Глава 22
|
Главa к7в
|
1
|
1
|
І було, після цих подій Бог спокушав Авраама і сказав йому: Аврааме! Він сказав: ось я. | И# бhсть по глаг0лэхъ си1хъ, бGъ и3скушaше ґвраaма и3 речE є3мY: ґвраaме, ґвраaме. И# речE: сE ѓзъ. |
2
|
2
|
Бог сказав: візьми сина твого, єдиного твого, якого ти любиш, Ісаака; і піди в землю Моріа і там принеси його у всепалення на одній з гір, про яку Я скажу тобі. | И# речE: поими2 сhна твоего2 возлю1бленнаго, є3г0же возлюби1лъ є3си2, їсаaка, и3 и3ди2 на зeмлю выс0ку и3 вознеси2 є3го2 тaмw во всесожжeніе, на є3ди1ну t г0ръ, и5хже ти2 рекY. |
3
|
3
|
Авраам устав рано-вранці, осідлав осла свого, взяв з собою двох слуг своїх та Ісаака, сина свого; наколов дров для всепалення і, вставши, пішов на місце, про яке сказав йому Бог. | Востaвъ же ґвраaмъ ќтрw, њсэдлA nслS своE: поsтъ же съ соб0ю двA џтрwчища и3 їсаaка сhна своего2: и3 растни1въ дровA во всесожжeніе, востaвъ и4де, и3 пріи1де на мёсто, є4же речE є3мY бGъ, въ трeтій дeнь. |
4
|
4
|
На третій день Авраам звів очі свої, і побачив те місце здалеку. | И# воззрёвъ ґвраaмъ nчи1ма свои1ма, ви1дэ мёсто и3здалeче. |
5
|
5
|
І сказав Авраам слугам своїм: ви залиштеся тут з ослом, а я і син підемо туди і поклонимося, і повернемося до вас. | И# речE ґвраaмъ nтрокHмъ свои6мъ: сsдите здЁ со nслsтемъ: ѓзъ же и3 дётищь п0йдемъ до џндэ, и3 поклони1вшесz возврати1мсz къ вaмъ. |
6
|
6
|
І взяв Авраам дрова для всепалення, і поклав на Ісаака, сина свого; взяв у руки вогонь і ніж, і пішли обоє разом. | Взs же ґвраaмъ дровA всесожжeніz и3 возложи2 на їсаaка сhна своего2: взs же въ рyки и3 џгнь, и3 н0жь, и3 и3д0ста џба вкyпэ. |
7
|
7
|
І почав Ісаак говорити Аврааму, батькові своєму, і сказав: батьку мій! Він відповів: ось я, сину мій. Він сказав: ось вогонь і дрова, де ж агнець для всепалення? | Речe же їсаaкъ ко ґвраaму nтцY своемY: џтче. Џнъ же речE: чт0 є3сть, чaдо; Речe же: сE, џгнь и3 дровA, гдё є3сть nвчA є4же во всесожжeніе; |
8
|
8
|
Авраам сказав: Бог угледить Собі агнця для всепалення, сину мій. І йшли далі обоє разом. | Речe же ґвраaмъ: бGъ ќзритъ себЁ nвчA во всесожжeніе, чaдо. Шє1дша же џба вкyпэ, |
9
|
9
|
І пройшли на місце, про яке сказав йому Бог; і влаштував там Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши сина свого Ісаака, поклав його на жертовник поверх дров. | пріид0ста на мёсто, є4же речE є3мY бGъ: и3 создA тaмw ґвраaмъ жeртвенникъ и3 возложи2 дровA: и3 свzзaвъ їсаaка сhна своего2, возложи2 є3го2 на жeртвенникъ верхY др0въ. |
10
|
10
|
І простяг Авраам руку свою і взяв ніж, щоб заколоти сина свого. | И# прострE ґвраaмъ рyку свою2, взsти н0жь, заклaти сhна своего2. |
11
|
11
|
Але ангел Господній воззвав до нього з неба і сказав: Аврааме! Аврааме! Він сказав: ось я. | И# воззвA и5 ѓгGлъ гDень съ нб7сE, и3 речE: ґвраaме, ґвраaме. Џнъ же речE: сE, ѓзъ. |
12
|
12
|
