|
Глава 5
|
|
|
1
|
|
| Коли навколишні народи почули, що побудовано жертовник і відновлено святилище, як раніше, дуже обурилися; | |
|
2
|
|
| і наважилися знищити рід Якова, який жив серед них, і почали убивати і знищувати людей у цьому народі. | |
|
3
|
|
| Тоді Іуда ополчився проти синів Ісава в Ідумеї, в Акравимі, оскільки вони тримали в облозі Ізраїля, й уразив їх великим ураженням, і упокорив їх, і взяв здобич їх. | |
|
4
|
|
| Згадав він і про злобу синів Веана, які були для народу сіткою і спотиканням, влаштовуючи йому засідки на дорогах. | |
|
5
|
|
| Хоч вони замкнулися від нього у вежах, але він ополчився проти них, піддав їх закляттю і спалив вогнем вежі їхні з усіма, хто був у них. | |
|
6
|
|
| Потім він перейшов до синів Аммона і зустрів сильне військо і численний народ і Тимофія, провідника їхнього. | |
|
7
|
|
| Він мав з ними багато битв, і вони були розбиті перед лицем його; він уразив їх; | |
|
8
|
|
| узяв Іазер і селища його і повернувся в Юдею. | |
|
9
|
|
| Тоді зібралися язичники, які жили у Галааді, проти ізраїльтян, що знаходилися в краях їхніх, щоб знищити їх; але вони втекли у фортецю Дафему. | |
|
10
|
|
| І послали листи до Іуди і братів його і сказали: зібралися проти нас навколишні язичники, щоб знищити нас, | |
|
11
|
|
| і готуються йти і зробити напад на фортецю, в яку ми втекли, і Тимофій на чолі війська їхнього. | |
|
12
|
|
| Отже, прийди і визволи нас від руки їх, тому що багато з нас загинули; | |
|
13
|
|
| і всі брати наші, які були у межах Това, віддані на смерть, а дружин їхніх і дітей їхніх і майно взяли у полон, і погубили там близько тисячі мужів. | |
|
14
|
|
| Ще читалися ці листи, як ось, прийшли інші вісники з Галилеї у розідраному одязі з таким повідомленням: | |
|
15
|
|
| зібралися проти нас із Птолемаїди і з Тира і Сидона, і з усієї Галилеї язичницької, щоб погубити нас. | |
|
16
|
|
| Коли почули ці слова Іуда і народ, то зібралися великі збори для наради, що зробити для цих братів, які знаходяться у біді і яким загрожує війна від тих язичників? | |
|
17
|
|
| Тоді Іуда сказав Симону, братові своєму: вибери собі мужів і йди і захисти братів твоїх, які знаходяться у Галилеї; а я та Іонафан, брат мій, підемо у Галаад. | |
|
18
|
|
| І залишив він Йосифа, сина Захарії, та Азарію начальниками над народом із залишком війська в Юдеї для охорони. | |
|
19
|
|
| І дав їм повеління, сказавши: управляйте народом цим, але не починайте війни проти язичників до нашого повернення. | |
|
20
|
|
| Симону виділені для походу у Галилею три тисячі мужів, Іуді ж — у Галаад вісім тисяч мужів. | |
|
21
|
|
| І вирушив Симон у Галилею і провів багато битв з язичниками, і розбив язичників. | |
|
22
|
|
| Він переслідував їх до воріт Птолемаїди, і впало з язичників до трьох тисяч чоловіків, і він узяв здобич їхню. | |
|
23
|
|
| Також узяв він із собою [юдеїв], які знаходилися у Галилеї й Арваттах, з дружинами і дітьми і з усім майном їхнім, і привів у Юдею з великою радістю. | |
|
24
|
|
| А Іуда Маккавей та Іонафан, брат його, перейшли Йордан і звершили триденну путь у пустелі. | |
|
25
|
|
| Їх зустріли навуфеї і прийняли мирно, і розповіли їм усе, що сталося з братами їхніми у Галааді, | |
|
26
|
|
| і що багато з них замкнені у Васарі й Восорі, в Алемах, Хасфорі, Македі і Карнаїні — усі ці міста укріплені і великі — | |
|
27
|
|
| і в інших містах Галаада знаходяться в облозі, і що завтра призначено напасти на ці укріплення і взяти їх і погубити всіх їх в один день. | |
|
28
|
|
| Тому Іуда зі своїм військом несподівано направив шлях свій у пустелю до Восора і взяв це місто, і вибив усю чоловічу стать вістрям меча, і взяв усю здобич їхню, і спалив його вогнем; | |
|
29
|
|
| а звідти вирушив уночі і йшов до укріплення. | |
|
30
|
|
| Коли наставав ранок, і звели очі, і ось, народ численний, якому числа не було, піднімають драбини і машини, щоб узяти укріплення, і облягають тих, що у ньому. | |
|
31
|
|
| Побачив Іуда, що почалася битва і волання міста піднімалося до неба трубами і гучним криком, | |
|
32
|
|
| і сказав воїнам: бийтеся тепер за братів ваших. | |
|
33
|
|
| Він обійшов ворогів з тилу з трьома загонами, і засурмили трубами і викликнули з молитвою; | |
|
34
|
|
| і дізналося військо Тимофія, що це — Маккавей, і побігли від лиця його, і він уразив їх великою поразкою, і впало їх у цей день до восьми тисяч чоловіків. | |
|
35
|
|
