1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 52
|
Chapter 52
|
|
1
|
1
|
| Седекія був двадцяти одного року, коли почав царювати, і царював у Єрусалимі одинадцять років; ім’я матері його — Хамуталь, дочка Єремії з Ливни. | It was the twenty-first year of Sedekias, when he began to reign, and he reigned eleven years in Jerusalem. And his mother's name was Amitaal, the daughter of Jeremias, of Lobena. |
|
2
|
|
| І він робив лихе в очах Господа, усе те, що робив Іоаким; | |
|
3
|
|
| тому гнів Господа був над Єрусалимом та Іудою до того, що Він відкинув їх від лиця Свого; і Седекія відійшов від царя Вавилонського. | |
|
4
|
4
|
| І було, у дев’ятий рік його царювання, у десятий місяць, у десятий день місяця, прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, сам і все військо його, до Єрусалима, і обложили його, і збудували навколо нього насип. | And it came to pass in the ninth year of his reign, in the ninth month, on the tenth day of the month, that Nabuchodonosor king of Babylon came, and all his host, against Jerusalem, and they made a rampart round it, and built a wall round about it with large stones. |
|
5
|
5
|
| І знаходилося місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії. | So the city was besieged, until the eleventh year of king Sedekias, |
|
6
|
6
|
| У четвертому місяці, у дев’ятий день місяця, голод у місті посилився, і не було хліба у народу землі. | on the ninth day of the month, and then the famine was severe in the city, and there was no bread for the people of the land. |
|
7
|
7
|
| Зроблений був пролам у місто, і побігли усі військові, і вийшли з міста вночі воротами, що знаходяться між двома стінами, біля царського саду, і пішли дорогою степу; халдеї ж були навколо міста. | And the city was broken up, and all the men of war went out by night by the way of the gate, between the wall and the outworks, which were by the king's garden; and the Chaldeans were by the city round about; and they went by the way leading to the wilderness. |
|
8
|
8
|
| Військо халдейське погналося за царем, і наздогнали Седекію на рівнинах єрихонських, і все військо його розбіглося від нього. | But the host of the Chaldeans pursued after the king, and overtook him in the country beyond Jericho; and all his servants were dispersed from about him. |
|
9
|
9
|
| І взяли царя, і привели його до царя Вавилонського, у Ривлу, у землю Емаф, де він промовив над ним суд. | And they took the king, and brought him to the king of Babylon to Deblatha, and he judged him. |
|
10
|
10
|
| І заколов цар Вавилонський синів Седекії перед очима його, і всіх князів юдейських заколов у Ривлі. | And the king of Babylon slew the sons of Sedekias before his eyes; and he slew all the princes of Juda in Deblatha. |
|
11
|
11
|
| А Седекії виколов очі і повелів закувати його мідними ланцюгами; і відвів його цар Вавилонський у Вавилон і посадив його у дім сторо́жі до дня смерти його. | And he put out the eyes of Sedekias, and bound him in fetters; and the king of Babylon brought him to Babylon, and put him into the grinding-house, until the day when he died. |
|
12
|
12
|
| У п’ятий місяць, у десятий день місяця, — це був дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, царя Вавилонського, — прийшов Навузардан, начальник охоронців, який стояв перед царем Вавилонським, у Єрусалим | And in the fifth month, on the tenth day of the month, Nabuzardan the captain of the guard, who waited on the king of Babylon, came to Jerusalem; |
|
13
|
13
|
| і спалив дім Господній, і дім царя, і всі доми в Єрусалимі, і всі доми великі спалив вогнем. | and he burnt the house of the Lord, and the king's house; and all the houses of the city, and every great house he burnt with fire. |
|
14
|
14
|
| І все військо халдейське, яке було з начальником охоронців, зруйнувало усі стіни навколо Єрусалима. | And the host of the Chaldeans that was with the captain of the guard pulled down all the wall of Jerusalem round about. |
|
15
|
|
| Бідних з народу та інший народ, який залишався у місті, і перебіжчиків, які перейшли до царя Вавилонського, і взагалі залишок простого народу Навузардан, начальник охоронців, виселив. | |
|
16
|
16
|
| Тільки трохи з бідного народу землі Навузардан, начальник охоронців, залишив для виноградників і землеробства. | But the captain of the guard left the remnant of the people to be vinedressers and husbandmen. |
|
17
|
17
|
| І стовпи мідні, які були у домі Господньому, і підстави, і мідне море, що в домі Господньому, зламали халдеї й віднесли усю мідь їх у Вавилон. | And the Chaldeans broke in pieces the brazen pillars that were in the house of the Lord, and the bases, and the brazen sea that was in the house of the Lord, and they took the brass thereof, and carried it away to Babylon. |
