эT лица е^го врагы` е^го, и^ ненави'дящая е^го побњждђ”
|
Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його.
|
|
25
|
25
|
|
И$ і'стина моя` и млsть моа` с ни'мъ, и^ ѓ^ и'мени моем# въꙁнесе'тся рогъ е^го”
|
Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його.
|
|
26
|
26
|
|
И$ положђ на мори рђ'кђ е^го, и^ на рњкахъ десницђ е^го”
|
І покладу на море руку його і на ріки — правицю його.
|
|
27
|
27
|
|
Тои въз#ꙁове'тᲆ м^я, эTц~ь мой е^си т^ы, бг~ъ мой, и^ ꙁастђпникъ сп~се'нїа моего”
|
І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.»
|
|
28
|
28
|
|
И$ а'ꙁъ первенца положђ и&, высока` паче цр~е'й ꙁемныX”
|
І Я первенця піднесу Мого* високо, вище царів землі.
|
|
29
|
29
|
|
В вњкъ сᲆхраню` е^мђ млsть мою, и^ ꙁавTњ мой вњ'ренъ е^мђ”
|
Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому.
|
|
30
|
30
|
|
И$ положђ въ вњкъ вњка сњмя е^го, и^ престо'лᲆ е^го ја%ко дн~їе нб~ђ”
|
І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба.
|
|
31
|
31
|
|
А$ще ѓ^ста'вятъ сн~ове е^го законъ мой, и^ в сDђбахъ моиX не по'идTђ.
|
А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми,
|
|
32
|
32
|
|
а^ще ѓ^правданїа моя ѓ^сквернятъ, и^ ꙁаповњди моя не съхранятъ,
|
якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть,
|
|
33
|
33
|
|
посњщђ` жеꙁло'мъ беꙁако'нїа и^хъ, и^ ранами непра'вды и^хᲆ”
|
то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх.
|
|
34
|
34
|
|
Млsть же мою не раꙁорю` эT нихъ, ни приврежDђ въ и'стинњ моей”
|
Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї,
|
|
35
|
35
|
|
Ни ѓ^скверню же ꙁавњта мое^го, и^ і^сходящая эT ё^стъ мои'хъ не эTврьгђся”
|
не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх.
|
|
36
|
36
|
|
Є$ді'ною кляхса в# ст~о'е мое, а^ще дв~дђ солжђ”
|
Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду.
|
|
37
|
37
|
|
Сњмя е^го в# вњкъ пребђ'детъ, и^ прsто'л# е^го ја%ко слн~це предо мною,
|
Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною,
|
|
38
|
38
|
|
и^ ја%ко лђна` съверше'на в# вњкъ, и^ свњдњтель на нб~си вњ'ренъ”
|
як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний».
|
|
39
|
39
|
|
Ты` же эTринђ, и^ ё^ничижи, негодова пома'ꙁанаго твое^го”
|
А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого.
|
|
40
|
40
|
|
Разорилъ е^си завњтъ раба` твое^го, ѓ^сквернилъ е^си на ꙁемли` ст~ыню е^го.
|
Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його.
|
|
41
|
41
|
|
раꙁорилъ е^си вс^я ѓ^пло'ты е^го” Положилъ е^си тве'рдая е^го страхъ”
|
Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну.
|
|
42
|
42
|
|
Расхищя'хђть и& вс^и мимоходящеи` пђтемъ, бысть поноше'нїе съсњдомъ своиM”
|
Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх.
|
|
43
|
43
|
|
Въꙁвы'силᲆ е^си десни'цђ стђжя'ющыX е^мђ, въꙁ#веселилъ еси вс^я врагы е^го”
|
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його.
|
|
44
|
44
|
|
Въꙁвратилъ е^си по'мощъ ѓ^рђжїа его, и^ не застђпи` е^го в# браны”
|
Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою.
|
|
45
|
45
|
|
Разорилъ е^си эT ѓ^чище'нїа е^го, прsтлъ е^го на' ꙁемлю поврьже”
|
Відібрав славу його і престіл його повалив на землю.
|
|
46
|
46
|
|
Оу^ма'лилъ е^си дн~и вре'мени е^го, ѓ^блїа'лъ е^си и& стђдомъ”
|
Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом.
|
|
47
|
47
|
|
доко'лњ г~и эTвраща'ешися в# коне'ць, ражDежется ја%ко ѓ^гнь гнњвъ твой;
|
Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій?
|
|
48
|
48
|
|
помяни`, кі'и мой състав#, е^да б^о всђе съꙁда` вс^я сн~ы члчsкыа;
|
Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських?
|
|
49
|
49
|
|
кт^о е^сть чл~кь, и^же поживетъ, и^ не ё'ꙁрит# смерти, и^ꙁба'витъ дш~ђ свою и^ꙁ рђкы` а'довы;
|
Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла?
|
|
50
|
50
|
|
гдњ сђть млsти твоя древняа г~и, ја%же кляᲄся дв~дђ въ и'стинњ твоей;
|
Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй?
|
|
51
|
51
|
|
помяни г~и поноше'нїе раb твоиX, е^же ё^дръжа в# надрњ мое'мъ мно'гы ја%зы'кы”
|
Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів.
|
|
52
|
52
|
|
Є$же поноси'шя вра'ѕи твои` г~и, е^же поноси'шя и^змњне'нїе х~а твоего”
|
Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого.
|
|
53
|
53
|
|
Блsве'нъ г~ь в# вњкъ. бђ'детъ, бђ'детъ”
|
Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.
|
|
1001
|
1001
|
|
Слvа”
|
Слава…
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.