Ангел сказав: не здіймай руки твоєї на отрока і не роби з ним нічого, тому що тепер Я знаю, що боїшся ти Бога і не пожалів сина твого, єдиного твого, для Мене. | И# речE: да не возложи1ши руки2 твоеS на џтрочища, нижE да сотвори1ши є3мY что2: нн7э бо познaхъ, ћкw бои1шисz ты2 бGа, и3 не пощадёлъ є3си2 сhна твоегw2 возлю1бленнагw менє2 рaди. |
13
|
13
|
І підвів Авраам очі свої і побачив: і ось, позаду баран, що заплутався у гущавині рогами своїми. Авраам пішов, узяв барана і приніс його у всепалення замість [Ісаака], сина свого. | И# воззрёвъ ґвраaмъ nчи1ма свои1ма ви1дэ, и3 сE, nвeнъ є3ди1нъ держи1мый рогaма въ сaдэ савeкъ: и3 и4де ґвраaмъ, и3 взS nвнA, и3 вознесE є3го2 во всесожжeніе вмёстw їсаaка сhна своегw2. |
14
|
14
|
І нарік Авраам ім’я місцю тому: Єгова-іре*. Тому і нині говориться: на горі Єгови угледиться. | И# наречE ґвраaмъ и4мz мёсту томY: гDь ви1дэ: да рекyтъ днeсь: на горЁ гDь kви1сz. |
15
|
15
|
І вдруге воззвав до Авраама ангел Господній з неба | И# воззвA ѓгGлъ гDень ґвраaма втори1цею съ нб7сE, |
16
|
16
|
і сказав: Собою клянуся, говорить Господь, що, оскільки ти зробив це діло, і не пожалів сина твого, єдиного твого, [для Мене,] | глаг0лz: мн0ю самёмъ клsхсz, гlетъ гDь, є3гHже рaди сотвори1лъ є3си2 глаг0лъ сeй и3 не пощадёлъ є3си2 сhна твоегw2 возлю1бленнагw менє2 рaди: |
17
|
17
|
то Я благословляючи благословлю тебе і примножуючи примножу сíм’я твоє, як зірки небесні і як пісок на березі моря; й оволодіє сíм’я твоє містами ворогів своїх; | вои1стинну блгcвS блгcвлю1 тz, и3 ўмножaz ўмн0жу сёмz твоE, ћкw ѕвёзды небє1сныz, и3 ћкw пес0къ вскрaй м0рz: и3 наслёдитъ сёмz твоE грaды супостaтwвъ, |
18
|
18
|
і благословляться у сімені твоєму всі народи землі за те, що ти послухався голосу Мого. | и3 блгcвsтсz њ сёмени твоeмъ вси2 kзhцы земнjи, занeже послyшалъ є3си2 глaса моегw2. |
19
|
19
|
І повернувся Авраам до слуг своїх, і встали і пішли разом у Вирсавію; і жив Авраам у Вирсавії. | Возврати1сz же ґвраaмъ ко nтрокHмъ свои6мъ, и3 востaвше и3д0ша кyпнw ко клaдzзю клsтвенному: и3 всели1сz ґвраaмъ ў клaдzзz клsтвеннагw. |
20
|
20
|
Після цих подій Авраама сповістили, сказавши: ось, і Милка народила Нахору, братові твоєму, синів: | Бhсть же по глаг0лэхъ си1хъ, и3 повёдаша ґвраaму, глаг0люще: сE, роди2 мeлха и3 тA сhны брaту твоемY нахHру, |
21
|
21
|
Уца, первістка його, Вуза, брата його, Кемуїла, батька Арамового, | џxа пeрвенца, и3 вavxа брaта є3гw2, и3 камуи1ла nтцA сЂрска, |
22
|
22
|
Кеседа, Хазо, Пилдаша, Ідлафа і Вафуїла; | и3 хазaда, и3 ґзavа, и3 фалдeса, и3 є3лдaфа, и3 ваfуи1ла: |
23
|
23
|
від Вафуїла народилася Ревекка. Вісьмох цих [синів] народила Милка Нахору, брату Авраамовому; | ваfуи1лъ же роди2 ревeкку: џсмь сjи сhнове, и5хже роди2 мeлха нахHру брaту ґвраaмлю: |
24
|
24
|
і наложниця його, на ім’я Реума, також народила Теваха, Гахама, Тахаша і Мааху. | и3 нал0жница є3гw2, є4йже и4мz рevма, роди2 и3 сіS тавeка, и3 таaма, и3 тох0са, и3 мwхA. |