1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 31
|
Главa lа
|
|
1
|
1
|
| І почув [Яків] слова синів Лаванових, які говорили: Яків заволодів усім, що було у батька нашого, і з маєтку батька нашого склав усе багатство це. | Слhша же їaкwвъ словесA сынHвъ лавaновыхъ, глаг0лющихъ: взS їaкwвъ вс‰ ±же nтцA нaшегw, и3 t сyщихъ nтцA нaшегw сотвори2 всю2 слaву сію2. |
|
2
|
2
|
| І побачив Яків обличчя Лавана, і ось, воно не таке до нього, як було вчора і третього дня. | И# ви1дэ їaкwвъ лицE лавaне, и3 сE не бsше къ немY, ћкw вчерA и3 трeтіzгw днE. |
|
3
|
3
|
| І сказав Господь Якову: повернися в землю батьків твоїх і на батьківщину твою; і Я буду з тобою. | Речe же гDь ко їaкwву: возврати1сz въ зeмлю nтцA твоегw2 и3 въ р0дъ тв0й, и3 бyду съ тоб0ю. |
|
4
|
4
|
| І послав Яків, і покликав Рахиль і Лію в поле, до отари дрібної своєї худоби, | Послaвъ же їaкwвъ, призвA лjю и3 рахи1ль на п0ле, и3дёже бsху стадA, |
|
5
|
5
|
| і сказав їм: я бачу обличчя батька вашого, що воно до мене не таке, яким було вчора і третього дня; але Бог батька мого був зі мною; | и3 речE и5мъ: ви1жду ѓзъ лицE nтцA вaшегw, ћкw нёсть ко мнЁ, ћкоже вчерA и3 трeтіzгw днE: бGъ же nтцA моегw2 бЁ со мн0ю: |
|
6
|
6
|
| ви самі знаєте, що я всіма силами служив батьку вашому, | и3 вы2 сaми вёсте, ћкw всeю си1лою моeю раб0тахъ nтцY вaшему: |
|
7
|
7
|
| а батько ваш обманював мене і разів десять переміняв нагороду мою; але Бог не попустив йому зробити мені зло. | nтeцъ же вaшъ њби1дэ мS и3 и3змэни2 мздY мою2 десzти2 ѓгнцєвъ, но не дадE є3мY бGъ ѕлA сотвори1ти мнЁ. |
|
8
|
8
|
| Коли сказав він, що худоба з цятками буде тобі в нагороду, то худоба вся народжувалася з цятками. А коли він сказав: строкаті будуть тобі в нагороду, то вся худоба народжувала строкатих. | Ѓще си1це речeтъ: пє1стрыz, бyдетъ твоS мздA: и3 родsтсz вс‰ џвцы пє1стрыz. Ѓще же речeтъ: бBлыz, бyдетъ твоS мздA: и3 родsтсz вс‰ џвцы бBлыz. |
|
9
|
9
|
| І відібрав Бог [усю] худобу у батька вашого і дав [її] мені. | И# tS бGъ вс‰ скоты2 nтцA вaшегw и3 дадE | мнЁ. |
|
10
|
10
|
| Одного разу в такий час, коли худоба зачинає, я глянув і побачив уві сні, і ось козли [і барани], що піднялися на худобу [на кіз і овець], строкаті, з цятками і плямами. | И# бhсть є3гдA зачинaху џвцы во чрeвэ пріeмлющz, и3 ви1дэхъ nчи1ма мои1ма во снЁ: и3 сE, козлы2 и3 nвны2 восходsще бsху на џвцы и3 к0зы, бэлов†тыz и3 пє1стрыz и3 пепелови6дныz пє1стрыz. |
|
11
|
11
|
| Ангел Божий сказав мені уві сні: Якове! Я сказав: ось я. | И# речe ми ѓгGлъ б9ій во снЁ: їaкwве. Ѓзъ же рёхъ: чт0 є3сть; |
|
12
|
12
|
| Він сказав: зведи очі твої і подивися: усі козли [і барани], що піднялися на худобу [на кіз і овець], строкаті, з цятками і з плямами, бо Я бачу все, що Лаван робить з тобою; | И# речE: воззри2 nчи1ма твои1ма и3 ви1ждь козлы2 и3 nвны2 восходsщыz на џвцы и3 к0зы, бBлыz и3 пє1стрыz и3 пепелови6дныz пє1стрыz: ви1дэхъ бо, є3ли6ка тебЁ лавaнъ твори1тъ: |
