1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 10
|
Глvа, і~”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві: ввійди до фараона, бо Я обтяжив серце його і серце рабів його, щоб явити між ними ці знамення Мої,
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я, въни'ди къ фараѓ'нђ” б^о ѓ^тягчи'хъ срDце е^го, и^ мђжїи е^го, да и^ еще` пребђ'дђт# зна'менїя сїя на ни'хъ”
|
|
2
|
2
|
|
і щоб ти розповідав сину твоєму і сину сина твого про те, що Я зробив у Єгипті, і про знамення Мої, які Я показав у ньому, і щоб ви знали, що Я Господь.
|
ЈА/ко дабы` и^сповњ'дали е^сте ча'домъ свои^мъ въ ё%ши, и^ внђ'комъ своиM, ели'ко ся нарђга'хъ е^гљ=птяномъ” И$ зна'менїя моя е^же в ни'хъ сътвори'хъ, и^ да ё^вњсте ја%ко г~ь е^смь”
|
|
3
|
3
|
|
Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали йому: так говорить Господь, Бог євреїв: чи довго ти не смиришся переді Мною? відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
|
ВъшеD же мољ=сїи, і^ а^а^ро'нъ пред# фараѓ'на, и^ рњста е^мђ, си'це гл~етъ г~ь б~ъ е^вре'искый” доко'лњ не хо'щеши ё^срамля'тися мене`, эTп'ђсти` лю'ди моя`. да м^и помо'лятся”
|
|
4
|
4
|
|
а якщо ти не відпустиш народу Мого, то ось, завтра [у цей самий час] Я наведу сарану на [всю] твою область:
|
А/ще л^и не хо'щеши эTпђстити лю'ди моя, се а'зъ заё%тра пђщђ` прђ'ги мно'ги на вс^я предњлы твоя,
|
|
5
|
5
|
|
вона покриє лице землі так, що не можна буде бачити землі, і поїсть у вас [усе], що залишилося [на землі], що уціліло від граду; об’їсть також усі дерева, що ростуть у вас на полі,
|
и^ покры'ютъ вс^е лице` земно'е, и^ не възмо'жеши ви'дњти земля`” И$ поја%дя'тъ ве'сь ѓ^ста'нокъ, и^же ѓ^ста` эT гра'да, і^ и^зъја^дя'тъ вс^яко дре'во растђщее и^з# земля`”
|
|
6
|
6
|
|
і наповнить доми твої, доми всіх рабів твоїх і [усі] доми всіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх з дня, як живуть на землі, навіть до цього дня. [Мойсей] обернувся і вийшов від фараона.
|
И$ напо'лнятся до'мове твои` и^ до'мове мђжїи твои^хъ, и^ вс^и до'мове по все'и земли` е^гљпетъстњи” е^го'же не сTђ никогд'а же ви'дњли эTц~и твои` ни пра'дњди и'хъ. эT него'же дн~е бы'ша на земли`, и^ до днешня`го дн~е, и^ сїя ре'кши и^зы'де эT фараѓ'на”
|
|
7
|
7
|
|
Тоді раби фараонові сказали йому: чи довго він буде мучити нас? відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господу, Богу своєму; невже ти ще не бачиш, що Єгипет гине?
|
Реко'ша же мђжи фараѓ'новы к немђ`, доколњ намъ е^сть сїя` м'ђка, эTпђсти` лю'ди, да помо'лят#ся г~ђ бг~ђ свое^мђ а%ще ли н^и, т^о да вњ'си. ја^ко поги'бнеT егљ=петъ”
|
|
8
|
8
|
|
І повернули Мойсея й Аарона до фараона, і [фараон] сказав їм: підіть, звершіть служіння Господу, Богу вашому; хто ж і хто піде?
|
И$ ѓ'брати'ша мољ=сїя і^ а^а^ро'на, предъ фараѓ'на” И$ рече и^ма фараѓ'нъ, и^дњта моли'тася г~ђ б~ђ вашемђ. кт^о и^ кт^о сђть и^дђщїи”
|
|
9
|
9
|
|
І сказав Мойсей: підемо з малолітніми нашими і старими нашими, з синами нашими і дочками нашими, і з вівцями нашими і з волами нашими підемо, тому що у нас свято Господу [Богу нашому].
