1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 35
|
Главa lє
|
|
1
|
1
|
|
Бог сказав Якову: встань, піди у Вефиль і живи там, і зроби там жертовник Богу, Який явився тобі, коли ти тікав від лиця Ісава, брата твого.
|
Речe же бGъ ко їaкwву: востaвъ взhди на мёсто веfи1ль, и3 живи2 тaмw, и3 сотвори2 тaмw жeртвенникъ бGу ћвльшемусz тебЁ, є3гдA бэжaлъ є3си2 t лицA и3сavа брaта твоегw2.
|
|
2
|
2
|
|
І сказав Яків дому своєму і всім, хто був з ним: киньте богів чужих, що знаходяться у вас, і очистіться, і перемініть одяг ваш;
|
Речe же їaкwвъ д0му своемY и3 всBмъ и5же съ ни1мъ: повeрзите б0ги чужды6z, и5же съ вaми, t среды2 вaсъ и3 њчи1ститесz, и3 и3змэни1те ри6зы сво‰:
|
|
3
|
3
|
|
встанемо і підемо у Вефиль; там влаштую я жертовник Богу, Який почув мене в день біди моєї і був зі мною [й оберігав мене] в путі, якою я ходив.
|
и3 востaвше взhдемъ въ веfи1ль и3 сотвори1мъ тaмw жeртвенникъ бGу послyшавшему менE въ дeнь скорбёніz, и4же бЁ со мн0ю и3 сп7сe мz на пути2, въ џньже ходи1хъ.
|
|
4
|
4
|
|
І віддали Якову всіх богів чужих, що були в руках їх, і серги, що були у вухах їхніх, і закопав їх Яків під дубом, який поблизу Сихема. [І залишив їх невідомими навіть до нинішнього дня.]
|
И# вдaша їaкwву б0ги чужды6z, и5же бsху въ рукaхъ и4хъ, и3 ўсер‰зи ±же во ўшесёхъ и4хъ: и3 скры2 | їaкwвъ под8 теревjнfомъ и4же въ сікjмэхъ: и3 погуби2 | до днeшнzгw днE.
|
|
5
|
5
|
|
І вирушили вони [від Сихема]. І був жах Божий на навколишніх містах, і не переслідували синів Яковових.
|
И# воздви1жесz ї}ль t сікjмwвъ, и3 бhсть стрaхъ б9ій на градёхъ, и5же w4крестъ и4хъ: и3 не гнaша в8слёдъ сынHвъ ї}левыхъ.
|
|
6
|
6
|
|
І прийшов Яків у Луз, що в землі Ханаанській, тобто у Вефиль, сам і всі люди, що були з ним,
|
Пріи1де же їaкwвъ въ лyзу, ћже є4сть въ земли2 ханаaнстэй, ћже є4сть веfи1ль, сaмъ и3 вси2 лю1діе, и5же бsху съ ни1мъ,
|
|
7
|
7
|
|
і влаштував там жертовник, і назвав це місце: Ел-Вефиль, бо тут явився йому Бог, коли він тікав від лиця [Ісава] брата свого.
|
и3 создA тaмw жeртвенникъ, и3 прозвA и4мz мёсту томY веfи1ль: тaмw бо kви1сz є3мY бGъ, є3гдA бэжaше џнъ t лицA и3сavа брaта своегw2.
|
|
8
|
8
|
|
І померла Девора, годувальниця Ревеккина, і поховали її нижче Вефиля під дубом, який і назвав Яків дубом плачу.
|
Ќмре же девHра, дои1лица ревeккина, и3 погреб0ша ю5 ни1же веfи1лz под8 дyбомъ, и3 прозвA и4мz є3мY дyбъ плaча.
|
|
9
|
9
|
|
І явився Бог Якову [в Лузі] після повернення його з Месопотамії, і благословив його,
|
Kви1сz же бGъ їaкwву є3щE въ лyзэ, є3гдA пріи1де t месопотaміи сЂрскіz, и3 блгcви2 є3го2 бGъ
|
|
10
|
10
|
|
і сказав йому Бог: ім’я твоє Яків; відтепер ти не будеш називатися Яковом, але буде ім’я твоє: Ізраїль. І нарік йому ім’я: Ізраїль.
|
и3 речE є3мY бGъ: и4мz твоE не прозовeтсz ктомY їaкwвъ, но ї}ль бyдетъ и4мz тебЁ. И# наречE и4мz є3мY ї}ль.
|
|
11
|
11
|
|
І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній; плодись й розмножуйся; народ і безліч народів буде від тебе, і царі народяться із лона твого;
|
Речe же є3мY бGъ: ѓзъ бGъ тв0й: расти2 и3 мн0жисz: kзhцы и3 собр†ніz kзhкwвъ бyдутъ t тебє2, и3 цaріе и3з8 чрeслъ твои1хъ и3зhдутъ:
|
|
12
|
12
|
|
землю, яку Я дав Аврааму й Ісааку, Я дам тобі, і нащадкам твоїм після тебе дам землю цю.
|
и3 зeмлю, ю4же дaхъ ґвраaму и3 їсаaку, тебЁ дaхъ ю5, тебЁ бyдетъ, и3 сёмени твоемY по тебЁ дaмъ зeмлю сію2.
|
|
13
|
13
|
|
І відійшов від нього Бог з місця, на якому говорив йому.
|
Взhде же бGъ t негw2 t мёста, и3дёже гlа съ ни1мъ:
|
|
14
|
14
|
|
І поставив Яків пам’ятник на місці, на якому говорив йому [Бог], пам’ятник кам’яний, і злив на нього узливання, і злив на нього єлей;
|
и3 постaви їaкwвъ ст0лпъ на мёстэ, и3дёже гlа съ ни1мъ бGъ, ст0лпъ кaменный, и3 пожрE на нeмъ жeртву и3 возліS на него2 є3лeй:
|
|
15
|
15
|
|
і нарік Яків ім’я місцю, на якому Бог говорив йому: Вефиль.
|
и3 прозвA їaкwвъ и4мz мёсту томY, и3дёже гlа съ ни1мъ бGъ, веfи1ль.
|
|
16
|
16
|
|
І вирушили з Вефиля. [І розкинув він намет свій за вежею Гадер.] І коли ще залишалася деяка відстань землі до Ефрафи, Рахиль народила, і пологи її були тяжкими.
|
(*Востaвъ же (*їaкwвъ) t веfи1лz, и3 постaви кyщу свою2 дaлэе столпA гадeръ.) Бhсть же є3гдA прибли1жисz къ хаврafэ пріити2 до земли2 є3фрafа, роди2 рахи1ль и3 возбёдствова въ рождeніи:
|
|
17
|
17
|
|
Коли ж вона страждала в пологах, повитуха сказала їй: не бійся, бо і це тобі син.
|
бhсть же внегдA жeстокw є4й роди1ти, речE є4й бaба: дерзaй, и4бо сeй тебЁ є4сть сhнъ.
|
|
18
|
18
|
|
І коли виходила з неї душа, бо вона вмирала, то нарекла йому ім’я: Беноні. Але батько його назвав його Веніаміном.
|
Бhсть же є3гдA њставлsше ю5 душA, ўмирaше бо, прозвA и4мz є3мY сhнъ болёзни моеS: nтeцъ же прозвA и4мz є3мY веніамjнъ.
|
|
19
|
19
|
|
І вмерла Рахиль, і похована була по дорозі у Ефрафу, тобто Вифлеєм.
|
Ќмре же рахи1ль, и3 погреб0ша ю5 на пути2 їпподр0ма є3фрafы: сіS є4сть виfлеeмъ:
|
|
20
|
20
|
|
Яків поставив над гробом її пам’ятник. Це надгробний пам’ятник Рахилі до цього дня.
|
и3 постaви їaкwвъ ст0лпъ на гр0бэ є3S: сeй є4сть ст0лпъ над8 гр0бомъ рахи1линымъ дaже до днE сегw2.
|
|
21
|
21
|
|
І вирушив [звідти] Ізраїль і розкинув намет свій за вежею Гадер.
|
И#зhде же tтyду ї}ль и3 постaви кyщу свою2 за столп0мъ гадeръ.
|
|
22
|
22
|
|
Під час перебування Ізраїля в тій країні, Рувим пішов і переспав з Валлою, наложницею батька свого [Якова]. І почув Ізраїль [і прийняв це зі смутком]. Синів же в Якова було дванадцять.
|
Бhсть же є3гдA всели1сz ї}ль въ земли2 т0й, и4де руви1мъ и3 спA съ вaллою, нал0жницею nтцA своегw2 їaкwва. И# слhша ї}ль, и3 ѕло2 kви1сz пред8 ни1мъ. Бёша же сhнове ї†кwвли дванaдесzть.
|
|
23
|
23
|
|
Сини Лії: первісток Якова Рувим, після нього Симеон, Левій, Іуда, Іссахар і Завулон.
|
Сhнове л‡ины: руви1мъ, пeрвенецъ їaкwвль, сmмеHнъ, леvjй, їyда, їссахaръ, завулHнъ.
|
|
24
|
24
|
|
Сини Рахилі: Йосиф і Веніамін.
|
Сhнове же рахи6лины: їHсифъ и3 веніамjнъ.
|
|
25
|
25
|
|
Сини Валли, служниці Рахилиної: Дан і Неффалим.
|
Сhнове же вaллы, рабы2 рахи1лины: дaнъ и3 нефfалjмъ.
|
|
26
|
26
|
|
Сини Зелфи, служниці Ліїної: Гад і Асир. Ці сини Якова, які народилися йому в Месопотамії.
|
Сhнове же зeлфы, рабы2 лjины: гaдъ и3 ґси1ръ. Сjи сhнове ї†кwвли, и5же роди1шасz є3мY въ месопотaміи сЂрстэй.
|
|
27
|
27
|
|
І прийшов Яків до Ісаака, батька свого, [бо він був ще живий,] у Мамре, у Кириаф-Арбу, тобто Хеврон [у землі Ханаанській,] де подорожували Авраам та Ісаак.
|
Пріи1де же їaкwвъ ко їсаaку nтцY своемY (є3щE жи1ву сyщу є3мY) въ мамврjю, во грaдъ п0льный: сeй є4сть хеврHнъ въ земли2 ханаaнстэй, и3дёже њбитA ґвраaмъ и3 їсаaкъ.
|
|
28
|
28
|
|
І було днів [життя] Ісаакового сто вісімдесят років.
|
Бhша же днjе їсаaкwвы, ±же поживE, сто2 џсмьдесzтъ лётъ:
|
|
29
|
29
|
|
І спустив Ісаак дух і помер, і приєднався до народу свого, будучи старим і насиченим життям; і поховали його Ісав і Яків, сини його.
|
и3 њслабёвъ їсаaкъ ќмре, и3 приложи1сz къ р0ду своемY стaръ и3сп0лнь днjй: и3 погреб0ста є3го2 и3сavъ и3 їaкwвъ, сhнове є3гw2.
|
