1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 2
|
Глvа, в~”
|
|
1
|
1
|
|
Хтось із племені Левіїного пішов і взяв собі дружину з того самого племені.
|
Бя'ше же е^ді'нъ эT колњ'на левїина, и^же поя'тъ эT дще'рїи левїиныхъ. і^ и^мњ ю&”
|
|
2
|
2
|
|
Дружина зачала і народила сина і, бачачи, що він дуже красивий, ховала його три місяці;
|
и зача'тъ въ чревњ, и^ роди` мђж'ескыи полъ” Видњв#ше же е^го добра` и^ лњ'па, ша е^готр^и мsцы” Є$гда
|
|
3
|
3
|
|
але не маючи можливости ховати його далі, взяла кошик з очерету й обсмолила його асфальтом і смолою і, поклавши в ньому дитину, поставила в очереті біля берега ріки,
|
же не можа'хђ ё^кры'ти е^го, и^ взя'тъ мт~и е^го, ковче'жецъ си'товыи и^ посмоли и& клїем# и^ смоло'ю, и^ вложи` ѓ^троча` во'нь, и^ положи` е^го в лђцњ, при бре'гђ
|
|
4
|
4
|
|
а сестра його стала здаля спостерігати, що з ним буде.
|
рњки`. блюдя'ше же сестра` е^го и^здале'ча да ви'дитъ чт^о бђ'детъ е^мђ”
|
|
5
|
5
|
|
І вийшла дочка фараонова на річку купатися, а служниці її ходили по березі ріки. Вона побачила кошик серед очерету і послала рабиню свою взяти його.
|
И$зыде же тогда` дще'рь фараѓ'нова. и^зъмы'тися в рњцњ, и^ рабы'ня ея`” И$ хожда'хђ по' брегђ рњки`, ё^зрњ'вши же ковчежецъ в лђцњ, посла рабы'ню и^ взя'тъ и&, и^
|
|
6
|
6
|
|
Відкрила і побачила немовля; і ось, немовля плаче [у кошику]; і зглянулася на нього [дочка фараонова] і сказала: це з єврейських дітей.
|
эTвр'ъзши видњ ѓ^троча` пла'чющеся въ ковчежцњ, и^ пощади` е& дще'рь фараѓ'ня, и^ рече. эT дњте'и е^врњи'скыхъ е^сть с^е”
|
|
7
|
7
|
|
І сказала сестра його дочці фараоновій: чи не сходити мені і чи не покликати до тебе годувальницю з євреянок, щоб вона вигодувала тобі немовля?
|
И$ рече сестра е^го дще'ри фараѓ'новњ, хо'щеши ли призовђ` т^и женђ` дои'лицђ эT е^врњи, и^ въздои'тъ и& въско'рмитъ т^и ѓ^тро ча`”
|
|
8
|
8
|
|
Дочка фараонова сказала їй: сходи. Дівчина пішла і покликала матір немовляти.
|
И$ рече е'и дще'рь фараѓ'нова, и^д^и. шеDши же ѓ^трокови'ца призва` мт~ръ ѓ^троча'те”
|
|
9
|
9
|
|
Дочка фараонова сказала їй: візьми немовля це і вигодуй його мені; я дам тобі плату. Жінка взяла немовля і годувала його.
|
Речеy к не'и дще'рь фараѓ'нова, съблюди м^и ѓ^троча сїе, и^ въздои` м^и е&, а%з же да'мъ ти м#здђ` твою`” Взя'т же ѓ^троча` жена`, и^ доа'ше е^го,
|
|
10
|
10
|
|
І виросло немовля, і вона привела його до дочки фараонової, і він був у неї замість сина, і нарекла ім’я йому: Мойсей, тому що, говорила вона, я з води вийняла його.
|
възмђжавшђ же ѓ^трочати, и^въведе и& къ дще'ри фараѓ'новњ, и^ бысть е'й въ сн~а” И$ нарече и%мя е^мђ мољ=сїи, гл~ющи, ја%ко эT воды` взя'хъ е^го”
|
|
11
|
11
|
|
Минуло багато часу, коли Мойсей виріс, трапилося, що він вийшов до братів своїх [синів Ізраїлевих] і побачив тяжку роботу їхню; і побачив, що єгиптянин б’є одного єврея з братів його, [синів Ізраїлевих].
|
Бысть же въ дн~и мно'гия ѓ^ны` е^гда` вели'къ бывъ мољ=сїи, і^ и^зы'де же къ бра'тїамъ свои^мъ сн~омъ іи~левыM, разђмњв# же болњ'знь их#, ви'дњ чл~ка е^гљ=птянина, бию'ща нњ'коего е^врња^нина эT бра'тїа е^го сн~овъ і^и~левыX”
|
|
12
|
12
|
|
Подивившись туди й сюди і побачивши, що нема нікого, він убив єгиптянина і сховав його у піску.
|
ѓ^зрњ'в же ся та'мо, и^ са'мо, и^ не ви'дњ никогоже, и^ ё^би'въ е^гљ=птянина, и^ скры` е^го в песцњ`”
|
|
13
|
13
|
|
І вийшов він на другий день, і ось, два євреї сваряться; і сказав він тому, хто кривдив: навіщо ти б’єш ближнього твого?
|
И$зшеD же и^въ вторы'и дн~ь, ви'дњ дв^а мђжа е^врња'ниня. пря'щася, и^ гл~а, къ ѓ^би'дящемђ, чт^о ради т^ы бїе'ши и^скреняго”
|
|
14
|
14
|
|
А той сказав: хто поставив тебе начальником і суддею над нами? чи не думаєш убити мене, як убив [учора] єгиптянина? Мойсей злякався і сказав: дійсно, дізналися про цю справу.
