Глава 8
1
Він відповів мені і сказав: цей вік Всевишній створив для багатьох, а майбутній для небагатьох.
2
Скажу тобі, Ездро, подобу. Як коли запитаєш землю, вона скаже тобі, що дає дуже багато речовини, з якої робляться глиняні речі, а не багато пороху, з якого буває золото, так і діла нинішнього віку.
3
Багато хто створений, але небагато спасеться.
4
Я відповів і сказав: душе́! пожери сенс і поглинь мудрість.
5
Бо ти обіцяла слухати, і побажала пророкувати, а тобі дано час тільки, щоб жити.
6
О, Господи! невже Ти не дозволиш рабу Твоєму, щоб ми молилися перед Тобою про дарування серцю нашому сімені й розуму обробляти, щоб народився плід, яким міг би жити всякий розтлінний, хто буде носити ім’я людини?
7
Ти єдиний, і ми єдине творіння рук Твоїх, як сказав Ти.
8
І як же нині в утробі материнській утворюється тіло, і Ти даєш члени, як зберігається Твоє творіння у вогні й воді, і як дев’ять місяців терпить у собі Твоє ж створіння Твою твар, яка у ньому створена?
9
І те, що зберігає, і те, що зберігається, і те й інше зберігаються, й утроба матері у свій час віддає те збережене, що у ній виросло.
10
Ти повелів із самих членів, тобто із сосків, давати молоко, плід сосків,
11
нехай годується створене до деякого часу, а після передаси його Твоєму милосердю.
12
Ти виховав його Твоєю правдою, навчив його Твого закону, настановив його Твоїм розумом,
13
і умертвиш його, як Твоє творіння, і знову оживиш, як Твоє діло.
14
Якщо Ти погубиш створене з таким піклуванням, то повелінню Твоєму легко влаштувати, щоб і зберігалося те, що було створено.
15
І нині, Господи, я скажу: про всяку людину Ти більше знаєш; але скажу про народ Твій, за який уболіваю,
16
про спадщину Твою, за яку проливаю сльози, про Ізраїля, за якого болію серцем, про Якова, про якого тужу.
17
Почну молитися перед Тобою за себе і за них, бо бачу гріхопадіння нас, які живуть на землі.
18
Але я чув, що скоро прийде Суддя.
19
Тому почуй мій голос, прислухайся до слів моїх, і я буду говорити перед Тобою. [Початок слів Ездри, перш ніж він був узятий.]
20
Я сказав: Господи, що живеш вічно, Якого очі звернені на піднесене і небесне,
21
Якого престіл неоціненний і слава незбагненна, Якому з трепетом предстоять воїнства ангелів, що служать у вітрі і вогні, Якого слово істинне і глаголи непорушні,
22
повеління сильне і правління страшне, Якого погляд висушує безодні, гнів розплавляє гори й істина перебуває повік!
23
Почуй молитву раба Твого, і послухай моління створіння Твого.
24
Доки живу, буду говорити, і доки розумію, буду відповідати. Не дивися на гріхи народу Твого, але на тих, які Тобі в істині служать;
25
не звертай уваги на нечестиві діла язичників, але на тих, які завіти Твої зберегли серед бід;
26
не помишляй про тих, які перед Тобою неправдиво чинили, але пом’яни тих, які, з волі Твоєї, пізнали страх;
27
не погубляй тих, які жили, як тварини, але споглянь на тих, які ясно навчали закону Твого;
28
не прогнівайся на тих, які визнані гіршими за звірів;
29
але полюби тих, які завжди надіються на правду Твою і славу.
30
Бо ми і батьки наші на такі хвороби страждаємо;
31
а Ти, заради нас — грішних, назвешся милосердим.
32
Якщо Ти побажаєш помилувати нас, то назвешся милосердим, тому що ми не маємо діл правди.
33
Праведники ж, у яких багато діл придбано, за власні діла одержать винагороду.
34
Що́ є людина, щоб Ти гнівався на неї, і рід розтлінний, щоб Ти стільки засмучувався ним?
35
Воістину, немає нікого з народжених, хто не вчинив би нечестиво, і з тих, які сповідують Тебе, немає нікого, хто не згрішив би.
36
У тім-то і звіститься правда Твоя і благість Твоя, Господи, коли помилуєш тих, які не мають сутности добрих діл.
37
Він відповів мені і сказав: справедливо ти сказав дещо, і за словами твоїми так і буде.
38
Бо істинно не помишляю Я про діла тих створінь, які згрішили, раніше смерти, раніше суду, раніше загибелі;
39
але насолоджуюся подвигами праведних, і згадую, як вони подорожували, як спасалися і намагалися заслужити нагороду.
40
Як сказав Я, так і є.
41
Як хлібороб сіє на землі багато насіння і садить багато рослин, але не все посіяне збережеться з часом, і не все посаджене укоріниться, так і ті, які посіяні у віці цьому, не усі спасуться.
42
Я відповів і сказав: якщо я знайшов благодать, то буду говорити.
43
Як насіння хлібороба, якщо не зійде, або не прийме вчасно дощу Твого, або пошкодиться від надміру дощів, гине:
44
так і людина, створена руками Твоїми, — і Ти називаєшся її первообразом, тому що Ти подібний до неї, для якої створив усе і яку Ти уподібнив до насіння хлібороба.
45
Не гнівайся на нас, але пощади народ Твій і помилуй спадщину Твою, — а Ти милосердий до створіння Твого.
46
Він відповів мені і сказав: теперішнє теперішнім і майбутнє майбутнім.
47
Багато чого не вистачає тобі, щоб ти міг полюбити створіння Моє більше за Мене, хоч Я часто наближався до тебе самого, а до неправедних ніколи.
48
Але й у тім дивний ти перед Всевишнім,
49
що смирив себе, як пристойно тобі, і не судив про себе так, щоб багато славитися між праведними.
50
Многі і гіркі біди спіткають тих, які населяють вік, останнім часом, тому що вони ходили у великій гордині.
51
А ти дбай про себе, і подібним до тебе шукай слави;
52
бо вам відкритий рай, насаджене дерево життя, призначений майбутній час, готовий достаток, побудоване місто, приготований спокій, довершена благість і довершена премудрість.
53
Корінь зла запечатаний від вас, неміч і тління сховані від вас, і розтління біжить у пекло в забуття.
54
Минули хвороби, і наприкінці показався скарб безсмертя.
55
Не намагайся більше дізнатися про безліч загиблих.
56
Бо вони, одержавши свободу, знехтували Всевишнього, зневажили закон Його і залишили путі Його,
57
а ще і праведних Його потоптали,
58
і говорили у серці своєму: «немає Бога», хоч і знали, що вони смертні.
59
Як на вас очікує те, про що сказано раніше, так і їх — спрага і муки, які приготовані. Бог не хотів погубити людину,
60
але самі створені знеславили ім’я Того, Хто створив їх, і були невдячними до Того, Хто наперед уготував їм життя.
61
Тому суд Мій нині наближається, —
62
про що Я не всім відкрив, а тільки тобі і небагатьом, до тебе подібним. Я відповів і сказав:
63
ось нині, Господи, Ти показав мені безліч знамень, які Ти почнеш творити при кончині, але не показав, у який час.