|
18
|
18
|
| І тази, і лопатки, і ножі, і чаші, і ложки, і всі мідні сосуди, які вживалися при богослужінні, взяли; | Also the rim, and the bowls, and the flesh-hooks, and all the brazen vessels, wherewith they ministered; |
|
19
|
19
|
| і блюда, і щипці, і чаші, і казани, і лампади, і фіміамники, і кру́жки, що було золоте — золоте, і що було срібне — срібне, узяв начальник охоронців; | and the basons, and the snuffers, and the oil-funnels, and the candlesticks, and the censers, and the cups, the golden, of gold, and the silver, of silver, the captain of the guard took away. |
|
20
|
20
|
| також два стовпи, одне море і дванадцять мідних волів, що служили підставами, які цар Соломон зробив у домі Господньому, — міді в усіх цих речах неможливо було зважити. | And the two pillars, and the one sea, and the twelve brazen oxen under the sea, which things king Solomon made for the house of the Lord; the brass of which articles was without weight. |
|
21
|
21
|
| Стовпи ці були кожен стовп у вісімнадцять ліктів висоти, і шнурок у дванадцять ліктів обіймав його, а товщина стінок його, всередині порожнього, у чотири пальці. | And as for the pillars, the height of one pillar was thirty-five cubits; and a line of twelve cubits compassed it round; and the thickness of it all round was four fingers. |
|
22
|
22
|
| І вінець на ньому мідний, а висота вінця п’ять ліктів; і сітка і гранатові яблука навколо були усі мідні; те саме і на іншому стовпі з гранатовими яблуками. | And there was a brazen chapiter upon them, and the length was five cubits, even the height of one chapiter; and there were on the chapiter round about network and pomegranates, all of brass: and correspondingly the second pillar had eight pomegranates to a cubit for the twelve cubits. |
|
23
|
23
|
| Гранатових яблук було по усіх боках дев’яносто шість; усіх яблук навколо сітки сто. | And the pomegranates were ninety-six on a side; and all the pomegranates on the network round about were a hundred. |
|
24
|
24
|
| Начальник охоронців узяв також Сераію первосвященика і Цефанію, другого священика, і трьох сторожів порогу. | And the captain of the guard took the chief priest, and the second priest, and those that kept the way; |
|
25
|
25
|
| І з міста узяв одного євнуха, який був начальником над військовими людьми, і сім чоловік, які стояли перед лицем царя, які знаходилися у місті, і головного писаря у війську, який записував у військо народ землі, і шістдесят чоловік з народу країни, знайдених у місті. | and one eunuch, who was over the men of war, and seven men of renown, who were in the king's presence, that were found in the city; and the scribe of the forces, who did the part of a scribe to the people of the land; and sixty men of the people of the land, who were found in the midst of the city. |
|
26
|
26
|
| І взяв їх Навузардан, начальник охоронців, і відвів їх до царя Вавилонського у Ривлу. | And Nabuzardan the captain of the king's guard took them, and brought them to the king of Babylon to Deblatha. |
|
27
|
27
|
| І уразив їх цар Вавилонський і умертвив їх у Ривлі, у землі Емаф; і виселений був Іуда із землі своєї. | And the king of Babylon smote them in Deblatha, in the land of Æmath. |
|
28
|
|
| Ось народ, який виселив Навуходоносор: у сьомий рік три тисячі двадцять три юдеї; | |
|
29
|
|
| у вісімнадцятий рік Навуходоносора з Єрусалима виселено вісімсот тридцять дві душі; | |
|
30
|
|
| у двадцять третій рік Навуходоносора Навузардан, начальник охоронців, виселив юдеїв сімсот сорок п’ять душ: усього чотири тисячі шістсот душ. | |
|
31
|
31
|
| У тридцять сьомий рік після переселення Іоакима*, царя Юдейського, у дванадцятий місяць, у двадцять п’ятий день місяця, Евильмеродах, цар Вавилонський, у перший рік царювання свого, підніс Іоакима, царя Юдейського, і вивів його із в’язничного дому. | And it came to pass in the thirty-seventh year after that Joakim king of Juda had been carried away captive, in the twelfth month, on the four and twentieth day of the month, that Ulæmadachar king of Babylon, in the year in which he began to reign, raised the head of Joakim king of Juda, and shaved him, and brought him out of the house where he was kept, |
|
32
|
32
|
| І розмовляв з ним дружньо, і поставив престіл його вище престолу царів, які були у нього у Вавилоні; 33 і перемінив в’язничний одяг його, і він завжди у нього обідав у всі дні життя свого. | and spoke kindly to him, and set his throne above the kings that were with him in Babylon, |
|
33
|
33
|
| Й утримання його, утримання постійне, видавалося йому від царя з дня у день до дня смерти його, у всі дні життя його. | and changed his prison garments: and he ate bread continually before him all the days that he lived. |
