|
Глава 8
|
Глава́ и҃
|
|
1
|
1
|
| Господь сказав Ісусові: не бійся і не жахайся; візьми із собою весь народ, здатний до війни, і, вставши, піди до Гая; ось, Я віддаю в руки твої царя Гайського і народ його, місто його і землю його; | И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко і҆исꙋ́сꙋ: не бо́йсѧ, нижѐ оу҆жаса́йсѧ: поимѝ съ собо́ю всѧ̑ мꙋ́жы вои̑нскїѧ, и҆ воста́въ взы́ди въ га́й: сѐ, преда́хъ въ рꙋ́цѣ твоѝ царѧ̀ га́йска и҆ зе́млю є҆гѡ̀, и҆ лю́ди є҆гѡ̀ и҆ гра́дъ є҆гѡ̀: |
|
2
|
2
|
| зроби з Гаєм і царем його те саме, що зробив ти з Єрихоном і царем його, тільки здобич його і худобу його розділіть собі; зроби засідку за містом. | и҆ да сотвори́ши га́ю и҆ царю̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆́коже сотвори́лъ є҆сѝ і҆ерїхѡ́нꙋ и҆ царю̀ є҆гѡ̀: и҆ плѣ́нъ є҆гѡ̀ и҆ скоты̀ є҆гѡ̀ да плѣни́ши себѣ̀: оу҆стро́й же себѣ̀ подса́дꙋ гра́дꙋ за собо́ю. |
|
3
|
3
|
| Ісус і весь народ, здатний до війни, встав, щоб іти до Гая, і вибрав Ісус тридцять тисяч чоловік хоробрих і послав їх уночі, | И҆ воста̀ і҆исꙋ́съ и҆ всѝ мꙋ́жїе вои́нстїи, да вни́дꙋтъ въ га́й: и҆ и҆збра̀ і҆исꙋ́съ три́десѧть ты́сѧщъ мꙋже́й вои́нскихъ си́льныхъ крѣ́постїю и҆ посла̀ и҆̀хъ но́щїю, |
|
4
|
4
|
| і дав їм наказ і сказав: дивіться, ви будете складати засідку біля міста позаду міста; не відходьте далеко від міста і будьте всі готові; | и҆ заповѣ́да и҆̀мъ, глаго́лѧ: вы̀ скры́йтесѧ за гра́домъ: не дале́че бꙋ́дите ѿ гра́да ѕѣлѡ̀, и҆ бꙋ́дите всѝ гото́ви: |
|
5
|
5
|
| а я і весь народ, який зі мною, підійдемо до міста; і коли [жителі Гая] виступлять проти нас, як і раніше, то ми побіжимо від них; | а҆́зъ же и҆ всѝ лю́дїе и҆̀же со мно́ю пристꙋ́пимъ ко гра́дꙋ: и҆ бꙋ́детъ є҆гда̀ и҆зы́дꙋтъ живꙋ́щїи въ гаѝ въ срѣ́тенїе на́мъ, ꙗ҆́коже и҆ пре́жде, и҆ побѣ́гнемъ ѿ лица̀ и҆́хъ: |
|
6
|
6
|
| вони підуть за нами, так що ми відволічемо їх від міста; бо вони скажуть: «біжать від нас, як і раніше»; коли ми побіжимо від них, | и҆ є҆гда̀ и҆зы́дꙋтъ в̾слѣ́дъ на́съ, ѿто́ргнемъ и҆̀хъ ѿ гра́да: и҆ рекꙋ́тъ: бѣжа́тъ сі́и ѿ лица̀ на́шегѡ, ꙗ҆́коже и҆ пре́жде: |
|
7
|
7
|
| тоді ви встаньте із засідки і заволодійте містом, і Господь Бог ваш віддасть його в руки ваші; | вы́ же воста́нете ѿ подса́ды, и҆ по́йдете во гра́дъ, и҆ преда́стъ є҆го̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ въ рꙋ́цѣ ва́ши: |
|
8
|
8
|