| Тоді повернув він у Масфу й обложив і взяв її, вибив усю чоловічу стать у ній, узяв здобич її і спалив її вогнем; | |
|
36
|
|
| вирушивши звідти, він узяв Хасфон, Макед, Восор та інші міста галаадські. | |
|
37
|
|
| Після цих подій Тимофій зібрав інше військо і розташувався станом перед Рафоном по той бік потоку. | |
|
38
|
|
| І послав Іуда оглянути військо, й оголосили йому і сказали: зібралися до них усі навколишні язичники — сила численна, | |
|
39
|
|
| і вони найняли на допомогу собі аравитян і розташувалися станом за потоком, будучи готові йти проти тебе війною. І пішов Іуда назустріч їм. | |
|
40
|
|
| Тоді Тимофій сказав своїм воєначальникам, коли Іуда і військо його наближалися до потоку води: якщо він перейде до нас раніше, то ми не в силах будемо устояти проти нього, бо він переможе нас. | |
|
41
|
|
| Якщо ж він убоїться і розташується станом по той бік потоку, то ми перейдемо до нього і переможемо його. | |
|
42
|
|
| Як тільки підійшов Іуда до потоку води, то поставив при потоці народних писарів і наказав їм, сказавши: не залишайте жодної людини у стані, але нехай усі йдуть на битву. | |
|
43
|
|
| І переправився до них перший і весь народ за ним. І знищені були перед лицем його всі язичники, і кинули зброю свою, і втекли у капище, яке було у Карнаїні. | |
|
44
|
|
| Тоді взяли вони це місто і спалили вогнем капище з усіма, що знаходилися у ньому; і переможений був Карнаїн, і не міг більше протистояти Іуді. | |
|
45
|
|
| І зібрав Іуда всіх ізраїльтян, що знаходилися у Галааді, від малого до великого, і дружин їхніх, і дітей їхніх, і майно, дуже велике ополчення, щоб іти у землю Юдейську. | |
|
46
|
|
| І дійшли вони до Ефрона. Це було велике місто, дуже укріплене, на шляху; неможливо було ухилитися від нього ні праворуч, ні ліворуч; потрібно було пройти через нього, | |
|
47
|
|
| а жителі замкнулися у ньому і ворота завалили каменями. | |
|
48
|
|
| Іуда послав до них з мирною пропозицією: ми пройдемо через землю вашу, щоб іти нам у землю нашу, і ніхто не скривдить вас, тільки ногами нашими пройдемо. Але вони не захотіли відчинити йому. | |
|
49
|
|
| Тоді Іуда наказав оголосити в ополченні, щоб кожен озброївся на своєму місці; | |
|
50
|
|
| і озброїлися воїни й облягали місто весь той день і всю ніч, і здалося місто у руки його. | |
|
51
|
|
| І вибив він усю чоловічу стать вістрям меча і до основ зруйнував місто, й узяв здобич його, і пройшов через місто по вбитих. | |
|
52
|
|
| І переправилися через Йордан на велику рівнину навпроти Вефсана. | |
|
53
|
|
| І збирав Іуда тих, що залишилися, і підбадьорював народ упродовж усього шляху, доки не прийшли у землю Юдейську. | |
|
54
|
|
| І зійшли на гору Сион з веселощами і радістю і принесли всепалення, тому що ніхто не упав з них до самого повернення у мирі. | |
|
55
|
|
| У ті дні, коли Іуда та Іонафан знаходилися у Галааді, а Симон, брат його, — у Галилеї перед Птолемаїдою, | |
|
56
|
|
| почули Йосиф, син Захарії, та Азарій, воєначальники, про славні воїнські подвиги, звершені ними, | |
|
57
|
|
| і сказали: зробимо і ми собі ім’я; підемо воювати з язичниками, які оточують нас. | |
|
58
|
|
| Так оголосили вони війську, яке було при них, і пішли на Іамнію. | |
|
59
|
|
| І вийшов Горгій з міста і воїни його назустріч їм на битву. | |
|
60
|
|
| І, кинувшись навтіки, Йосиф та Азарія були переслідувані до меж Юдеї; і впало у цей день з народу ізраїльського до двох тисяч чоловіків. | |
|
61
|
|
| І було велике сум’яття у народі ізраїльському, тому що не послухалися Іуди і братів його, мріючи показати хоробрість, | |
|
62
|
|
| тоді як вони не були від сімені тих мужів, руці яких надано спасіння Ізраїля. | |
|
63
|
|
| Але муж Іуда і брати його дуже прославилися перед усім Ізраїлем і перед усіма народами, де тільки чути було ім’я їх, — | |
|
64
|
|
| і збиралися до них ті, що прийшли привітати. | |
|
65
|
|
| Після того вийшли Іуда і брати його і воювали проти синів Ісава у землі, яка лежить на південь, і уразив Хеврон і селища його, і зруйнував укріплення його, і спалив вежі його навколо нього, | |
|
66
|
|
| і піднявся, щоб іти у землю іноплемінників, і пройшов Самарію. | |
|
67
|
|
| У той час упали у битві священики, які бажали прославитися хоробрістю і безрозсудно вийшли на війну. | |
|
68
|
|
| І повернув Іуда на Азот, землю іноплемінників, зруйнував жертовники їхні, спалив вогнем різьблені зображення богів їхніх, узяв здобич міст і повернувся у землю Юдейську. |