|
Рече же мољ=сїи, съ ю'нотами нашими, и^ съ ста'рцы, да и'демъ, съ сынми, и^ дще'рми, и^ съ ѓ^вца'ми, и^ говя'ды нашими. бђ'детъ б^о вели'къ дн~ь г~а б~а нашего”
|
|
10
|
10
|
|
[Фараон] сказав їм: нехай буде так, Господь з вами! я готовий відпустити вас: але навіщо з дітьми? бачите, у вас недобрий намір!
|
И$ реq и^ма фараѓn. да бђдетъ та'ко г~ь с вами, ја%коже васъ пђщђ` съ стяжа'нїемъ вашиM” Ви'дите ја%ково` лђка'въствїе ѓ^брњта'ется въ ваs.
|
|
11
|
11
|
|
ні: підіть одні чоловіки і звершіть служіння Господу, тому що ви цього просили. І вигнали їх від фараона.
|
не та'ко, н^о да и'дђтъ точїю мђжи и^ да ся помо'лятъ б~ђ, сего б^о вы` са'ми про'сите, і^ и^згнаша и^хъ эT лица` фараѓ'нова”
|
|
12
|
12
|
|
Тоді Господь сказав Мойсеєві: простягни руку твою на землю Єгипетську, і нехай нападе сарана на землю Єгипетську і поїсть усю траву земну [і всі плоди дерев], усе, що вціліло від граду.
|
И$ рече г~ь мољ=сїю, простри` рђкђ твою на зеMлю е^гљ=петъскђю, и^ да и^злњзTђ прђзи на зе'млю е^гљ=пеTскђ, и^ да сънњ'дят# вс^ю травђ` земнђ'ю и^ весь плодъ древный е^же ѓ^ста` эT града”
|
|
13
|
13
|
|
І простяг Мойсей жезл свій на землю Єгипетську, і Господь навів на цю землю східний вітер, який продовжувався весь той день і всю ніч. Настав ранок, і східний вітер наніс сарану.
|
И$ въздви'же мољ=сїи. же'злъ на нб~о, г~ь же наведе` вњтръ въсточныи на всю` зе'млю, въ то'и дн~ь и^ тои` нощи” Бысть же заё^тра вњтръ въсто'чныи заи'мъ прђги,
|
|
14
|
14
|
|
І напала сарана на всю землю Єгипетську і лягла по всій країні Єгипетській у великій кількості: раніше не бувало такої сарани, і після цього не буде такої;
|
наведе` на всю` зе'млю е^гљ=пет#скђ, и^ наляго'ша на вс^я предњлы е^гљ=пеTски мно'ги ѕњло, прежде б^о сихъ не бы'ша сицевїи прђѕи на земли`, ниже по се'мъ бђдђтъ”
|
|
15
|
15
|
|
вона покрила лице всієї землі, так що землі не було видно, і поїла всю траву земну і всі плоди дерев, що вціліли від граду, і не залишилося ніякої зелені ні на деревах, ні на траві польовій по всій землі Єгипетській.
|
И$ покрыша лице` земно'е, і^ и^стлњ земля`, и^ сънњдо'ша вс^ю травђ` земнђю, и^ ве'сь плодъ дре'вныи, і^ е^ли'ко же б^њ ѓ^ста'ло эT гра'да” И$ не ѓ^ста` зеле'но ничт^о на' древњхъ и^ въ все'и травњ е^же на' поли, по все'и земли` е^гљ=петъстњи”
|
|
16
|
16
|
|
Фараон поспіхом прикликав Мойсея й Аарона і сказав: згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами;
|
Потща'в же ся фараѓ'нъ, възва` мољ=сїя і^ аа^ро'на гл~я, съгрњшихъ къ г~ђ б~ђ вашемђ и^ к ва'мъ,
|
|
17
|
17
|
|
тепер простіть гріх мій ще раз і помоліться Господу Богу вашому, щоб Він тільки відвернув від мене цю смерть.
|
простњте мой грњхъ” І$ еще нн~њ. да моли'те г~а б~а вашего, дабы эTня'лъ смр~ть сїю эT мене`”
|
|
18
|
18
|
|
[Мойсей] вийшов від фараона і помолився Господу.
