Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 10

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Глава 10	Глава́ і҃

1	1
Коли Адониседек, цар Єрусалимський, почув, що Ісус узяв Гай і піддав його закляттю, і що так само вчинив з Гаєм і царем його, як вчинив з Єрихоном і царем його, і що жителі Гаваона уклали мир [з Ісусом і] з Ізраїлем і залишилися серед них,	Є҆гда́ же оу҆слы́ша а҆дѡнївезе́къ ца́рь і҆ерⷭ҇ли́мскїй, ꙗ҆́кѡ взѧ̀ і҆исꙋ́съ га́й и҆ потребѝ є҆го̀, ꙗ҆́коже сотворѝ і҆ерїхѡ́нꙋ и҆ царю̀ є҆гѡ̀, та́кѡ сотворѝ и҆ га́ю и҆ царю̀ є҆гѡ̀, и҆ ꙗ҆́кѡ са́ми вда́шасѧ живꙋ́щїи въ гаваѡ́нѣ ко і҆исꙋ́сꙋ и҆ ко і҆и҃лю, и҆ бы́ша въ ни́хъ,
2	2
тоді він дуже злякався, тому що Гаваон [було] місто велике, як одне з царських міст, і більше Гая, і всі жителі його люди хоробрі.	и҆ оу҆боѧ́шасѧ са́ми въ себѣ̀ ѕѣлѡ̀: вѣ́дѧхꙋ бо, ꙗ҆́кѡ гра́дъ бѧ́ше вели́къ гаваѡ́нъ, ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ ѿ вели́кихъ градѡ́въ, и҆ всѝ мꙋ́жїе и҆̀же въ не́мъ крѣ́пцы.
3	3
Тому Адониседек, цар Єрусалимський, послав до Гогама, царя Хевронського, і до Фирама, царя Іармуфського, і до Яфія, царя Лахисського, і до Девира, царя Еглонського, щоб сказати:	И҆ посла̀ а҆дѡнївезе́къ ца́рь і҆ерⷭ҇ли́мскїй къ є҆ла́мꙋ царю̀ хеврѡ́нскꙋ и҆ фераа́нꙋ царю̀ і҆ерїмꙋ́ѳскꙋ, и҆ ко а҆фі́ю царю̀ лахі́сскꙋ, и҆ къ даві́рꙋ царю̀ ѻ҆долла́мскꙋ, глаго́лѧ:
4	4
прийдіть до мене і допоможіть мені уразити Гаваон за те, що він уклав мир з Ісусом і синами Ізраїлевими.	прїиди́те, взы́дите ко мнѣ̀ и҆ помози́те мѝ, да повою́емъ гаваѡ́на: вда́шасѧ бо са́ми ко і҆исꙋ́сꙋ и҆ къ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ.
5	5
Вони зібралися, і пішли п’ять царів аморрейських: цар Єрусалимський, цар Хевронський, цар Іармуфський, цар Лахисський, цар Еглонський, вони і все ополчення їх, і розташувалися станом біля Гаваона, щоб воювати проти нього.	И҆ собра́шасѧ и҆ взыдо́ша пѧ́ть царе́й і҆евꙋсе́йскихъ: ца́рь і҆ерⷭ҇ли́мскїй и҆ ца́рь хеврѡ́нскїй, и҆ ца́рь і҆ерїмꙋ́ѳскїй и҆ ца́рь лахі́сскїй и҆ ца́рь ѻ҆долла́мскїй, са́ми и҆ всѝ лю́дїе и҆́хъ, и҆ ѡ҆бсѣдо́ша гаваѡ́на и҆ воева́ша на него̀.
6	6
Жителі Гаваона послали до Ісуса в стан [ізраїльський], у Галгал, сказати: не відніми руки твоєї від рабів твоїх; прийди до нас скоріше, врятуй нас і подай нам допомогу; тому що зібралися проти нас усі царі аморрейські, які живуть в горах.	И҆ посла́ша живꙋ́щїи въ гаваѡ́нѣ ко і҆исꙋ́сꙋ въ по́лкъ і҆и҃левъ въ галга́лы, глаго́люще: не ѿрѣша́й рꙋкѝ твоеѧ̀ ѿ ра̑бъ твои́хъ: взы́ди къ на́мъ ско́рѡ и҆ помозѝ на́мъ, и҆ и҆змѝ на́съ: ꙗ҆́кѡ со́брани сꙋ́ть на ны̀ всѝ ца́рїе а҆морре́йстїи, живꙋ́щїи въ го́рнѣй.
7	7
Ісус пішов з Галгала сам, і з ним весь народ, здатний до війни, і всі чоловіки хоробрі.	И҆ взы́де і҆исꙋ́съ ѿ галга́лъ, са́мъ и҆ всѝ лю́дїе вои́нстїи съ ни́мъ, всѧ́къ си́льный крѣ́постїю.
8	8
І сказав Господь Ісусові: не бійся їх, бо Я віддав їх у руки твої: ніхто з них не устоїть перед лицем твоїм.	И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко і҆исꙋ́сꙋ: не оу҆бо́йсѧ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ въ рꙋ́цѣ твоѝ преда́хъ ѧ҆̀: не ѡ҆ста́нетъ ѿ ни́хъ ни є҆ди́нъ пред̾ ва́ми.
9	9
І прийшов на них Ісус раптово, [тому що] усю ніч ішов він з Галгала.	И҆ прїи́де на ни́хъ і҆исꙋ́съ внеза́пꙋ: всю́ бо но́щь и҆́де ѿ галга́лъ.
10	10
Господь привів їх у сум’яття, коли ті побачили ізраїльтян, і вони вразили їх у Гаваоні сильною поразкою, і переслідували їх по дорозі до узвишшя Вефорона, й уражали їх до Азека і до Македа.	И҆ оу҆жасѝ ѧ҆̀ гдⷭ҇ь ѿ лица̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ: и҆ сокрꙋшѝ ѧ҆̀ гдⷭ҇ь сокрꙋше́нїемъ вели́кимъ въ гаваѡ́нѣ: и҆ погна́ша ѧ҆̀ пꙋте́мъ восхо́да виѳѡрѡ́нска, и҆ сѣча́хꙋ и҆̀хъ да́же до а҆зи́ка и҆ до маки́да.
11	11
Коли ж вони бігли від ізраїльтян по схилу гори Вефоронської, Господь кидав на них з небес великі камені [граду] до самого Азека, і вони вмирали; більше було тих, які померли від каміння граду, ніж тих, яких умертвили сини Ізраїлеві мечем [у бою].	Внегда́ же бѣжа́ти и҆̀мъ ѿ лица̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ до восхо́да виѳѡрѡ́нска, и҆ гдⷭ҇ь ве́рже на нѧ̀ ка́менїе вели́кое гра́да съ небесѐ да́же до а҆зи́ка, и҆ бы́сть мно́жае оу҆ме́ршихъ ѿ гра́да ка́менна, не́же оу҆бїе́нныхъ ѿ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ мече́мъ на бра́ни.
12	12
Ісус воззвав до Господа в той день, в який віддав Господь [Бог] Аморрея в руки Ізраїля, коли побив їх у Гаваоні, і вони побиті були перед лицем синів Ізраїлевих, і сказав перед ізраїльтянами: стій, сонце, над Гаваоном, і місяць, над долиною Аїалонською!	Тогда̀ глаго́ла і҆исꙋ́съ ко гдⷭ҇ꙋ, въ ѻ҆́ньже де́нь предадѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ а҆морре́а под̾ рꙋ́кꙋ і҆и҃левꙋ, є҆гда̀ сокрꙋшѝ и҆̀хъ въ гаваѡ́нѣ, и҆ сокрꙋши́шасѧ ѿ лица̀ і҆и҃лева: и҆ речѐ і҆исꙋ́съ: да ста́нетъ со́лнце прѧ́мѡ гаваѡ́нꙋ, и҆ лꙋна̀ прѧ́мѡ де́бри є҆лѡ́нъ.
