Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 11

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Глава 11	Глава́ а҃і

1	1
Почувши це, Іавин, цар Асорський, послав до Іовава, царя Мадонського, і до царя Шимронського, і до царя Ахсафського,	Є҆гда́ же оу҆слы́ша і҆аві́нъ ца́рь а҆сѡ́рскъ, посла̀ ко і҆ѡва́вꙋ царю̀ мадѡ́нскꙋ, и҆ къ царю̀ семерѡ́нскꙋ и҆ къ царю̀ а҆хїа́вскꙋ,
2	2
і до царів, які жили на півночі на горі і на рівнині з південної сторони Хиннарофа, і на низинних місцях, і в Нафоф-Дорі на захід,	и҆ къ царє́мъ и҆̀же въ сїдѡ́нѣ вели́цѣмъ и҆ въ го́рнѣй, и҆ въ а҆́равꙋ прѧ́мѡ хенере́ѳꙋ, и҆ на полѧ́нꙋ, и҆ въ нафеддѡ́ръ,
3	3
до хананеян, які жили на сході і до моря, до аморреян і хеттеян, до ферезеян і до ієвусеян, які жили на горі, і до евеян, які жили біля Ермона в землі Массифі.	и҆ къ примѡ́рскимъ ханане́амъ ѿ востѡ́къ, и҆ къ примѡ́рскимъ а҆морре́ѡмъ и҆ хетте́ѡмъ, и҆ ферезе́ѡмъ и҆ і҆евꙋсе́ѡмъ, и҆̀же на горѣ̀, и҆ є҆ѵе́ѡмъ, и҆ и҆̀же под̾ а҆ермѡ́номъ, въ зе́млю массифа̀.
4	4
І виступили вони і все ополчення їх з ними, численний народ, який безліччю дорівнював піску на березі морському; і коней і колісниць було дуже багато.	И҆ и҆зыдо́ша сі́и и҆ ца́рїе и҆́хъ съ ни́ми, лю́дїе мно́зи, ꙗ҆́кѡ песо́къ и҆́же при краѝ мо́рѧ мно́жествомъ, и҆ ко́ни и҆ колєсни́цы мнѡ́ги ѕѣлѡ̀.
5	5
І зібралися всі царі ці, і прийшли і розташувалися станом разом біля вод Меромських, щоб воювати з Ізраїлем.	И҆ снидо́шасѧ всѝ ца́рїе сі́и, и҆ прїидо́ша вкꙋ́пѣ, и҆ ѡ҆полчи́шасѧ при водѣ̀ маррѡ́нъ воева́ти на і҆и҃лѧ.
6	6
Але Господь сказав Ісусові: не бійся їх, тому що завтра, близько цього часу, Я віддам усіх [їх] на знищення [синам] Ізраїля; коням же їхнім переріж жили і колісниці їхні спали вогнем.	И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко і҆исꙋ́сꙋ: не оу҆бо́йсѧ ѿ лица̀ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ заꙋ́тра въ се́й ча́съ а҆́зъ преда́мъ и҆̀хъ ꙗ҆́звенныхъ пред̾ сы́ны і҆и҃лєвы: ко́нємъ и҆́хъ жи̑лы пресѣче́ши и҆ колєсни́цы и҆́хъ да сожже́ши ѻ҆гне́мъ.
7	7
Ісус і з ним весь народ, здатний до війни, раптово вийшли на них до вод Меромських і напали на них.	И҆ прїи́де і҆исꙋ́съ и҆ всѝ лю́дїе вои́нстїи съ ни́мъ на ни́хъ къ водѣ̀ маррѡ́нстѣй внеза́пꙋ, и҆ нападо́ша на нѧ̀ въ го́рнѣй.
8	8
І віддав їх Господь у руки ізраїльтян, і уразили вони їх, і переслідували їх до Сидона великого і до Мисрефоф-Маїма, і до долини Мицфи на схід, і перебили їх, так що нікого з них не залишилося, хто вцілів би [й уник].	И҆ предадѐ и҆̀хъ гдⷭ҇ь под̾ рꙋ́цѣ і҆и҃лєвы: и҆ сѣкꙋ́ще и҆̀хъ, прогна́ша да́же до сїдѡ́на вели́кагѡ и҆ до масрефѡ́ѳъ-маі́ма и҆ до по́ль масси́фскихъ къ восто́кѡмъ: и҆ и҆зсѣко́ша и҆̀хъ, до́ндеже не ѡ҆ста́сѧ въ ни́хъ ни є҆ди́нъ цѣ́лъ и҆ и҆збѣ́гшїй.
