1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 4
|
Глvа, д~”
|
|
1
|
1
|
|
І відповів Мойсей і сказав: а якщо вони не повірять мені і не послухають голосу мого і скажуть: не явився тобі Господь? [що сказати їм?]
|
Ѿвњща'въ мољ=сїи и^ рече, а%ще л^и не ё^вњ'рђют ми, н^и послђш'аютъ гла'са моего, рекђтъ б^о ја%ко нњсть б~ъ. ја%ви'лъ ми ся чт^о рекђ к ниM”
|
|
2
|
2
|
|
І сказав йому Господь: що це в руці у тебе? Він відповів: жезл.
|
И$ реq к немђ` г~ь, чт^о еs въ рђцњ твое'й, сей же реq же'злъ”
|
|
3
|
3
|
|
Господь сказав: кинь його на землю. Він кинув його на землю, і жезл перетворився на змія, і Мойсей побіг від нього.
|
И$ рече е^мђ повръзи е^го на' землю, и^ веrже и` на зе'млю, и^ быs змїи, и^ эTбњже мољ=сїи эT него”
|
|
4
|
4
|
|
І сказав Господь Мойсею: простягни руку твою і візьми його за хвіст. Він простяг руку свою, і взяв його [за хвіст]; і він став жезлом у руці його.
|
И$ реq г~ь къ мољ=сїю, простри` рђкђ, і^ и^ми и& за хво'стъ, и^ простре` мољ=сїи рђкђ и^ ја%ть е^го и^ бысть па'кы жезлъ в рђцњ` е^го” И$ рече е^мђ,
|
|
5
|
5
|
|
Це для того, щоб повірили [тобі], що явився тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова.
|
да ё^вњрђют# т^и, ја%ко ја%виl ти ся е^сть г~ь б~ъ эTц~ъ твоиX б~ъ а^враа'мовъ, б~ъ і^саа'ковъ, б~ъ і^а'ковль”
|
|
6
|
6
|
|
Ще сказав йому Господь: поклади руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху, вийняв її [із пазухи своєї], і ось, рука його побіліла від прокази, як сніг.
|
Рече же е^мђ г~ь паки. вложи` рђкђ твою в# ня'дра твоа, и^ вложи` рђкђ свою въ ня'дра своя`, і^ и^зяT еа` эT ня'дръ свои^хъ, и^ бысть рђка` е^го прокаже'нна и^ бњла ја%ко снњгъ”
|
|
7
|
7
|
|
[Ще] сказав [йому Господь]: поклади знову руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху; і вийняв її з пазухи своєї, і ось, вона знову стала такою ж, як тіло його.
|
И$ реq па'ки е^мђ г~ь, вложи` рђкђ твою въ ня'дра твоя, и^ вложи'лъ рђкђ свою въ ня'дра своя`, і^ и^зя'ть ю& эT ня'дръ свои^хъ, и^ бы'сть пакы рђмя'нїа е^мђ пло'ти свое'я”
|
|
8
|
8
|
|
Якщо вони не повірять тобі і не послухають голосу першого знамення, то повірять голосу знамення іншого;
|
І$ а'ще ё^бо не ё^вњрђю^тъ т^и и^ не послђшаютъ гла'са чюда пр'ъваго, т^о вњрђютъ гла'сђ чюда вто'раго”
|
|
9
|
9
|
|
якщо ж не повірять і двом цим знаменням і не послухають голосу твого, то візьми води з ріки і вилий на сушу; і вода, взята з річки, зробиться кров’ю на суші.
|
А$ще не вњрђютъ т^и, си'ма двњма` чю'дома, н^и послђш'аюT гла'са твое^го. да въ'змеши эT воды` рњчны'я. и^ пролие'ши на' сђхо, и^ бђдетъ вода` ю^же възмеши эT рњки` кро'вїю, на' сђсњ”
|
|
10
|
10
|
|
І сказав Мойсей Господу: о, Господи! людина я не красномовна, і таким був і вчора і третього дня, і коли Ти почав говорити з рабом Твоїм: я тяжко говорю і недорікуватий.
|
Рече же мољ=сїи къ г~ђ, молю' ти ся г~и, ја%ко нњсмь рњчи'стъ эT вчера'шняго и^ третїаго дн~е н^и понели'же начатъ гл~ати рабђ` твоемђ хђдогла'сенъ, и^ косноја%зы'ченъ а%зъ е^смь”
|
|
11
|
11
|
|
Господь сказав [Мойсеєві]: хто дав уста людині? хто робить німим, або глухим, або зрячим, або сліпим? чи не Я Господь [Бог]?