| коли візьмете місто, запаліть місто вогнем, за словом Господнім зробіть; дивіться, я повеліваю вам. | и҆ бꙋ́детъ є҆гда̀ во́змете гра́дъ, запали́те є҆го̀ ѻ҆гне́мъ, по словесѝ семꙋ̀ сотвори́те: сѐ, заповѣ́даю ва́мъ. |
|
9
|
9
|
| Таким чином послав їх Ісус, і вони пішли в засідку і засіли між Вефилем і між Гаєм, із західного боку Гая; а Ісус у ту ніч ночував серед народу. | И҆ посла̀ и҆̀хъ і҆исꙋ́съ, и҆ и҆до́ша въ подса́дꙋ: и҆ сѣдо́ша междꙋ̀ веѳи́лемъ и҆ междꙋ̀ га́їемъ, ѿ мо́рѧ га́їа. |
|
10
|
10
|
| Вставши рано-вранці, Ісус оглянув народ, і пішов він і старійшини Ізраїлеві перед народом до Гая; | И҆ воста́въ і҆исꙋ́съ заꙋ́тра, соглѧ́да лю́ди: и҆ взы́де са́мъ и҆ ста́рцы і҆и҃лтестїи пред̾ людьмѝ въ га́й. |
|
11
|
11
|
| і весь народ, здатний до війни, який був з ним, пішов, наблизився і підійшов до міста [зі східного боку, засідка ж була на захід від міста], | И҆ всѝ лю́дїе вои́нстїи съ ни́мъ взыдо́ша, и҆ и҆дꙋ́ще прїидо́ша сопроти́въ гра́да ѿ восто́кѡвъ: и҆ подса̑ды гра́да ѿ мо́рѧ. |
|
12
|
12
|
| і поставив стан з північної сторони Гая, а між ним і Гаєм була долина. Потім узяв він близько п’яти тисяч чоловік і посадив їх у засідці між Вефилем і Гаєм, із західного боку міста. | И҆ ѡ҆полчи́шасѧ ѿ сѣ́вера га́їа, и҆ (бы́сть) де́брь междꙋ̀ и҆́ми и҆ междꙋ̀ га́їемъ. И҆ взѧ̀ ꙗ҆́кѡ пѧ́ть ты́сѧщъ мꙋже́й, и҆ положѝ и҆̀хъ на подса́дꙋ междꙋ̀ веѳи́лемъ и҆ га́їемъ ѿ за́пада га́їа. |
|
13
|
13
|
| І народ розташував весь стан, який був з північного боку міста, так, що задня частина була з західного боку міста. І прийшов Ісус у ту ніч на середину долини. | И҆ поста́виша лю́дїе ве́сь по́лкъ ѿ сѣ́вера гра́да, а҆ прѡ́чаѧ є҆гѡ̀ ѿ мо́рѧ гра́да. И҆ по́йде і҆исꙋ́съ въ но́щь ѻ҆́нꙋ посредѣ̀ де́бри. |
|
14
|
14
|
| Коли побачив це цар Гайський, негайно з жителями міста, вставши рано, виступив проти Ізраїля на бій, він і весь народ його, на призначене місце перед рівниною; а він не знав, що для нього є засідка позаду міста [його]. | И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆ви́дѣ ца́рь га́йскїй, потща́сѧ, и҆ воста̀ ра́нѡ и҆ и҆зы́де въ срѣ́тенїе и҆̀мъ прѧ́мѡ на бра́нь, са́мъ и҆ всѝ лю́дїе є҆гѡ̀ съ ни́мъ во вре́мѧ, пред̾ лице́мъ подса́ды: ѻ҆́нъ же не вѣ́дѧше, ꙗ҆́кѡ подса́да є҆мꙋ̀ є҆́сть за гра́домъ (є҆гѡ̀). |
|
15
|
15
|
| Ісус і весь Ізраїль, начебто вражені ними, побігли до пустелі; | И҆ оу҆ви́дѣ, и҆ ѿи́де і҆исꙋ́съ и҆ ве́сь лю́дъ ѿ лица̀ и҆́хъ, и҆ побѣжѐ пꙋте́мъ пꙋсты́ни. |
