1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 4
|
Глава́ д҃
|
|
1
|
1
|
| І відповів Мойсей і сказав: а якщо вони не повірять мені і не послухають голосу мого і скажуть: не явився тобі Господь? [що сказати їм?] | Ѿвѣща́ же мѡѷсе́й и҆ речѐ: а҆́ще не оу҆вѣ́рꙋютъ мѝ, нижѐ послꙋ́шаютъ гла́са моегѡ̀, рекꙋ́тъ бо, ꙗ҆́кѡ не ꙗ҆ви́сѧ тебѣ̀ бг҃ъ, что̀ рекꙋ̀ къ ни̑мъ; |
|
2
|
2
|
| І сказав йому Господь: що це в руці у тебе? Він відповів: жезл. | И҆ речѐ къ немꙋ̀ гдⷭ҇ь: что̀ сїѐ є҆́сть въ рꙋцѣ̀ твое́й; Ѻ҆́нъ же речѐ: же́злъ. |
|
3
|
3
|
| Господь сказав: кинь його на землю. Він кинув його на землю, і жезл перетворився на змія, і Мойсей побіг від нього. | И҆ речѐ: пове́рзи є҆го̀ на зе́млю. И҆ ве́рже и҆̀ на зе́млю, и҆ бы́сть ѕмі́й: и҆ ѿбѣжѐ мѡѷсе́й ѿ негѡ̀. |
|
4
|
4
|
| І сказав Господь Мойсею: простягни руку твою і візьми його за хвіст. Він простяг руку свою, і взяв його [за хвіст]; і він став жезлом у руці його. | И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: прострѝ рꙋ́кꙋ и҆ и҆мѝ за хво́стъ. Просте́ръ оу҆̀бо рꙋ́кꙋ, взѧ̀ за хво́стъ, и҆ бы́сть же́злъ въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀. |
|
5
|
5
|
| Це для того, щоб повірили [тобі], що явився тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. | Да оу҆вѣ́рꙋютъ тѝ, ꙗ҆́кѡ ꙗ҆ви́сѧ тебѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ ѻ҆тє́цъ твои́хъ, бг҃ъ а҆враа́мовъ и҆ бг҃ъ і҆саа́ковъ и҆ бг҃ъ і҆а́кѡвль. |
|
6
|
6
|
| Ще сказав йому Господь: поклади руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху, вийняв її [із пазухи своєї], і ось, рука його побіліла від прокази, як сніг. | Рече́ же є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь па́ки: вложѝ рꙋ́кꙋ твою̀ въ нѣ́дро твоѐ. И҆ вложѝ рꙋ́кꙋ въ нѣ́дро своѐ, и҆ и҆з̾ѧ́тъ ю҆̀ ѿ нѣ́дра своегѡ̀, и҆ бы́сть рꙋка̀ є҆гѡ̀ прокаже́на ꙗ҆́кѡ снѣ́гъ. |
|
7
|
7
|
| [Ще] сказав [йому Господь]: поклади знову руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху; і вийняв її з пазухи своєї, і ось, вона знову стала такою ж, як тіло його. | И҆ речѐ па́ки є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь: вложѝ рꙋ́кꙋ твою̀ въ нѣ́дро твоѐ. И҆ вложѝ рꙋ́кꙋ свою̀ въ нѣ́дро своѐ, и҆ и҆з̾ѧ́тъ ю҆̀ ѿ нѣ́дра своегѡ̀, и҆ бы́сть па́ки въ рꙋмѧ́нствѣ пло́ти своеѧ̀. |
|
8
|
8
|
| Якщо вони не повірять тобі і не послухають голосу першого знамення, то повірять голосу знамення іншого; | А҆́ще же не оу҆вѣ́рꙋютъ тебѣ̀, нижѐ послꙋ́шаютъ гла́са зна́менїѧ пе́рвагѡ, оу҆вѣ́рꙋютъ тебѣ̀ ра́ди гла́са зна́менїѧ втора́гѡ: |
|
9
|
9
|
| якщо ж не повірять і двом цим знаменням і не послухають голосу твого, то візьми води з ріки і вилий на сушу; і вода, взята з річки, зробиться кров’ю на суші. | и҆ бꙋ́детъ а҆́ще не оу҆вѣ́рꙋютъ тебѣ̀ двѣма̀ зна́менїѧми си́ми, нижѐ послꙋ́шаютъ гла́са твоегѡ̀, да во́змеши ѿ воды̀ рѣ́чныѧ, и҆ пролїе́ши на сꙋ́хо: и҆ бꙋ́детъ вода̀, ю҆́же во́змеши ѿ рѣкѝ, кро́вїю на сꙋ́сѣ. |
|
10
|
10
|
| І сказав Мойсей Господу: о, Господи! людина я не красномовна, і таким був і вчора і третього дня, і коли Ти почав говорити з рабом Твоїм: я тяжко говорю і недорікуватий. | Рече́ же мѡѷсе́й ко гдⷭ҇ꙋ: молю́сѧ тѝ, гдⷭ҇и: недоброрѣ́чивъ є҆́смь пре́жде вчера́шнѧгѡ и҆ тре́тїѧгѡ днѐ, нижѐ ѿне́лѣже нача́лъ є҆сѝ гл҃ати рабꙋ̀ твоемꙋ̀: хꙋдогла́сенъ и҆ косноѧзы́ченъ а҆́зъ є҆́смь. |
|
11
|
11
|
| Господь сказав [Мойсеєві]: хто дав уста людині? хто робить німим, або глухим, або зрячим, або сліпим? чи не Я Господь [Бог]? | И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: кто̀ дадѐ оу҆ста̀ человѣ́кꙋ; и҆ кто̀ сотворѝ нѣ́ма и҆ глꙋ́ха, и҆ ви́дѧща и҆ слѣ́па; не а҆́зъ ли гдⷭ҇ь бг҃ъ; |
|
12
|
12
|
| отже, піди, і Я буду при вустах твоїх і навчу тебе, що тобі говорити. | и҆ нн҃ѣ и҆дѝ, и҆ а҆́зъ ѿве́рзꙋ оу҆ста̀ твоѧ̑ и҆ оу҆стро́ю тебѣ̀, є҆́же и҆́маши глаго́лати. |
|
13
|
13
|
| [Мойсей] сказав: Господи! пошли іншого, кого можеш послати. | Рече́ же мѡѷсе́й: молю́сѧ тѝ, гдⷭ҇и, и҆зберѝ могꙋ́ща и҆но́го, є҆го́же по́слеши. |
|
14
|
14
|
| І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: хіба немає у тебе Аарона брата, левитянина? Я знаю, що він може говорити [замість тебе], і ось, він вийде назустріч тобі, і, побачивши тебе, зрадіє в серці своєму; | И҆ разгнѣ́вавсѧ ꙗ҆́ростїю гдⷭ҇ь на мѡѷсе́а, речѐ: не се́ ли бра́тъ тво́й а҆арѡ́нъ леѵі́тинъ; вѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ глаго́лѧ возглаго́летъ ѻ҆́нъ вмѣ́стѡ тебє̀: и҆ сѐ, то́й и҆зы́детъ во срѣ́тенїе тебѣ̀, и҆ оу҆зрѣ́въ тѧ̀, возра́дꙋетсѧ въ себѣ̀: |
|
15
|
15
|
| ти будеш йому говорити і вкладати слова [Мої] у вуста його, а Я буду при вустах твоїх і при вустах його і буду вчити вас, що вам робити; | и҆ рече́ши къ немꙋ̀, и҆ вда́си словеса̀ моѧ̑ во оу҆ста̀ є҆гѡ̀: а҆́зъ же ѿве́рзꙋ оу҆ста̀ твоѧ̑ и҆ оу҆ста̀ є҆гѡ̀, и҆ оу҆стро́ю ва́мъ ꙗ҆̀же и҆́мате твори́ти: |