|
13
|
13
|
| Я Бог [Який явився тобі] у Вефилі, де ти возлив єлей на пам’ятник і де ти дав Мені обітницю; тепер встань, вийди з землі цієї і повернися в землю батьківщини твоєї [і Я буду з тобою]. | ѓзъ є4смь бGъ kви1выйсz тебЁ на мёстэ б9іи, и3дёже помaзалъ ми2 є3си2 тaмw ст0лпъ, и3 њбэтовaлъ ми2 є3си2 тaмw њбётъ: нн7э u5бо востaни и3 и3зhди t земли2 сеS, и3 и3ди2 въ зeмлю рождeніz твоегw2, и3 бyду съ тоб0ю. |
|
14
|
14
|
| Рахиль і Лія сказали йому у відповідь: чи є ще нам частка і спадщина в домі батька нашого? | И# tвэщ†вши рахи1ль и3 лjа, рек0стэ є3мY: є3дA є4сть нaмъ є3щE чaсть и3ли2 наслёдіе въ домY nтцA нaшегw; |
|
15
|
15
|
| чи не за чужих він нас вважає? бо він продав нас і з’їв навіть срібло наше; | не ћкw ли чужhz вмэни1хомсz є3мY; продадe бо нaсъ и3 снэдE снёдію сребро2 нaше: |
|
16
|
16
|
| тому все [маєток і] багатство, що Бог відібрав у батька нашого, є наше і дітей наших; отже, роби все, що Бог сказав тобі. | всE богaтство и3 слaва, ю4же tS бGъ t nтцA нaшегw, нaмъ бyдетъ и3 чaдwмъ нaшымъ: нн7э u5бо, є3ли6ка тебЁ речE бGъ, твори2. |
|
17
|
17
|
| І встав Яків, і посадив дітей своїх і дружин своїх на верблюдів, | Востaвъ же їaкwвъ, взS жєны2 сво‰ и3 дёти сво‰ на велблю1ды, |
|
18
|
18
|
| і взяв із собою всю худобу свою і все багатство своє, яке надбав, худобу власну його, яку він придбав у Месопотамії, [і все своє,] щоб іти до Ісаака, батька свого, в землю Ханаанську. | и3 забрA вс‰ и3мBніz сво‰ и3 вс‰ стzж†ніz, ±же притzжA въ месопотaміи, и3 вс‰ сво‰, є4же tити2 ко їсаaку nтцY своемY въ зeмлю ханаaнскую. |
|
19
|
19
|
| І коли Лаван пішов стригти худобу свою, то Рахиль викрала ідолів, що були у батька її. | Лавaнъ же tи1де њстрищи2 џвцы сво‰: ўкрaде же рахи1ль јдwлы nтцA своегw2. |
|
20
|
20
|
| Яків же украв серце у Лавана арамеянина, тому що не сповістив його, що відходить. | Ўтаи1 же їaкwвъ t лавaна сЂріна, не повёдати є3мY, ћкw ўх0дитъ, |
|
21
|
21
|
| І пішов з усім, що у нього було; і, вставши, перейшов ріку і попрямував до гори Галаад. | и3 tбэжE сaмъ, и3 вс‰ ±же є3гw2, и3 прeйде рэкY, и3 взhде на горY галаaдъ. |
|
22
|
22
|
| На третій день сказали Лавану [арамеянину], що Яків пішов. | Повёдасz же лавaну сЂріну въ трeтій дeнь, ћкw бэжA їaкwвъ: |
|
23
|
23
|
| Тоді він взяв із собою [синів і] родичів своїх, і гнався за ним сім днів, і наздогнав його на горі Галаад. | и3 пои1мъ сhны и3 брaтію свою2 съ соб0ю, гнA в8слёдъ є3гw2 путeмъ сeдмь днjй: и3 дости1же є3го2 на горЁ галаaдъ. |
|
24
|
24
|
| І прийшов Бог до Лавана арамеянина вночі уві сні і сказав йому: бережися, не говори Якову ні доброго, ні злого. | Пріи1де же бGъ къ лавaну сЂріну н0щію во снЁ и3 речE є3мY: блюди2 себE, да не когдA возглаг0леши ко їaкwву ѕл†. |
|
25
|
25
|