9	9
І вчинив Ісус з ними так, як сказав йому Господь: коням їхнім перерізав жили і колісниці їхні спалив вогнем.	И҆ сотворѝ и҆̀мъ і҆исꙋ́съ, ꙗ҆́коже заповѣ́да є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь: ко́нємъ и҆́хъ жи̑лы пресѣчѐ и҆ колєсни́цы и҆́хъ сожжѐ ѻ҆гне́мъ.
10	10
У той же час, повернувшись, Ісус узяв Асор і царя його убив мечем [Асор же раніше був главою всіх царств цих];	И҆ ѡ҆брати́сѧ і҆исꙋ́съ въ то̀ вре́мѧ, и҆ взѧ̀ а҆сѡ́ръ, и҆ царѧ̀ є҆гѡ̀ оу҆бѝ мече́мъ: а҆сѡ́ръ бо бѣ̀ пре́жде ѡ҆блада́ющїй всѣ́ми ца́рствы си́ми:
11	11
і побили все, що дихає, що було в ньому, мечем, [усе] піддавши закляттю: не залишилося жодної душі; а Асор він спалив вогнем.	и҆ и҆збѝ всѐ ды́шꙋщее, є҆́же въ не́мъ бы́сть, ѻ҆́стрїемъ меча̀, и҆ потреби́ша всѧ̑, и҆ не ѡ҆ста́сѧ въ не́мъ всѐ ды́шꙋщее: и҆ а҆сѡ́ръ запали́ша ѻ҆гне́мъ.
12	12
І всі міста царів цих і всіх царів їх узяв Ісус і убив мечем, піддавши їх закляттю, як повелів Мойсей, раб Господній;	И҆ всѧ̑ гра́ды ца́рствъ си́хъ и҆ всѧ̑ цари̑ и҆́хъ взѧ̀ і҆исꙋ́съ и҆ и҆збѝ ѧ҆̀ мече́мъ, и҆ потребѝ и҆̀хъ, ꙗ҆́коже повелѣ̀ и҆̀мъ мѡѷсе́й ра́бъ гдⷭ҇ень.
13	13
утім, усіх міст, що лежали на височині, не палили ізраїльтяни, крім одного Асора, який спалив Ісус.	Но всѧ̑ гра́ды крѣ̑пки не запалѝ і҆и҃ль, то́чїю а҆сѡ́ръ є҆ди́нъ запалѝ і҆исꙋ́съ.
14	14
А всю здобич міст цих і [всю] худобу розграбували сини Ізраїлеві собі; людей же всіх перебили мечем, так що знищили всіх їх: не залишили [з них] жодної душі.	И҆ всѧ̑ кѡры́сти и҆́хъ и҆ всѧ̑ скоты̀ и҆́хъ плѣни́ша себѣ̀ сы́нове і҆и҃лєвы: люді́й же всѣ́хъ потреби́ша мече́мъ, до́ндеже погꙋби́ша и҆̀хъ, и҆ не ѡ҆ста́виша ѿ ни́хъ ни є҆ди́нагѡ ды́шꙋщагѡ.
15	15
Як повелів Господь Мойсеєві, рабові Своєму, так Мойсей заповів Ісусові, а Ісус так і зробив: не відступив від жодного слова в усьому, що повелів Господь Мойсеєві.	Ꙗ҆́коже повелѣ̀ гдⷭ҇ь мѡѷсе́ю рабꙋ̀ своемꙋ̀, та́кѡ мѡѷсе́й заповѣ́да і҆исꙋ́сꙋ: и҆ та́кѡ сотворѝ і҆исꙋ́съ, не престꙋпѝ ни є҆ди́нагѡ же ѿ всѣ́хъ, ꙗ҆̀же заповѣ́да гдⷭ҇ь мѡѷсе́ю.