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю кт^о дасть ё^ста` чл~кђ. кт^о ли сътвори'лъ е^сть нњма и^ глђ'ха, и^ слњпа, и^ ви'дяща. не а'зъ ли, г~ь б~ъ” и^ди
|
|
12
|
12
|
|
отже, піди, і Я буду при вустах твоїх і навчу тебе, що тобі говорити.
|
нн~њ, а%зъ б^о эTверзђ ёста` тво'я, и^ ё^стро'ю тя, е^же ти бђдеT гл~ати”
|
|
13
|
13
|
|
[Мойсей] сказав: Господи! пошли іншого, кого можеш послати.
|
Рече же мољ=сїи, молю' ти ся г~и, и^збери` могђща и^ного е^гоже по'слеши”
|
|
14
|
14
|
|
І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: хіба немає у тебе Аарона брата, левитянина? Я знаю, що він може говорити [замість тебе], і ось, він вийде назустріч тобі, і, побачивши тебе, зрадіє в серці своєму;
|
И$ разгнњ'вася ја%ростїю г~ь на мољ=сїя, и^ рече” Нњсть ли с^е братъ твой а^а^ро'нъ леви'тинъ, вњмъ бо ја%ко гл~я възгл~етъ. се же се'и и^зы'детъ проти'вђ тебњ, и^ ё^зрњвъ т^я възра'дђется въ себњ`”
|
|
15
|
15
|
|
ти будеш йому говорити і вкладати слова [Мої] у вуста його, а Я буду при вустах твоїх і при вустах його і буду вчити вас, що вам робити;
|
И рече'ши е^мђ, и^ въдаси` е^мђ словеса` моя въ ё^ста` е^го. же эTвр'ъзђ ё^ста` твоа, и^ ё^ста` е^го, и^ ё^стро'ю вамъ е^же и%мате твори'ти” Се'и
|
|
16
|
16
|
|
і буде говорити він замість тебе до народу; отже, він буде твоїми вустами, а ти будеш йому замість Бога;
|
же гл~етъ эT тебе къ лю'демъ. и^ се'и же ё^бо да бђдетъ ё^ста` твоя ты' же бђди е^мђ въ б~а”
|
|
17
|
17
|
|
і жезл цей [який був перетворений на змія] візьми в руку твою: ним ти будеш творити знамення.
|
И$ же'злъ се'и и^спрове'ргїися въ змїю`. възми`, въ рђкђ твою, си'мъ б^о сътвори'ши
|
|
18
|
18
|
|
І пішов Мойсей, і повернувся до Іофора, тестя свого, і сказав йому: піду я, і повернуся до братів моїх, які в Єгипті, і подивлюся, чи живі ще вони? І сказав Іофор Мойсеєві: йди з миром. [Через багато часу помер цар Єгипетський.]
|
чюдеса`” И/де же мољ=сїи, и^ възвратися къ і^ѓ^џо'рђ те'стю своемђ, и^ рече и^дђ възвращђся къ бра'тїи своей е^же сђть въ е^гљ=птњ, да ви'ждђ, е^ще' ли живи” Рече же і^ѓ^џо'ръ къ мољ=сїю. и^ди` здра'въ” по днех же ѓ^ныX мно'гихъ, ё^мре цр~ь е^гљ=пет#скїи”
|
|
19
|
19
|
|
І сказав Господь Мойсеєві в [землі] Мадіамській: піди, повернись у Єгипет, тому що померли всі, що шукали душі твоєї.