| І наздогнав Лаван Якова; Яків же поставив намет свій на горі, і Лаван з родичами своїми поставив на горі Галаад. | И# пости1же лавaнъ їaкwва: їaкwвъ же постaви кyщу свою2 на горЁ: лавaнъ же разстaви брaтію свою2 на горЁ галаaдъ. |
|
26
|
26
|
| І сказав Лаван Якову: що ти зробив? для чого ти обманув мене, і повів дочок моїх, як полонених зброєю? | Речe же лавaнъ їaкwву: что2 сотвори1лъ є3си2; вскyю тaйнw ўшeлъ є3си2 и3 њкрaлъ є3си2 мS, и3 tвeлъ дщє1ри мо‰, ћкw плBнницы nрyжіемъ; |
|
27
|
27
|
| навіщо ти втік таємно, і сховався від мене, і не сказав мені? я відпустив би тебе з веселощами і з піснями, з тимпаном і з гуслами; | и3 ѓще бы ми2 повёдалъ є3си2, tпусти1лъ бhхъ тS съ весeліемъ и3 съ мусікjею, и3 тmмп†ны и3 гyсльми: |
|
28
|
28
|
| ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх; нерозважливо ти зробив. | и3 не спод0бихсz цэловaти дэтeй мои1хъ и3 дщeрей мои1хъ: нн7э же несмhсленнw сотвори1лъ є3си2: |
|
29
|
29
|
| Є в руці моїй сила вчинити вам зло; але Бог батька вашого вчора говорив до мене і сказав: бережися, не говори Якову ні доброго, ні злого. | и3 нн7э рукA моS м0жетъ њѕл0бити тS. Но бGъ nтцA твоегw2 вчерA речE ко мнЁ, гlz: блюди2 себE, да не когдA возглаг0леши ко їaкwву ѕл†. |
|
30
|
30
|
| Але нехай би ти пішов, тому що ти нетерпляче захотів бути у домі батька твого, — навіщо ти украв богів моїх? | Нн7э u5бо tшeлъ є3си2: желaніемъ бо возжелaлъ є3си2 tити2 въ д0мъ nтцA твоегw2: вскyю ўкрaлъ є3си2 б0ги мо‰; |
|
31
|
31
|
| Яків відповів Лавану і сказав: я боявся, тому що я думав, не відняв би ти в мене дочок своїх [і все моє]. | Tвэщaвъ же їaкwвъ речE къ лавaну: понeже ўбоsхсz: рёхъ бо, да не кaкw tи1меши дщє1ри тво‰ t менє2, и3 вс‰ мо‰. |
|
32
|
32
|
| [І сказав Яків:] у кого знайдеш богів твоїх, той не буде живим; при родичах наших дізнавайся, що [є твого] у мене, і візьми собі. [Але він нічого від нього не дізнався.] Яків не знав, що Рахиль [дружина його] украла їх. | И# речE їaкwвъ: ў негHже ѓще њбрsщеши б0ги тво‰, да не бyдетъ жи1въ пред8 брaтіею нaшею: ўзнавaй, что2 є4сть твоегw2 ў менє2, и3 возми2. И# не познA ў негw2 ничт0же: не вёдzше же їaкwвъ, ћкw рахи1ль женA є3гw2 ўкрадE |. |
|
33
|
33
|
| І ходив Лаван у намет Якова, і в намет Лії, і в намет двох рабинь, [і обшукував,] але не знайшов. І, вийшовши з намету Лії, ввійшов у намет Рахилі. | Вшeдъ же лавaнъ, њб8искA въ кyщи лjинэ, и3 не њбрёте. И# и3зhде и3з8 кyщи лjины, и3 њб8искA кyщу їaкwвлю и3 въ кyщи двои1хъ рабhнь, и3 не њбрёте. Вни1де же и3 въ кyщу рахи1лину. |
|
34
|
34
|
| Рахиль же взяла ідолів, і поклала їх під верблюже сідло і сіла на них. І обшукав Лаван увесь намет; але не знайшов. | Рахи1ль же взS јдwлы и3 положи2 w4ныz под8 сэдло2 велблю1же и3 сёде на ни1хъ, |
|
35
|
35
|
| Вона ж сказала батькові своєму: нехай не прогнівається господар мій, що я не можу встати перед тобою, тому що в мене звичайне жіноче. І [Лаван] шукав [у всьому наметі], але не знайшов ідолів. | и3 речE nтцY своемY: не и3мёй себЁ тsжкw, господи1не: не могY востaти пред8 тоб0ю, ћкw nбы6чнаz жє1нскаz ми2 сyть. И#скa же лавaнъ по всeй кyщи, и3 не њбрёте јдwлwвъ. |