16	16
Таким чином Ісус узяв усю цю нагірну землю, всю землю полуденну, всю землю Гошен і низинні місця, і рівнину і гору Ізраїлеву, і низинні місця [біля гори],	И҆ взѧ̀ і҆исꙋ́съ всю̀ зе́млю го́рнꙋю и҆ всю̀ зе́млю наге́въ, и҆ всю̀ зе́млю госо́мскꙋ, и҆ ра́внꙋю, и҆ ꙗ҆́же на за́падъ, и҆ го́рꙋ і҆и҃левꙋ, и҆ по́лѧ ꙗ҆̀же при горѣ̀,
17	17
від гори Халак, що простягається до Сеїру, до Ваал-Гада в долині Ливанській, біля гори Ермон, і всіх царів їх узяв, уразив їх і убив.	ѿ горы̀ хелха̀, и҆ ꙗ҆́же восхо́дитъ къ сеі́рꙋ, и҆ да́же до валга́да, и҆ по́ле лїва́на под̾ горо́ю а҆ермѡ́нъ: и҆ всѧ̑ цари̑ и҆́хъ взѧ̀ и҆ и҆збѝ.
18	18
Довгий час вів Ісус війну з усіма цими царями.	И҆ мнѡ́ги дни̑ сотворѝ і҆исꙋ́съ съ цари̑ си́ми бра́нь:
19	19
Не було [жодного] міста, яке уклало б мир із синами Ізраїлевими, крім евеян, жителів Гаваона: все узяли вони війною;	и҆ не бѣ̀ ни є҆ди́нагѡ гра́да, є҆гѡ́же не предадѐ гдⷭ҇ь сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, кромѣ̀ є҆ѵе́а ѡ҆бита́ющагѡ въ гаваѡ́нѣ: всѣ́хъ взѧ́ша бра́нїю:
20	20
бо від Господа було те, що вони озлобили серце своє і війною зустрічали Ізраїля — для того, щоб піддані були закляттю і щоб не було їм помилування, але щоб знищені були так, як повелів Господь Мойсеєві.	ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇емъ бы́сть оу҆крѣпи́тисѧ и҆́хъ се́рдцꙋ, сопроти́витисѧ на бра́ни проти́вꙋ і҆и҃лѧ, да потребѧ́тъ и҆̀хъ, ꙗ҆́кѡ да не да́стсѧ и҆̀мъ ми́лость, но да потребѧ́тсѧ, ꙗ҆́коже гл҃а гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю.
21	21
У той же час прийшов Ісус і уразив [усіх] єнакимян на горі, у Хевроні, у Давирі, в Анаві, на всій горі Іудиній і на всій горі Ізраїлевій; з містами їх віддав їх Ісус закляттю;	И҆ прїи́де і҆исꙋ́съ въ то̀ вре́мѧ, и҆ потребѝ (всѧ̑) є҆накі́мы ѿ го́рныѧ, ѿ хеврѡ́на и҆ ѿ даві́ра и҆ ѿ а҆нѡ́ва, и҆ ѿ всеѧ̀ горы̀ і҆и҃левы и҆ ѿ всеѧ̀ горы̀ і҆ꙋ́дины, съ гра̑ды и҆́хъ, и҆ потребѝ ѧ҆̀ і҆исꙋ́съ:
22	22
не залишилося [жодного] з єнакимян у землі синів Ізраїлевих, залишилися тільки в Газі, у Гефі та в Азоті.	не ѡ҆ста́сѧ ни є҆ди́нъ є҆накі́мъ ѿ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, но то́чїю въ га́зѣ и҆ въ ге́ѳѣ и҆ во а҆сидѡ́ѳѣ ѡ҆ста́шасѧ.
23	23
Таким чином узяв Ісус усю землю, як говорив Господь Мойсеєві, і віддав її Ісусові в наділ ізраїльтянам, за розподілом між колінами їх. І заспокоїлася земля від війни.	И҆ взѧ̀ і҆исꙋ́съ всю̀ зе́млю, ꙗ҆́коже заповѣ́да гдⷭ҇ь мѡѷсе́ю: и҆ дадѐ ю҆̀ і҆исꙋ́съ въ наслѣ́дїе і҆и҃лю, раздѣле́нїемъ по племенѡ́мъ и҆́хъ. И҆ преста̀ землѧ̀ вою́ема бы́ти.

← Глава 10

Глава 12 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт