|
Глава 9
|
|
|
1
|
|
| Коли Димитрій почув, що Никанор і воїни його впали у битві, послав Вакхида й Алкима вдруге у землю Юдейську і праве крило з ними. | |
|
2
|
|
| І вирушили вони по дорозі у Галгали і розташувалися станом біля Месалофа, що в Арвилах, і, оволодівши ним, погубили безліч людей. | |
|
3
|
|
| У першому місяці сто п’ятдесят другого року розташувалися вони станом біля Єрусалима, | |
|
4
|
|
| але знялися і пішли до Вереї з двадцятьма тисячами мужів і двома тисячами кінноти. | |
|
5
|
|
| А Іуда розташувався станом біля Елеаса, і три тисячі обраних мужів з ним. | |
|
6
|
|
| Але, побачивши безліч війська, яке воно численне, вони дуже настрашилися, і багато хто зі стану його розбігся, і залишилося у них не більше восьмисот мужів. | |
|
7
|
|
| Коли побачив Іуда, що розбіглося ополчення його, а війна тривожила його, він засмутився серцем, тому що не мав часу зібрати їх. | |
|
8
|
|
| Він засмутився і сказав тим, що залишилися: встаньмо і ходімо на супротивників наших; можливо, ми в силах будемо воювати з ними. | |
|
9
|
|
| Але вони відхиляли його і говорили: ми не в силах, але будемо тепер рятувати життя наше, і потім повернемося з братами нашими і тоді будемо воювати проти них, а тепер нас мало. | |
|
10
|
|
| Але Іуда сказав: ні, нехай не буде цього зі мною, щоб бігти від них; а якщо прийшла година наша, то помремо мужньо за братів наших і не залишимо дорікання на славу нашу. | |
|
11
|
|
| І рушило військо зі стану і стало проти них; і розділилася кіннота на дві частини, а попереду війська йшли пращники і стрільці і всі сильні передові воїни. | |
|
12
|
|
| Вакхид же знаходився на правому крилі, і наближалися загони з обох боків і сурмили трубами. | |
|
13
|
|
| Засурмили трубами і ті, що були з Іудою, і заколивалася земля від шуму військ, і була завзята битва від ранку до вечора. | |
|
14
|
|
| Коли побачив Іуда, що Вакхид і найміцніша частина його війська знаходяться на правому боці, то зібралися до нього всі хоробрі серцем, — | |
|
15
|
|
| і розбили вони праве крило, і вони переслідували їх до гори Азоту. | |
|
16
|
|
| Коли ті, що знаходилися на лівому крилі, побачили, що праве крило розбите, то повернули слідом за Іудою і тими, що були з ним, з тилу. | |
|
17
|
|
| І битва була жорстока, і багато впало уражених з того й іншого боку, | |
|
18
|
|
| впав і Іуда, а інші кинулися навтіки. | |
|
19
|
|
| І взяли Іонафан і Симон Іуду, брата свого, і поховали його у гробі батьків його у Модині. | |
|
20
|
|
| Й оплакували його і ридали за ним сильно всі ізраїльтяни, і сумували багато днів і говорили: | |
|
21
|
|
| як упав сильний, який спасав Ізраїля? | |
|
22
|
|
| Інші ж діла Іуди і битви і мужні подвиги, які звершив він, і велич його не описані, бо їх було дуже багато. | |
|
23
|
|
| Після смерти ж Іуди в усіх краях ізраїльських з’явилися люди беззаконні, і піднялися всі чинителі неправди. | |
|
24
|
|
| У ті самі дні був дуже сильний голод, і країна пристала до них. | |
|
25
|
|
| І обрав Вакхид нечестивих мужів і поставив їх начальниками країни. | |
|
26
|
|
| Вони розвідували і розшукували друзів Іуди і приводили їх до Вакхида, а він мстився їм і знущався з них. | |
|
27
|
|
| І була велика скорбота в Ізраїлі, якої не бувало з того дня, як не стало у них пророка. | |
|
28
|
|
| Тоді зібралися всі друзі Іуди і сказали Іонафану: | |
|
29
|
|
| відтоді, як помер брат твій Іуда, немає подібного до нього мужа, щоб виступити проти ворогів і Вакхида і проти ненависників нашого народу. | |
|
30
|
|
| Отже, тепер ми тебе обрали — бути нам замість нього начальником і вождем, щоб вести війну нашу. | |
|
31
|
|
| І прийняв Іонафан у той час провід і став на місце Іуди, брата свого. | |
|
32
|
|
| І дізнався про те Вакхид і шукав убити його. | |
|
33
|
|
| Про це довідалися Іонафан і Симон, брат його, і всі, що були з ним, і втекли у пустелю Фекоє і розташувалися станом біля вод озера Асфар. | |
|
34
|
|
| Вакхид, довідавшись про те у день суботній, переправився сам і все військо його за Йордан. | |
|
35
|
|
| А Іонафан відправив брата свого — проводиря народу — і просив друзів своїх, наватеїв, щоб скласти у них великий запас свій. | |
|
36
|
|
| Але вийшли з Мидави сини Іамврі і схопили Іоана і все, що він мав, і пішли. | |
|
37
|
|
| Після цих подій сказали Іонафану і Симону, братові його, що сини Іамврі урочисто справляють знатний шлюб і проводжають з Надавафа з великою пишнотою наречену, дочку одного зі знатних вельмож хананейських. | |
|
38
|
|
