Глава 4
|
|
1
|
|
І взяв Горгій п’ять тисяч мужів і тисячу добірних вершників, і рушило ополчення вночі, | |
2
|
|
щоб напасти на ополчення юдеїв і уразити їх раптово, а ті, що жили у фортеці, служили йому провідниками. | |
3
|
|
І почув Іуда і виступив сам і хоробрі мужи, щоб уразити військо царя в Еммаумі, | |
4
|
|
доки сили ворожі були ще на відстані від стану. | |
5
|
|
І прийшов Горгій у стан Іуди вночі, і нікого не знайшов, і шукав їх по горах, бо говорив: вони біжать від нас. | |
6
|
|
Але удосвіта Іуда з’явився на рівнині з трьома тисячами мужів, та вони не мали ні щитів, ні мечів, як того бажали. | |
7
|
|
Коли побачили вони міцне й озброєне ополчення язичників і кінноту, яка оточувала його, навчених для війни, | |
8
|
|
Іуда сказав мужам, що були з ним: не бійтеся кількости їх і не страшіться нападу їх. | |
9
|
|
Згадайте, як спасені були батьки наші у Червоному морі, коли фараон переслідував їх з військом. | |
10
|
|
І нині заволаємо до неба; можливо, Він змилосердиться над нами, згадавши завіт з батьками нашими, і знищить нині це ополчення перед лицем нашим; | |
11
|
|
і всі язичники пізнають, що є Визволитель і Спаситель Ізраїля. | |
12
|
|
Іноплемінники, звівши очі свої, побачили, що йдуть проти них, | |
13
|
|
і вийшли зі стану на битву, а ті, що були з Іудою, засурмили, | |
14
|
|
і зійшлися, і розбиті були язичники, і побігли на рівнину, | |
15
|
|
а всі інші впали від меча; і переслідували їх до Газера і до рівнин Ідумеї, Азота й Іамнії, і впало з них до трьох тисяч мужів. | |
16
|
|
І повернувся Іуда і військо його від переслідування їх | |
17
|
|
і сказав народу: не кидайтеся на здобич, бо війна ще чекає на нас; | |
18
|
|
Горгій і військо його на горі поблизу від нас; станьте тепер проти ворогів наших і бийтеся з ними, а після сміливо візьмете здобич. | |
19
|
|
Коли ще говорив це Іуда, показався якийсь натовп, який виступав з гори. | |
20
|
|
І побачив він, що їх змусили втікати, і палять табір; бо дим, який піднімався, показував, що́ відбулося. | |
21
|
|
Коли вони побачили це, дуже злякалися; побачивши ж і військо Іуди на рівнині, готове до битви, | |
22
|
|
всі побігли у землю іноплемінників. | |
23
|
|
Тоді Іуда повернув на здобич стану, і захопив багато золота і срібла, гіацинтових і багряних одеж, і велике багатство. | |
24
|
|
І, повертаючись, оспівували і благословляли Господа небесного, бо Він благий і повіки милість Його. | |
25
|
|
І було у той день велике спасіння Ізраїлю. | |
26
|
|
Уцілілі ж іноплемінники прийшли до Лісія і сповістили про все, що трапилося. | |
27
|
|
Він, почувши, засумував і засмутився, що не те трапилося з Ізраїлем, чого він хотів, і не те вийшло, що́ повелів йому цар. | |
28
|
|
І на наступний рік Лісій зібрав шістдесят тисяч добірних мужів і п’ять тисяч вершників, щоб перемогти їх. | |
29
|
|
І прийшли вони в Ідумею і розташувалися станом у Вефсурах; а Іуда зустрів їх з десятьма тисячами мужів. | |
30
|
|
Побачивши сильне ополчення, він молився і говорив: благословенний Ти, Спасителю Ізраїля, що скрушив напад сильного рукою раба Твого Давида і віддав поЛк. іноплемінників у руки Іонафана, сина Саулового, і зброєносця його. | |
31
|
|
Віддай військо це у руки народу Твого — Ізраїля, і нехай будуть вони посоромлені у силі і кінноті їх; | |
32
|
|
наведи на них страх і знищи зухвалість сили їх; нехай будуть вони приголомшені поразкою своєю; | |
