|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Після того, як Олександр, син Филипа, македонянин, який вийшов із землі Киттим, уразив Дарія, царя Перського і Мідійського, і став царем замість нього спершу над Елладою, — | |
|
2
|
|
| він провів багато воєн і оволодів багатьма укріпленими місцями, й убивав царів землі. | |
|
3
|
|
| І пройшов до меж землі й узяв здобич від багатьох народів; і замовкла земля перед ним, і він піднісся, і загордувало серце його. | |
|
4
|
|
| Він зібрав дуже сильне військо і панував над областями і народами і володарями, і вони зробилися його данниками. | |
|
5
|
|
| Після того він зліг у постіль і, відчувши, що помирає, | |
|
6
|
|
| покликав знатних слуг своїх, які виховувалися з ним від юности, і розділив їм своє царство ще за життя свого. | |
|
7
|
|
| Олександр царював дванадцять років і помер. | |
|
8
|
|
| І володарювали слуги його кожен у своєму місці. | |
|
9
|
|
| І після смерти його усі вони поклали на себе вінці, а після них і сини їхні протягом багатьох літ; і примножили зло на землі. | |
|
10
|
|
| І вийшов від них корінь гріха — Антиох Єпифан, син царя Антиоха, який був заручником у Римі, і став царем у сто тридцять сьомому році царства Еллінського. | |
|
11
|
|
| У ті дні вийшли з Ізраїля сини беззаконні і переконували багатьох, говорячи: підемо й укладемо союз з народами, які оточують нас, бо з тих пір, як ми відокремилися від них, спіткало нас багато бід. | |
|
12
|
|
| І добрим здалося це слово в очах їхніх. | |
|
13
|
|
| Деякі з народу виявили бажання і вирушили до царя; і він дав їм право виконувати установлення язичницькі. | |
|
14
|
|
| Вони побудували в Єрусалимі училище за звичаєм язичницьким | |
|
15
|
|
| і встановили у себе необрізання, і відступили від святого завіту, і з’єдналися з язичниками, і продалися, щоб чинити зло. | |
|
16
|
|
| Коли Антиох побачив, що царство зміцнилося, взявся стати царем над Єгиптом, щоб царювати над двома царствами, | |
|
17
|
|
| й увійшов він у Єгипет із сильним ополченням, з колісницями, і слонами, і вершниками, і численними кораблями; | |
|
18
|
|
| і вступив у битву із Птоломеєм, царем Єгипетським; і убоявся Птоломей від лиця його і кинувся навтіки, і багато упало поранених. | |
|
19
|
|
| І оволоділи вони укріпленими містами у землі Єгипетській, і узяв він здобич із землі Єгипетської. | |
|
20
|
|
| Після поразки Єгипту Антиох повернувся у сто сорок третьому році і пішов проти Ізраїля, і вступив у Єрусалим із сильним ополченням; | |
|
21
|
|
| увійшов у святилище з пихатістю і взяв золотий жертовник, світильник і всі сосуди його, | |
|
22
|
|
| і трапезу предкладення, й узливальниці, і чаші, і кадильниці золоті, і завісу, і вінці, і золоту прикрасу, що була ззовні храму, і все обібрав. | |
|
23
|
|
| Узяв і срібло, і золото, і дорогоцінні сосуди, і взяв сховані скарби, які відшукав. | |
|
24
|
|
| І, взявши все, вирушив у землю свою і вчинив убивства, і говорив з великою гордовитістю. | |
|
25
|
|
| Тому був великий плач в Ізраїлі, в усіх місцях його. | |
|
26
|
|
| Стогнали начальники і старійшини, знемагали діви і юнаки, і змінилася краса жіноча. | |
|
27
|
|
| Усякий наречений віддавався плачу, і та, що сиділа у шлюбному чертозі, була у скорботі. | |
|
28
|
|
| Затремтіла земля за тих, що жили на ній, і весь дім Якова зодягнувся у сором. | |
|
29
|
|
| Після двох років послав цар начальника податей у міста Іуди, і він прийшов у Єрусалим з великим натовпом; | |
|
30
|
|
| підступно говорив їм слова миру, і вони повірили йому; але він раптово напав на місто й уразив його великим ураженням, і погубив безліч народу ізраїльського; | |
|
31
|
|
| взяв здобич з міста і спалив його вогнем, і зруйнував доми його і стіни його навколо; | |
|
32
|
|
| і повели у полон дружин і дітей, і оволоділи худобою. | |
|
33
|
|
| Обгородили місто Давидове великою і міцною стіною і міцними вежами, і зробилося воно для них фортецею. | |
|
34
|
|
| І розташували там народ нечестивий, людей беззаконних, і вони укріпилися у ній; | |
|
35
|
|
| запаслися зброєю і продовольством і, зібравши здобич єрусалимську, склали там, і зробилися великою сіттю. | |
|
36
|
|
| І було це постійною засідкою для святилища і злим дияволом для Ізраїля. | |
|
37
|
|
| Вони проливали невинну кров навколо святилища й оскверняли святилище. | |
|
38
|
|
| Жителі ж Єрусалима розбіглися через них, і він зробився житлом чужих і став чужим для свого роду, і діти його залишили його. | |
|
39
|
|
| Святилище його запустіло, як пустеля, свята його повернулися на плач, суботи його — на ганьбу, честь його — на приниження. | |
|
40
|
|
| Мірою слави його збільшилося нечестя його, і висота його обернулася на сум. | |
|
41
|
|
| Цар Антиох написав усьому царству своєму, щоб усі були одним народом, | |
|
42
|
|
| і щоб кожен залишив свій закон. І погодилися всі народи за словом царя. | |
|
43
|
|
| І багато хто з Ізраїля прийняв ідолослужіння його і приніс жертви ідолам, і осквернив суботу. | |
|
44
|
|
| Цар послав через вісників грамоти в Єрусалим і в міста юдейські, щоб вони додержувалися узаконень, чужих для цієї землі, | |
|
45
|
|
| і щоб не допускалися всепалення і жертвоприношення, й узливання у святилищі, щоб учинили наругу над суботами і святами, | |
|
46
|
|
| і оскверняли святилище і святих, | |
|
47
|
|
| щоб будували жертовники, храми і капища ідольські, і приносили у жертву свиняче м’ясо і худобу нечисту, | |
|
48
|
|
| і залишали синів своїх необрізаними, й оскверняли душі їхні всякою нечистотою і мерзотою, | |
|
49
|
|
| для того, щоб забули закон і змінили всі постанови. | |
|
50
|
|
| А якщо хто не зробить за словом царя, нехай буде відданий на смерть. | |
|
51
|
|
| Згідно з цим писав він усьому царству своєму і поставив наглядачів над усім народом, і повелів містам юдейським приносити жертви у кожному місті. | |
|
52
|
|
| І зібралися до них багато хто з народу, усі, хто залишив закон, — і вчинили зло у землі; | |
|
53
|
|
| і змусили Ізраїля ховатися у всякому сховищі його. | |
|
54
|
|
| У п’ятнадцятий день Хаслева, сто сорок п’ятого року, влаштували на жертовнику мерзоту запустіння, і в містах юдейських навколо побудували жертовники, | |
|
55
|
|
| і перед дверима домів і на вулицях звершували куріння, | |
|
56
|
|
| і книги закону, які знаходили, розривали і спалювали на вогні; | |
|
57
|
|
| у кого знаходили книгу завіту, і хто дотримувався закону, того, за повелінням царя, віддавали на смерть. | |
|
58
|
|
| Таке насильство чинили вони над ізраїльтянами, які приходили кожного місяця у міста. | |
|
59
|
|
| І в двадцять п’ятий день місяця, приносячи жертви на жертовнику, який був над вівтарем, | |
|
60
|
|
| вони, за даним повелінням, убивали жінок, які обрізували дітей своїх, | |
|
61
|
|
| а немовлят вішали за шиї їхні, доми їхні грабували і тих, що звершували над ними обрізання, убивали. | |
|
62
|
|
| Але багато (*людей) в Ізраїлі залишилися твердими й укріпилися, щоб не їсти нечистого, | |
|
63
|
|
| і готові були померти, щоб не осквернитися їжею і не вчинити наруги над святим завітом, — і помирали. | |
|
64
|
|
| І був дуже великий гнів над Ізраїлем. |
