1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 41
|
Главa м7а
|
|
1
|
1
|
| Коли минуло два роки, фараону снилося: ось, він стоїть біля ріки; | Бhсть же по двою2 лBту днjй, фараHнъ ви1дэ с0нъ: мнsшесz стоsти при рэцЁ: |
|
2
|
2
|
| і ось, вийшли з ріки сім корів, гарних на вигляд і повних тілом, і паслися в очереті; | и3 сE, ѓки и3з8 рэки2 и3схождaху сeдмь крaвъ дwбры2 ви1домъ и3 и3збр†нны тэлесы2, и3 пасsхусz по брeгу: |
|
3
|
3
|
| але ось, після них вийшли з ріки сім корів інших, худих на вигляд і охлялих тілом, і стали поряд з тими коровами, на березі ріки; | друг‡z же сeдмь крaвъ и3зыд0ша по си1хъ и3з8 рэки2, ѕлы6 ви1домъ и3 тэлесы2 х{ды, и3 пасsхусz съ крaвами по брeгу рёчному: |
|
4
|
4
|
| і з’їли корови худі на вигляд і охлялі тілом сім корів гарних на вигляд і повних. І прокинувся фараон, | и3 поzд0ша сeдмь кр†вы ѕлы6z и3 худы6z тэлесы2 сeдмь крaвъ д0брыхъ ви1домъ и3 и3збрaнныхъ тэлесы2: (и3 сі‰ неви6димы бhша, ћкw внид0ша въ чрeсла и4хъ). Востa же фараHнъ. |
|
5
|
5
|
| і заснув знову, і снилося йому іншого разу: ось, на одному стеблі піднялося сім колосків гладеньких і гарних; | И# ви1дэ с0нъ вторhй: и3 сE, сeдмь клaси и3схождaху и3з8 стeбліz є3ди1нагw и3збр†нны и3 добры6: |
|
6
|
6
|
| але ось, після них виросло сім колосків виснажених і висушених східним вітром; | друзjи же сeдмь клaси т0нцыи, и3стончeни вётромъ, и3зрастaху по ни1хъ: |
|
7
|
7
|
| і пожерли худі колоски сім колосків гладеньких і повних. І прокинувся фараон і зрозумів, що це сон. | и3 пожр0ша сeдмь клaси т0нцыи и3 и3стончeни вётромъ сeдмь клaсwвъ и3збрaнныхъ и3 п0лныхъ. Востa же фараHнъ, и3 бsше с0нъ. |
|
8
|
8
|
| Уранці засмутився дух його, і послав він, і покликав усіх волхвів Єгипту і всіх мудреців його, і розповів їм фараон сон свій; але не було нікого, хто витлумачив би його фараону. | Бhсть же заyтра, и3 возмути1сz душA є3гw2: и3 послaвъ, созвA вс‰ сказaтєли є3гЂпєтскіz и3 вс‰ м{дрыz є3гw2: и3 повёда и5мъ фараHнъ с0нъ св0й: и3 не бsше сказyzй тогw2 фараHну. |
|
9
|
9
|
| І став говорити головний виночерпій фараонові і сказав: гріхи мої згадую я нині; | И# речE старёйшина вінaрскъ къ фараHну, глаг0лz: грёхъ м0й воспоминaю днeсь: |
|
10
|
10
|
| фараон прогнівався на рабів своїх і віддав мене і головного хлібодара під варту в дім начальника охоронців; | фараHнъ разгнёвасz на рабы6 сво‰ и3 ввeрже нaсъ въ темни1цу въ домY ґрхімагjра, менE и3 старёйшину житaрска: |
|
11
|
11
|
| і снився нам сон в одну ніч, мені і йому, кожному снився сон особливого значення; | и3 ви1дэхомъ с0нъ џба є3ди1ныz н0щи ѓзъ и3 џнъ, кjйждо св0й с0нъ ви1дэхомъ: |
|
12
|
12
|
| там саме був з нами молодий єврей, раб начальника охоронців; ми розповіли йому сни наші, і він витлумачив нам кожному відповідно до його сновидіння; | бsше же тaмw съ нaми ю4ноша, џтрокъ є3врeинъ ґрхімагjровъ, и3 повёдахомъ є3мY, и3 разсуди2 нaмъ: |
|
13
|
13
|
| і як він витлумачив нам, так і збулося: я повернений на місце моє, а той повішений. | бhсть же, ћкоже сказA нaмъ, тaкw и3 случи1сz, мнЁ пaки бhти во своeмъ старёйшинствэ, ґ џному повёшену. |
|
14
|
14
|
| І послав фараон і покликав Йосифа. І поспішно вивели його з в’язниці. Він постригся і перемінив одяг свій і прийшов до фараона. | Послaвъ же фараHнъ, призвA їHсифа: и3 и3звед0ша є3го2 и3з8 твердhни, и3 њстриг0ша є3го2, и3 и3змэни1ша ри6зы є3мY, и3 пріи1де къ фараHну. |
|
15
|
15
|
| Фараон сказав Йосифові: мені снився сон, і нема нікого, хто витлумачив би його, а про тебе я чув, що ти вмієш тлумачити сни. | Речe же фараHнъ їHсифу: с0нъ ви1дэхъ, и3 сказyzй є3го2 нёсть: ѓзъ же слhшахъ њ тебЁ глаг0лющихъ, ћкw слhшавъ сны2 разсуждaеши ты6z. |
|
16
|
16
|
| І відповів Йосиф фараону, говорячи: це не моє; Бог дасть відповідь на благо фараонові. | Tвэщaвъ же їHсифъ фараHну, речE: без8 бGа не tвэщaетсz спcніе фараHну. |
|
17
|
17
|
| І сказав фараон Йосифові: мені снилося: ось, стою я на березі ріки; | Речe же фараHнъ їHсифу, глаг0лz: во снЁ моeмъ мнsхсz стоsти на брeзэ рёчнэмъ: |
|
18
|
18
|
| і ось, вийшли з ріки сім корів повних тілом і гарних на вигляд і паслися в очереті; | и3 ѓки и3з8 рэки2 и3схождaху сeдмь кр†вы дwбры2 ви1домъ и3 и3збр†нны тэлесы2, и3 пасsхусz по брeгу: |
|
19
|
19
|
| але ось, після них ішли сім корів інших, худих, дуже поганих на вигляд і охлялих тілом: я не бачив по всій землі Єгипетській таких худих, як вони; | и3 сE, друг‡z сeдмь крaвъ и3схождaху в8слёдъ и4хъ и3з8 рэки2, ѕлы6 и3 недwбры2 ви1домъ и3 х{ды тэлесы2, kковhхъ не ви1дэ таковhхъ во всeй земли2 є3гЂпетстэй хyждшихъ: |
|
20
|
20
|
| бо з’їли охлялі й худі корови попередніх сім корів повних; | и3 и3з8zд0ша сeдмь кр†вы ѕлы6z и3 худы6z сeдмь крaвъ пeрвыхъ д0брыхъ и3 и3збрaнныхъ: |
|
21
|
21
|
| і ввійшли повні в утробу їх, але не помітно було, що вони ввійшли в утробу їх: вони були так само худими на вигляд, як і спочатку. І я прокинувся. | и3 внид0ша во ўтрHбы и4хъ, и3 не kви1шасz, ћкw внид0ша во ўтрHбы и4хъ: и3 њбли6чіz и4хъ ѕл† бhша, ћкw и3 и3спeрва. Востaвъ же, (пaки) ўснyхъ, |
|
22
|
22
|
| Потім снилося мені: ось, на одному стеблі піднялися сім колосків повних і гарних; | и3 ви1дэхъ пaки во снЁ моeмъ, и3 ѓки сeдмь клaси и3схождaху и3з8 є3ди1нагw стeбліz пHлны и3 добры6: |
|
23
|
23
|
| але ось, після них виросло сім колосків тонких, виснажених і висушених східним вітром; | друзjи же сeдмь клaси т0нцыи и3 вётромъ и3стончeни и3зницaху в8слёдъ и4хъ: |
|
24
|
24
|
| і пожерли худі колоски сім колосків гарних. Я розповів це волхвам, але ніхто не пояснив мені. | и3 пожр0ша сeдмь клaси т0нцыи и3 вётромъ и3стончeни сeдмь клaсwвъ д0брыхъ и3 п0лныхъ. Рёхъ ќбw сказaтелємъ, и3 не бhсть повёдаzй мнЁ тогw2. |
|
25
|
25
|
| І сказав Йосиф фараонові: сон фараонів один: що́ Бог зробить, те́ Він звістив фараонові. | И# речE їHсифъ фараHну: с0нъ фараHновъ є3ди1нъ є4сть: є3ли6ка бGъ твори1тъ, показA фараHну: |
|
26
|
26
|
| Сім корів гарних, це сім років; і сім колосків добрих, це сім років: сон один; | сeдмь кр†вы дHбрыz сeдмь лётъ сyть: и3 сeдмь клaси д0бріи сeдмь лётъ сyть: с0нъ фараHновъ є3ди1нъ є4сть: |
|
27
|
27
|
| і сім корів охлялих і худих, що вийшли після тих, це сім років, також і сім колосків виснажених і висушених східним вітром, це сім років голоду. | и3 сeдмь кр†вы худы6z, ±же и3зыд0ша по си1хъ, сeдмь лётъ сyть, и3 сeдмь клaси т0нцыи и3 и3стончeни вётромъ сeдмь лётъ сyть: бyдутъ сeдмь лётъ глaда: |
|
28
|
28
|
| Ось чому сказав я фараонові: що́ Бог зробить, те́ Він показав фараонові. | сл0во же є4же рёхъ фараHну, є3ли6ка бGъ твори1тъ, показA фараHну: |
|
29
|
29
|
| Ось, настає сім років великого достатку в усій землі Єгипетській; | сE, сeдмь лётъ прих0дитъ, nби1лность мн0га во всeй земли2 є3гЂпетстэй: |
|
30
|
30
|
| після них настануть сім років голоду, і забудеться весь той достаток у землі Єгипетській, і виснажить голод землю, | пріи1дутъ же сeдмь лётъ глaда по си1хъ, и3 забyдутъ сhтости бyдущіz во всeмъ є3гЂптэ, и3 погуби1тъ глaдъ зeмлю, |
|
31
|
31
|
| і непримітним буде колишній достаток на землі, через голод, що прийде, тому що він буде дуже тяжким. | и3 не познaетсz nби1ліе на земли2 t глaда бyдущагw по си1хъ: си1ленъ бо бyдетъ ѕэлw2: |
|
32
|
32
|
| А що сон повторився фараону двічі, це значить, що це істинне слово Боже, і що незабаром Бог виконає це. | повтори1сz же с0нъ фараHну двaжды, ћкw и4стинно бyдетъ сл0во є4же t бGа, и3 ўскори1тъ бGъ сотвори1ти џно: |
|
33
|
33
|
| І нині нехай знайде фараон чоловіка розумного і мудрого і нехай поставить його над землею Єгипетською. | нн7э u5бо ўсмотри2 человёка мyдра и3 смhслена и3 постaви є3го2 над8 землeю є3гЂпетскою: |
|
34
|
34
|
| Нехай накаже фараон поставити над землею наглядачів збирати за сім років достатку п’яту частину [усього врожаю] землі Єгипетської; | и3 да сотвори1тъ фараHнъ и3 постaвитъ мэстоначaлники по земли2, и3 да собирaютъ пsтую чaсть t всёхъ плодHвъ земли2 є3гЂпетскіz седми2 лётъ nби1лныхъ, |
|
35
|
35
|
| нехай вони беруть усякий хліб цих гарних років, що настають, і зберуть у містах хліб під відання фараона для їжі, і нехай бережуть; | и3 да соберyтъ всsкую пи1щу седми2 лётъ грzдyщихъ д0брыхъ си1хъ: и3 да соберeтсz пшени1ца под8 рyку фараHню, пи1ща во градёхъ да храни1тсz: |
|
36
|
36
|
| і буде ця їжа в запас для землі на сім років голоду, які будуть у землі Єгипетській, щоб земля не загинула від голоду. | и3 бyдетъ пи1ща соблюдeна земли2 на сeдмь лётъ глaдныхъ, ±же и4мутъ бhти въ земли2 є3гЂпетстэй, да не потреби1тсz землS въ глaдэ. |
|
37
|
37
|
| Це сподобалося фараонові й усім слугам його. | Ўг0дно же бhсть сл0во пред8 фараHномъ и3 пред8 всёми рабы6 є3гw2. |
|
38
|
38
|
| І сказав фараон слугам своїм: чи знайдемо ми таку, як він, людину, у якій був би Дух Божий? | И# речE фараHнъ всBмъ рабHмъ свои6мъ: є3дA њбрsщемъ человёка сицевaго, и4же и4мать д¦а б9іz въ себЁ; |
|
39
|
39
|
| І сказав фараон Йосифу: оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає настільки розумного і мудрого, як ти; | Речe же фараHнъ їHсифу: понeже показA бGъ тебЁ вс‰ сі‰, нёсть человёка мудрёйша и3 смhсленнэйша пaче тебє2: |
|
40
|
40
|
| ти будеш над домом моїм, і твого слова буде дотримуватися весь народ мій; тільки престолом я буду більшим за тебе. | ты2 бyдеши въ домY моeмъ, и3 ќстъ твои1хъ да послyшаютъ вси2 лю1діе мои2, рaзвэ прест0ломъ ѓзъ б0лэе тебє2 бyду. |
|
41
|
41
|
| І сказав фараон Йосифові: ось, я поставляю тебе над усією землею Єгипетською. | Речe же фараHнъ їHсифу: сE, поставлsю тS днeсь над8 всeю землeю є3гЂпетскою. |
|
42
|
42
|
| І зняв фараон перстень свій з руки своєї і надів його на руку Йосифа; вдяг його у висонний одяг, поклав золотий ланцюг на шию його; | И# снeмъ фараHнъ пeрстень съ руки2 своеS, возложи2 є3го2 на рyку їHсифову, и3 њблечE є3го2 въ ри1зу червлeну, и3 возложи2 гри1вну злaту на вhю є3гw2, |
|
43
|
43
|
| повелів везти його на другій із своїх колісниць і проголошувати перед ним: схиляйтеся! І поставив його над усією землею Єгипетською. | и3 всади2 є3го2 на колесни1цу свою2 вторyю, и3 проповёда пред8 ни1мъ проповёдникъ: и3 постaви є3го2 над8 всeю землeю є3гЂпетскою. |
|
44
|
44
|
| І сказав фараон Йосифу: я фараон; без тебе ніхто не ворухне ні рукою своєю, ні ногою своєю по всій землі Єгипетській. | Речe же фараHнъ їHсифу: ѓзъ фараHнъ: без8 тебє2 не воздви1гнетъ руки2 своеS никт0же во всeй земли2 є3гЂпетстэй. |
|
45
|
45
|
| І нарік фараон Йосифові ім’я: Цафнаф-панеах, і дав йому за дружину Асенефу, дочку Потифера, жерця Іліопольського. І пішов Йосиф по землі Єгипетській. | И# наречE фараHнъ и4мz їHсифу pонfомфани1хъ: и3 дадE є3мY ґсенefу, дщeрь петефрjа жрецA и3ліоп0льскагw, є3мY въ женY. |
|
46
|
46
|
| Йосифові було тридцять років від народження, коли він став перед лице фараона, царя Єгипетського. І вийшов Йосиф від лиця фараонового і пройшов по всій землі Єгипетській. | ЇHсифъ же бsше лётъ три1десzти, є3гдA предстA фараHну царю2 є3гЂпетскому. И#зhде же їHсифъ t лицA фараHнz и3 пр0йде всю2 зeмлю є3гЂпетскую. |
|
47
|
47
|
| Земля ж у сім років достатку принесла з одного зерна по жмені. | И# сотвори2 землS въ седми2 лётэхъ nби1лну жaтву. |
|
48
|
48
|
| І зібрав він усякий хліб семи років, які були [родючі] в землі Єгипетській, і поклав хліб у містах; у кожному місті поклав хліб полів, що оточують його. | И# собрA всsкую пи1щу седми2 лётъ, въ ни1хже бsше nби1лность въ земли2 є3гЂпетстэй: и3 положи2 пи1щу во градёхъ: пи1щы пHль грaда, сyщихъ w4крестъ є3гw2, положи2 въ нeмъ. |
|
49
|
49
|
| І зібрав Йосиф хліба дуже багато, як піску морського, так що перестав і рахувати, тому що не стало рахунку. | И# собрA їHсифъ пшени1цу ћкw пес0къ морскjй мн0гу ѕэлw2, д0ндеже не можaху и3счести2: без8 числa бо бsше. |
|
50
|
50
|
| До настання років голоду, у Йосифа народилися два сини, яких народила йому Асенефа, дочка Потифера, жерця Іліопольського. | ЇHсифу же бёста двA сы6на, прeжде пришeствіz седми2 лётъ глaдныхъ, и5хже роди2 є3мY ґсенefа, дщeрь петефрjа жрецA и3ліоп0льска: |
|
51
|
51
|
| І нарік Йосиф ім’я первісткові: Манассія, тому що [говорив він] Бог дав мені забути усі нещастя мої і весь дім батька мого. | наречe же їHсифъ и4мz пeрвенцу манассjа, (глаг0лz:) ћкw забhти мнЁ сотвори2 бGъ вс‰ болBзни мо‰, и3 вс‰, ±же nтцA моегw2. |
|
52
|
52
|
| А другому нарік ім’я: Єфрем, тому що [говорив він] Бог зробив мене плідним у землі страждання мого. | И$мz же втор0му наречE є3фраjмъ, (глаг0лz:) ћкw возрасти1 мz бGъ въ земли2 смирeніz моегw2. |
|
53
|
53
|
| І минули сім років достатку, що був у землі Єгипетській, | Минyша же сeдмь лётъ nби1лныхъ, ±же бhша въ земли2 є3гЂпетстэй, |
|
54
|
54
|
| і настали сім років голоду, як сказав Йосиф. І був голод по всіх землях, а в усій землі Єгипетській був хліб. | и3 начaша сeдмь лётъ глaдныхъ приходи1ти, ћкоже речE їHсифъ. И# бhсть глaдъ по всeй земли2: во всeй же земли2 є3гЂпетстэй бhша [пред8 глаг0ломъ си1мъ бhша въ є3ди1нэй ґлеxандрjйстэй не, но и3 то2 во вмэсти1телныхъ] хлёбы. |
|
55
|
55
|
| Але коли і вся земля Єгипетська почала терпіти голод, то народ почав волати до фараона про хліб. І сказав фараон усім єгиптянам: підіть до Йосифа і робіть, що він вам скаже. | И# взалкA всS землS є3гЂпетскаz: возопи1 же нар0дъ къ фараHну њ хлёбэхъ. Речe же фараHнъ всBмъ є3гЂптzнwмъ: и3ди1те ко їHсифу, и3 є4же речeтъ вaмъ, сотвори1те. |
|
56
|
56
|
| І був голод по всій землі; і відчинив Йосиф усі житниці, і став продавати хліб єгиптянам. Голод же посилювався в землі Єгипетській. | И# глaдъ бsше на лицы2 всеS земли2. Tвeрзе же їHсифъ вс‰ жи6тницы, и3 продаsше всBмъ є3гЂптzнwмъ: |
|
57
|
57
|
| І з усіх країн приходили в Єгипет купувати хліб у Йосифа, тому що голод посилився по всій землі. | и3 вс‰ страны6 прихождaху во є3гЂпетъ, куповaти ко їHсифу: њбдержaше бо глaдъ всю2 зeмлю. |
