1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 49
|
Главa м7f
|
|
1
|
1
|
| І покликав Яків синів своїх і сказав: зберіться, і я сповіщу вам, що буде з вами у грядущі дні; | Призвa же їaкwвъ сhны сво‰ и3 речE и5мъ: собери1тесz, да возвэщY вaмъ, что2 срsщетъ вaсъ въ послBдніz дни6: |
|
2
|
2
|
| зійдіться і послухайте, сини Якова, послухайте Ізраїля, батька вашого. | собери1тесz и3 послyшайте менє2, сhнове ї†кwвли, послyшайте ї}лz, послyшайте nтцA вaшегw. |
|
3
|
3
|
| Рувиме, первістку мій! ти — кріпкість моя і початок сили моєї, верх достоїнства і верх могутности; | Руви1мъ, пeрвенецъ м0й, ты2 крёпость моS и3 начaло ч†дъ мои1хъ: жeстокъ терпёти и3 жeстокъ ўп0рникъ: |
|
4
|
4
|
| але ти бушував, як вода, — не будеш мати переваги, бо ти зійшов на ложе батька твого, ти осквернив постіль мою, [на яку] зійшов. | досади1лъ є3си2 ћкw водA, да не воскипи1ши: возшeлъ бо є3си2 на л0же nтцA твоегw2, тогдA њскверни1лъ є3си2 постeлю, и3дёже возшeлъ є3си2. |
|
5
|
5
|
| Симеон і Левій брати, знаряддя жорстокости мечі їхні; | СmмеHнъ и3 леvjй брaтіz соверши1ста њби1ду t в0ли своеS: |
|
6
|
6
|
| в раду їх нехай не ввійде душа моя, і до зібрання їх нехай не прилучиться слава моя, бо вони у гніві своєму убили мужа і з примхи своєї перерізали жили тельця; | въ совётъ и4хъ да не пріи1детъ душA моS, и3 къ собрaнію и4хъ да не прилэпsтсz внyтрєннzz мо‰: ћкw во гнёвэ своeмъ и3зби1ста человёки, и3 въ п0хоти своeй прерёзаста жи6лы ю3нцA: |
|
7
|
7
|
| проклятий гнів їх, бо жорстокий, і розлюченість їх, тому що люта; розділю їх в Якові і розсію їх в Ізраїлі. | проклzтA ћрость и4хъ, ћкw ўп0рна, и3 гнёвъ и4хъ, ћкw њжесточи1сz: раздэлю2 и5хъ во їaкwвэ и3 разсёю и5хъ во ї}ли. |
|
8
|
8
|
| Іудо! тебе хвалитимуть брати твої. Рука твоя на хребті ворогів твоїх; поклоняться тобі сини батька твого. | Їyдо, тебE похвaлzтъ брaтіz тво‰, рyцэ твои2 на плещ{ вр†гъ твои1хъ: покл0нzтсz тебЁ сhнове nтцA твоегw2: |
|
9
|
9
|
| Молодий лев Іуда, піднімається зі здобичі, син мій. Схилився він, ліг, як лев і як левиця: хто підніме його? | скЂменъ льв0въ їyда: t лёторасли, сhне м0й, возшeлъ є3си2: возлeгъ ўснyлъ є3си2 ћкw лeвъ и3 ћкw скЂменъ: кто2 возбyдитъ є3го2; |
|
10
|
10
|
| Не відійде скіпетр від Іуди і законодавець від стегон його, доки не прийде Примиритель, і Йому покірність народів. | не њскудёетъ кнsзь t їyды и3 в0ждь t чрeслъ є3гw2, д0ндеже пріи1дутъ tложє1наz є3мY, и3 т0й чazніе kзhкwвъ: |
|
11
|
11
|
| Він прив’язує до виноградної лози осля своє і до лози кращого винограду сина ослиці своєї; миє у вині одяг свій і у крові грон убрання своє; | привzзyzй къ лозЁ жребS своE и3 къ вjнничію жребцA nслsте своегw2, и3сперeтъ він0мъ nдeжду свою2 и3 кр0вію гр0здіz њдэsніе своE: |
|
12
|
12
|
| блискучі очі [його] від вина, і білі зуби [його] від молока. | радостотвHрны џчи є3гw2 пaче вінA, и3 бэлы6 зyбы є3гw2 пaче млекA. |
|
13
|
13
|
| Завулон біля берега морського буде жити і біля пристані корабельної, і межа його до Сидона. | ЗавулHнъ при м0ри всели1тсz, и3 т0й на пристaнищи кораблeй, и3 прострeтсz дaже до сідHна. |
|
14
|
14
|
| Іссахар осел міцний, що лежить між протоками вод; | Їссахaръ д0брое возжелA, почивaz посредЁ предёлwвъ, |
|
15
|
15
|
| і побачив він, що спокій добрий, і що земля приємна: і схилив плечі свої для носіння тягаря і став працювати на виплату данини. | и3 ви1дэвъ пок0й, ћкw д0бръ, и3 зeмлю, ћкw тучнA, подложи2 рaмы свои2 на трyдъ, и3 бhсть мyжъ земледёлецъ. |
|
16
|
16
|
| Дан буде судити народ свій, як одне з колін Ізраїля; | Дaнъ суди1ти и4мать лю1ди сво‰, ћкw и3 є3ди1но плeмz во ї}ли, |
|
17
|
17
|
| Дан буде змієм на дорозі, аспидом на путі, що вражає ногу коня, так що вершник його впаде назад. | и3 да бyдетъ дaнъ ѕмjй на пути2, сэдsй на распyтіи, ўгрызaz пsту к0нску: |
