1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 21
|
Главa к7а
|
|
1
|
1
|
| І споглянув Господь на Сарру, як сказав; і зробив Господь Саррі, як говорив. | И# гDь посэти2 сaрру, ћкоже речE: и3 сотвори2 гDь сaррэ, ћкоже гlа. |
|
2
|
2
|
| Сарра зачала і народила Аврааму сина у старості його в час, про який говорив йому Бог; | И# зачeнши сaрра роди2 ґвраaму сhна въ стaрости, во врeмz, ћкоже гlа є3мY гDь: |
|
3
|
3
|
| і нарік Авраам ім’я сину своєму, який народився від нього, якого народила йому Сарра, Ісаак; | и3 наречE ґвраaмъ и4мz сhну своемY р0ждшемусz є3мY, є3г0же роди2 є3мY сaрра, їсаaкъ: |
|
4
|
4
|
| і обрізав Авраам Ісаака, сина свого, у восьмий день, як заповідав Бог. | њбрёза же ґвраaмъ їсаaка во nсмhй дeнь, ћкоже заповёда є3мY бGъ. |
|
5
|
5
|
| Авраам був ста років, коли народився в нього Ісаак, син його. | Ґвраaмъ же бЁ стA лётъ, є3гдA бhсть є3мY їсаaкъ сhнъ є3гw2. |
|
6
|
6
|
| І сказала Сарра: сміх зробив мені Бог; хто не почує про мене, розсміється. | Речe же сaрра: смёхъ мнЁ сотвори2 гDь: и4же бо ѓще ўслhшитъ, њбрaдуетсz со мн0ю. |
|
7
|
7
|
| І сказала: хто сказав би Аврааму: Сарра буде годувати дітей грудьми? бо в старості його я народила сина. | И# речE: кто2 возвэсти1тъ ґвраaму, ћкw млек0мъ питaетъ nтрочA сaрра, ћкw роди1хъ сhна въ стaрости моeй; |
|
8
|
8
|
| Дитя виросло й було відлучене від грудей; і Авраам зробив велику вечерю у той день, коли Ісаак [син його] був відлучений від грудей. | И# возрастE nтрочA, и3 tдоeно бhсть: и3 сотвори2 ґвраaмъ ўчреждeніе вeліе, въ џньже дeнь tдои1сz їсаaкъ сhнъ є3гw2. |
|
9
|
9
|
| І побачила Сарра, що син Агарі єгиптянки, якого вона народила Аврааму, насміхається [над її сином, Ісааком], | Ви1дэвши же сaрра сhна ѓгари є3гЂптzныни, и4же бhсть ґвраaму, и3грaюща со їсаaкомъ сhномъ свои1мъ, |
|
10
|
10
|
| і сказала Аврааму: вижени цю рабиню і сина її, тому що не успадкує син рабині цієї із сином моїм Ісааком. | и3 речE ґвраaму: и3зжени2 рабY сію2 и3 сhна є3S: не наслёдитъ бо сhнъ рабы2 сеS съ сhномъ мои1мъ їсаaкомъ. |
|
11
|
11
|
| І здалося це Аврааму дуже неприємним заради сина його [Ізмаїла]. | Жeстокъ же kви1сz глаг0лъ сeй ѕэлw2 пред8 ґвраaмомъ њ сhнэ є3гw2 їсмaилэ. |
|
12
|
12
|
| Але Бог сказав Аврааму: не засмучуйся заради отрока і рабині твоєї; в усьому, що скаже тобі Сарра, слухайся голосу її, бо в Ісаакові наречеться тобі сíм’я; | И# речE бGъ ґвраaму: да не бyдетъ жeстоко пред8 тоб0ю њ џтроцэ и3 њ рабhни: вс‰ є3ли6ка ѓще речeтъ тебЁ сaрра, слyшай глaса є3S: ћкw во їсаaцэ наречeтсz тебЁ сёмz: |
|
13
|
13
|
| і від сина рабині Я породжу [великий] народ, тому що він сíм’я твоє. | сhна же рабhни сеS въ kзhкъ вели1къ сотворю2 є3го2, ћкw сёмz твоE є4сть. |
|
14
|
14
|
| Авраам встав рано-вранці, й узяв хліба і міх води, і дав Агарі, поклавши їй на плечі, й отрока, і відпустив її. Вона пішла, і заблукала у пустелі Вирсавії; | Востa же ґвраaмъ заyтра и3 взS хлёбы и3 мёхъ воды2, и3 дадE ѓгари: и3 возложи2 на плещы2 є3S nтрочA и3 tпусти2 ю5. Tшeдши же заблуждaше въ пустhни, ў клaдzзz клsтвеннагw: |
|
15
|
15
|
| і не стало води в міху, і вона залишила отрока під одним кущем | њскудё же водA и3з8 мёха: и3 повeрже nтрочA под8 є4лію є3ди1ною. |
|
16
|
16
|
| і пішла, сіла віддалік на відстані одного пострілу з лука. Бо вона сказала: не хочу бачити смерти дитини. І вона сіла [на відстані] навпроти [нього], і підняла крик, і плакала; | Tшeдши же сэдsше прsмw є3мY и3здалeче, ћкоже дострэли1ти и3з8 лyка: речe бо: да не ви1жду смeрти дётища моегw2. И# сёде прsмw є3мY и3здалeче. Воскричaвъ же nтрочA, восплaкасz: |
|
17
|
17
|
| і почув Бог голос отрока [звідти, де він був]; і ангел Божий з неба воззвав до Агарі і сказав їй: що з тобою, Агар? не бійся; Бог почув голос отрока звідти, де він знаходиться; | ўслhша же бGъ глaсъ nтрочaте t мёста, и3дёже бsше: и3 воззвA ѓгGлъ б9ій ѓгарь съ нб7сE и3 речE є4й: чт0 є3сть, ѓгарь; не б0йсz: ўслhша бо бGъ глaсъ џтрочища t мёста, и3дёже є4сть: |
|
18
|
18
|
| встань, підніми отрока і візьми його за руку, тому що Я породжу від нього великий народ. | востaни и3 поими2 nтрочA, и3 и3ми2 рук0ю твоeю є3го2: въ kзhкъ бо вели1къ сотворю2 є3го2. |
|
19
|
19
|
| І Бог відкрив очі її, і вона побачила колодязь с водою [живою], і пішла, наповнила міх водою і напоїла отрока. | И# tвeрзе бGъ џчи є3S, и3 ўзрЁ клaдzзь воды2 жи1вы: и3 и4де, и3 наліS мёхъ воды2, и3 напои2 nтрочA. |
|
20
|
20
|
| І Бог був з отроком; і він виріс, і став жити в пустелі, і став стрільцем з лука. | И# бsше бGъ со nтрочaтемъ, и3 возрастE, и3 всели1сz въ пустhни, и3 бhсть стрэлeцъ. |
|
21
|
21
|
| Він жив у пустелі Фаран; і мати його взяла із землі Єгипетської. | И# посели1сz въ пустhни фарaнъ: и3 поsтъ є3мY мaти є3гw2 женY t земли2 є3гЂпетскіz. |
|
22
|
22
|
| І було в той час, Авимелех з [Ахузафом, що водив наречену, і] Фихолом, воєначальником своїм, сказав Аврааму: з тобою Бог у всьому, що ти не робив би; | Бhсть же въ то2 врeмz, и3 речE ґвімелeхъ, и3 nхозafъ невэстоводи1тель є3гw2, и3 фіх0лъ воев0да си1лы є3гw2, ко ґвраaму, глаг0лz: бGъ съ тоб0ю во всёхъ, ±же твори1ши: |
|
23
|
23
|
| і тепер поклянися мені тут Богом, що ти не скривдиш ні мене, ні сина мого, ні онука мого; і як я добре чинив з тобою, так і ти будеш чинити зі мною і землею, в якій ти гостюєш. | нн7э u5бо клени1сz ми2 бGомъ, не њби1дэти менE, нижE сёмене моегw2, нижE и4мене моегw2: но по прaвдэ, ю4же сотвори1хъ съ тоб0ю, сотвори1ши со мн0ю и3 земли2, и3дёже ты2 всели1лсz є3си2 на нeй. |
|
24
|
24
|
| І сказав Авраам: я клянуся. | И# речE ґвраaмъ: ѓзъ кленyсz. |
|
25
|
25
|
| І Авраам докоряв Авимелеху за колодязь з водою, що його відібрали раби Авимелехові. | И# њбличи2 ґвраaмъ ґвімелeха њ клaдzзехъ в0дныхъ, ±же tsша џтроцы ґвімелeхwвы. |
|
26
|
26
|
| Авимелех же сказав [йому]: не знаю, хто це зробив, і ти не сказав мені; я навіть і не чув про те донині. | И# речE є3мY ґвімелeхъ: не вёдэхъ, кто2 сотвори2 тебЁ вeщь сію2: нижE тh ми повёдалъ є3си2, нижE ѓзъ слhшахъ, т0кмw днeсь. |
|
27
|
27
|
| І взяв Авраам дрібної і великої худоби і дав Авимелеху, і вони обидва уклали союз. | И# взS ґвраaмъ џвцы и3 ю3нцы2 и3 дадE ґвімелeху: и3 завэщaста џба завётъ. |
|
28
|
28
|
| І поставив Авраам сім агниць з отари дрібної худоби окремо. | И# постaви ґвраaмъ сeдмь ѓгницъ џвчихъ є3ди1ныхъ. |
|
29
|
29
|
| Авимелех же сказав Аврааму: для чого тут ці сім агниць [з отари овець], яких ти поставив окремо? | И# речE ґвімелeхъ ґвраaму: что2 сyть сeдмь ѓгницы nвeцъ си1хъ, ±же постaвилъ є3си2 є3ди6ны; |
|
30
|
30
|
| [Авраам] сказав: сім агниць оцих візьми від руки моєї, щоб вони були мені свідченням, що я викопав цей колодязь. | И# речE ґвраaмъ: ћкw сeдмь си1хъ ѓгницъ в0змеши ў менє2, да бyдутъ ми2 во свидётелство, ћкw ѓзъ и3скопaхъ клaдzзь сeй. |
|
31
|
31
|
| Тому і назвав він це місце: Вирсавія, тому що тут вони обоє клялися | Сегw2 рaди наименовA и4мz мёсту томY клaдzзь клsтвенный: ћкw тaмw клsстасz џба |
|
32
|
32
|
| й уклали союз у Вирсавії. І встав Авимелех, і [Ахузаф, нареченопровідник його, і] Фихол, воєначальник його, і повернулися в землю Филистимську. | и3 завэщaста завётъ ў клaдzзz клsтвеннагw. Востa же ґвімелeхъ, и3 nхозafъ невэстоводи1тель є3гw2, и3 фіх0лъ воев0да си1лы є3гw2, и3 возврати1шасz въ зeмлю фmлістjмску. |
|
33
|
33
|
| І насадив [Авраам] біля Вирсавії гай і призвав там ім’я Господа, Бога вічного. | И# насади2 ґвраaмъ ни1ву ў клaдzзz клsтвеннагw, и3 призвA тY и4мz гDа, бGа вёчнагw. |
|
34
|
34
|
| І жив Авраам у землі Филистимській, як мандрівник, дні довгі. | Њбитa же ґвраaмъ въ земли2 фmлістjмстэй дни6 мнHги. |