| Тоді згадали вони про Іоана, брата свого, і вийшли, і сховалися під покровом гори. | |
|
39
|
|
| Звівши очі свої, вони побачили: ось виклики і велике придане; назустріч вийшов наречений і друзі його і брати його з тимпанами і музикою і з численною зброєю. | |
|
40
|
|
| Тоді ті, що були з Іонафаном, піднялися на них із засідки і побили їх, і багато впало уражених, а інші втекли на гору; й узяли вони всю здобич їхню. | |
|
41
|
|
| І обернулося шлюбне торжество на сум, і звук музики їх — на плач. | |
|
42
|
|
| Так помстилися вони за кров брата свого і повернулися до болотистого місця біля Йордану. | |
|
43
|
|
| І почув про це Вакхид — і в день суботній прийшов до берегів Йордану з великим військом. | |
|
44
|
|
| Тоді сказав Іонафан тим, що були з ним: встаньмо тепер і будемо битися за життя наше, бо нині — не те, що вчора і третього дня. | |
|
45
|
|
| Ось, ворог і попереду нас і позаду нас, вода Йордану з того і з іншого боку, і болото і ліс, і немає місця, куди ухилитися. | |
|
46
|
|
| Отже, тепер взивайте до неба, щоб визволитися вам від руки ворогів ваших. | |
|
47
|
|
| І почалася битва. І простяг Іонафан руку свою, щоб уразити Вакхида, але той ухилився від нього назад. | |
|
48
|
|
| І кинувся Іонафан і ті, що були з ним, у Йордан і перепливли на другий берег, а ті не перейшли за ними Йордану. | |
|
49
|
|
| Й упало у Вакхида у той день до тисячі мужів. | |
|
50
|
|
| І повернувся він у Єрусалим і побудував у Юдеї міцні міста: фортецю в Єрихоні, й Еммаум і Вефорон, і Вефиль і Фамнафу у Фарафоні, і Тефон з високими стінами, воротами і запорами, | |
|
51
|
|
| і поставив у них сторо́жу, щоб вороже діяти проти Ізраїля. | |
|
52
|
|
| Зміцнив також місто у Вефсурі й Газару і фортецю і залишив у них військо з продовольчими запасами, | |
|
53
|
|
| і взяв у заручники синів вождів країни і помістив їх у Єрусалимській фортеці під вартою. | |
|
54
|
|
| У сто п’ятдесят третьому році, у другому місяці, Алким звелів зруйнувати стіну внутрішнього двору храму і зруйнувати діло пророків, і вже почав руйнування. | |
|
55
|
|
| Але у той самий час Алким уражений був ударом, і зупинилися наміри його; вуста його зімкнулися, він онімів і не міг більше вимовити жодного слова і заповідати про дім свій. | |
|
56
|
|
| І помер Алким у той же час у тяжких муках. | |
|
57
|
|
| Коли Вакхид довідався, що Алким помер, повернувся до царя; і земля Юдейська два роки залишалася у спокої. | |
|
58
|
|
| Тоді всі беззаконники радились і говорили: ось, Іонафан і ті, що знаходяться з ним, живуть безпечно у спокої; приведемо тепер Вакхида, і він схопить усіх їх в одну ніч. | |
|
59
|
|
| Пішли і запропонували йому таку пораду. | |
|
60
|
|
| Він зважився йти з великим військом і послав таємно листи всім союзникам своїм, які знаходилися в Юдеї, щоб вони схопили Іонафана і тих, що знаходяться з ним, але вони не могли, тому що задум їхній став відомим їм. | |
|
61
|
|
| І впіймали вони з мужів країни винуватців цього лиходійства до п’ятдесяти чоловік і убили їх. | |
|
62
|
|
| Після цього відійшли Іонафан і Симон і ті, що були з ними, у Вефвасі, що в пустелі, і відбудували зруйноване там і укріпили місто. | |
|
63
|
|
| Довідавшись про це, Вакхид зібрав усе військо своє, сповістивши і тих, які знаходилися в Юдеї, | |
|
64
|
|
| прийшов і обложив Вефвасі, і воював проти нього багато днів і спорудив машини. | |
|
65
|
|
| Іонафан же залишив у місті Симона, брата свого, а сам вийшов у країну і вийшов з невеликою кількістю, | |
|
66
|
|
| й уразив Одоааррина і братів його і синів Фасирона у наметах їхніх і почав уражати і наступати із силою. | |
|
67
|
|
| Тоді і Симон і ті, що були з ним, виступили з міста і спалили машини, | |
|
68
|
|
| і воювали проти Вакхида, і він був розбитий ними; цим вони сильно засмутили його, тому що задум його і похід залишилися марними. | |
|
69
|
|
| Сильно розгнівався він на мужів беззаконних, які порадили йому йти в цю країну, і багатьох з них умертвив, і вирішив повернутися у землю свою. | |
|
70
|
|
| Довідавшись про це, Іонафан послав до нього старійшин, щоб укласти з ним мир і щоб він віддав полонених. | |
|
71
|
|
| Він прийняв це і зробив за словами його, і поклявся не робити йому ніякого зла в усі дні життя свого | |
|
72
|
|
| і віддав йому полонених, яких раніше взяв у полон у землі Юдейській, і повернувся у землю свою і не приходив більше у межі їхні. | |
|
73
|
|
| І вгамувався меч в Ізраїлі, й оселився Іонафан у Махмасі; і почав Іонафан судити народ і знищив нечестивих із середовища Ізраїля. |