|
18
|
18
|
| На допомогу твою сподіваюся, Господи! | и3 падeтъ к0нникъ вспsть, спcніz ждhй гDнz. |
|
19
|
19
|
| Гад, — натовп буде тіснити його, але він відтіснить його по п’ятах. | Гaдъ, и3скушeніе и3скyситъ є3го2: џнъ же и3скyситъ того2 при ногaхъ. |
|
20
|
20
|
| Для Асира — занадто ситний хліб його, і він буде постачати царські страви. | Ґси1ръ, тyченъ є3гw2 хлёбъ, и3 т0й дaстъ пи1щу кнzзє1мъ. |
|
21
|
21
|
| Неффалим — теревинф рослий, що розпускає прекрасні гілки*. | Нефfалjмъ стeбль распущaющаzсz, и3здаsй во t1расли добр0ту. |
|
22
|
22
|
| Йосиф — віття плодоносного дерева, віття плодоносного дерева над джерелом; гілки його простягаються над стіною; | Сhнъ возращeнъ їHсифъ, сhнъ возращeнъ м0й рeвностный, сhнъ м0й ю3нёйшій, ко мнЁ њбрати1сz: |
|
23
|
23
|
| засмучували його, і стріляли і ворогували проти нього стрільці, | на нег0же совётующе ўкорsху и3 налzцaху нaнь госп0діе стрэлsній, |
|
24
|
24
|
| але твердим залишився лук його, і міцні м’язи рук його, від рук могутнього Бога Якового. Звідти Пастир і твердиня Ізраїлева, | и3 сотр0шасz съ крёпостію лyки и4хъ, и3 разслабёша жи6лы мhшцей рyкъ и4хъ, рук0ю си1льнагw їaкwва: tтyду ўкрэпи1сz ї}ль t бGа nтцA твоегw2, |
|
25
|
25
|
| від Бога батька твого, Який нехай і допоможе тобі, і від Всемогутнього, Який нехай і благословить тебе благословеннями небесними звище, благословеннями безодні, що лежить долі, благословеннями сосків і утроби, | и3 пом0же тебЁ бGъ м0й, и3 блгcви1 тz блгcвeніемъ нбcнымъ свhше и3 блгcвeніемъ земли2 и3мyщіz вс‰: блгcвeніz рaди сосцє1въ и3 ложeснъ, |
|
26
|
26
|
| благословеннями батька твого, які перевищують благословення гір давніх і приємності пагорбів вічних; нехай будуть вони на голові Йосифа і на тімені обраного між братами своїми. | блгcвeніz nтцA твоегw2 и3 мaтере твоеS: преwдолЁ пaче блгcвeніz г0ръ пребывaющихъ и3 блгcвeніz холмHвъ вёчныхъ: бyдутъ на главЁ їHсифовэ и3 на версЁ (главы2) брaтій, и4миже њбладaше. |
|
27
|
27
|
| Веніамін, хижий вовк, вранці буде їсти ловитву і ввечері буде ділити здобич. | Веніамjнъ в0лкъ хи1щникъ, рaнw ћстъ є3щE и3 на вeчеръ даeтъ пи1щу. |
|
28
|
28
|
| Ось усі дванадцять колін Ізраїлевих; і ось що сказав їм батько їх; і благословив їх, і дав їм благословення, кожному своє. | Вси2 сjи сhнове ї†кwвли дванaдесzть: и3 сі‰ глаг0ла и5мъ nтeцъ и4хъ, и3 благослови2 и5хъ: коег0ждо по благословeнію є3гw2 благослови2 и5хъ, |
|
29
|
29
|
| І заповідав він їм і сказав їм: я прилучаюся до народу мого; поховайте мене з батьками моїми в печері, яка на полі Ефрона хеттеянина, | и3 речE и5мъ: ѓзъ прилагaюсz къ лю1демъ мои6мъ: погреби1те мS со nтцы6 мои1ми въ пещeрэ, ћже є4сть въ селЁ є3фрHна хеттeанина, |
|
30
|
30
|
| у печері, яка на полі Махпела, що перед Мамре, у землі Ханаанській, яку [печеру] купив Авраам з полем у Ефрона хеттеянина у власність для поховання; | въ пещeрэ сугyбэй, ћже прsмw мамврjи въ земли2 ханаaни, ю4же стzжA ґвраaмъ пещeру ў є3фрHна хеттeанина въ стzжaніе гр0ба. |
|
31
|
31
|
| там поховали Авраама і Сарру, дружину його; там поховали Ісаака і Ревекку, дружину його; і там поховав я Лію; | Тaмw погреб0ша ґвраaма и3 сaрру женY є3гw2, тaмw погреб0ша їсаaка и3 ревeкку женY є3гw2, тaмw погреб0ша лjю, |
|
32
|
32
|
| це поле і печера, яка на ньому, куплена у синів Хеттеєвих. | въ стzжaніи селA и3 пещeры, ћже є4сть въ нeмъ ў сынHвъ хеттeовыхъ. |
|
33
|
33
|
| І закінчив Яків заповіт синам своїм, і поклав ноги свої на постіль, і помер, і приєднався до народу свого. | И# престA їaкwвъ завэщaz сынHмъ свои6мъ, и3 возложи1въ їaкwвъ н0зэ свои2 на џдръ ќмре, и3 приложи1сz къ лю1демъ свои6мъ. |