|
36
|
36
|
| Яків розсердився і вступив у суперечку з Лаваном. І почав Яків говорити і сказав Лавану: яка провина моя, який гріх мій, що ти переслідуєш мене? | Разгнёвасz же їaкwвъ и3 прsшесz съ лавaномъ. Tвэщaвъ же їaкwвъ речE лавaну: кaz непрaвда моS; и3 кjй грёхъ м0й, ћкw погнaлъ є3си2 в8слёдъ менє2, |
|
37
|
37
|
| ти оглянув у мене усі речі [в домі моєму], що знайшов ти з усіх речей твого дому? покажи тут перед родичами моїми і перед родичами твоїми; нехай вони розсудять між нами обома. | и3 ћкw њб8искaлъ є3си2 вс‰ сосyды д0му моегw2; что2 њбрёлъ є3си2 t всёхъ сосyдwвъ д0му твоегw2; положи2 здЁ пред8 брaтіею твоeю и3 брaтіею моeю, и3 да разсyдzтъ междY nбёма нaма: |
|
38
|
38
|
| Ось, двадцять років я був у тебе; вівці твої і кози твої не викидали; баранів отари твоєї я не їв; | сE, двaдесzть лётъ ѓзъ є4смь съ тоб0ю: џвцы тво‰ и3 к0зы тво‰ не бhша без8 плодA: nвнHвъ nвeцъ твои1хъ не поzд0хъ: |
|
39
|
39
|
| роздертого звіром я не приносив до тебе, це був мій збиток; ти з мене стягував, чи вдень що пропадало, чи вночі пропадало; | ѕвэроsдины не принес0хъ къ тебЁ: ѓзъ воздаsхъ тебЁ t менє2 самaгw татбины6 дєннhz и3 татбины6 нwщнhz: |
|
40
|
40
|
| я знемагав удень від спеки, а вночі від холоду, і сон мій тікав від очей моїх. | бhхъ во дни2 жег0мь зн0емъ, и3 стyденію въ нощи2, и3 tхождaше с0нъ t џчію моє1ю: |
|
41
|
41
|
| Такі мої двадцять років у домі твоєму. Я служив тобі чотирнадцять років за двох дочок твоїх і шість років за худобу твою, а ти десять разів переміняв нагороду мою. | сE, мнЁ двaдесzть лётъ ѓзъ є4смь въ домY твоeмъ, раб0тахъ тебЁ четыренaдесzть лётъ двyхъ рaди дщeрей твои1хъ и3 шeсть лётъ за џвцы тво‰, и3 преwби1дэлъ є3си2 мздY мою2 десzтію2 ѓгницами: |
|
42
|
42
|
| Якби не був зі мною Бог батька мого, Бог Авраама і страх Ісаака, ти тепер відпустив би мене ні з чим. Бог побачив недолю мою і працю рук моїх і заступився за мене вчора. | ѓще не бы2 бGъ nтцA моегw2 ґвраaма, и3 стрaхъ їсаaка бhлъ мнЁ, нн7э тщA tпусти1лъ бы мS є3си2: смирeніе моE и3 трyдъ рукY моє1ю ўви1дэ бGъ, и3 њбличи1 тz вчерA. |
|
43
|
43
|
| І відповів Лаван і сказав Якову: дочки — мої дочки; діти — мої діти; худоба — моя худоба, і все, що ти бачиш, це моє: чи можу я що зробити тепер з дочками моїми і з дітьми їхніми, які народжені ними? | Tвэщaвъ же лавaнъ, речE ко їaкwву: дщє1ри дщє1ри мо‰ и3 сhнове сhнове мои2, и3 ск0ти ск0ти мои2, и3 вс‰ є3ли6ка ты2 ви1диши мо‰ сyть и3 дщeрей мои1хъ: что2 сотворю2 и5мъ днeсь, и3ли2 чaдwмъ и4хъ, ±же роди1ста; |
|
44
|
44
|
| Тепер укладімо союз я і ти, і це буде свідоцтвом між мною і тобою. [При цьому Яків сказав йому: ось, з нами немає нікого; дивися, Бог свідок між мною і тобою.] | нн7э ќбw грzди2, завэщaимъ завётъ ѓзъ и3 ты2: и3 бyдетъ во свидётелство междY мн0ю и3 тоб0ю. Речe же є3мY їaкwвъ: сE, никт0же съ нaми є4сть: ви1ждь, бGъ свидётель междY мн0ю и3 тоб0ю. |