13	13
І зупинилося сонце, і місяць стояв, доки народ мстився ворогам своїм. Чи не це написано в книзі Праведного: «стояло сонце серед неба і не поспішало до заходу майже цілий день»?	И҆ ста̀ со́лнце и҆ лꙋна̀ въ стоѧ́нїи, до́ндеже ѿмстѝ бг҃ъ врагѡ́мъ и҆́хъ. Не сїе́ ли є҆́сть пи́сано въ кни́гахъ првⷣнагѡ: и҆ ста̀ со́лнце посредѣ̀ небесѐ и҆ не и҆дѧ́ше на за́падъ въ соверше́нїе днѐ є҆ди́нагѡ;
14	14
І не було такого дня ні раніше ні після того, в який Господь [так] слухав би голосу людського. Тому що Господь боровся за Ізраїля.	И҆ не бы́сть де́нь таковы́й нижѐ пре́жде, нижѐ послѣдѝ, є҆́же послꙋ́шати бг҃ꙋ та́кѡ гла́са человѣ́ча, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь спобо́рствова і҆и҃лю.
15	15
Потім повернувся Ісус і весь Ізраїль з ним у стан, у Галгал.	И҆ возврати́сѧ і҆исꙋ́съ и҆ ве́сь і҆и҃ль съ ни́мъ въ по́лкъ въ галга́лы.
16	16
А ті п’ять царів втекли і сховалися в печері в Македі.	И҆ оу҆бѣго́ша пѧ́ть ца́рїе сі́и и҆ скры́шасѧ въ пеще́рѣ ꙗ҆́же въ маки́дѣ.
17	17
Коли донесено було Ісусові і сказано: «знайшлися п’ять царів, вони ховаються в печері в Македі»,	И҆ повѣ́даша і҆исꙋ́сꙋ, глаго́люще: ѡ҆брѣто́шасѧ пѧ́ть ца́рїе скры́вшїисѧ въ пеще́рѣ ꙗ҆́же въ маки́дѣ.
18	18
Ісус сказав: «приваліть великі камені до отвору печери і приставте до неї людей стерегти їх;	И҆ речѐ і҆исꙋ́съ: привали́те ка́менїе ве́лїе ко оу҆́стїю пеще́ры и҆ приста́вите над̾ ни́ми мꙋ́жы стрещѝ и҆̀хъ:
19	19
а ви не зупиняйтеся [тут], але переслідуйте ворогів ваших і знищуйте задню частину війська їх і не давайте їм ввійти в міста їх, бо Господь Бог ваш ввіддав їх у руки ваші».	вы́ же не сто́йте здѣ̀, гонѧ́ще в̾слѣ́дъ врагѡ́въ ва́шихъ, и҆ пости́гните ѡ҆ста́нокъ и҆́хъ, и҆ не дади́те вни́ти и҆̀мъ во гра́ды и҆́хъ, предаде́ бо ѧ҆̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ въ рꙋ́цѣ на́ши.
20	20
Після того, як Ісус і сини Ізраїлеві зовсім уразили їх дуже великою поразкою, і ті з них, що залишилися, утекли в укріплені міста,	И҆ бы́сть є҆гда̀ преста̀ і҆исꙋ́съ и҆ всѝ сы́нове і҆и҃лєвы сѣкꙋ́ще и҆̀хъ сѣче́нїемъ вели́кимъ ѕѣлѡ̀ да́же до конца̀, и҆ оу҆цѣлѣ́вшїи ѿ ни́хъ внидо́ша во гра́ды твє́рды.
21	21
весь народ повернувся в стан до Ісуса в Макед з миром, і ніхто на синів Ізраїлевих не поворухнув язиком своїм.	И҆ возврати́шасѧ всѝ лю́дїе въ по́лкъ ко і҆исꙋ́сꙋ въ маки́дꙋ здра́ви, и҆ не возскомлѣ̀ никто́же ѿ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ ѧ҆зы́комъ свои́мъ.
22	22
Тоді Ісус сказав: відкрийте отвір печери і виведіть до мене з печери п’ятьох царів тих.	И҆ речѐ і҆исꙋ́съ: ѿве́рзите оу҆́стїе пеще́ры и҆ и҆зведи́те ко мнѣ̀ пѧ́ть царе́й си́хъ и҆з̾ пеще́ры.
23	23
Так і зробили: вивели до нього з печери п’ятьох царів тих: царя Єрусалимського, царя Хевронського, царя Іармуфського, царя Лахисського і царя Еглонського.	И҆ сотвори́ша та́кѡ, и҆ и҆зведо́ша къ немꙋ̀ пѧ́ть царе́й и҆з̾ пеще́ры: царѧ̀ і҆ерⷭ҇ли́мска и҆ царѧ̀ хеврѡ́нска, и҆ царѧ̀ і҆ерїмꙋ́ѳска и҆ царѧ̀ лахі́сска и҆ царѧ̀ ѻ҆долла́мска.
24	24
Коли вивели царів цих до Ісуса, Ісус покликав усіх ізраїльтян і сказав начальникам воїнів, які ходили з ним: підійдіть, наступіть ногами вашими на шиї царів цих. Вони підійшли і наступили ногами своїми на шиї їхні.	И҆ є҆гда̀ и҆зведо́ша и҆̀хъ ко і҆исꙋ́сꙋ, и҆ созва̀ і҆исꙋ́съ всего̀ і҆и҃лѧ и҆ нача́лники вои̑нскїѧ ходѧ́щыѧ съ ни́мъ, глаго́лѧ къ ни̑мъ: пристꙋпи́те и҆ настꙋпи́те нога́ми ва́шими на вы̑и царе́й си́хъ. И҆ пристꙋпи́вше настꙋпи́ша нога́ми свои́ми на вы̑и и҆́хъ.
25	25
Ісус сказав їм: не бійтеся і не жахайтеся, будьте твердими і мужніми; бо так вчинить Господь з усіма ворогами вашими, з якими будете воювати.	И҆ речѐ къ ни̑мъ і҆исꙋ́съ: не бо́йтесѧ и҆́хъ, ни оу҆жаса́йтесѧ: мꙋжа́йтесѧ и҆ крѣпи́тесѧ, ꙗ҆́кѡ си́це сотвори́тъ гдⷭ҇ь всѣ̑мъ врагѡ́мъ ва́шымъ, и҆̀хже вы̀ повою́ете.
26	26
Потім уразив їх Ісус і вбив їх і повісив їх на п’ятьох деревах; і висіли вони на деревах до вечора.	И҆ оу҆бѝ ѧ҆̀ і҆исꙋ́съ, и҆ повѣ́си ѧ҆̀ на пѧтѝ древесѣ́хъ: и҆ бы́ша ви́сѧще на древа́хъ да́же до ве́чера.
27	27
При заході сонця наказав Ісус, і зняли їх з дерев, і кинули їх у печеру, в якій вони ховалися, і привалили великі камені до отвору печери, які там навіть до цього дня.	И҆ бы́сть при захожде́нїи со́лнца, повелѣ̀ і҆исꙋ́съ, и҆ снѧ́ша ѧ҆̀ съ древе́съ, и҆ вверго́ша ѧ҆̀ въ пеще́рꙋ, въ ню́же вбѣго́ша та́мѡ: и҆ завали́ша ка́менїемъ вели́кимъ пеще́рꙋ до дне́шнѧгѡ днѐ.
28	28
У той самий день узяв Ісус Макед, і уразив [його] мечем і царя його, і піддав закляттю їх і все, що дихає, що знаходилося в ньому: нікого не залишив, хто вцілів би [й уник]; і вчинив з царем Македським так само, як учинив з царем Єрихонським.	Взѧ́ша же и҆ маки́дꙋ въ то́й де́нь, и҆ и҆зби́ша ю҆̀ ѻ҆́стрїемъ меча̀ и҆ царѧ̀ є҆ѧ̀, и҆ потреби́ша и҆̀хъ и҆ всѐ ды́шꙋщее є҆́же бѧ́ше въ не́й: и҆ не ѡ҆ста́сѧ никто́же въ не́й цѣ́лъ и҆ и҆збѣ́гшїй. И҆ сотвори́ша царю̀ маки́дскꙋ, ꙗ҆́коже сотвори́ша царю̀ і҆ерїхѡ́нскꙋ.
29	29
І пішов Ісус і всі ізраїльтяни з ним з Македа до Ливни і воював проти Ливни;	И҆ ѿи́де і҆исꙋ́съ и҆ ве́сь і҆и҃ль съ ни́мъ ѿ маки́ды въ ле́внꙋ, и҆ ѡ҆блежѐ ле́внꙋ.
