Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава 5 з 40
Глава 5
Глvа, е~”
1
1
Після цього Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали [йому]: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі.
По с'ем же въни'де мољ=сїи, і^ а^а^ро'нъ, къ фараѓ'нђ, и^ реко'ста е^мђ” Си'це гл~етъ г~ь б~ъ і^ил~евъ. эTпёсти` лю'ди моя, да тре'бђ положаT м^и въ пђсты'ни”
2
2
Але фараон сказав: хто такий Господь, щоб я послухався голосу Його і відпустив [синів] Ізраїля? я не знаю Господа й Ізраїля не відпущу.
Рече же фараѓ'нъ кт^ото'и е^сть е^гоже а%зъ послђшаю гла'са,ја%ко эTпђсти'ти и%маM сн~ы і^ил~евы, не вњмъ г~а і^ил~я не эTпђщђ”
3
3
Вони сказали [йому]: Бог євреїв покликав нас; відпусти нас у пустелю на три дні шляху принести жертву Господу, Богу нашому, щоб Він не уразив нас моровицею, або мечем.
Рекоста е^мђ. бг~ъ е^вре'искїи, повелњ намъ, да и^демъ пђтемъ три дн~и въ пђстыню, и^ положи'мъ тре'бђ г~ђ б~ђ нашемђ, да не когда` слђчиTся на'мъ смертоно'сїе и^ли ра'ть”
4
4
І сказав їм цар Єгипетський: для чого ви, Мойсей і Аарон, відволікаєте народ [мій] від справ його? ідіть [кожен з вас] на свою роботу.
Рече же и^ма цр~ь е^гљ=петскїи, въскђю м^и, мољ=сїи, і^ а^а^ро'нъ, ѓ^браща'ета лю'ди моя эT дњлъ и^хъ, и^дњта же кождо ва'съ на дњло свое”
5
5
І сказав фараон: ось, народ у землі цій численний, і ви відволікаєте його від роботи його.
И$ рече фараѓ'нъ, с^е нн~њ ё^мно'жишася лю'дїе сїи на земли`, не полегчи'мъ и^мъ дњлесы`”
6
6
І в той же день фараон дав повеління приставникам над народом і наглядачам, говорячи:
Заповњда же фараѓ'нъ приста'вникомъ дњлесъ лю'дъскыхъ и^ кни'гочїамъ гл~я. эTсе'лњ
7
7
не давайте надалі народу соломи для вироблення цегли, як учора і третього дня, нехай вони самі ходять і збирають собі солому,
не мози'те даја^ти плњ'въ лю'демъ къ зда'нїю пли'нъџомъ ја^коже вчера` и^ тре'тїего дн~е и^ нн~њ. н^о сами шеDше да събира'юT плњ'вы,
8
8
а цеглин накладіть на них ту саму визначену кількість, яку вони виробляли вчора і третього дня, і не зменшуйте; вони бездіяльні, тому і кричать: підемо, принесемо жертву Богу нашому;
и^ заро'къ зда'нїя плинъџе'ннаго ја%же сътворя'тъ, да творяT вс^я дн~и” Приложи'те, а^ не ё^емли'те ничто'же, празныя б^о дњю^тъ, и^ сего ради гл~ютъ да и'демъ и^ положимъ требђ б~ђ нашемђ.
9
9
дати їм більше роботи, щоб вони працювали і не займалися пустими речами.
ѓ^тягчи'те дњ'ла людемъ симъ, да ся и'ми пекђтъ, и^не помы'слятъ мы'сльми свои'ми
10
10
І вийшли приставники народу і наглядачі його і сказали народу: так говорить фараон: не даю вам соломи;
сђесло'вїя” Тща'хђ же ся приста'вницы, и^ кни'гочїя, и^ гл~ахђ людемъ рекђще” Се гл~ет# фараѓ'нъ, эTселњ не дамъ ваM плњв# но шеDше
11
11
самі підіть, беріть собі солому, де знайдете, а робота ваша ніскільки не зменшується.
са'ми себњ събира'ите плњвы, и^деже ѓ^бря'щете. и^ заро'къ зда'нїя да дае'те, не ё%имет# б^о ся эT завњта ва'шего, ни ма'ложе”
12
12
І розсіявся народ по всій землі Єгипетській збирати жниво замість соломи.
