Глава 12
1
Коли лев говорив до орла ці слова, я побачив,
2
що не з’являлася більше голова, яка залишалася разом з чотирма крилами, які перейшли до неї і піднімалися, щоб царювати, але царство яких було слабке і повне збурювань.
3
І я бачив, і ось вони зникли, і все тіло орла згорало, і жахнулася земля, і я від тривоги, несамовитости розуму і від великого страху прокинувся і сказав духу моєму:
4
ось, ти заподіяв мені це тим, що випробовуєш путі Всевишнього.
5
Ось, я ще тремчу серцем і дуже знеміг духом моїм, і немає у мені ніскільки сили від великого страху, яким я уражений у цю ніч.
6
Отже, нині я помолюся Всевишньому, щоб Він укріпив мене до кінця.
7
І сказав я: Владико Господи! якщо я знайшов благодать перед очима Твоїми, якщо Ти знайшов мене праведним перед багатьма, і якщо молитва моя справді зійшла перед лице Твоє,
8
укріпи мене і покажи мені, рабові Твоєму, значення цього страшного видіння, щоб цілком заспокоїти душу мою:
9
бо Ти судив мене гідним, щоб показати мені останні часи. І Він сказав мені:
10
таке значення видіння цього:
11
орел, якого ти бачив, що піднімався від моря, є царство, показане у видінні Даниїлові, братові твоєму;
12
але йому не було пояснено те, що нині Я пояснюю тобі.
13
Ось, приходять дні, коли постане на землі царство більш страшне, ніж усі царства, які були раніше нього.
14
У ньому будуть царювати, один після одного, дванадцять царів.
15
Другий з них почне царювати, і утримає владу більш тривалий час, ніж інші дванадцять.
16
Таке значення дванадцяти крил, бачених тобою.
17
А що ти чув голос, який говорив, що виходив не від голів орла, але зсередини тіла його,
18
це означає, що після часу того царства відбудуться чималі чвари, і царство буде піддане небезпеці падіння; але воно не впаде тоді і відновиться у первісному стані своєму.
19
А що ти бачив вісім малих підкрильних пер, з’єднаних із крилами, це означає,
20
що постануть у царстві вісім царів, часи яких будуть легкі і роки швидкоплинні, і два з них загинуть.
21
Коли буде наближатися середній час, чотири збережуться до того часу, коли буде близький кінець його; а два збережуться до кінця.
22
А що ти бачив три голови, які спочивають, це означає,
23
що в останні дні царства Всевишній воздвигне три царства і підкорить їм багато інших, і вони будуть володарювати над землею і жителями її
24
з більшим утиском, ніж усі, що були раніше; тому вони і названі головами орла,
25
бо саме вони довершать беззаконня його і покладуть кінець йому.
26
А що ти бачив, що велика голова не з’являлася більше, це означає, що один з царів помре на постелі своїй, втім, з муками,
27
а двох інших пожере меч;
28
меч одного пожере того, який з ним, але і він з часом помре від меча.
29
А що ти бачив, два підкрильних пера перейшли на голову, яка знаходиться з правого боку,
30
це ті, яких Всевишній зберіг до кінця царства, тобто царство убоге і сповнене занепокоєнь.
31
Лев, якого ти бачив, як він піднявся з лісу і рикав, який говорив до орла й викривав його у неправдах його всіма словами його, які ти чув,
32
це — Помазаник, збережений Всевишнім до кінця проти них і нечестя їх, Який викриє їх і представить перед ними утиски їх.
33
Він поставить їх на суд живих і, викривши їх, покарає їх.
34
Він з милосердя визволить залишок народу Мого, тих, які збереглися у межах Моїх, і обрадує їх, доки не прийде кінець, день суду, про який Я сказав тобі на початку.
35
Такий сон, бачений тобою, і таке значення його.
36
Ти один був достойний знати цю таємницю Всевишнього.
37
Усе це, бачене тобою, напиши у книзі і поклади у потаємному місці;
38
і навчи цього мудрих з народу твого, яких серця́ ви́знаєш здатними прийняти і зберігати ці таємниці.
39
А ти пробудь тут ще сім днів, щоб тобі показано було, що Всевишньому вгодно буде показати тобі. І відійшов від мене.
40
Коли після закінчення семи днів весь народ почув, що я не повернувся у місто, зібралися всі від малого до великого і, прийшовши до мене, говорили мені:
41
чим згрішили ми проти тебе? І чим скривдили тебе, що ти, залишивши нас, сидиш на цьому місці?
42
Ти один із усього народу залишився нам, як гроно від винограду, як світильник у темному місці і як пристань і корабель, урятований від бурі.
43
Невже мало бід, що сталися з нами?
44
Якщо ти залишиш нас, то краще було б для нас згоріти, коли горів Сион.
45
Бо ми не кращі за тих, які померли там. І плакали вони з голосним воланням. Відповідаючи їм, я сказав:
46
надійся, Ізраїлю, і не тужи, доме Якова;
47
бо пам’ятає про вас Всевишній, і Кріпкий не забув вас у напасті.
48
І я не залишив вас і не пішов від вас, але прийшов на це місце, щоб помолитися за розорений Сион і просити милосердя приниженій святині вашій.
49
Тепер ідіть кожен у дім свій, і я прийду до вас після цих днів.
50
І пішов народ, як я сказав йому, у місто,
51
а я залишався у полі протягом семи днів, як повелено мені, і годувався у ті дні тільки квітами польовими, і трава була мені їжею.