|
16
|
16
|
| а вони покликали весь народ, який був у місті, щоб переслідувати їх, і, переслідуючи Ісуса, віддалилися від міста; | И҆ оу҆крѣпи́сѧ ве́сь лю́дъ гна́ти в̾слѣ́дъ и҆́хъ, и҆ погна́ша в̾слѣ́дъ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, и҆ ѿстꙋпи́ша ѿ гра́да. |
|
17
|
17
|
| у Гаї і Вефилі не залишилося жодної людини, яка не погналася б за Ізраїлем; і місто своє вони залишили відчиненим, переслідуючи Ізраїля. | (И҆) не ѡ҆ста́сѧ никто́же въ гаѝ и҆ веѳи́ли, и҆́же не погна̀ в̾слѣ́дъ і҆и҃лѧ: и҆ ѡ҆ста́виша гра́дъ ѿве́рстъ, и҆ гна́ша в̾слѣ́дъ і҆и҃лѧ. |
|
18
|
18
|
| Тоді Господь сказав Ісусові: простягни спис, що у руці твоїй, до Гая, бо Я віддам його в руки твої [і засідка негайно встане з місця свого]. Ісус простяг [руку свою і] спис, що був у його руці, до міста. | И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко і҆исꙋ́сꙋ: прострѝ рꙋ́кꙋ твою̀ съ копїе́мъ, є҆́же въ рꙋцѣ̀ твое́й, на гра́дъ, занѐ въ рꙋ́кꙋ твою̀ преда́хъ є҆го̀: и҆ подса̑ды воста́нꙋтъ вско́рѣ ѿ мѣ́ста своегѡ̀. И҆ прострѐ і҆исꙋ́съ рꙋ́кꙋ свою̀ и҆ съ копїе́мъ на гра́дъ. |
|
19
|
19
|
| Ті, що сиділи у засідці, негайно встали з місця свого і побігли, як тільки він простяг руку свою, ввійшли в місто і взяли його і негайно запалили місто вогнем. | И҆ подса̑ды воста́ша ско́рѡ ѿ мѣ́ста своегѡ̀: и҆ и҆зыдо́ша, є҆гда̀ прострѐ рꙋ́кꙋ, и҆ внидо́ша во гра́дъ, и҆ взѧ́ша є҆го̀: и҆ потща́вшесѧ запали́ша гра́дъ ѻ҆гне́мъ. |
|
20
|
20
|
| Жителі Гая, оглянувшись назад, побачили, що дим від міста піднімався до неба. І не було для них місця, куди б бігти — ні туди ні сюди; бо народ, який біг до пустелі, повернувся на переслідувачів. | И҆ ѡ҆зрѣ́вшесѧ ѡ҆бита́тєли га́йстїи вспѧ́ть себє̀, оу҆зрѣ́ша ды́мъ восходѧ́щь ѿ гра́да до небесѐ, и҆ ктомꙋ̀ не и҆мѣ́ша ка́мѡ побѣ́гнꙋти, сѣ́мѡ и҆лѝ ѻ҆ва́мѡ: лю́дїе же бѣгꙋ́щїи въ пꙋсты́ню ѡ҆брати́шасѧ на гонѧ́щихъ. |
|
21
|
21
|
| Ісус і весь Ізраїль, побачивши, що ті, які сиділи в засідці, взяли місто, і дим від міста піднявся [до неба], повернулися і стали уражати жителів Гая; | І҆исꙋ́съ же и҆ ве́сь і҆и҃ль оу҆ви́дѣша, ꙗ҆́кѡ взѧ́ша подса̑ды гра́дъ, и҆ ꙗ҆́кѡ восхо́дитъ ды́мъ гра́дный до небесѐ: и҆ ѡ҆брати́вшесѧ и҆зби́ша мꙋже́й га́йскихъ. |
|
22
|
22
|
| а ті з міста вийшли назустріч їм, так що вони знаходилися всередині між ізраїльтянами, з яких одні були з того боку, а інші з іншого; так уражали їх, що не залишили жодного з них, хто уцілів би або втік; | И҆ сі́и и҆зыдо́ша и҆з̾ гра́да проти́вꙋ и҆̀мъ, и҆ бы́ша посредѣ̀ полка̀ і҆и҃лева, сі́и ѿсю́дꙋ и҆ сі́и ѿѻнꙋ́дꙋ: и҆ и҆зби́ша и҆̀хъ, до́ндеже не ѡ҆ста́сѧ ни є҆ди́нъ ѿ ни́хъ цѣ́лъ, ни оу҆бѣжа̀. |
|
23
|
23
|
| а царя Гайського взяли живим і привели його до Ісуса. | И҆ царѧ̀ га́йска ꙗ҆́ша жи́ва, и҆ приведо́ша є҆го̀ ко і҆исꙋ́сꙋ. |
|
24
|
24
|
| Коли ізраїльтяни перебили всіх жителів Гая на полі, у пустелі, де вони переслідували їх, і коли усі вони до останнього впали від вістря меча, тоді всі ізраїльтяни повернулися до Гая і вразили його вістрям меча. | И҆ бы́сть є҆гда̀ преста́ша сы́нове і҆и҃лєвы сѣкꙋ́ще всѣ́хъ сꙋ́щихъ въ гаѝ и҆ сꙋ́щихъ на полѧ́хъ и҆ на горѣ̀ и҆схо́да, и҆дѣ́же гони́ша и҆̀хъ, и҆ падо́ша всѝ ѻ҆́стрїемъ меча̀ на не́й до конца̀: и҆ ѡ҆брати́сѧ і҆исꙋ́съ въ га́й и҆ посѣчѐ и҆̀хъ мече́мъ. |
|
25
|
25
|
| Полеглих у той день чоловіків і жінок, усіх жителів Гая, було дванадцять тисяч. | И҆ бы́ша всѝ па́дшїи въ то́й де́нь ѿ мꙋ́жеска по́лꙋ и҆ до же́нска двана́десѧть ты́сѧщъ, всѝ живꙋ́щїи въ гаѝ. |
|
26
|
26
|
| Ісус не опускав руки своєї, яку простяг зі списом, доки не піддав закляттю всіх жителів Гая; | І҆исꙋ́съ же не ѡ҆братѝ рꙋкѝ своеѧ̀, ю҆́же прострѐ съ копїе́мъ, до́ндеже проклѧ̀ всѣ́хъ ѡ҆бита́ющихъ въ гаѝ. |
|
27
|
27
|
| тільки худобу і здобич міста цього [сини] Ізраїля розділили між собою, за словом Господа, як [Господь] сказав Ісусові. | Кромѣ̀ скотѡ́въ (и҆́хъ) и҆ и҆мѣ́нїѧ, ꙗ҆̀же во гра́дѣ ѻ҆́нѣмъ, всѧ̑ плѣни́ша себѣ̀ сы́нове і҆и҃лєвы по повелѣ́нїю гдⷭ҇ню, ꙗ҆́коже повелѣ̀ гдⷭ҇ь і҆исꙋ́сꙋ. |
|
28
|
28
|
| І спалив Ісус Гай і обвернув його на вічні руїни, на пустелю, до цього дня; | И҆ запалѝ гра́дъ і҆исꙋ́съ ѻ҆гне́мъ: зе́млю неѡбита́емꙋ во вѣ́къ положѝ є҆го̀ да́же до сегѡ̀ днѐ. |
|
29
|
29
|
| а царя Гайського повісив на дереві, [і був він на дереві] до вечора; після заходу ж сонця наказав Ісус, і зняли труп його з дерева, і кинули його біля воріт міських, і накидали над ним велику купу каміння, яка вціліла навіть до цього дня. | И҆ царѧ̀ га́йска повѣ́си на дре́вѣ сꙋгꙋ́бѣмъ: и҆ бѧ́ше на дре́вѣ до ве́чера: и҆ заходѧ́щꙋ со́лнцꙋ повелѣ̀ і҆исꙋ́съ, и҆ снѧ́ша тѣ́ло є҆гѡ̀ съ дре́ва, и҆ поверго́ша є҆̀ въ ро́въ пред̾ враты̀ гра́да: и҆ насы́па над̾ ни́мъ грома́дꙋ вели́кꙋ ка́менїѧ да́же до сегѡ̀ днѐ. |
|
30
|
30
|
