Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 15

1
Говори, щоб чув народ Мій слова пророцтва, які вкладу Я у вуста твої, — говорить Господь;
2
і зроби, щоб вони написані були на хартії, тому що вони вірні й істинні.
3
Не бійся, що будуть замишляти проти тебе, і нехай не бентежить тебе невір’я тих, які будуть говорити проти тебе,
4
бо всякий невіруючий у невір’ї своєму помре.
5
Ось, Я наведу, — говорить Господь, — на коло земне біди: меч і голод, і смерть і пагубу
6
за те, що нечестя людей осквернило всю землю, і пагубні діла їхні переповнилися.
7
Тому говорить Господь:
8
Я вже не буду мовчати про беззаконня, які звершують вони нечестиво, і не буду терпіти у них того, що вони роблять злочинно: ось, кров невинна і праведна волає до Мене, і душі праведних взивають безперестанно.
9
Помщуся їм, — говорить Господь, — і візьму від них до Себе всяку кров невинну.
10
Ось, народ Мій ведеться, як стадо на заколення; не потерплю більше, щоб він жив у Єгипті,
11
але виведу його рукою сильною і правицею високою, й уражу Єгипет карою, як колись, і погублю всю землю його.
12
Заплаче Єгипет і основи його, уражені стратою і помстою, яку наведе на нього Бог.
13
Заплачуть хлібороби, які обробляють землю, бо занепаде у них насіння від іржі й від граду і від страшної зірки.
14
Горе віку і тим, які живуть у ньому,
15
бо наблизився меч і знищення їх, і постане народ на народ для війни, і мечі у руках їх.
16
Люди зробляться непостійними і, одні одних долаючи, будуть недбалими до царя свого, і начальники — до ходу справ своїх у межах своєї влади.
17
Побажає людина йти у місто, і не зможе,
18
бо, через їхню гордість, міста обуряться, доми будуть розорені, на людей нападе страх.
19
Не зглянеться людина на ближнього свого, віддаючи доми їх на розорення зброєю, розкрадаючи майно їх з причини голоду і багатьох бід.
20
Ось, Я скликаю, — говорить Бог, — усіх царів землі, від сходу і півдня, від півночі і Ливану, щоб благоговіли переді Мною і навернулися до себе самих, і щоб воздати їм, що вони робили тим.
21
Як чинять вони навіть дотепер з обраними Моїми, так учиню з ними і воздам у надро їх, — говорить Господь Бог.
22
Не пощадить правиця Моя грішників, і меч не перестане уражати тих, що проливають на землю невинну кров.
23
Зійшов вогонь від гніву Його і знищив основи землі і грішників, як запалену солому.
24
Горе грішникам і тим, що не дотримуються заповідей Моїх! — говорить Господь.
25
Не пощаджу їх. Відійдіть, сини відступників, не оскверняйте святині Моєї.
26
Господь знає всіх, які грішать проти Нього; тому віддав їх на смерть і на вбиття.
27
На коло земне прийшли вже біди, і ви перебуватимете у них. Бог не визволить вас, тому що ви згрішили проти Нього.
28
Ось, видіння грізне, і лице його від сходу.
29
Виступлять породження драконів аравійських на багатьох колісницях і зі швидкістю вітру понесуться по землі, так що наведуть страх і трепет на всіх, які почують про них.
30
Вийдуть, як вепри з лісу, кармоняни, які шаленіють у люті, і прийдуть у великій силі, вступлять у боротьбу з ними і спустошать частину землі Ассирійської.
31
Потім дракони, які пам’ятають походження своє, візьмуть гору і, володіючи великою силою, повернуться переслідувати тих.
32
Ті збентежаться, замовкнуть перед силою їх і повернуть ноги свої на втечу.
33
Але той, що знаходиться у засідці з боку ассиріян, оточить їх і умертвить одного з них; у війську їх виникнуть страх і трепет і ремство на царів їх.
34
Ось, хмари від сходу і від півночі до півдня, і вигляд їх дуже грізний, сповнений лютости і бурі.
35
Вони зіштовхнуться між собою, і скинуть багато зірок на землю і зірку їх; і буде кров від меча до черева,
36
і послід людський — до сідла верблюда; страх і трепет великий буде на землі.
37
Жахнуться всі, які побачать цю лютість, і затремтять.
38
Після того багато разів будуть підніматися бурі від півдня і півночі і частково від заходу,
39
і вітри сильні здіймуться від сходу і відкриють його і хмару, яку Я послав у гніві; а зірка, призначена для страху при східному і західному вітрі, пошкодиться.
40
І піднімуться хмари, великі і сильні, повні лютости, і зірка, щоб настрашити всю землю і жителів її; і проллють на всяке місце, високе і піднесене, страшну зірку,
41
вогонь і град, мечі, що літають, і багато вод, щоб наповнити всі поля і всі джерела безліччю вод.
42
І затоплять місто, і стіни, і гори, і пагорби, і дерева у лісах, і траву на луках, і хлібні рослини їх;
43
і пройдуть, не спиняючись, до Вавилона і знищать його;
44
зберуться до нього й оточать його; проллють зірку і лють на нього. І підніметься пил і дим до самого неба, і всі навкруги будуть оплакувати його,
45
а ті, які залишаться підвладними йому, будуть служити тим, що навели страх.
46
І ти, Асіє, співучаснице у надії Вавилона й у славі його:
47
горе тобі, бідна, за те, що уподібнювалася йому і прикрашала дочок твоїх у блудодіянні, щоб вони подобалися і славилися у коханців твоїх, які бажали завжди блудодіяти з тобою.
48
Ти наслідувала ненависного в усіх ділах і заходах його.
49
За те, — говорить Бог, — пошлю на тебе біди: удівство, убогість, і голод, і меч, і моровицю, щоб спустошити доми твої насильством і смертю.
50
І слава могутности твоєї засохне, як квітка, коли настане спека, послана на тебе.
51
Ти знеможеш, як убога, побита і поранена жінками, щоб люди знатні і коханці не могли приймати тебе.
52
Чи став би Я так ненавидіти тебе, — говорить Господь, —
53
якби ти не убивала обраних Моїх повсякчас, піднімаючи руки на поразку їх і глумлячись зі смерти їх, коли ти була у сп’янінні?
54
Прикрашай твоє лице.
55
Мзда блудодіяння твого у надрі твоєму; за те й одержиш ти винагороду.
56
Як чинила ти з обраними Моїми, — говорить Господь, — так з тобою вчинить Бог, і піддасть тебе бідам.
57
Діти твої загинуть від голоду, ти впадеш від меча, міста твої будуть зруйновані, і всі твої впадуть у полі від меча.
58
А які на горах, ті загинуть від голоду, і будуть їсти плоть свою через нестачу хліба і пити кров через нестачу води.
59
У нещасті підеш по морях, — і там зустрінеш біди.
60
Під час переходів твоїх вони кинуться на спустошене місто, і знищать частину землі твоєї, і частину слави твоєї знищать.
61
Розорена, ти послужиш для них соломою, а вони для тебе будуть вогнем;
62
і знищать тебе, і міста твої, землю твою, гори твої, усі ліси твої і дерева родючі спалять вогнем.
63
Синів твоїх поведуть у полон, майно твоє захоплять у здобич, і славу твою знищать.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.