|
16
|
16
|
| і буде говорити він замість тебе до народу; отже, він буде твоїми вустами, а ти будеш йому замість Бога; | и҆ то́й возглаго́летъ ѿ тебє̀ къ лю́демъ, и҆ то́й бꙋ́детъ оу҆ста̀ твоѧ̑: ты́ же бꙋ́деши є҆мꙋ̀ въ тѣ́хъ, ꙗ҆̀же къ бг҃ꙋ: |
|
17
|
17
|
| і жезл цей [який був перетворений на змія] візьми в руку твою: ним ти будеш творити знамення. | и҆ же́злъ се́й ѡ҆браще́нный въ ѕмїю̀, возмѝ въ рꙋ́кꙋ твою̀, си́мъ сотвори́ши зна́мєнїѧ. |
|
18
|
18
|
| І пішов Мойсей, і повернувся до Іофора, тестя свого, і сказав йому: піду я, і повернуся до братів моїх, які в Єгипті, і подивлюся, чи живі ще вони? І сказав Іофор Мойсеєві: йди з миром. [Через багато часу помер цар Єгипетський.] | По́йде же мѡѷсе́й, и҆ возврати́сѧ ко і҆оѳо́рꙋ те́стю своемꙋ̀ и҆ речѐ: пойдꙋ̀ и҆ возвращꙋ́сѧ ко бра́тїи мое́й, и҆̀же во є҆гѵ́птѣ, и҆ оу҆ви́ждꙋ, а҆́ще є҆щѐ жи́ви сꙋ́ть. И҆ речѐ і҆оѳо́ръ къ мѡѷсе́ю: и҆дѝ здра́въ. По дне́хъ же ѻ҆́ныхъ мно́гихъ, оу҆́мре ца́рь є҆гѵ́петскїй. |
|
19
|
19
|
| І сказав Господь Мойсеєві в [землі] Мадіамській: піди, повернись у Єгипет, тому що померли всі, що шукали душі твоєї. | И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю въ землѝ мадїа́мстѣй: и҆дѝ, ѿидѝ во є҆гѵ́петъ: и҆змро́ша бо всѝ и҆́щꙋщїи дꙋшѝ твоеѧ̀. |
|
20
|
20
|
| І взяв Мойсей дружину свою і синів своїх, посадив їх на осла і вирушив у землю Єгипетську. І жезл Божий Мойсей взяв у руку свою. | Пои́мъ же мѡѷсе́й женꙋ̀ свою̀ и҆ ѻ҆троча́та, всадѝ ѧ҆̀ на ѻ҆слѧ́та, и҆ возврати́сѧ во є҆гѵ́петъ. И҆ взѧ̀ мѡѷсе́й же́злъ, и҆́же ѿ бг҃а, въ рꙋ́кꙋ свою̀. |
|
21
|
21
|
| І сказав Господь Мойсею: коли підеш і повернешся в Єгипет, дивись, усі чудеса, які Я доручив тобі, зроби перед лицем фараона, а Я озлоблю серце його, і він не відпустить народ. | Рече́ же гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: и҆дꙋ́щꙋ тебѣ̀ и҆ возвраща́ющꙋсѧ во є҆гѵ́петъ, зрѝ всѧ̑ чꙋдеса̀, ꙗ҆̀же да́хъ въ рꙋ́цѣ твоѝ, да сотвори́ши ѧ҆̀ пред̾ фараѡ́номъ: а҆́зъ же ѡ҆жесточꙋ̀ се́рдце є҆гѡ̀, и҆ не ѿпꙋ́ститъ люді́й: |
|
22
|
22
|
| І скажи фараонові: так говорить Господь [Бог єврейський]: Ізраїль є син Мій, первісток Мій; | ты́ же возглаго́леши фараѡ́нꙋ: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ є҆вре́йскїй: сы́нъ мо́й пе́рвенецъ і҆и҃ль: |
|
23
|
23
|
| Я говорю тобі: відпусти сина Мого, щоб він звершив Мені служіння; а якщо не відпустиш його, то ось, Я уб’ю сина твого, первістка твого. | рѣ́хъ же тебѣ̀: ѿпꙋстѝ лю́ди моѧ̑, да мѝ послꙋ́жатъ: а҆́ще оу҆́бѡ не хо́щеши ѿпꙋсти́ти и҆̀хъ, блюдѝ оу҆̀бо, а҆́зъ оу҆бїю̀ сы́на твоего̀ пе́рвенца. |
|
24
|
24
|
| Дорогою на ночівлі трапилося, що зустрів його Господь і хотів умертвити його. | Бы́сть же на пꙋтѝ на станꙋ̀, срѣ́те є҆го̀ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇нь и҆ и҆ска́ше є҆го̀ оу҆би́ти. |
|
25
|
25
|
| Тоді Сепфора, узявши кам’яний ніж, обрізала крайню плоть сина свого і, кинувши до ніг його, сказала: ти наречений крови у мене. | И҆ взе́мши сепфѡ́ра ка́мень, ѡ҆брѣ́за коне́чнꙋю пло́ть сы́на своегѡ̀, и҆ припадѐ къ нога́мъ є҆гѡ̀ и҆ речѐ: ста̀ кро́вь ѡ҆брѣ́занїѧ сы́на моегѡ̀. |
|
26
|
26
|
| І відійшов від нього Господь. Тоді сказала вона: наречений крови — за обрізанням. | И҆ ѿи́де ѿ негѡ̀ а҆́гг҃лъ, зане́же речѐ: ста̀ кро́вь ѡ҆брѣ́занїѧ сы́на моегѡ̀. |
|
27
|
27
|
| І Господь сказав Аарону: піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І він пішов, і зустрівся з ним біля гори Божої, і поцілував його. | Рече́ же гдⷭ҇ь ко а҆арѡ́нꙋ: и҆зы́ди во срѣ́тенїе мѡѷсе́ю въ пꙋсты́ню. И҆ и҆́де, и҆ срѣ́те є҆го̀ въ горѣ̀ бж҃їи: и҆ цѣлова́стасѧ ѻ҆́ба. |
|
28
|
28
|
| І переказав Мойсей Аарону всі слова Господа, Який його послав, і всі знамення, що Він заповідав. | И҆ повѣ́да мѡѷсе́й а҆арѡ́нꙋ всѧ̑ словеса̀ гдⷭ҇нѧ, ꙗ҆̀же посла̀, и҆ всѧ̑ зна́мєнїѧ, ꙗ҆̀же заповѣ́да є҆мꙋ̀. |
|
29
|
29
|
| І пішов Мойсей з Аароном, і зібрали вони всіх старійшин синів Ізраїлевих, | И҆́де же мѡѷсе́й и҆ а҆арѡ́нъ, и҆ собра́ша всѧ̑ ста́рцы сынѡ́въ і҆и҃левыхъ: |
|
30
|
30
|
| і переказав [їм] Аарон усі слова, які говорив Господь Мойсеєві; і зробив Мойсей знамення перед очима народу, | и҆ глаго́ла и҆̀мъ а҆арѡ́нъ всѧ̑ словеса̀ сїѧ̑, ꙗ҆̀же гл҃а бг҃ъ къ мѡѷсе́ю: и҆ сотворѝ зна́мєнїѧ пред̾ людьмѝ. |
|
31
|
31
|
| і повірив народ; і почули, що Господь відвідав синів Ізраїлевих і побачив страждання їх, і схилилися вони і поклонилися. | И҆ вѣ́роваша лю́дїе, и҆ возра́довашасѧ, ꙗ҆́кѡ посѣтѝ бг҃ъ сы́ны і҆и҃лєвы и҆ ꙗ҆́кѡ призрѣ̀ на и҆́хъ скорбѣ́нїе: и҆ прекло́ншесѧ лю́дїе поклони́шасѧ. |