|
И$зшедъ же мољ=сїи эT фараѓ'на и^ моли'ся къ г~ђ
|
|
19
|
19
|
|
І підняв Господь із протилежного боку західний дуже сильний вітер, і він поніс сарану і кинув її в Червоне море: не залишилося жодної сарани у всій країні Єгипетській.
|
и^ прњмени` г~ь эT моря вњтръ вели'къ, и^ заи'мъ прђги и^ въгна` и^хъ въ мо'ре чермно'е. и^ не ѓ^ста ни е^дін# прђгъ на все'и земли` е^гљ=петъстњй”
|
|
20
|
20
|
|
Але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих.
|
ѓ^жесточи' же г~ь срDце фараѓ'ново, и^ не эTпђсти` сн~овъ і^и^л~евњхъ”
|
|
21
|
21
|
|
І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, і буде темрява на землі Єгипетській, відчутна пітьма.
|
И$ рече г~ь мољ=сїю простри` рђкђ твою на' нб~о, и^ да бђдетъ тм^а ѓ^сяжи'ма по все'и земли` е^гљ=пеTстњи”
|
|
22
|
22
|
|
Мойсей простяг руку свою до неба, і була густа темрява по всій землі Єгипетській три дні;
|
Простре же мољ=сїи на' нб~о рђкђ свою, и^ бысть тм^а, мгла` и^ ды'мъ по все'и земли` е^гљ=петъстњи, три дн~и”
|
|
23
|
23
|
|
не бачили одне одного, і ніхто не вставав з місця свого три дні; у всіх же синів Ізраїлевих було світло в житлах їхніх.
|
И$ не видњ никто'же брата свое^го. и не въста` никто'же эT ѓ^дра` своеготри дн~и” Всњм же сн~омъ і^и^л~евымъ бя'ше свњтъ въ всњхъ предњлехъ, в ни'хже пребыва'хђ”
|
|
24
|
24
|
|
Фараон покликав Мойсея [й Аарона] і сказав: підіть, звершіть служіння Господу [Богу вашому], нехай тільки залишиться дрібна і велика худоба ваша, а діти ваші нехай ідуть з вами.
|
Призва же фараѓ'нъ, мољ=сїя, і^ ааро'на гл~я” И$дњте помоли'теся г~ђ б~ђ вашемђ, развњ ѓ^ве'цъ и^ говяD, стяжа'нїе же все да и^дет# с вами”
|
|
25
|
25
|
|
Але Мойсей сказав: [ні,] дай також у руки наші жертви і всепалення, щоб принести Господу Богу нашому;
|
Рече же мољ=сїи ника'коже. н^оты ли намъ даси тре'бђ, и^ вс^есъжеже'нїе, да положи'мъ г~ђ б~ђ нашемђ, н^о
|
|
26
|
26
|
|
нехай підуть і стада наші з нами, не залишиться ні копита; тому що з них ми візьмемо на жертву Господу, Богу нашому; але доки не прийдемо туди, ми не знаємо, що принести в жертву Господу [Богу нашому].
|
да и^ скотъ нашъ и^детъ с нами, да не ѓ^ста'вимъ и^ копы'та” эT си'х же възе'мше, положиM требђ г~ђ б~ђ нашемђ, и^ м^ы не вњмы шт^о принесемъ г~ђ б~ђ нашемђ. дондеже до'идеM тамо”
|
|
27
|
27
|
|
І озлобив Господь серце фараона, і він не захотів відпустити їх.
|
ѓ^жесточа' же срDце фараѓ'ново, и^ не хотњ эTпђсти'ти и^хъ”
|
|
28
|
28
|
|
І сказав йому фараон: вийди від мене; бережися, не з’являйся більше перед лицем моїм; у той день, коли ти побачиш лице моє, помреш.
|
И$ реч^е е^мђ фараѓ'нъ, эTи^ди` эT мене. блюди' же ся ктомђ`, да не приложи'ши ви'дњти лица` мое^го. а%ще л^и ни, т^о во'нже дн~ь ја%ви'шися мн^њ ё%мреши.
|
|
29
|
29
|
|
І сказав Мойсей: як сказав ти, так і буде; я не побачу більше лиця твого.
|
гл~а же мољ=сїи ја%ко гл~еши не ја%влю' ти ся предъ лицемъ”
|
