1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 13
|
Глvа, г~і”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я, ѓ^святи'те ми вся'къ первенеw перворожде'ныи эTверза'я б^о ё^тробђ вс^ю, въ сн~охъ і^и^л~евыхъ,
|
|
2
|
2
|
|
освяти Мені кожного первістка, який розкриває всяке лоно між синами Ізраїлевими, від людини до худоби, [тому що] Мої вони.
|
эT чл~ка до скота`, да бђдетъ мн^њ”
|
|
3
|
3
|
|
І сказав Мойсей народу: пам’ятайте цей день, в який вийшли ви з Єгипту, з дому рабства, бо рукою міцною вивів вас Господь звідти, і не їжте квасного:
|
Рече же мољ=сїи къ лю'демъ, по'мните дн~ь се'й. вънже и^схо'дите эT земля` е^гљ=петскы, эT домђ рабо'тнаго. рђко'ю крњпкою. и^зведе васъ г~ь эTтђ'дђ. и^ не ја%ди'те ква'сна,
|
|
4
|
4
|
|
сьогодні виходите ви, у місяці Авиві*.
|
поне'же въ днешнїи дн~ь и^схо'дите въ мњсяцъ жи'тъ новыхъ”
|
|
5
|
5
|
|
І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю хананеїв і хеттеїв, і аморреїв, і евеїв, і ієвусеїв, [гергесеїв, і ферезеїв,] про яку клявся Він батькам твоїм, що дасть тобі землю, де тече молоко і мед, то звершуй це служіння в цьому місяці;
|
И$ бђдетъ е^гда` въведет т^я г~ь б~ъ твой, въ зе'млю ханане'искђ, и^ хеTџе'искђ, і^ а^море'искђ, і^ еве'искђ, і^ евђсе'искђ, и^ гергесе'искђ, и^ ферезе'искђ, е^ю'же кля'тся къ эTц~ем# твоиM да'ти тебњ зе'млю точа'щђю мле'ко и^ ме'дъ” И$ сътвори'ши ё^бо слђжбђ сїю сего мцsа
|
|
6
|
6
|
|
сім днів їж прісний хліб, і в сьомий день — свято Господу;
|
шесть дн~їи да ја%сте ѓ^прњсноки, въ сеDмыи же дн~ь пра'зниk г~ђ.
|
|
7
|
7
|
|
прісний хліб потрібно їсти сім днів, і не повинно знаходитися у тебе квасного хліба, і не повинно знаходитися у тебе квасного у всіх межах твоїх.
|
ѓ^прњсноки да ја%сте се'дмь дн~їи, да ся не ја% ви'тъ тебњ ква'сно. и^ да не бђдетъ ква'съ въ всњхъ предњлех# твои^хъ”
|
|
8
|
8
|
|
І оголоси в день той сину твоєму, говорячи: це заради того, що Господь [Бог] зробив зі мною, коли я вийшов з Єгипту.
|
И$ повњси сн~ђ твоемђ въ дн~ь ѓ'нъ гл~я. сего ради сътвори'лъ г~ь б~ъ мн^њ е^гда` и^схожда'хъ эT е^гљ=пта”
|
|
9
|
9
|
|
І нехай буде тобі це знаком на руці твоїй і пам’ятником перед очима твоїми, щоб закон Господній був у вустах твоїх, бо рукою міцною вивів тебе Господь [Бог] із Єгипту.
|
И$ да бђдетъ тебњ зна'менїе на рђцњ твое'и, и^ помина'нїе преD ѓ^чи'ма твои^ма. ја%ко да бђдетъ зако'нъ гн~ь въ ё^стњхъ твои^хъ, рђко'ю б^о крњпкою и^звелъ т^я г~ь иZ е^гљ=пта”
|
|
10
|
10
|
|
Виконуй же устав цей у призначений час, з року в рік.
|
И$ снабди'ши зако'нъ сей. въ время подо'бно. эT дн~е до дн~е,
|
|
11
|
11
|
|
І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю Ханаанську, як Він клявся тобі і батькам твоїм, і дасть її тобі, —
|
и^ бђдетъ е^гда` въведетъ т^я г~ь б~ъ твои въ зе'млю ханане'искђ, ја%коже е^сть кля'лся эTц~емъ твои^мъ, и^ да'сть ю& тебњ”
|
|
12
|
12
|
|
відокремлюй Господу все [чоловічої статі], що розкриває утробу; і все первородне з худоби, яка у тебе буде, чоловічої статі, [присвячуй] Господу,
|
эTлђчи'ши ве'сь эTверза'ющъ ё^тро'бђ, мђжескъ полъ г~ђ, ве'сь эTверза'ю^щїи ё^тро'бђ, эT ста'дъ и^ эT ско'тъ твои^хъ, и^ ели'коже бђдетъ мђжеска полђ ѓ^ст~иши г~ђ” Ве'сь эTверза'а ё^тро'бђ ѓ%слю, и^змњни'ши ѓ^вце'ю. а^ще ли не и^змњни'ши, т^о и^збавит#
|
|
13
|
13
|
|
а всякого з ослів, що розкриває [утробу], заміняй агнцем; а якщо не заміниш, викупи його; і кожного первістка людського із синів твоїх викуповуй.
|
и^ вся'къ первене'цъ чл~чь сн~овъ твои^х# да и^зба'виши”
|
|
14
|
14
|
|
І коли опісля запитає тебе син твій, говорячи: що це? то скажи йому: рукою міцною вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства;
|
А/ще же въпраша'ет# т^я сн~ъ твой по семъ гл~я, что` с^е е^сть. т^о речеши къ немђ`, ја^ко рђко'ю крњпкою, и^зведе насъ г~ь, эT земля` е^гљ=петски. эT до'мђ рабоTнаго”
|
|
15
|
15
|
|
бо коли фараон опирався відпустити нас, Господь умертвив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка людського до первістка із худоби, — тому я приношу в жертву Господу все, що розкриває утробу, чоловічої статі, а всякого первістка із синів моїх викуповую;
|
Є$гда` б^о ѓ^жесточњ фараѓ'нъ. не эTпђсти'ти насъ, и^зби` г~ь вс^я первенца` в земли` е^гљ=петстњи, эT первенца` чл~ча до первенца` ско'тїя” Сего ради а^зъ поклада'ю требђ г~ђ. весь эTверза'аи` ё^тро'бђ мђжескъ полъ г~ђ да ве'сь первене'цъ сн~овъ мои^хъ и^зба'влю”
|
|
16
|
16
|
|
і нехай буде це знаком на руці твоїй і замість пов’язки над очима твоїми, тому що рукою міцною Господь вивів нас з Єгипту.
|
И$ да бђдетъ въ знаменїе на рђцњ твое'и, и^ не ѓ^сла'блено преD ѓ^чи'ма твои^ма” Рђко'ю бо крњпкою и^зведе` насъ г~ь и^зъ е^гљ=пта”
|
|
17
|
17
|
|
Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його по дорозі землі Филистимської, тому що вона близька; бо сказав Бог: щоб не розкаявся народ, побачивши війну, і не повернувся до Єгипту.
|
Є$гда же эTпђсти` фараѓ'нъ люди, не веде и^хъ г~ь пђте'мъ, земля` филистиMскїя, ја%ко бли'зь бяше. Рече б^о г~ь, да не когда` раска'юTся лю'дїе ви'дњвше ра'ть и^ възвратя'тся въ е^гљ=пеT”
|
|
18
|
18
|
|
І обвів Бог народ дорогою пустельною до Червоного моря. І вийшли сини Ізраїлеві озброєні із землі Єгипетської.
|
И$ ѓ^бведе` б~ъ лю'ди пђтемъ, въ пђсты'ню къ чрьмно'мђ морю. пя'того же колњна и^зыдо'ша сн~ове і^и~левы эT земля` е^гљ=петъскїя”
|
|
19
|
19
|
|
І взяв Мойсей із собою кості Йосифа, бо [Йосиф] клятвою закляв синів Ізраїлевих, сказавши: відвідає вас Бог, і ви із собою винесіть кості мої звідси.
|
И$ взя'ть мољ=сїи ко'сти і^ѓ'сифовы съ собо'ю, кля'твою б^о бњ закляl і^ѓ'сифъ сн~ы і^и~левы гля. въ присњще'нїи, и%мже посњти'тъ васъ г~ь б~ъ, да и^знесете эTтђ'дђ ко'сти моя съ собо'ю”
|
|
20
|
20
|
|
І рушили [сини Ізраїлеві] із Сокхофа і розташувалися станом в Ефамі, у кінці пустелі.
|
Въздвиго'ша же ся сн~ове і^и~левы, эT сокъхо'џа, и^ ѓ^полчи'шася въ ѓ^џо'мњ при пђсты'ни.
|
|
21
|
21
|
|
Господь же йшов перед ними вдень у стовпі хмарному, показуючи їм шлях, а вночі у стовпі вогненному, світячи їм, щоб іти їм і вдень і вночі.
|
б~ъ же въжда'ше и^хъ въ дн~ь столпоM, ѓ%блачномъ, показа'ти и^мъ пђть. но'щїю же столпомъ ѓ%гненымъ свњтити и^мъ”
|
|
22
|
22
|
|
Не відлучався стовп хмарний удень і стовп вогненний уночі від лиця [усього] народу.
|
И$ не ѓ^скђдњ сто'лпъ ѓ%блачныи въ дн~е, и^ сто'лп# ѓ%гненыи но'щїю, преD всњми людми`”
|