| Тоді Ісус влаштував жертовник Господу Богу Ізраїлевому на горі Гевал, | Тогда̀ созда̀ і҆исꙋ́съ ѻ҆лта́рь гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ і҆и҃левꙋ на горѣ̀ гева́лъ, |
|
31
|
31
|
| як заповів Мойсей, раб Господній, синам Ізраїлевим, про що написано в книзі закону Мойсея, — жертовник з каменів цільних, на які не піднімали заліза; і принесли на ньому всепалення Господу і звершили жертви мирні. | ꙗ҆́коже заповѣ́да мѡѷсе́й ра́бъ гдⷭ҇ень сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, и҆ ꙗ҆́коже написа́сѧ въ зако́нѣ мѡѷсе́овѣ, ѻ҆лта́рь ѿ ка́менїй всецѣ́лыхъ, на ни́хже не возложи́сѧ желѣ́зо: и҆ вознесѐ та́мѡ всесожжє́нїѧ гдⷭ҇ꙋ и҆ же́ртвꙋ спасе́нїѧ. |
|
32
|
32
|
| І написав [Ісус] там на каменях список із закону Мойсея, який він написав перед синами Ізраїлевими. | И҆ написа̀ і҆исꙋ́съ на ка́менїихъ вторы́й зако́нъ, зако́нъ мѡѷсе́овъ, є҆го́же написа̀ пред̾ сы̑ны і҆и҃левыми. |
|
33
|
33
|
| Весь Ізраїль, старійшини його і наглядачі [його] і судді його, стали з того й іншого боку ковчега навпроти священиків [і] левитів, які носять ковчег завіту Господнього, як прибульці, так і природні жителі, одна половина їх біля гори Гаризим, а друга половина біля гори Гевал, як раніше повелів Мойсей, раб Господній, благословляти народ Ізраїлів. | И҆ ве́сь і҆и҃ль, и҆ ста́рцы и҆́хъ и҆ сꙋдїи̑ и҆́хъ и҆ книгѡ́чїѧ и҆́хъ предходѧ́хꙋ сю́дꙋ и҆ сю́дꙋ пред̾ кївѡ́томъ, и҆ жерцы̀ и҆ леѵі́ти воздвиза́ша кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ, прише́лецъ же и҆ тꙋзе́мецъ: и҆̀же бы́ша полови́на и҆́хъ бли́з̾ горы̀ гарїзі́нъ, и҆ полови́на и҆́хъ бли́з̾ горы̀ гева́лъ, ꙗ҆́коже заповѣ́да мѡѷсе́й ра́бъ гдⷭ҇ень блгⷭ҇ви́ти люді́й і҆и҃левыхъ въ пе́рвыхъ. |
|
34
|
34
|
| І потім прочитав [Ісус] усі слова закону, благословення і прокляття, як написано в книзі закону; | И҆ по си́хъ та́кѡ прочтѐ і҆исꙋ́съ всѧ̑ словеса̀ зако́на сегѡ̀, благословє́нїѧ и҆ клѧ̑твы, по всемꙋ̀ напи́санномꙋ въ зако́нѣ мѡѷсе́овѣ. |
|
35
|
35
|
| з усього, що Мойсей заповів [Ісусові], не було жодного слова, якого Ісус не прочитав би перед усім зібранням Ізраїля, [перед чоловіками,] і жінками, і дітьми, і прибульцями, які перебували серед них. | Не бѧ́ше словесѐ ѿ всѣ́хъ, ꙗ҆̀же заповѣ́да мѡѷсе́й і҆исꙋ́сꙋ, є҆гѡ́же не прочтѐ і҆исꙋ́съ во оу҆́ши всегѡ̀ со́нма сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, мꙋжє́мъ и҆ жена́мъ, и҆ дѣ́темъ и҆ прише́лцємъ приходѧ́щымъ ко і҆и҃лю. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.