Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 6

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Глава 6	Глава́ ѕ҃

1	1
Тоді сказав Господь Ісусові: ось, Я віддаю в руки твої Єрихон і царя його, [і тих, що знаходяться в ньому,] людей сильних;	И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко і҆исꙋ́сꙋ: сѐ, а҆́зъ предаю̀ тебѣ̀ въ рꙋ́цѣ і҆ерїхѡ́нъ и҆ царѧ̀ є҆гѡ̀, и҆ сꙋ́щыѧ въ не́мъ, си̑льны крѣ́постїю:
2	2
підіть навколо міста всі здатні до війни й обходьте місто один раз [на день]; і це роби шість днів;	и҆ ѡ҆бходи́те гра́дъ ѡ҆́крестъ всѝ мꙋ́жїе крѣ́пцыи є҆ди́ною (на де́нь), та́кѡ сотвори́те ше́сть дні́й:
3	3
і сім священиків нехай несуть сім труб ювілейних перед ковчегом; а в сьомий день обійдіть навколо міста сім разів, і священики нехай сурмлять трубами;	и҆ се́дмь жерцы̀ да во́змꙋтъ се́дмь трꙋ́бъ ро́жаныхъ пред̾ кївѡ́томъ: и҆ въ седмы́й де́нь ѡ҆б̾иди́те гра́дъ седми́жды, и҆ жерцы̀ да вострꙋ́бѧтъ въ трꙋбы̑ рѡ́жаны:
4	4
коли затрубить ювілейний ріг, коли почуєте звук труби, тоді весь народ нехай викликне гучним голосом, і стіна міста впаде до своєї основи, і [весь] народ піде [у місто, кинувшись] кожен зі своєї сторони.	и҆ бꙋ́детъ є҆гда̀ вострꙋ́бите трꙋбо́ю ро́жаною, внегда̀ оу҆слы́шати ва́мъ гла́съ трꙋбы̀, да воскли́кнꙋтъ всѝ лю́дїе: и҆ воскли́кнꙋвшымъ и҆̀мъ, падꙋ́тъ са́ми стѣ́ны гра́да во ѡ҆снова́нїи свое́мъ, и҆ вни́дꙋтъ всѝ лю́дїе оу҆стреми́вшесѧ кі́йждо прѧ́мѡ себѣ̀ во гра́дъ.
5	5
І прикликав Ісус, син Навина, священиків [Ізраїлевих] і сказав їм: несіть ковчег завіту; а сім священиків нехай несуть сім труб ювілейних перед ковчегом Господнім.	И҆ вни́де і҆исꙋ́съ сы́нъ наѵи́нъ къ жерцє́мъ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ и҆ речѐ и҆̀мъ глаго́лѧ: возми́те кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ, и҆ се́дмь жерцы̀ да во́змꙋтъ се́дмь трꙋ́бъ ро́жаныхъ пред̾ лице́мъ кївѡ́та гдⷭ҇нѧ.
6	6
І сказав [їм, щоб вони сказали] народу: підіть і обійдіть навколо міста; озброєні ж нехай ідуть перед ковчегом Господнім.	И҆ речѐ и҆̀мъ глаго́лѧ: повели́те лю́демъ ѡ҆б̾итѝ и҆ ѡ҆крꙋжи́ти гра́дъ, и҆ во́ини да пред̾и́дꙋтъ воѡрꙋже́ни пред̾ кївѡ́томъ гдⷭ҇нимъ.
7	7
Як скоро Ісус сказав народу, сім священиків, які несли сім труб ювілейних перед Господом, пішли і засурмили [гучно] трубами, і ковчег завіту Господнього йшов за ними;	И҆ бы́сть є҆гда̀ речѐ і҆исꙋ́съ къ лю́демъ, и҆ се́дмь жерцы̀ и҆мꙋ́ще се́дмь трꙋ́бъ свѧще́нныхъ да пред̾и́дꙋтъ та́кожде пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ да вострꙋ́бѧтъ доброгла́снѡ: и҆ кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ в̾слѣ́дъ по ни́хъ да и҆́детъ:
8	8
озброєні ж ішли попереду священиків, які сурмили трубами; а ті, що позаду, йшли за ковчегом [завіту Господнього] і під час ходу сурмили трубами.	во́ини же да пред̾и́дꙋтъ напредѝ, и҆ жерцы̀ трꙋбѧ́ще въ трꙋбы̑, и҆ послѣ́дꙋющїи созадѝ кївѡ́та завѣ́та гдⷭ҇нѧ бѧ́хꙋ и҆дꙋ́ще и҆ трꙋбѧ́ще трꙋба́ми.
9	9
Народу ж Ісус дав повеління і сказав: не викликуйте і не давайте чути голосу вашого, і щоб слово не виходило з уст ваших до того дня, доки я не скажу вам: «викликніть!» і тоді викликнете.	Лю́демъ же заповѣ́да і҆исꙋ́съ, глаго́лѧ: не вопи́те, нижѐ да слы́шитъ кто̀ гла́са ва́шегѡ, нижѐ да и҆зы́детъ и҆з̾ оу҆́стъ ва́шихъ сло́во до днѐ, въ ѻ҆́ньже повелю̀ ва́мъ са́мъ воскли́кнꙋти, и҆ тогда̀ воскли́кните.
10	10
У такий спосіб ковчег [завіту] Господнього пішов навколо міста й обійшов один раз; і прийшли в стан і ночували в стані.	И҆ ѡ҆бше́дъ кївѡ́тъ завѣ́та бж҃їѧ ѡ҆́крестъ гра́да (є҆ди́ною), а҆́бїе и҆́де въ по́лкъ, и҆ ста̀ та́мѡ.
11	11
[На другий день] Ісус встав рано-вранці, і священики понесли ковчег [завіту] Господнього;	Во вторы́й же де́нь воста̀ і҆исꙋ́съ заꙋ́тра, и҆ воздвиго́ша жерцы̀ кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ.
12	12
і сім священиків, які несли сім труб ювілейних перед ковчегом Господнім, ішли і сурмили трубами; озброєні ж ішли попереду них, а ті, що позаду, йшли за ковчегом [завіту] Господнього і, йдучи, сурмили трубами.	И҆ жерцы̀ се́дмь носѧ́щїи се́дмь трꙋ́бъ пред̾идѧ́хꙋ пред̾ кївѡ́томъ гдⷭ҇нимъ и҆ трꙋби́ша трꙋба́ми, и҆ во́ини воѡрꙋже́ни и҆дѧ́хꙋ, и҆ про́чїи лю́дїе в̾слѣ́дъ кївѡ́та завѣ́та гдⷭ҇нѧ и҆дꙋ́ще, и҆ жерцы̀ вострꙋби́ша трꙋба́ми ро́жаными.
13	13
Таким чином і на другий день обійшли навколо міста один раз і повернулися в стан. І робили це шість днів.	И҆ ѡ҆быдо́ша гра́дъ въ де́нь вторы́й є҆ди́ною, и҆ поидо́ша па́ки въ по́лкъ: си́це творѧ́хꙋ ше́сть дні́й.
14	14
В сьомий день встали рано, з появою зорі, і обійшли в такий самий спосіб навколо міста сім разів; тільки в цей день обійшли навколо міста сім разів.	И҆ бы́сть въ седмы́й де́нь, воста́ша въ воста́нїе оу҆́треннее, и҆ ѡ҆быдо́ша гра́дъ въ то́й де́нь седми́жды.
15	15
Коли в сьомий раз священики сурмили трубами, Ісус сказав народу: викликніть, бо Господь віддав вам місто!	И҆ бы́сть во ѡ҆бхожде́нїи седмѣ́мъ вострꙋби́ша жерцы̀ трꙋба́ми, и҆ речѐ і҆исꙋ́съ къ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ: воскли́кните, предаде́ бо гдⷭ҇ь ва́мъ гра́дъ:
16	16
місто буде під закляттям, і все, що в ньому, — Господу [сил]; тільки Раав блудниця нехай залишиться в живих, вона і всякий, хто в її домі; тому що вона сховала посланих, яких ми посилали;	и҆ бꙋ́детъ гра́дъ се́й про́клѧтъ, и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка сꙋ́ть въ не́мъ, гдⷭ҇ꙋ си́лъ: то́кмѡ раа́въ блꙋдни́цꙋ снабди́те ю҆̀, и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка сꙋ́ть въ домꙋ̀ є҆ѧ̀, ꙗ҆́кѡ сокры̀ прелага̑таи, и҆̀хже посыла́хомъ:
17	17
але ви бережіться заклятого, щоб і самим не піддатися закляттю, якщо візьмете що-небудь із заклятого, і щоб на стан [синів] Ізраїлевих не навести закляття і не зробити йому лиха;	но вы̀ соблюди́тесѧ ѿ клѧ́твы, да не когда̀ помы́сливше вы̀ во́змете ѿ клѧ́твы, и҆ сотворитѐ по́лкъ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ клѧ́твꙋ, и҆ потребитѐ ны̀:
18	18
і все срібло і золото, і сосуди мідні й залізні нехай будуть святинею Господу і ввійдуть у скарбницю Господню.	зла́то же всѐ и҆ сребро̀, и҆ мѣ́дь и҆ желѣ́зо ст҃о да бꙋ́детъ гдⷭ҇ꙋ: въ сокро́вище гдⷭ҇не да внесе́тсѧ.
19	19
Народ викликнув, і засурмили трубами. Як тільки почув народ голос труби, викликнув народ [весь разом] гучним [і сильним] голосом, і впала [вся] стіна [міста] до своєї основи, і [весь] народ пішов у місто, кожен зі своєї сторони, і взяли місто.	И҆ вострꙋби́ша жерцы̀ трꙋба́ми: є҆гда́ же оу҆слы́шаша лю́дїе гла́съ трꙋ́бный, воскли́кнꙋша всѝ кꙋ́пнѡ лю́дїе гла́сомъ вели́кимъ и҆ си́льнымъ: и҆ падо́ша всѧ̑ стѣ́ны гра́да ѡ҆́крестъ, и҆ внидо́ша всѝ лю́дїе во гра́дъ, кі́йждо проти́вꙋ себє̀, и҆ прїѧ́ша гра́дъ.
