1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 6
|
Глава́ ѕ҃
|
|
1
|
1
|
| І сказав Господь Мойсеєві: тепер побачиш ти, що Я зроблю з фараоном; після дії руки міцної він відпустить їх; після дії руки міцної навіть вижене їх із землі своєї. | И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: сѐ, оу҆́зриши, что̀ сотворю̀ фараѡ́нꙋ: рꙋко́ю бо крѣ́пкою ѿпꙋ́ститъ и҆̀хъ и҆ мы́шцею высо́кою и҆зжене́тъ и҆̀хъ ѿ землѝ своеѧ̀. |
|
2
|
2
|
| І говорив Бог Мойсею і сказав йому: Я Господь. | Гл҃а же бг҃ъ къ мѡѷсе́ю и҆ речѐ є҆мꙋ̀: а҆́зъ гдⷭ҇ь, |
|
3
|
3
|
| Являвся Я Аврааму, Ісааку і Якову з ім’ям «Бог Всемогутній», а з ім’ям Моїм «Господь»* не відкрився їм; | и҆ ꙗ҆ви́хсѧ а҆враа́мꙋ, и҆ і҆саа́кꙋ, и҆ і҆а́кѡвꙋ, бг҃ъ сы́й и҆́хъ, и҆ и҆́мене моегѡ̀ гдⷭ҇ь не ꙗ҆ви́хъ и҆̀мъ: |
|
4
|
4
|
| і Я поставив завіт Мій з ними, щоб дати їм землю Ханаанську, землю подорожування їх, по якій вони подорожували. | и҆ поста́вихъ завѣ́тъ мо́й съ ни́ми, ꙗ҆́кѡ да́ти и҆̀мъ зе́млю ханаа́нскꙋ, зе́млю прише́лствїѧ и҆́хъ, на не́йже и҆ ѡ҆бита́хꙋ: |
|
5
|
5
|
| І Я почув стогін синів Ізраїлевих про те, що єгиптяни тримають їх у рабстві, і згадав завіт Мій. | а҆́зъ же оу҆слы́шахъ стена́нїе сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, и҆̀мже є҆гѵ́птѧне порабо́тиша и҆̀хъ, и҆ помѧнꙋ́хъ завѣ́тъ мо́й: |
|
6
|
6
|
| Отже, скажи синам Ізраїлевим: Я Господь, і виведу вас з-під ярма єгиптян, і визволю вас від рабства їх, і врятую вас рукою простягнутою і судами великими; | и҆дѝ, рцы̀ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ глаго́лѧ: а҆́зъ гдⷭ҇ь, и҆ и҆зведꙋ̀ ва́съ ѿ наси́лїѧ є҆гѵ́петска, и҆ и҆зба́влю ва́съ ѿ рабо́ты (и҆́хъ), и҆ ѿимꙋ̀ ва́съ мы́шцею высо́кою и҆ сꙋдо́мъ вели́кимъ, |
|
7
|
7
|
| і прийму вас Собі в народ і буду вам Богом, і ви дізнаєтеся, що Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас [із землі Єгипетської] з-під ярма єгипетського; | и҆ прїимꙋ̀ вы̀ себѣ̀ въ лю́ди, и҆ бꙋ́дꙋ ва́мъ бг҃ъ: и҆ оу҆разꙋмѣ́ете, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ, и҆зведы́й ва́съ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ и҆ ѿ наси́лїѧ є҆гѵ́петска: |
|
8
|
8
|
| і введу вас у ту землю, про яку Я, піднявши руку Мою, клявся дати її Аврааму, Ісааку і Якову, і дам вам її у спадщину. Я Господь. | и҆ введꙋ̀ ва́съ въ зе́млю, на ню́же простро́хъ рꙋ́кꙋ мою̀, да́ти ю҆̀ а҆враа́мꙋ и҆ і҆саа́кꙋ и҆ і҆а́кѡвꙋ: и҆ да́мъ ю҆̀ ва́мъ въ наслѣ́дїе, а҆́зъ гдⷭ҇ь. |
|
9
|
9
|
| Мойсей переказав це синам Ізраїлевим; але вони не послухали Мойсея через легкодухість і тяжку роботу. | Глаго́ла же мѡѷсе́й та́кѡ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, и҆ не послꙋ́шаша мѡѷсе́а ѿ малодꙋ́шїѧ и҆ ѿ дѣ́лъ жесто́кихъ. |
|
10
|
10
|
| І сказав Господь Мойсею, говорячи: | Рече́ же гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ: |
|
11
|
11
|
| ввійди, скажи фараону, царю Єгипетському, щоб він відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї. | вни́ди, глаго́ли фараѡ́нꙋ царю̀ є҆гѵ́петскомꙋ, да ѿпꙋ́ститъ сы́ны і҆и҃лєвы и҆з̾ землѝ своеѧ̀. |
|
12
|
12
|
| І сказав Мойсей перед Господом, говорячи: ось, сини Ізраїлеві не слухають мене; як же послухає мене фараон? а я некрасномовний. | Рече́ же мѡѷсе́й пред̾ гдⷭ҇емъ глаго́лѧ: сѐ, сы́нове і҆и҃лєвы не послꙋ́шаша менѐ, и҆ ка́кѡ послꙋ́шаетъ менѐ фараѡ́нъ; а҆́зъ же неслове́сенъ є҆́смь. |
|
13
|
13
|
| І говорив Господь Мойсеєві й Аарону, і давав їм повеління до синів Ізраїлевих і до фараона, царя Єгипетського, щоб вивести синів Ізраїлевих із землі Єгипетської. | Рече́ же гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю и҆ а҆арѡ́нꙋ и҆ завѣща̀ и҆̀мъ вни́ти къ фараѡ́нꙋ царю̀ є҆гѵ́петскомꙋ, да ѿпꙋ́ститъ сы́ны і҆и҃лєвы ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ. |
|
14
|
14
|
| Ось начальники поколінь їх: сини Рувима, первістка Ізраїлевого: Ханох і Фаллу, Хецрон і Хармі: це сімейства Рувимові. | И҆ сі́и старѣ̑йшины домѡ́въ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ: сы́нове рꙋви́ма, пе́рвенца і҆и҃лева, є҆нѡ́хъ и҆ фалло́съ, а҆срѡ́нъ и҆ хармі̀: сїѐ пле́мѧ рꙋви́мово. |
|
15
|
15
|
| Сини Симеона: Іємуїл та Іамин, і Огад, й Іахин, і Цохар, і Саул, син хананеянки: це сімейства Симеона. | Сы́нове же сѷмеѡ́нѡвы: і҆емꙋи́лъ и҆ і҆амі́нъ, и҆ а҆ѡ́дъ и҆ а҆хі́нъ, и҆ саа́ръ и҆ саꙋ́лъ, и҆̀же ѿ фїнїсси́ны: сїѧ̑ рождє́нїѧ сынѡ́въ сѷмеѡ́новыхъ. |
|
16
|
16
|
| Ось імена синів Левія за родами їх: Гирсон і Кааф і Мерарі. А років життя Левія було сто тридцять сім. | И҆ сїѧ̑ и҆мена̀ сынѡ́въ леѵі́иныхъ по сродствѡ́мъ и҆́хъ: гирсѡ́нъ, каа́ѳъ и҆ мера́рї: лѣ́тъ же житїѧ̀ леѵі́ина сто̀ три́десѧть се́дмь. |
|
17
|
17
|
| Сини Гирсона: Ливні і Шимеї з сімействами їх. | Сі́и же сы́нове гирсѡ̑ни: ловені̀ и҆ семе́й: до́мове рожде́нїѧ и҆́хъ. |
|
18
|
18
|
| Сини Каафові: Амрам та Іцгар, і Хеврон, і Узиїл. А років життя Каафа було сто тридцять три роки. | Сы́нове же каа́ѳѡвы: а҆мвра́мъ и҆ і҆ссаа́ръ, хеврѡ́нъ и҆ ѻ҆зїи́лъ: лѣ́тъ же житїѧ̀ каа́ѳова сто̀ три́десѧть трѝ. |
|
19
|
19
|
| Сини Мерарі: Махли і Муши. Це сімейства Левія за родами їх. | Сы́нове же мера̑рїны: моолі̀ и҆ ѻ҆мꙋсі̀: сі́и до́мове рожде́нїѧ леѵі́ина по сродствѡ́мъ и҆́хъ. |
|
20
|
20
|