|
45
|
45
|
| І взяв Яків камінь і поставив його пам’ятником. | И# взeмъ їaкwвъ кaмень, постaви є3го2 въ ст0лпъ. |
|
46
|
46
|
| І сказав Яків родичам своїм: наберіть каміння. Вони взяли каміння, і зробили пагорб, і їли [і пили] там на пагорбі. [І сказав йому Лаван: пагорб цей свідок сьогодні між мною і тобою.] | Речe же їaкwвъ брaтіи своeй: собери1те кaменіе. И# собрaша кaменіе и3 сотвори1ша х0лмъ: и3 kд0ша, и3 пи1ша тaмw на холмЁ. Речe же є3мY лавaнъ: х0лмъ сeй свидётелствуетъ междY мн0ю и3 тоб0ю днeсь. |
|
47
|
47
|
| І назвав його Лаван: Ієгар-Сагадуфа; а Яків назвав його Галаадом. | И# прозвA є3го2 лавaнъ х0лмъ свидётелства: їaкwвъ же прозвA х0лмъ свидётель. |
|
48
|
48
|
| І сказав Лаван [Якову]: сьогодні цей пагорб [і пам’ятник, що я поставив,] між мною і тобою свідок. Тому і наречено йому ім’я: Галаад, | Речe же лавaнъ ко їaкwву: сE, х0лмъ сeй и3 ст0лпъ, є3г0же постaвихъ междY мн0ю и3 тоб0ю, свидётелствуетъ х0лмъ сeй и3 свидётелствуетъ ст0лпъ сeй: сегw2 рaди прозвaсz и4мz х0лмъ свидётелствуетъ, |
|
49
|
49
|
| також: Мицпа, від того, що Лаван сказав: нехай наглядає Господь за мною і за тобою, коли ми розійдемося один від одного; | и3 видёніе, є4же речE: да ви1дитъ бGъ междY мн0ю и3 тоб0ю, ћкw tи1демъ дрyгъ t дрyга: |
|
50
|
50
|
| якщо ти будеш чинити лихе з дочками моїми, або якщо візьмеш дружин, крім дочок моїх, то, хоч немає людини між нами, [яка б бачила,] але дивись, Бог свідок між мною і між тобою. | ѓще смири1ши дщє1ри мо‰, ѓще п0ймеши жєны2 над8 дщє1ри мо‰, ви1ждь, никт0же съ нaми є4сть ви1дzй: бGъ свидётель междY мн0ю и3 междY тоб0ю. |
|
51
|
51
|
| І сказав Лаван Якову: ось пагорб цей і ось пам’ятник, який я поставив між мною і тобою; | И# речE лавaнъ їaкwву: сE, х0лмъ сeй свидётель и3 ст0лпъ сeй: |
|
52
|
52
|
| цей пагорб свідок, і цей пам’ятник свідок, що ні я не перейду до тебе за цей пагорб, ні ти не перейдеш до мене за цей пагорб і за цей пам’ятник, для зла; | ѓще бо ѓзъ не прейдY къ тебЁ, нижE ты2 да прeйдеши ко мнЁ холмA сегw2 и3 столпA сегw2 со ѕл0бою: |
|
53
|
53
|
| Бог Авраамів і Бог Нахорів нехай судить між нами, Бог батька їхнього. Яків поклявся страхом батька свого Ісаака. | бGъ ґвраaмль и3 бGъ нахHровъ да сyдитъ междY нaма. И# клsсz їaкwвъ стрaхомъ nтцA своегw2 їсаaка, |
|
54
|
54
|
| І заколов Яків жертву на горі і покликав родичів своїх їсти хліб; і вони їли хліб [і пили] і ночували на горі. | и3 пожрE їaкwвъ жeртву на горЁ и3 воззвA брaтію свою2: kд0ша же и3 пи1ша и3 спaша на горЁ. |
|
55
|
55
|
| І встав Лаван рано-вранці і поцілував онуків своїх і дочок своїх, і благословив їх. І пішов і повернувся Лаван у своє місце. | Востaвъ же лавaнъ заyтра, лобызA сhны и3 дщє1ри сво‰ и3 благослови2 |: и3 возврати1всz лавaнъ, tи1де на мёсто своE. |