И$ разыдо'шася вс^и лю'дїе по все'и земли` е^гљ=петъстњи, да съберђтъ тро'стїе на плњвы”
13
13
Приставники ж примушували [їх], говорячи: виконуйте [визначену] роботу свою щодня, як і тоді, коли була у вас солома.
Приста'вницы же нђжда'хђ и^хъ, гл~юще, скончева'ите дњла ваша заро'чнаа на вся'къ дн~ь ја%коже и^ е^гда` плњвы даја%хоM вамъ”
14
14
А наглядачів із синів Ізраїлевих, яких поставили над ними приставники фараонові, били, говорячи: чому ви вчора і сьогодні не виготовляєте визначеної кількости цеглин, як було до цих пір?
И$ даја%ше же раны кни'гочїя наро'дђ сн~овъ і^ил~евыхъ, и^же бњша приста'вленїи и^хъ эT преста'вникъ фараѓ'новыхъ гл~юще, почт^о не сконча'сте. заро'ка вашего пли'нџеннаго ја%коже вчера` и^ третїего дн~е та'коже и^ днsе”
15
15
І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих і волали до фараона, говорячи: для чого ти так чиниш з рабами твоїми?
ВъшеDше же кни'гочїя сн~овъ і^ил~евъ, възопи'ша ко фараѓ'нђ гл~юще, почт^отакотвори'ши рабо'мъ твои^м#
16
16
соломи не дають рабам твоїм, а цеглу говорять нам, робіть. І ось, рабів твоїх б’ють; гріх народу твоєму.
плевелъ не дадя'тъ рабомъ твои^мъ веля'т же намъ пли'нџы твори'ти. се же раби` твои` мђ'чими сђть, кри'вдђ твори'ши людемъ свои^мъ”
17
17
Але він сказав [їм]: бездіяльні ви, бездіяльні, тому і говорите: підемо, принесемо жертву Господу.
И$ рече и^мъ ја^коже пра'здныя дње^те пра'здныя и^ гл~ете, и^ сего ради гл~ете, ја%ко да и'демъ и^ положи'мъ тре'бђ б~ђ нашемђ”
18
18
Ідіть же, працюйте; соломи не дадуть вам, а визначену кількість цегли давайте.
Нн~њ ё^бо дњ'лаите шеDше, а^ плњвъ не дамъ вамъ, заро'к же зда'нїя плинџе'ннаго да дае'те”
19
19
І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: не зменшуйте кількости цегли, яку [визначено] на кожен день.
Видя'хђ же кни'гочїя сн~овъ і^ил~евыхъ себе быти въ злњ`, гл~ще не съста'нется плинџъ заро'ка дн~и.
20
20
І коли вони вийшли від фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, чекаючи на них,
Стрњто'ста же и^хъ мољ=сїи, і^ а^а^роn и^дђща эT фараѓ'на,
21
21
і сказали їм: нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і рабів його і дали їм меч у руки, щоб убити нас.
и^ рњша и^ма, ви'ждь вамъ б~ъ, и^ сђди` ва'ма, ја%ко ѓ^гнђси'сте насъ преD фараѓ'номъ. и^ прDе мђжми` е^го, дати ме'чъ въ рђцњ ё^би'ти насъ”
22
22
І звернувся Мойсей до Господа і сказав: Господи! для чого Ти піддав такій біді народ цей, [і] для чого послав мене?
Възвра'ти же ся мољ=сїи къ г~ђ, и^ реq. молю' ти ся г~и, почто` вреди` лю'ди сїя, въскђ'ю же м^я посла`.
23
23
бо з того часу, як я прийшов до фараона і став говорити ім’ям Твоїм, він почав гірше чинити з народом цим; визволити ж, — Ти не визволив народ Твій.
эTнели'же бо въхождђ` къ фараѓ'нђ. гл~ати твои'мъ и%менемъ, ѓ%нъже вреди` лю'ди твоя`. и^ не и^зба'ви людїи твои^хъ”

Глава 5 з 40
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.