20	20
І піддали закляттю усе, що в місті, і чоловіків і дружин, і молодих і старих, і волів, і овець, і ослів, [усе] знищили мечем.	И҆ проклѧ̀ и҆̀ і҆исꙋ́съ, и҆ є҆ли̑ка бы́ша во гра́дѣ, ѿ мꙋ́жеска по́лꙋ и҆ до же́нска, ѿ ю҆́ноши и҆ до ста́рца, и҆ ѿ телца̀ до ѻ҆вцы̀ и҆ до ѻ҆слѧ́те, всѐ под̾ ме́чь.
21	21
А двом юнакам, які видивлялися землю, Ісус сказав: підіть у дім тієї блудниці і виведіть звідти її і всіх, які у неї, тому що ви поклялися їй.	И҆ двои́мъ ю҆́ношамъ соглѧ́давшымъ зе́млю речѐ і҆исꙋ́съ: вни́дите въ до́мъ жены̀ блꙋдни́цы, и҆ и҆зведи́те ю҆̀ ѿтꙋ́дꙋ, и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка сꙋ́ть є҆ѧ̀, ꙗ҆́коже клѧ́стесѧ є҆́й.
22	22
І пішли юнаки, які видивлялися [місто, у дім жінки] і вивели Раав [блудницю] і батька її і матір її, і братів її, і всіх, які у неї були, і всіх родичів її вивели, і поставили їх поза станом Ізраїльським.	И҆ внидо́ста два̀ ю҆́ношы соглѧ́давшїи гра́дъ въ до́мъ жены̀, и҆ и҆зведо́сте раа́въ блꙋдни́цꙋ, и҆ ѻ҆тца̀ є҆ѧ̀ и҆ ма́терь є҆ѧ̀, и҆ бра́тїю є҆ѧ̀ и҆ всѐ сро́дство є҆ѧ̀, и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка бы́ша є҆́й, и҆зведо́ста и҆ поста́виста ѧ҆̀ внѣ̀ полка̀ і҆и҃лева.
23	23
А місто й усе, що в ньому, спалили вогнем; тільки срібло і золото й сосуди мідні й залізні віддали, [щоб внести Господу] у скарбницю дому Господнього.	И҆ гра́дъ сожго́ша ѻ҆гне́мъ со всѣ́мъ, є҆́же бѣ̀ въ не́мъ, кромѣ̀ зла́та и҆ сребра̀, мѣ́ди и҆ желѣ́за, ꙗ҆̀же ѿда́ша въ до́мъ гдⷭ҇ень внестѝ гдⷭ҇еви.
24	24
Раав же блудницю і дім батька її і всіх, які у неї були, Ісус залишив у живих, і вона живе серед Ізраїля до цього дня, тому що вона сховала посланих, яких посилав Ісус для вивідання Єрихона.	И҆ раа́въ блꙋдни́цꙋ и҆ ве́сь до́мъ є҆ѧ̀ ѻ҆те́ческїй ѡ҆ста́ви жи̑вы і҆исꙋ́съ, и҆ ѡ҆бита́ти сотворѝ во і҆и҃ли да́же до днѐ сегѡ̀, поне́же сокры̀ прелага̑таи, и҆̀хже посла̀ і҆исꙋ́съ соглѧ́дати і҆ерїхѡ́на.
25	25
У той час Ісус поклявся і сказав: проклятий перед Господом той, хто відновить і побудує місто це Єрихон; на первістку своєму він покладе основу його і на молодшому своєму поставить ворота його. [Так і зробив Азан, родом з Вефиля: він на Авироні, первістку своєму, заснував його і на молодшому, врятованому, поставив ворота його.]	И҆ проклѧ̀ і҆исꙋ́съ въ то́й де́нь, глаго́лѧ: про́клѧтъ человѣ́къ пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆́же поста́витъ и҆ сози́ждетъ гра́дъ се́й і҆ерїхѡ́нъ: на пе́рвенцѣ свое́мъ ѡ҆снꙋе́тъ є҆го̀, и҆ на ме́ншемъ свое́мъ поста́витъ врата̀ є҆гѡ̀. И҆ си́це сотворѝ а҆за́нъ, и҆́же ѿ веѳи́лѧ: на а҆вїрѡ́нѣ пе́рвенцѣ свое́мъ ѡ҆снова̀ и҆̀, и҆ на ме́ншемъ спасе́нѣмъ поста́ви врата̀ є҆гѡ̀.
26	26
І Господь був з Ісусом, і слава його носилася по всій землі.	И҆ бѧ́ше гдⷭ҇ь со і҆исꙋ́сомъ, и҆ бѣ̀ и҆́мѧ є҆гѡ̀ по все́й землѝ.

← Глава 5

Глава 7 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт