1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 31
|
Глава́ л҃а
|
|
1
|
1
|
| І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ: |
|
2
|
2
|
| дивись, Я призначаю саме Веселеїла, сина Урієвого, сина Орового, з коліна Іудиного; | сѐ, нареко́хъ и҆́менемъ веселеи́ла сы́на оу҆рі́и, сы́на ѡ҆́рова, ѿ пле́мене і҆ꙋ́дина, |
|
3
|
3
|
| і Я сповнив його Духом Божим, мудрістю, розумінням, знанням і всіляким мистецтвом, | и҆ напо́лнихъ є҆го̀ дх҃омъ бж҃їимъ премⷣрости и҆ смышле́нїѧ и҆ вѣ́дѣнїѧ, во всѧ́комъ дѣ́лѣ разꙋмѣ́ти |
|
4
|
4
|
| виробляти з золота, срібла і міді, [з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону], | и҆ а҆рхїтекто́нствовати, дѣ́лати зла́то и҆ сребро̀ и҆ мѣ́дь, и҆ синетꙋ̀ и҆ багрѧни́цꙋ, и҆ червлени́цꙋ прѧ́денꙋ и҆ вѷссо́нъ ска́ный, |
|
5
|
5
|
| різати камені для вставлення і різати дерево для всякої справи; | и҆ ка́менное дѣ́ло, и҆ разли̑чнаѧ древодѣ̑лства дѣ́лати во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ: |
|
6
|
6
|
| і ось, Я даю йому помічником Аголиава, сина Ахисамахового, з коліна Данового, і в серце всякого мудрого вкладу мудрість, щоб вони зробили все, що Я повелів тобі: | и҆ а҆́зъ да́хъ є҆го̀ и҆ є҆лїа́ва сы́на а҆хїсама́хова ѿ пле́мене да́нова, и҆ всѧ́комꙋ смы́сленномꙋ се́рдцемъ да́хъ смы́слъ, и҆ потрꙋдѧ́тсѧ, и҆ сотворѧ́тъ всѧ̑, є҆ли̑ка заповѣ́дахъ тебѣ̀: |
|
7
|
7
|
| скинію зібрання і ковчег одкровення і кришку на нього, й усе приладдя скинії, | ски́нїю свидѣ́нїѧ и҆ кївѡ́тъ завѣ́та, и҆ ѡ҆чисти́лище є҆́же верхꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ оу҆́тварь ски́нїи, |
|
8
|
8
|
| і стіл і [все] приладдя його, і світильник з чистого золота і все приладдя його, і жертовник куріння, | и҆ же́ртвенники, и҆ трапе́зꙋ и҆ всѧ̑ сосꙋ́ды є҆ѧ̀, и҆ свѣти́лникъ чи́стый и҆ всѧ̑ сосꙋ́ды є҆гѡ̀, |
|
9
|
9
|
| і жертовник всепалення й усе приладдя його, й умивальник і підніжжя його, | и҆ оу҆мыва́лницꙋ и҆ стоѧ́ло є҆ѧ̀, |
|
10
|
10
|
| й одежі службові й одяг священний Аарону священику, й одежі синам його, для священнослужіння, | и҆ ри̑зы слꙋжє́бныѧ а҆арѡ́нѡвы и҆ ри̑зы сынѡ́въ є҆гѡ̀, є҆́же свѧщеннодѣ́йствовати мнѣ̀, |
|
11
|
11
|
| й єлей помазання і куріння запашне для святилища: усе так, як Я повелів тобі, вони зроблять. | и҆ є҆ле́й пома́занїѧ, и҆ ѳѷмїа́мъ сложе́нїѧ ст҃а́гѡ: по всѣ̑мъ, є҆ли̑ка заповѣ́дахъ тебѣ̀, сотворѧ́тъ. |
|
12
|
12
|
| І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ: |
|
13
|
13
|
| скажи синам Ізраїлевим так: суботи Мої дотримуйте, бо це — знамення між Мною і вами в роди ваші, щоб ви знали, що Я Господь, Який освячує вас; | и҆ ты̀ заповѣ́ждь сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, глаго́лѧ: смотри́те и҆ сꙋббѡ̑ты моѧ̑ сохрани́те: є҆́сть бо зна́менїе междꙋ̀ мно́ю и҆ ва́ми въ ро́ды ва́шѧ, да оу҆вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь ѡ҆сщ҃а́ѧй ва́съ: |
|
14
|
14
|
| і додержуйте суботу, тому що вона свята для вас: хто осквернить її, той нехай буде відданий на смерть; хто стане в цей день робити справи, душа та повинна бути знищеною із середовища народу свого; | и҆ сохрани́те сꙋббѡ́тꙋ, ꙗ҆́кѡ ст҃а̀ сїѧ̀ є҆́сть гдⷭ҇ꙋ и҆ ва́мъ: ѡ҆скверни́вый ю҆̀ сме́ртїю оу҆́мретъ: всѧ́къ, и҆́же сотвори́тъ въ ню̀ дѣ́ло, потреби́тсѧ дꙋша̀ та̀ ѿ среды̀ люді́й свои́хъ: |
|
15
|
15
|
| шість днів нехай роблять справи, а в сьомий — субота спокою, посвячена Господу: усякий, хто робить справи в день суботній, нехай буде відданий на смерть; | ше́сть дні́й да сотвори́ши дѣла̀, въ де́нь же седмы́й сꙋббѡ́та, поко́й ст҃ъ гдⷭ҇ꙋ: всѧ́къ, и҆́же сотвори́тъ дѣ́ло въ седмы́й де́нь, сме́ртїю оу҆́мретъ: |
|
16
|
16
|
| і нехай зберігають сини Ізраїлеві суботу, святкуючи субботу в роди свої, як завіт вічний; | и҆ да сохранѧ́тъ сы́нове і҆и҃лєвы сꙋббѡ̑ты держа́ти ѧ҆̀ въ ро́ды и҆́хъ: |
|
17
|
17
|
| це — знамення між Мною і синами Ізраїлевими повік, тому що в шість днів сотворив Господь небо і землю, а в день сьомий спочив і покоївся. | завѣ́тъ вѣ́ченъ во мнѣ̀ и҆ въ сынѣ́хъ і҆и҃левыхъ, зна́менїе є҆́сть во мнѣ̀ вѣ́чное: ꙗ҆́кѡ въ шестѝ дне́хъ сотворѝ гдⷭ҇ь не́бо и҆ зе́млю, въ седмы́й же де́нь преста̀, и҆ почѝ. |
|
18
|
18
|
| І коли [Бог] перестав говорити з Мойсеєм на горі Синаї, дав йому дві скрижалі одкровення, скрижалі кам’яні, на яких написано було перстом Божим. | И҆ дадѐ (бг҃ъ) мѡѷсе́ю, є҆гда̀ преста̀ гл҃ѧ є҆мꙋ̀ на горѣ̀ сїна́йстѣй, двѣ̀ скрижа̑ли свидѣ́нїѧ, скрижа̑ли ка́мєнны напи̑саны пе́рстомъ бж҃їимъ. |