| Амрам узяв Іохаведу, тітку свою, собі за дружину, і вона народила йому Аарона і Мойсея [і Маріам, сестру їх]. А років життя Амрама було сто тридцять сім. | И҆ поѧ̀ а҆мвра́мъ і҆ѡхаве́дꙋ, дще́рь бра́та ѻ҆тца̀ своегѡ̀, себѣ̀ въ женꙋ̀, и҆ родѝ є҆мꙋ̀ а҆арѡ́на и҆ мѡѷсе́а и҆ марїа́мь сестрꙋ̀ и҆́хъ: лѣ́тъ же житїѧ̀ а҆мвра́мова сто̀ три́десѧть се́дмь. |
|
21
|
21
|
| Сини Іцгарові: Корей і Нефег і Зихрі. | Сы́нове же і҆ссаа́рѡвы: корѐ и҆ нафе́къ и҆ зе́хрї. |
|
22
|
22
|
| Сини Узиїлові: Мисаїл і Елцафан і Сифрі. | Сы́нове же ѻ҆зїи́лѡвы: мїсаи́лъ и҆ є҆лїсафа́нъ и҆ сегрі̀. |
|
23
|
23
|
| Аарон узяв собі за дружину Єлизавету, дочку Аминадава, сестру Наассона, і вона народила йому Надава й Авиуда, Єлеазара та Іфамара. | Поѧ́ же а҆арѡ́нъ є҆лїсаве́тꙋ, дще́рь а҆мїнада́вовꙋ, сестрꙋ̀ наассѡ́новꙋ, себѣ̀ въ женꙋ̀, и҆ родѝ є҆мꙋ̀ нада́ва и҆ а҆вїꙋ́да, и҆ є҆леаза́ра и҆ і҆ѳама́ра. |
|
24
|
24
|
| Сини Корея: Асир, Елкана й Авиасаф: це сімейства Кореєві. | Сы́нове же коре́ѡвы: а҆си́ръ и҆ є҆лкана̀ и҆ а҆вїаса́ръ: сїѧ̑ рождє́нїѧ коре́ѡва. |
|
25
|
25
|
| Єлеазар, син Аарона, узяв собі за дружину одну з дочок Футиїлових, і вона народила йому Финеєса. Ось начальники поколінь левитських за родинами їх. | И҆ є҆леаза́ръ, сы́нъ а҆арѡ́новъ, поѧ̀ ѿ дще́рей фꙋтїи́ловыхъ себѣ̀ въ женꙋ̀, и҆ родѝ є҆мꙋ̀ фїнее́са: сїѧ̑ старѣ̑йшинства ѻ҆те́чества леѵі́тска по сродствѡ́мъ и҆́хъ. |
|
26
|
26
|
| Аарон і Мойсей, це — ті, яким сказав Господь: виведіть синів Ізраїлевих із землі Єгипетської за ополченнями їх. | Се́й а҆арѡ́нъ и҆ мѡѷсе́й, и҆̀мже речѐ бг҃ъ и҆звестѝ сы́ны і҆и҃лєвы и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ съ си́лою и҆́хъ. |
|
27
|
27
|
| Вони-то говорили фараонові, царю Єгипетському, щоб вивести синів Ізраїлевих з Єгипту; це — Мойсей і Аарон. | Сі́и сꙋ́ть, и҆̀же глаго́ласта къ фараѡ́нꙋ царю̀ є҆гѵ́петскомꙋ, є҆́же и҆звестѝ сы́ны і҆и҃лєвы ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ: се́й а҆арѡ́нъ и҆ мѡѷсе́й, |
|
28
|
28
|
| Отже, в той час, коли Господь говорив Мойсеєві в землі Єгипетській, | въ ѻ҆́ньже де́нь гл҃а гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю въ землѝ є҆гѵ́петстѣй. |
|
29
|
29
|
| Господь сказав Мойсеєві, говорячи: Я Господь! скажи фараонові, царю Єгипетському, все, що Я говорю тобі. | И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю гл҃ѧ: а҆́зъ гдⷭ҇ь: глаго́ли къ фараѡ́нꙋ царю̀ є҆гѵ́петскомꙋ, є҆ли̑ка а҆́зъ гл҃ю къ тебѣ̀. |
|
30
|
30
|
| Мойсей же сказав перед Господом: ось, я некрасномовний: як же послухає мене фараон? | И҆ речѐ мѡѷсе́й пред̾ гдⷭ҇емъ: сѐ, а҆́зъ хꙋдогла́сенъ є҆́смь, и҆ ка́кѡ послꙋ́шаетъ менѐ фараѡ́нъ; |
