1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 4
|
Chapter 4
|
|
1
|
1
|
| Якщо хочеш навернутися, Ізраїлю, — говорить Господь, — до Мене навернися; і якщо видалиш мерзоти твої від лиця Мого, то не будеш блукати. | If Israel will return to me, saith the Lord, he shall return: and if he will remove his abominations out of his mouth, and fear before me, and swear, |
|
2
|
2
|
| І будеш клястися: «живий Господь!» в істині, суді і правді; і народи будуть Ним благословлятися і Ним хвалитися. | The Lord lives, with truth, in judgment and righteousness, then shall nations bless by him, and by him they shall praise God in Jerusalem. |
|
3
|
3
|
| Бо так говорить Господь до мужів Іуди та Єрусалима: розоріть собі нові ниви і не сійте між терням. | For thus saith the Lord to the men of Juda, and to the inhabitants of Jerusalem, Break up fresh ground for yourselves, and sow not among thorns. |
|
4
|
4
|
| Обріжте себе для Господа, і зніміть крайню плоть із серця вашого, мужі Іуди і жителі Єрусалима, щоб гнів Мій не відкрився, як вогонь, і не запалав невгасимо через вашу схильність до зла. | Circumcise yourselves to your God, and circumcise your hardness of heart, ye men of Juda, and inhabitants of Jerusalem: lest my wrath go forth as fire, and burn, and there be none to quench it, because of the evil of your devices. |
|
5
|
5
|
| Оголосіть в Юдеї і розголосіть у Єрусалимі, і говоріть, і сурміть трубою по землі; волайте голосно і говоріть: «зберіться, і підемо в укріплені міста». | Declare ye in Juda, and let it be heard in Jerusalem: say ye, Sound the trumpet in the land; cry ye aloud: say ye, Gather yourselves together, and let us enter into the fortified cities. |
|
6
|
6
|
| Виставте знамено до Сиону, біжіть, не зупиняйтеся, бо Я приведу від півночі біду і велику загибель. | Gather up your wares and flee to Sion: hasten, stay not: for I will bring evils from the north, and great destruction. |
|
7
|
7
|
| Виходить лев зі своїх хащів, і виступає винищувач народів: він виходить зі свого місця, щоб землю твою зробити пустелею; міста твої будуть розорені, залишаться без жителів. | The lion is gone up from his lair, he has roused himself to the destruction of the nations, and has gone forth out of his place, to make the land desolate; and the cities shall be destroyed, so as to be without inhabitant. |
|
8
|
8
|
| Тому опояшіться веретищем, плачте і ридайте, бо лють гніву Господнього не відвернеться від нас. | For these things gird yourselves with sackclothes, and lament, and howl: for the anger of the Lord is not turned away from you. |
|
9
|
9
|
| І буде у той день, — говорить Господь, — завмре серце в царя і серце в князів; і жахнуться священики, і здивуються пророки. | And it shall come to pass in that day, saith the Lord, that the heart of the king shall perish, and the heart of the princes; and the priests shall be amazed, and the prophets shall wonder. |
|
10
|
10
|
| І сказав я: о, Господи Боже! Невже Ти зваблював тільки народ цей і Єрусалим, говорячи: «мир буде у вас»; а тим часом меч доходить до душі? | And I said, O sovereign Lord, verily thou hast greatly deceived this people and Jerusalem, saying, There shall be peace; whereas behold, the sword has reached even to their soul. |
|
11
|
11
|
| У той час сказано буде народу цьому і Єрусалиму: пекучий вітер несеться з висот пустельних на шлях дочки народу Мого, не для віяння і не для очищення; | At that time they shall say to this people and to Jerusalem, There is a spirit of error in the wilderness: the way of the daughter of my people is not to purity, nor to holiness. |
|
12
|
12
|
| і прийде до Мене звідти вітер сильніший за цей, і Я сотворю суд над ними. | But a spirit of full vengeance shall come upon me; and now I declare my judgments against them. |
|
13
|
13
|
| Ось, піднімається він подібно до хмар, і колісниці його — як вихор, коні його швидші за орлів; горе нам! бо ми будемо розорені. | Behold, he shall come up as a cloud, and his chariots as a tempest: his horses are swifter than eagles. Woe unto us! for we are in misery. |
|
14
|
14
|
| Змий зле із серця твого, Єрусалиме, щоб спастися тобі: доки будуть гніздитися у тобі злочесні думки? | Cleanse thine heart from wickedness, O Jerusalem, that thou mayest be saved: how long will thy grievous thoughts be within thee? |
|
15
|
15
|
| Бо уже несеться голос від Дана і згубна звістка з гори Єфремової: | For a voice of one publishing from Dan shall come, and trouble out of mount Ephraim shall be heard of. |
|
16
|
16
|
| оголосіть народам, сповістіть Єрусалим, що йдуть з далекої країни ті, що беруть в облогу, і криками своїми наповнюють міста Юдеї. | Remind ye the nations; behold, they are come: proclaim it in Jerusalem, that bands are approaching from a land afar off, and have uttered their voice against the cities of Juda. |
|
17
|
17
|
| Як вартові полів, вони обступають його навкруги, бо він збурився проти Мене, — говорить Господь. | As keepers of a field, they have surrounded her; because thou, saith the Lord, hast neglected me. |
|
18
|
18
|
| Шляхи твої і діяння твої заподіяли тобі це; від твого нечестя тобі так гірко, що доходить до серця твого. | Thy ways and thy devices have brought these things upon thee; this is thy wickedness, for it is bitter, for it has reached to thy heart. |
|
19
|
19
|
| Утроба моя! утроба моя! тужу в глибині серця мого, хвилюється у мені серце моє, не можу мовчати; бо ти чуєш, душе моя, звук труби, тривогу битви. | I am pained in my bowels, my bowels, and the sensitive powers of my heart; my soul is in great commotion, my heart is torn: I will not be silent, for my soul has heard the sound of a trumpet, the cry of war, and of distress: it calls on destruction; |
|
20
|
20
|
| Біда за бідою: уся земля спустошується, раптово розорені шатри мої, миттєво — намети мої. | for all the land is distressed: suddenly my tabernacle is distressed, my curtains have been rent asunder. |
|
21
|
21
|
| Чи довго бачити мені знамено, слухати звук труби? | How long shall I see fugitives, and hear the sound of the trumpet? |
|
22
|
22
|
| Це від того, що народ Мій нерозумний, не знає Мене: нерозумні вони діти, і немає у них глузду; вони розумні на зло, але добра робити не вміють. | For the princes of my people have not known me, they are foolish and unwise children: they are wise to do evil, but how to do good they have not known. |
|
23
|
23
|
| Дивлюся на землю, і ось, вона розорена і порожня, — на небеса, і немає від них світла. | I looked upon the earth, and, behold, it was not; and to the sky, and there was no light in it. |
|
24
|
24
|
| Дивлюся на гори, і ось, вони тремтять, і всі пагорби коливаються. | I beheld the mountains, and they trembled, and I saw all the hills in commotion. |
|
25
|
25
|
| Дивлюсь, і ось, немає людини, і всі птахи небесні розлетілися. | I looked, and, behold, there was no man, and all the birds of the sky were scared. |
|
26
|
26
|
| Дивлюсь, і ось, Кармил — пустеля, і всі міста його зруйновані від лиця Господа, від люті гніву Його. | I saw, and, behold, Carmel was desert, and all the cities were burnt with fire at the presence of the Lord, and at the presence of his fierce anger they were utterly destroyed. |
|
27
|
27
|
| Бо так сказав Господь: уся земля буде спустошена, але остаточного знищення не зроблю. | Thus saith the Lord, The whole land shall be desolate; but I will not make a full end. |
|
28
|
28
|
| Заплаче про це земля, і небеса затьмаряться угорі, тому що Я сказав, Я визначив, і не розкаюся у тім, і не відступлю від того. | For these things let the earth mourn, and let the sky be dark above: for I have spoken, and I will not repent; I have purposed, and I will not turn back from it. |
|
29
|
29
|
| Від шуму вершників і стрільців розбіжаться всі міста: вони підуть у густі ліси і вилізуть на скелі; всі міста будуть залишені, і не буде у них жодного жителя. | The whole land has recoiled from the noise of the horseman and the bent bow; they have gone into the caves, and have hidden themselves in the groves, and have gone up upon the rocks: every city was abandoned, no man dwelt in them. |
|
30
|
30
|
| А ти, спустошена, що будеш робити? Хоч ти вдягаєшся в пурпур, хоч прикрашаєш себе золотим убранням, обмальовуєш очі твої фарбами, але марно прикрашаєш себе: знехтували тебе коханці, вони шукають душі твоєї. | And what wilt thou do? Though thou clothe thyself with scarlet, and adorn thyself with golden ornaments; though thou adorn thine eyes with stibium, thy beauty will be in vain: thy lovers have rejected thee, they seek thy life. |
|
31
|
31
|
| Бо Я чую голос ніби жінки у пологах, стогін ніби тієї, що народжує вперше, голос дочки Сиону; вона стогне, простягаючи руки свої: «о, горе мені! душа моя знемагає перед убивцями». | For I have heard thy groaning as the voice of a woman in travail, as of her that brings forth her first child; the voice of the daughter of Zion shall fail through weakness, and she shall lose the strength of her hands, saying, Woe is me! for my soul faints because of the slain. |