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю въ земли` мадїа'м#стњи, ходи`, і^ и^ди` пакы въ е^гљ=пеT, и^змро'ша б^о вси` и%щђщеи дш~а твоеа”
|
|
20
|
20
|
|
І взяв Мойсей дружину свою і синів своїх, посадив їх на осла і вирушив у землю Єгипетську. І жезл Божий Мойсей взяв у руку свою.
|
Поя'т же мољ=сїи женђ` свою`, и^ ѓ^троча'та и^ всади` и& на ѓ^сля'та, и^ ѓ^брати'ся въ е^гљ=петъ” И$ взя'тъ мољ=сїи же'злъ и^же и^мњ эT б~а в рђкђ своею”
|
|
21
|
21
|
|
І сказав Господь Мойсею: коли підеш і повернешся в Єгипет, дивись, усі чудеса, які Я доручив тобі, зроби перед лицем фараона, а Я озлоблю серце його, і він не відпустить народ.
|
Рече же г~ь къ мољ=сїю, и^дђщђ тебњ, и^ възвраща'ющђся въ е^гљ=петъ, смотри всњхъ чюде'съ яy да'х# въ рђцњ твои`, да сътвори'шї я& предъ фараѓ'номъ” А$зъ же ѓ^жещђ` срDце е^го, ја^ко не и^спђсти'ти людїи”
|
|
22
|
22
|
|
І скажи фараонові: так говорить Господь [Бог єврейський]: Ізраїль є син Мій, первісток Мій;
|
Ты' же гл~еши фараѓ'нђ, си'це гл~етъ гь б~ъ е^вре'искїи, и^ сн~ъ мои прьвенец# і^ил~ь.
|
|
23
|
23
|
|
Я говорю тобі: відпусти сина Мого, щоб він звершив Мені служіння; а якщо не відпустиш його, то ось, Я уб’ю сина твого, первістка твого.
|
рњх же тебњ эTпђсти` лю'ди моя да м^и требђ положа'тъ, не хо'щеши ли эTпђсти'ти и^хъ, блюди` с^е а%зъ ё^бїю` прьвене'цъ сн~ъ твой”
|
|
24
|
24
|
|
Дорогою на ночівлі трапилося, що зустрів його Господь і хотів умертвити його.
|
Бысть же на пђти`, на станђ`, срњте и& а%гг~лъ гн~ь, и^ска'ше е^го ё^бити
|
|
25
|
25
|
|
Тоді Сепфора, узявши кам’яний ніж, обрізала крайню плоть сина свого і, кинувши до ніг його, сказала: ти наречений крови у мене.
|
и^ въземши семфо'ра, камень несњко'мъ и^зощренъ” И$ ѓбрњ'за коне'чьнђю плоть, сн~а своего. и^ припаDши к нога'мъ
|
|
26
|
26
|
|
І відійшов від нього Господь. Тоді сказала вона: наречений крови — за обрізанням.
|
и^ рече, бысть кро'вь ѓ^брњзанїя сн~а мое^го”
|
|
27
|
27
|
|
І Господь сказав Аарону: піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І він пішов, і зустрівся з ним біля гори Божої, і поцілував його.
|
Рече же г~ь къ а^а^ро'нђ и^зы'ди противђ мољ=сїю въ пђсты'ню, і^ и'де” И$ срњте и& въ горњ` бж~їи и^ цњловастася ѓ%ба.
|
|
28
|
28
|
|
І переказав Мойсей Аарону всі слова Господа, Який його послав, і всі знамення, що Він заповідав.
|
и^ повњда мољ=сїи а^а^ро'нђ вс^я словеса` гнsя ја%же посла` и^ вс^я чюдеса` ја^же заповњда е^мђ”
|
|
29
|
29
|
|
І пішов Мойсей з Аароном, і зібрали вони всіх старійшин синів Ізраїлевих,
|
шедше же мољ=сїи і^ а^а^ро'нъ, събра'ста вс^я ста'рца сн~овъ і^ил~евыхъ.
|
|
30
|
30
|
|
і переказав [їм] Аарон усі слова, які говорив Господь Мойсеєві; і зробив Мойсей знамення перед очима народу,
|
и^ гл~а и^мъ а^а^ро'нъ вс^я словеса сїя ја%же гл~а г~ь мољ=сїѓ^ви, и^ сътвори` чюдеса` прDе всњми людми`”
|
|
31
|
31
|
|
і повірив народ; і почули, що Господь відвідав синів Ізраїлевих і побачив страждання їх, і схилилися вони і поклонилися.
|
И$ вњ'роваша и^мъ лю'дїе, и^ възра'довашася. ја^ко посњти` б~ъ сн~ы і^ил~евы, і^ ја%ко призрњ` на и^хъ скорбњнїе, и^ преклони'шася лю'дїе, поклони'шася”
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
