1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 138
|
Κεφάλαιο 138
|
|
0
|
|
| Начальнику хору. Псалом Давида. (Захарії). | |
|
1
|
1
|
| Господи, Ти випробував мене і знаєш мене. | Εἰς τὸ τέλος· ψαλμὸς τῷ Δαυΐδ. ΚΥΡΙΕ, ἐδοκίμασάς με, καὶ ἔγνως με· |
|
2
|
2
|
| Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої. | σὺ ἔγνως τὴν καθέδραν μου καὶ τὴν ἔγερσίν μου, σὺ συνῆκας τοὺς διαλογισμούς μου ἀπὸ μακρόθεν· |
|
3
|
3
|
| Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі. | τὴν τρίβον μου καὶ τὴν σχοῖνόν μου ἐξιχνίασας καὶ πάσας τὰς ὁδούς μου προεῖδες, |
|
4
|
4
|
| Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш. | ὅτι οὐκ ἔστι δόλος ἐν γλώσσῃ μου. |
|
5
|
5
|
| Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою. | ἰδού, Κύριε, σὺ ἔγνως πάντα, τὰ ἔσχατα καὶ τὰ ἀρχαῖα· σὺ ἔπλασάς με καὶ ἔθηκας ἐπ᾿ ἐμὲ τὴν χεῖρά σου. |
|
6
|
6
|
| Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його. | ἐθαυμαστώθη ἡ γνῶσίς σου ἐξ ἐμοῦ· ἐκραταιώθη, οὐ μὴ δύνωμαι πρὸς αὐτήν. |
|
7
|
7
|
| Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу? | ποῦ πορευθῶ ἀπὸ τοῦ πνεύματός σου καὶ ἀπὸ τοῦ προσώπου σου ποῦ φύγω; |
|
8
|
8
|
| Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти. | ἐὰν ἀναβῶ εἰς τὸν οὐρανόν, σὺ ἐκεῖ εἶ, ἐὰν καταβῶ εἰς τὸν ᾅδην, πάρει· |
|
9
|
9
|
| Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря, | ἐὰν ἀναλάβοιμι τὰς πτέρυγάς μου κατ᾿ ὄρθρον καὶ κατασκηνώσω εἰς τὰ ἔσχατα τῆς θαλάσσης, |
|
10
|
10
|
| і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене. | καὶ γὰρ ἐκεῖ ἡ χείρ σου ὁδηγήσει με, καὶ καθέξει με ἡ δεξιά σου. |
|
11
|
11
|
| Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою. | καὶ εἶπα· ἄρα σκότος καταπατήσει με, καὶ νὺξ φωτισμὸς ἐν τῇ τρυφῇ μου· |
|
12
|
12
|
| Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло. | ὅτι σκότος οὐ σκοτισθήσεται ἀπὸ σοῦ, καὶ νὺξ ὡς ἡμέρα φωτισθήσεται· ὡς τὸ σκότος αὐτῆς, οὕτως καὶ τὸ φῶς αὐτῆς. |
|
13
|
13
|
| Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї. | ὅτι σὺ ἐκτήσω τοὺς νεφρούς μου, Κύριε, ἀντελάβου μου ἐκ γαστρὸς μητρός μου. |
|
14
|
14
|
| Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає. | ἐξομολογήσομαί σοι, ὅτι φοβερῶς ἐθαυμαστώθης· θαυμάσια τὰ ἔργα σου, καὶ ἡ ψυχή μου γινώσκει σφόδρα. |
|
15
|
15
|
| Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє. | οὐκ ἐκρύβη τὸ ὀστοῦν μου ἀπὸ σοῦ, ὃ ἐποίησας ἐν κρυφῇ, καὶ ἡ ὑπόστασίς μου ἐν τοῖς κατωτάτοις τῆς γῆς· |
|
16
|
16
|
| Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було. | τὸ ἀκατέργαστόν μου εἶδον οἱ ὀφθαλμοί σου, καὶ ἐπὶ τὸ βιβλίον σου πάντες γραφήσονται· ἡμέρας πλασθήσονται καὶ οὐθεὶς ἐν αὐτοῖς. |
|
17
|
17
|
| О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх! | ἐμοὶ δὲ λίαν ἐτιμήθησαν οἱ φίλοι σου, ὁ Θεός, λίαν ἐκραταιώθησαν αἱ ἀρχαὶ αὐτῶν· |
|
18
|
18
|
| Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою. | ἐξαριθμήσομαι αὐτούς, καὶ ὑπὲρ ἄμμον πληθυνθήσονται· ἐξηγέρθην καὶ ἔτι εἰμὶ μετὰ σοῦ. |
|
19
|
19
|
| О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні! | ἐὰν ἀποκτείνῃς ἁμαρτωλούς, ὁ Θεός, ἄνδρες αἱμάτων, ἐκκλίνατε ἀπ᾿ ἐμοῦ, |
|
20
|
20
|
| Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої. | ὅτι ἐρισταί ἐστε εἰς διαλογισμούς· λήψονται εἰς ματαιότητα τὰς πόλεις σου. |
|
21
|
21
|
| Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе? | οὐχὶ τοὺς μισοῦντάς σε, Κύριε, ἐμίσησα καὶ ἐπὶ τοὺς ἐχθρούς σου ἐξετηκόμην; |
|
22
|
22
|
| Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони. | τέλειον μῖσος ἐμίσουν αὐτούς, εἰς ἐχθροὺς ἐγένοντό μοι. |
|
23
|
23
|
| Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої. | δοκίμασόν με, ὁ Θεός, καὶ γνῶθι τὴν καρδίαν μου, ἔτασόν με καὶ γνῶθι τὰς τρίβους μου. |
|
24
|
24
|
| Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну. | καὶ ἴδε εἰ ὁδὸς ἀνομίας ἐν ἐμοί, καὶ ὁδήγησόν με ἐν ὁδῷ αἰωνίᾳ. |