33
|
|
подолай їх мечем тих, що люблять Тебе, і нехай прославлять Тебе у піснях усі, хто знає ім’я Твоє. | |
34
|
|
І билися вони, й упало з війська Лісія до п’яти тисяч мужів, упали перед ними. | |
35
|
|
Лісій, побачивши втечу війська свого і хоробрість воїнів Іуди, і що вони готові або жити, або померти відважно, вирушив до Антиохії, набрав чужоземців і, збільшивши попереднє військо, думав знову йти в Юдею. | |
36
|
|
Іуда ж і брати його сказали: ось, вороги наші знищені, зійдімо, щоб очистити й оновити святилище. | |
37
|
|
І зібралося все ополчення і зійшли на гору Сион. | |
38
|
|
І побачили, що святилище спустошене, жертовник осквернений, ворота спалені, і в притворах, як у лісі або на якій-небудь горі, повиростали рослини, і сховища зруйновані, | |
39
|
|
і роздерли вони одяг свій, плакали гірким плачем і сипали попіл на свої голови, | |
40
|
|
і падали лицем на землю і сурмили вістовими трубами, і волали до неба. | |
41
|
|
Тоді відрядив Іуда мужів воювати проти тих, що знаходились у фортеці, доки він очистить святилище. | |
42
|
|
І обрав священиків безвадних, ревнителів закону. | |
43
|
|
Вони очистили святилище й осквернені камені винесли у нечисте місце. | |
44
|
|
Потім вони розмірковували над оскверненим жертовником всепалення, як учинити з ним. | |
45
|
|
І прийшла їм добра думка зруйнувати його, щоб він коли-небудь не послужив їм на ганьбу, оскільки язичники осквернили його; і зруйнували вони жертовник, | |
46
|
|
і камені склали на горі храму у пристойному місці, поки прийде пророк і дасть відповідь про них. | |
47
|
|
Узяли камені цілі, за законом, і побудували новий жертовник, як і раніше; | |
48
|
|
потім побудували святині і внутрішні частини храму й освятили притвори; | |
49
|
|
влаштували нове священне начиння і внесли у храм свічник і вівтар всепалень і фіміам і трапезу; | |
50
|
|
і закурили на вівтарі фіміам і запалили світильники на свічнику, й освітили храм; | |
51
|
|
і поклали на трапезу хліби, і розвісили завіси, і закінчили всі діла, які почали. | |
52
|
|
У двадцять п’ятий день дев’ятого місяця — це місяць Хаслев — сто сорок восьмого року, встали дуже рано | |
53
|
|
і принесли жертву за законом на новозбудованому жертовнику всепалень. | |
54
|
|
У той час, у той самий день, в який язичники осквернили жертовник, оновлений він з піснями, з цитрами, гуслями і кимвалами. | |
55
|
|
І весь народ падав на лице своє, і молилися і возносили подяки до неба Благопоспішнику своєму. | |
56
|
|
Так звершували відновлення жертовника вісім днів з веселощами, приносячи всепалення і підносячи жертву спасіння і хвали. | |
57
|
|
І прикрасили передню сторону храму золотими вінцями і щитами і відновили ворота і сховища, і зробили для них двері. | |
58
|
|
І була дуже велика радість у народі, і відвернули ганьбу язичників. | |
59
|
|
І встановили Іуда і брати його і все зібрання Ізраїля, щоб дні відновлення жертовника святкувалися з веселощами і радістю у свій час, щороку вісім днів, від двадцятого дня місяця Хаслева. | |
60
|
|
У той же час оббудували гору Сион навколо високими стінами і міцними вежами, щоб язичники, прийшовши коли-небудь, не потоптали їх, як зробили це раніше. | |
61
|
|
І розташував там Іуда військо стерегти гору, і зміцнили для охорони її Вефсуру, щоб народ мав укріплення проти Ідумеї. |