|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
|
Після того, як Олександр, син Филипа, македонянин, який вийшов із землі Киттим, уразив Дарія, царя Перського і Мідійського, і став царем замість нього спершу над Елладою, —
|
|
|
2
|
|
|
він провів багато воєн і оволодів багатьма укріпленими місцями, й убивав царів землі.
|
|
|
3
|
|
|
І пройшов до меж землі й узяв здобич від багатьох народів; і замовкла земля перед ним, і він піднісся, і загордувало серце його.
|
|
|
4
|
|
|
Він зібрав дуже сильне військо і панував над областями і народами і володарями, і вони зробилися його данниками.
|
|
|
5
|
|
|
Після того він зліг у постіль і, відчувши, що помирає,
|
|
|
6
|
|
|
покликав знатних слуг своїх, які виховувалися з ним від юности, і розділив їм своє царство ще за життя свого.
|
|
|
7
|
|
|
Олександр царював дванадцять років і помер.
|
|
|
8
|
|
|
І володарювали слуги його кожен у своєму місці.
|
|
|
9
|
|
|
І після смерти його усі вони поклали на себе вінці, а після них і сини їхні протягом багатьох літ; і примножили зло на землі.
|
|
|
10
|
|
|
І вийшов від них корінь гріха — Антиох Єпифан, син царя Антиоха, який був заручником у Римі, і став царем у сто тридцять сьомому році царства Еллінського.
|
|
|
11
|
|
|
У ті дні вийшли з Ізраїля сини беззаконні і переконували багатьох, говорячи: підемо й укладемо союз з народами, які оточують нас, бо з тих пір, як ми відокремилися від них, спіткало нас багато бід.
|
|
|
12
|
|
|
І добрим здалося це слово в очах їхніх.
|
|
|
13
|
|
|
Деякі з народу виявили бажання і вирушили до царя; і він дав їм право виконувати установлення язичницькі.
|
|
|
14
|
|
|
Вони побудували в Єрусалимі училище за звичаєм язичницьким
|
|
|
15
|
|
|
і встановили у себе необрізання, і відступили від святого завіту, і з’єдналися з язичниками, і продалися, щоб чинити зло.
|
|
|
16
|
|
|
Коли Антиох побачив, що царство зміцнилося, взявся стати царем над Єгиптом, щоб царювати над двома царствами,
|
|
|
17
|
|
|
й увійшов він у Єгипет із сильним ополченням, з колісницями, і слонами, і вершниками, і численними кораблями;
|
|
|
18
|
|
|
і вступив у битву із Птоломеєм, царем Єгипетським; і убоявся Птоломей від лиця його і кинувся навтіки, і багато упало поранених.
|
|
|
19
|
|
|
І оволоділи вони укріпленими містами у землі Єгипетській, і узяв він здобич із землі Єгипетської.
|
|
|
20
|
|
|
Після поразки Єгипту Антиох повернувся у сто сорок третьому році і пішов проти Ізраїля, і вступив у Єрусалим із сильним ополченням;
|
|
|
21
|
|
|
увійшов у святилище з пихатістю і взяв золотий жертовник, світильник і всі сосуди його,
|
|
|
22
|
|
|
і трапезу предкладення, й узливальниці, і чаші, і кадильниці золоті, і завісу, і вінці, і золоту прикрасу, що була ззовні храму, і все обібрав.
|
|
|
23
|
|
|
Узяв і срібло, і золото, і дорогоцінні сосуди, і взяв сховані скарби, які відшукав.
|
|
|
24
|
|
|
І, взявши все, вирушив у землю свою і вчинив убивства, і говорив з великою гордовитістю.
|
|
|
25
|
|
|
Тому був великий плач в Ізраїлі, в усіх місцях його.
|
|
|
26
|
|
|
Стогнали начальники і старійшини, знемагали діви і юнаки, і змінилася краса жіноча.
|
|
|
27
|
|
|
Усякий наречений віддавався плачу, і та, що сиділа у шлюбному чертозі, була у скорботі.
|
|
|
28
|
|
|
Затремтіла земля за тих, що жили на ній, і весь дім Якова зодягнувся у сором.
|
|
|
29
|
|
|
Після двох років послав цар начальника податей у міста Іуди, і він прийшов у Єрусалим з великим натовпом;
|
|
|
30
|
|
|
підступно говорив їм слова миру, і вони повірили йому; але він раптово напав на місто й уразив його великим ураженням, і погубив безліч народу ізраїльського;
|
|
|
31
|
|
|
взяв здобич з міста і спалив його вогнем, і зруйнував доми його і стіни його навколо;
|
|
|
32
|
|
|
і повели у полон дружин і дітей, і оволоділи худобою.
|
|
|
33
|
|
|
Обгородили місто Давидове великою і міцною стіною і міцними вежами, і зробилося воно для них фортецею.
|
|
|
34
|
|
|
І розташували там народ нечестивий, людей беззаконних, і вони укріпилися у ній;
|
|
|
35
|
|
|
запаслися зброєю і продовольством і, зібравши здобич єрусалимську, склали там, і зробилися великою сіттю.
|
|
|
36
|
|
|
І було це постійною засідкою для святилища і злим дияволом для Ізраїля.
|
|
|
37
|
|
|
Вони проливали невинну кров навколо святилища й оскверняли святилище.
|
|
|
38
|
|
|
Жителі ж Єрусалима розбіглися через них, і він зробився житлом чужих і став чужим для свого роду, і діти його залишили його.
|
|
|
39
|
|
|
Святилище його запустіло, як пустеля, свята його повернулися на плач, суботи його — на ганьбу, честь його — на приниження.
|
|
|
40
|
|
|
Мірою слави його збільшилося нечестя його, і висота його обернулася на сум.
|
|
|
41
|
|
|
Цар Антиох написав усьому царству своєму, щоб усі були одним народом,
|
|
|
42
|
|
|
і щоб кожен залишив свій закон. І погодилися всі народи за словом царя.
|
|
|
43
|
|
|
І багато хто з Ізраїля прийняв ідолослужіння його і приніс жертви ідолам, і осквернив суботу.
|
|
|
44
|
|
|
Цар послав через вісників грамоти в Єрусалим і в міста юдейські, щоб вони додержувалися узаконень, чужих для цієї землі,
|
|
|
45
|
|
|
і щоб не допускалися всепалення і жертвоприношення, й узливання у святилищі, щоб учинили наругу над суботами і святами,
|
|
|
46
|
|
|
і оскверняли святилище і святих,
|
|
|
47
|
|
|
щоб будували жертовники, храми і капища ідольські, і приносили у жертву свиняче м’ясо і худобу нечисту,
|
|
|
48
|
|
|
і залишали синів своїх необрізаними, й оскверняли душі їхні всякою нечистотою і мерзотою,
|
|
|
49
|
|
|
для того, щоб забули закон і змінили всі постанови.
|
|
|
50
|
|
|
А якщо хто не зробить за словом царя, нехай буде відданий на смерть.
|
|
|
51
|
|
|
Згідно з цим писав він усьому царству своєму і поставив наглядачів над усім народом, і повелів містам юдейським приносити жертви у кожному місті.
|
|
|
52
|
|
|
І зібралися до них багато хто з народу, усі, хто залишив закон, — і вчинили зло у землі;
|
|
|
53
|
|
|
і змусили Ізраїля ховатися у всякому сховищі його.
|
|
|
54
|
|
|
У п’ятнадцятий день Хаслева, сто сорок п’ятого року, влаштували на жертовнику мерзоту запустіння, і в містах юдейських навколо побудували жертовники,
|
|
|
55
|
|
|
і перед дверима домів і на вулицях звершували куріння,
|
|
|
56
|
|
|
і книги закону, які знаходили, розривали і спалювали на вогні;
|
|
|
57
|
|
|
у кого знаходили книгу завіту, і хто дотримувався закону, того, за повелінням царя, віддавали на смерть.
|
|
|
58
|
|
|
Таке насильство чинили вони над ізраїльтянами, які приходили кожного місяця у міста.
|
|
|
59
|
|
|
І в двадцять п’ятий день місяця, приносячи жертви на жертовнику, який був над вівтарем,
|
|
|
60
|
|
|
вони, за даним повелінням, убивали жінок, які обрізували дітей своїх,
|
|
|
61
|
|
|
а немовлят вішали за шиї їхні, доми їхні грабували і тих, що звершували над ними обрізання, убивали.
|
|
|
62
|
|
|
Але багато (*людей) в Ізраїлі залишилися твердими й укріпилися, щоб не їсти нечистого,
|
|
|
63
|
|
|
і готові були померти, щоб не осквернитися їжею і не вчинити наруги над святим завітом, — і помирали.
|
|
|
64
|
|
|
І був дуже великий гнів над Ізраїлем.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.