30	30
і віддав Господь і її в руки Ізраїля, [і взяли її] і царя її, і знищив її Ісус мечем і все, що дихає, що знаходилося в ній: нікого не залишив у ній, хто вцілів би [й уник], і вчинив з царем її так само, як учинив з царем Єрихонським.	И҆ предадѐ ю҆̀ гдⷭ҇ь въ рꙋ́цѣ і҆и҃лю: и҆ взѧ́ша ю҆̀ и҆ царѧ̀ є҆ѧ̀, и҆ и҆зби́ша ю҆̀ ѻ҆́стрїемъ меча̀, и҆ всѐ ды́шꙋщее въ не́й: и҆ не ѡ҆ста́сѧ въ не́й ни є҆ди́нъ цѣ́лъ и҆ и҆збѣ́гшїй. И҆ сотвори́ша царю̀ є҆ѧ̀, ꙗ҆́коже сотвори́ша царю̀ і҆ерїхѡ́нскꙋ.
31	31
З Ливни пішов Ісус і всі ізраїльтяни з ним до Лахиса і розташувався біля нього станом і воював проти нього;	И҆ ѿи́де і҆исꙋ́съ и҆ ве́сь і҆и҃ль съ ни́мъ ѿ ле́вны въ лахі́съ, и҆ ѡ҆блежѐ є҆го̀, и҆ воева́ше на́нь.
32	32
і віддав Господь Лахис у руки Ізраїля, і взяв він його на другий день, і вразив його мечем і все, що дихає, що було в ньому, [і знищив його] так, як учинив з Ливною.	И҆ предадѐ гдⷭ҇ь лахі́съ въ рꙋ́цѣ і҆и҃лєвы: и҆ взѧ̀ є҆го̀ въ де́нь вторы́й, и҆ и҆зби́ша є҆го̀ ѻ҆́стрїемъ меча̀ (и҆ всѐ ды́шꙋщее въ не́мъ), и҆ потреби́ша є҆го̀, ꙗ҆́коже сотвори́ша ле́внѣ.
33	33
Тоді прийшов на допомогу Лахису Горам, цар Газерський; але Ісус уразив його і народ його [мечем] так, що нікого у нього не залишив, хто уцілів би [й уник].	Тогда̀ взы́де ѡ҆ра́мъ ца́рь газе́рскъ, помога́ѧй лахі́сꙋ: и҆ поразѝ є҆го̀ і҆исꙋ́съ ѻ҆́стрїемъ меча̀, и҆ лю́ди є҆гѡ̀, до́ндеже не ѡ҆ста́сѧ ѿ ни́хъ ни є҆ди́нъ цѣ́лъ и҆ и҆збѣ́гшїй.
34	34
І пішов Ісус і всі ізраїльтяни з ним з Лахиса до Еглона і розташувалися поряд нього станом і воювали проти нього;	И҆ ѿи́де і҆исꙋ́съ и҆ ве́сь і҆и҃ль съ ни́мъ ѿ лахі́са во а҆глѡ́нъ, и҆ ѡ҆блежѐ и҆̀, и҆ воева̀ на него̀.
35	35
[і віддав його Господь у руки Ізраїля,] і взяли його в той самий день і вразили його мечем, і все, що дихає, що знаходилося в ньому в той день, піддав він закляттю, як учинив з Лахисом.	И҆ предадѐ и҆̀ гдⷭ҇ь въ рꙋ́цѣ і҆и҃лю: и҆ взѧ̀ и҆̀ въ то́й де́нь, и҆ и҆збѝ и҆̀ ѻ҆́стрїемъ меча̀, и҆ всѐ ды́шꙋщее въ не́мъ оу҆бѝ, и҆ сотворѝ є҆мꙋ̀ ꙗ҆́коже и҆ лахі́сꙋ.
36	36
І пішов Ісус і всі ізраїльтяни з ним з Еглона до Хеврона і воювали проти нього;	И҆ ѿи́де і҆исꙋ́съ и҆ ве́сь і҆и҃ль съ ни́мъ въ хеврѡ́нъ, и҆ ѡ҆бсѧ́де и҆̀:
37	37
і взяли його й уразили його мечем, і царя його, і всі міста його, і все, що дихає, що знаходилося в ньому; нікого не залишив, хто уцілів би, як учинив він і з Еглоном: піддав закляттю його і все, що дихає, що знаходилося в ньому.	и҆ взѧ̀ є҆го̀, и҆ поразѝ є҆го̀ ѻ҆́стрїемъ меча̀, и҆ царѧ̀ є҆гѡ̀, и҆ всѧ̑ вє́си є҆гѡ̀, и҆ всѧ̑ ды̑шꙋщаѧ є҆ли̑ка бѧ́хꙋ въ не́мъ: не бѣ̀ оу҆цѣлѣ́вый: ꙗ҆́коже сотвори́ша а҆глѡ́нꙋ, потреби́ша и҆̀ и҆ всѐ ды́шꙋщее, є҆ли̑ка въ не́мъ бѧ́хꙋ.
38	38
Потім обернувся Ісус і весь Ізраїль з ним до Давира і воював проти нього;	И҆ ѡ҆брати́сѧ і҆исꙋ́съ и҆ ве́сь і҆и҃ль съ ни́мъ въ даві́ръ: и҆ ѡ҆бсѣ́дше и҆̀,
39	39
і взяв його і царя його, і всі міста його, й уразили їх мечем, і піддали закляттю [їх і] все, що дихає, що знаходилося в ньому: нікого не залишилося, хто вцілів би; як учинив з Хевроном і царем його, так учинив з Давиром і царем його, і як учинив з Ливною і царем її.	взѧ́ша є҆го̀ и҆ царѧ̀ є҆гѡ̀ и҆ всѧ̑ вє́си є҆гѡ̀, и҆ порази́ша и҆̀ мече́мъ, и҆ потреби́ша и҆̀ и҆ всѐ ды́шꙋщее въ не́мъ, и҆ не ѡ҆ста́виша въ не́мъ ни є҆ди́нагѡ оу҆цѣлѣ́вша: ꙗ҆́коже сотвори́ша хеврѡ́нꙋ и҆ царю̀ є҆гѡ̀, та́кѡ сотвори́ша даві́рꙋ и҆ царю̀ є҆гѡ̀, и҆ ꙗ҆́коже сотвори́ша ле́внѣ и҆ царю̀ є҆ѧ̀.
40	40
І вразив Ісус усю землю нагірну і полуденну, і низинні місця і землю, що лежить біля гір, і всіх царів їх: нікого не залишив, хто вцілів би, і все, що дихає, піддав закляттю, як повелів Господь Бог Ізраїлів;	И҆ поразѝ і҆исꙋ́съ всю̀ зе́млю го́рнꙋю и҆ наге́въ, и҆ ра́внꙋю и҆ а҆сидѡ́ѳъ, и҆ всѧ̑ цари̑ є҆гѡ̀: не ѡ҆ста́виша въ не́мъ ни є҆ди́нагѡ оу҆цѣлѣ́вша: и҆ всѐ ды́шꙋщее потреби́ша, ꙗ҆́коже заповѣ́да гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃лю.
41	41
уразив їх Ісус від Кадес-Варні до Гази, і всю землю Гошен навіть до Гаваона;	И҆ и҆збѝ и҆̀хъ і҆исꙋ́съ ѿ ка́дисъ-варнѝ да́же до га́зы, и҆ всю̀ зе́млю госо́мъ да́же до гаваѡ́на:
42	42
і всіх царів цих і землі їх Ісус узяв одним разом, бо Господь Бог Ізраїлів боровся за Ізраїля.	и҆ всѧ̑ цари̑ сїѧ̑ и҆ зе́млю и҆́хъ взѧ̀ і҆исꙋ́съ є҆ди́ною: ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ помога́ше і҆и҃лю.
43	43
Потім Ісус і всі ізраїльтяни з ним повернулися в стан, у Галгал.	И҆ возврати́сѧ і҆исꙋ́съ и҆ ве́сь і҆и҃ль съ ни́мъ въ по́лкъ въ галга́лы.

← Глава 9

Глава 11 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт