1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 30
|
Главa l
|
|
1
|
1
|
| І побачила Рахиль, що вона не народжує дітей Якову, і позаздрила Рахиль сестрі своїй, і сказала Якову: дай мені дітей, а якщо не так, я вмираю. | Ви1дэвши же рахи1ль, ћкw не роди2 їaкwву, и3 поревновA рахи1ль сестрЁ своeй и3 речE їaкwву: дaждь ми2 ч†да: ѓще же ни2, ўмрY ѓзъ. |
|
2
|
2
|
| Яків розгнівався на Рахиль і сказав [їй]: хіба я Бог, Який не дав тобі плоду утроби? | Разгнёвавсz же їaкwвъ на рахи1ль, речE є4й: є3дA вмёстw бGа ѓзъ є4смь, и4же лиши1 тz плодA ўтр0бнагw; |
|
3
|
3
|
| Вона сказала: ось служниця моя Валла; увійди до неї; нехай вона народить на коліна мої, щоб і я мала дітей від неї. | Речe же рахи1ль їaкwву: сE, рабA моS вaлла: вни1ди къ нeй, и3 да роди1тъ на колёнахъ мои1хъ, и3 чaдо сотворю2 и3 ѓзъ t неS. |
|
4
|
4
|
| І дала вона Валлу, служницю свою, за дружину йому; і ввійшов до неї Яків. | И# дадE є3мY вaллу рабY свою2 є3мY въ женY: и3 вни1де къ нeй їaкwвъ. |
|
5
|
5
|
| Валла [служниця Рахилина] зачала і народила Якову сина. | И# зачA вaлла рабA рахи1лина и3 роди2 їaкwву сhна. |
|
6
|
6
|
| І сказала Рахиль: розсудив мене Бог, і почув голос мій, і дав мені сина. Тому нарекла йому ім’я: Дан. | И# речE рахи1ль: суди1 ми бGъ и3 послyша глaса моегw2, и3 дадe ми сhна. Сегw2 рaди прозвA и4мz є3мY дaнъ. |
|
7
|
7
|
| І ще зачала і народила Валла, служниця Рахилина, другого сина Якову. | И# зачaтъ є3щE вaлла рабA рахи1лина и3 роди2 сhна вторaго їaкwву. |
|
8
|
8
|
| І сказала Рахиль: боротьбою сильною боролась я із сестрою моєю і перемогла. І нарекла йому ім’я: Неффалим. | И# речE рахи1ль: под8s мz бGъ, и3 сравни1хсz съ сестр0ю моeю, и3 возмог0хъ. И# прозвA и4мz є3гw2 нефfалjмъ. |
|
9
|
9
|
| Лія побачила, що перестала народжувати, і взяла служницю свою Зелфу, і дала її Якову за дружину, [і він увійшов до неї]. | Ви1дэ же лjа, ћкw престA раждaти, и3 взS зeлфу рабY свою2 и3 дадE ю5 їaкwву въ женY: и3 вни1де къ нeй. |
|
10
|
10
|
| І Зелфа, служниця Ліїна, [зачала і] народила Якову сина. | И# зачaтъ зeлфа рабA лjина и3 роди2 їaкwву сhна. |
|
11
|
11
|
| І сказала Лія: додалося. І нарекла йому ім’я: Гад. | И# речE лjа: блaго мнЁ случи1сz. И# наречE и4мz є3мY гaдъ. |
|
12
|
12
|
| І [ще зачала] Зелфа, служниця Лії, [і] народила іншого сина Якову. | И# зачaтъ є3щE зeлфа рабA лjина и3 роди2 їaкwву сhна вторaго. |
|
13
|
13
|
| І сказала Лія: до блага мого, тому що блаженною будуть називати мене жінки. І нарекла йому ім’я: Асир. | И# речE лjа: блажeна ѓзъ, ћкw ўблажaтъ мS жєны2. И# прозвA и4мz є3мY ґси1ръ. |
|
14
|
14
|
| Рувим пішов під час жнив пшениці, і знайшов мандрагорові яблука в полі, і приніс їх Лії, матері своїй. І Рахиль сказала Лії [сестрі своїй]: дай мені мандрагорів сина твого. | И$де же руви1мъ въ дeнь жaтвы пшени1цы и3 њбрёте ћблwка мандраг0рwва на п0ли, и3 принесE | къ лjи мaтери своeй. Речe же рахи1ль къ лjи сестрЁ своeй: дaждь ми2 t мандраг0рwвъ сhна твоегw2. |
|
15
|
15
|
| Але [Лія] сказала їй: невже мало тобі заволодіти чоловіком моїм, що ти домагаєшся і мандрагорів сина мого? Рахиль сказала: так нехай він ляже з тобою в цю ніч, за мандрагори сина твого. | Речe же лjа: не дов0лно ли тебЁ, ћкw взzлA є3си2 мyжа моего2; є3дA и3 мандраг0ры сhна моегw2 в0змеши; Речe же рахи1ль: не тaкw: да бyдетъ сеS н0щи съ тоб0ю за мандраг0ры сhна твоегw2. |
|
16
|
16
|
| Яків прийшов з поля ввечері, і Лія вийшла йому назустріч і сказала: увійди до мене [сьогодні], тому що я купила тебе за мандрагори сина мого. І ліг він з нею в ту ніч. | Пріи1де же їaкwвъ съ п0лz въ вeчеръ, и3 и3зhде лjа во срётеніе є3мY и3 речE: ко мнЁ вни1деши днeсь: наsла бо тS є4смь за мандраг0ры сhна моегw2. И# бhсть съ нeю тоS н0щи. |
|
17
|
17
|
| І почув Бог Лію, і вона зачала і народила Якову п’ятого сина. | И# послyша бGъ лjю, и3 зачeнши роди2 їaкwву сhна пsтаго. |
|
18
|
18
|
| І сказала Лія: Бог дав відплату мені за те, що я віддала служницю мою чоловікові моєму. І нарекла йому ім’я: Іссахар [що значить відплата]. | И# речE лjа: дадe ми бGъ мздY мою2, занE дaхъ рабY мою2 мyжу моемY. И# прозвA и4мz є3мY їссахaръ, є4же є4сть мздA. |
|
19
|
19
|
| І ще зачала Лія і народила Якову шостого сина. | И# зачaтъ є3щE лjа и3 роди2 сhна шестaго їaкwву. |
|
20
|
20
|
| І сказала Лія: Бог дав мені прекрасний дарунок; тепер буде жити в мене чоловік мій, тому що я народила йому шість синів. І нарекла йому ім’я: Завулон. | И# речE лjа: даровa ми бGъ дaръ д0бръ въ нн7эшнее врeмz: возлю1битъ мS мyжъ м0й: роди1хъ бо є3мY шeсть сынHвъ. И# прозвA и4мz є3мY завулHнъ. |
|
21
|
21
|
| Потім народила дочку і нарекла їй ім’я: Діна. | И# посeмъ роди2 дщeрь, и3 прозвA и4мz є4й дjна. |
|
22
|
22
|
| І згадав Бог про Рахиль, і почув її Бог, і відкрив утробу її. | Помzнy же бGъ рахи1ль, и3 ўслhша ю5 бGъ, и3 tвeрзе ўтр0бу є3S: |
|
23
|
23
|
| Вона зачала і народила [Якову] сина, і сказала [Рахиль]: зняв Бог ганьбу мою. | и3 зачeнши, роди2 їaкwву сhна. И# речE рахи1ль: tS бGъ ўкори1зну мою2. |
|
24
|
24
|
| І нарекла йому ім’я: Йосиф, сказавши: Господь дасть мені і другого сина. | И# наречE и4мz є3мY їHсифъ, глаг0лющи: да придaстъ ми2 бGъ сhна другaго. |
|
25
|
25
|
| Після того, як Рахиль народила Йосифа, Яків сказав Лавану: відпусти мене, і піду я у своє місце, й у свою землю; | Бhсть же ћкw роди2 рахи1ль їHсифа, речE їaкwвъ лавaну: tпусти1 мz, да и3дY на мёсто моE и3 въ зeмлю мою2: |
|
26
|
26
|
| віддай [мені] дружин моїх і дітей моїх, за яких я служив тобі, і я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив тобі. | tдaждь ми2 жєны2 мо‰ и3 дёти мо‰, и4хже рaди раб0тахъ тебЁ, да tидY: тh бо вёси раб0ту, ю4же раб0тахъ ти2. |
|
27
|
27
|
| І сказав йому Лаван: о, якби я знайшов благовоління перед очима твоїми! я помічаю, що за тебе Господь благословив мене. | Речe же є3мY лавaнъ: ѓще њбрэт0хъ благодaть пред8 тоб0ю: ўсмотри1хъ бо, ћкw блгcви1 мz бGъ пришeствіемъ твои1мъ: |
|
28
|
28
|
| І сказав: признач собі нагороду від мене, і я дам [тобі]. | раздэли2 мздY свою2 ў менє2, и3 дaмъ ти2. |
|
29
|
29
|
| І сказав йому [Яків]: ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя при мені; | Речe же їaкwвъ: ты2 вёси, ±же раб0тахъ тебЁ, и3 коли1кw бЁ скотA твоегw2 ў менє2: |
|
30
|
30
|
| бо мало було у тебе до мене, а стало багато; Господь благословив тебе з приходом моїм; коли ж я буду працювати для свого дому? | мaлw бо бЁ є3ли1кw твоегw2 ў менє2 и3 возрастE во мн0жество: и3 блгcви1 тz гDь пришeствіемъ мои1мъ: нн7э u5бо когдA сотворю2 и3 ѓзъ себЁ д0мъ; |
|
31
|
31
|
| І сказав [йому Лаван]: що дати тобі? Яків сказав [йому]: не давай мені нічого. Якщо тільки зробиш мені, що я скажу, то я знову буду пасти і стерегти овець твоїх. | И# речE къ немY лавaнъ: чт0 ти дaмъ; Речe же є3мY їaкwвъ: не дaси ми2 ничт0же: ѓще сотвори1ши ми2 глаг0лъ сeй, пaки пасти2 и4мамъ џвцы тво‰, и3 сохраню2: |
|
32
|
32
|
| Я пройду сьогодні через усю отару овець твоїх; відокрем з нього всяку худобу з цятками і з плямами, усяку тварину чорну із овець, також із плямами і з цятками з кіз. Така худоба буде нагородою мені [і буде моєю]. | њб8иди2 вс‰ џвцы тво‰ нн7э и3 разлучи2 tтyду всsкую џвцу пелeсую во nвцaхъ, и3 всsку бэловaтую и3 пeструю въ козaхъ, бyдетъ ми2 мздA (и3 бyдетъ моE): |
|
33
|
33
|
| І буде говорити за мене перед тобою справедливість моя в наступний час, коли прийдеш подивитися нагороду мою. Усяка коза не з цятками і не з плямами, і з овець не чорна, крадене це в мене. | и3 послyшаетъ менE прaвда моS во ќтрешній дeнь, ћкw є4сть мздA моS пред8 тоб0ю: всE є4же ѓще не бyдетъ пестро2 и3 бэловaтое въ козaхъ, и3 пелeсо во nвцaхъ, за ўкрaденое бyдетъ мн0ю. |
|
34
|
34
|
| Лаван сказав [йому]: добре, нехай буде за твоїм словом. | Речe же є3мY лавaнъ: бyди по словеси2 твоемY. |
|
35
|
35
|
| І відокремив у той день козлів строкатих і з плямами, і всіх кіз із цятками і з плямами, усіх, на яких було трохи білого, і всіх чорних овець, і віддав у руки синам своїм; | И# разлучи2 въ т0й дeнь козлы2 пє1стрыz и3 бэлов†тыz, и3 вс‰ к0зы пє1стрыz и3 бэлwвaтыz, и3 всE є4же бЁ пелeсо во nвцaхъ, и3 всE є4же бsше бёлое въ ни1хъ: и3 дадE въ рyцэ сынHмъ свои6мъ: |
|
36
|
36
|
| і призначив відстань між собою і між Яковом на три дні путі. Яків же пас іншу дрібну худобу Лаванову. | и3 разстaви путeмъ трeхъ днjй, и3 междY и4ми и3 междY їaкwвомъ: їaкwвъ же пасsше џвцы лавaнwвы њстaвшыzсz. |
|
37
|
37
|
| І взяв Яків свіже пруття із тополі, мигдалю та явора, і повирізував на ньому [Яків] білі смуги, знявши до білизни кору, що на прутті, | Взs же їaкwвъ себЁ жeзлъ стmракjновъ зелeный, и3 nрёховъ, и3 ћворовый: и3 њстрогA | їaкwвъ пестрeніемъ бёлымъ, сострогaz корY: kвлsшесz же на жезлaхъ бёлое, є4же њстрогA, пестро2. |
|
38
|
38
|
| і поклав пруття з нарізкою перед худобою у водопійних коритах, куди худоба приходила пити, і де, приходячи пити, зачинала перед пруттям. | И# положи2 жезлы2, ±же њстрогA, въ пои1лныхъ корhтэхъ воды2: да є3гдA пріи1дутъ џвцы пи1ти, пред8 жезлы6 пришeдшымъ и5мъ пи1ти, зачнyтъ џвцы по жезлHмъ: |
|
39
|
39
|
| І зачинала худоба перед пруттям, і народжувалася худоба строката, і з цятками, і з плямами. | и3 зачинaху џвцы по жезлHмъ, и3 раждaху џвцы бэлwвaтыz и3 пє1стрыz и3 пепелови6дныz пє1стрыz. |
|
40
|
40
|
| І відокремлював Яків ягнят і ставив худобу лицем до строкатої і всієї чорної худоби Лаванової; і тримав свої отари окремо і не ставив їх разом з худобою Лавана. | Ѓгницы же разлучи2 їaкwвъ и3 постaви прsмw nвцaмъ nвнA бэловaтаго, и3 всsкое пeстрое во ѓгнцахъ: и3 разлучи2 себЁ стадA по себЁ, и3 не смэси2 си1хъ со nвцaми лавaновыми. |
|
41
|
41
|
| Кожного разу, коли зачинала худоба міцна, Яків клав пруття в коритах перед очима худоби, щоб вона зачинала перед пруттям. | Бhсть же во врeмz, въ нeже зачинaху џвцы во чрeвэ пріeмлющz, положи2 їaкwвъ жезлы2 пред8 nвцaми въ корhтэхъ, є4же зачинaти и5мъ по жезлHмъ: |
|
42
|
42
|
| А коли зачинала худоба слабка, тоді він не клав. І діставалася слабка худоба Лавану, а міцна Якову. | є3гдa же раждaху џвцы, не полагaше: бhша же неназнамен†ныz лавaнwвы, ґ знамен†ныz ї†кwвли. |
|
43
|
43
|
| І стала ця людина дуже, дуже багатою, і було в нього безліч дрібної худоби [і великої худоби], і рабинь, і рабів, і верблюдів, і ослів. | И# разбогатЁ человёкъ ѕэлw2 ѕэлw2: и3 бhша є3мY ск0ти мн0зи, и3 вол0ве, и3 раби2, и3 рабы6ни, и3 велблю1ды, и3 nслы2. |