|
ѓ%н же рече кт^отя` поста'ви кн~ѕя и^ сђдїю` наD нами, е^гда` ё^би'ти м^я ты` хо'щеши, ја%коже ё^би` вчера` е^гљ=птянина, ё^боа'в же ся мољ=сїи и^ рече, а%ще си'це ја^вле'нъ бђдетъ гл~ъ сїи”
|
|
15
|
15
|
|
І почув фараон про цю справу і хотів убити Мойсея; але Мойсей утік від фараона й зупинився в землі Мадіамській; і [прийшовши в землю Мадіамську], сів біля колодязя.
|
Оу^слы'шав же фараѓ'нъ рњчь сїю`, и^ска'ша ё^би'ти мољ=сїя. эTи^де же мољ=сїи эT лица` фараѓ'нова, и^ въсели'ся въ земли` мадїа'мъстњи” И$е^гда же прише'дъ въ зе'млю мадїа'мъскђю, и^ сњ'де при кла'дяѕи”
|
|
16
|
16
|
|
У священика мадіамського [було] сім дочок, [які пасли овець батька свого Іофора]. Вони прийшли, набрали води і наповнили корита, щоб напоїти овець батька свого [Іофора].
|
Сщ~енникђ же мадїа'мъскомђ бњша, з~, дще'рїи пасђще ѓ%вца эTц~а свое^го, иѓ^џо'ра” И$ пришеDше черпа'хђ до'ндеже напо'лъниша коры'та, напои'ти ѓ%вца эTц~а свое^го и^ѓ^џо'ра,
|
|
17
|
17
|
|
І прийшли пастухи і відігнали їх. Тоді встав Мойсей і захистив їх, [і начерпав їм води] і напоїв овець їхніх.
|
пришеDше же па'стырїе и^згна'ша я&” Въста'в же мољ=сїи и^зба'ви и^хъ, и^ налїа` и^мъ, и^ напои` ѓ^вца и^хъ”
|
|
18
|
18
|
|
І прийшли вони до Рагуїла, батька свого, і він сказав [їм]: чому ви так скоро прийшли сьогодні?
|
Прїидо'ша же къ і^ѓ^џорђ эTц~ђ свое^мђ, се'й же рече и^мъ, чт^о ја%ко ё^скори'сте прїити днsь”
|
|
19
|
19
|
|
Вони сказали: якийсь єгиптянин захистив нас від пастухів і навіть начерпав нам води і напоїв овець [наших].
|
ѓ^ниy рекоша, чл~къ е^гљ=птянинъ и^зба'ви насъ эT па'стыреи, и^ начерпа` наM, и^ напои` ѓ%вца наша”
|
|
20
|
20
|
|
Він сказав дочкам своїм: де ж він? навіщо ви залишили його? покличте його, і нехай він їсть хліб.
|
Сей же рече къ дще'ремъ свои^мъ, гдњ е^сть ѓ%нъ и^ въскђ'ю си'це ѓ^ста'висте чл~ка, възовњте ё^бо е^го да я'сть хлњбъ”
|
|
21
|
21
|
|
Мойсеєві сподобалося жити у цього чоловіка; і він видав за Мойсея дочку свою Сепфору.
|
Въсели' же ся мољ=сїи ё^ чл~ка, и^ даде` семъфо'рђ дще'рь свою`, мољ=сїю въ женђ”
|
|
22
|
22
|
|
Вона [зачала і] народила сина, і [Мойсей] нарік йому ім’я: Гирсам, тому що, говорив він, я став пришельцем у чужій землі. [І, зачавши ще, народила другого сина, і він нарік йому ім’я Єлиєзер, сказавши: Бог отця мого був мені помічником і визволив мене від руки фараона.]
|
Заче'нши же въ ё^тро'бњ жена` роди сн~а, и^нарече и%мя е^мђ мољ=сїи, гирсе'мъ гл~я, ја%ко пришле'цъ е^смь аZ въ земли` чђжде'и” И$ па'ки заченъ породи` дрђгїи и^ нарече и%мя е^мђ е^лие^зеръ гл~я, б~ъ эTц~а мое^го, помощникъ мн^њ, и^зба'ви мя и^з рђки` фараѓ'новы”
|
|
23
|
23
|
|
Минув довгий час, помер цар Єгипетський. І стогнали сини Ізраїлеві від роботи і волали, і волання їхнє від роботи дійшло до Бога.
|
По дн~ех же мно'гыхъ тњхъ, ё^мрњтъ цр~ь е^гљ=пеTскыи, и^ въстенаша сн~ове і^и~левы эT дњлъ, и^ възопи'ша, и^ възы'де во'пль и^хъ къ бг~ђ эT
|
|
24
|
24
|
|
І почув Бог стогін їх, і згадав Бог завіт Свій з Авраамом, Ісааком і Яковом.
|
работъ” И$ё^слы'ша б~ъ стена'нїе и^хъ. и^помянђ` б~ъ завTњ свои, и^же къ а^враа'мђ, і^саа'кђ,і^а'ковђ.и^
|
|
25
|
25
|
|
І побачив Бог синів Ізраїлевих, і споглянув на них Бог.
|
възрvњ б~ъ на сн~ы і^и^л~евы, и^ възвњстися и^мъ”
|
