|
Глава 17
|
Глава́ з҃і
|
|
1
|
1
|
| І випав жереб коліну Манассії, оскільки він був первісток Йосифа. Махиру, первісткові Манассії, батькові Галаада, який був хоробрим на війні, припали Галаад і Васан. | И҆ бы́ша предѣ́лы пле́мене сынѡ́въ манассі́иныхъ, ꙗ҆́кѡ се́й пе́рвенецъ і҆ѡ́сифꙋ, махі́рови пе́рвенцꙋ манассі́инꙋ, ѻ҆тцꙋ̀ галаа́довꙋ, (се́й бо бы́сть мꙋ́жъ хра́бръ) въ галааді́тїдѣ и҆ васані́тїдѣ. |
|
2
|
2
|
| Дісталися наділи й іншим синам Манассії, за племенами їх, і синам Авиєзера, і синам Хелека, і синам Асриїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шемиди. Ось діти Манассії, сина Йосифового, чоловічої статі, за племенами їх. | И҆ бы́ша сынѡ́мъ манассі̑инымъ про́чымъ по со́нмѡмъ и҆́хъ: сынѡ́мъ а҆хїезе́рѡвымъ и҆ сынѡ́мъ є҆ле́кѡвымъ и҆ сынѡ́мъ є҆срїи́лєвымъ, и҆ сынѡ́мъ сехе́мѡвымъ и҆ сынѡ́мъ семїрае́лѡвымъ и҆ сынѡ́мъ ѻ҆фе́рѡвымъ: сі́и сꙋ́ть сы́нове манассі̑ины, сы́на і҆ѡ́сифова, мꙋ́жескъ по́лъ по племенѡ́мъ свои̑мъ. |
|
3
|
3
|
| У Салпаада ж, сина Хеферового, сина Галаадового, сина Махирового, сина Манассіїного, не було синів, а [тільки] дочки. Ось імена дочок його: Махла, Ноа, Хогла, Милка і Фирца. | И҆ салпаа́дꙋ сы́нꙋ ѻ҆фе́ровꙋ, сы́на галаа́дова, сы́на махі́рова, сы́на манассі́ина, не бы́ша сы́ны, но то́кмѡ дщє́ри: и҆ сїѧ̑ и҆мена̀ дще́ремъ салпаа́дѡвымъ: маала̀ и҆ нꙋа̀, и҆ є҆гла̀ и҆ мелха̀ и҆ ѳерса̀. |
|
4
|
4
|
| Вони прийшли до священика Єлеазара і до Ісуса, сина Навина, і до начальників, і сказали: Господь повелів Мойсеєві дати нам наділ між братами нашими. І дали їм наділ, за повелінням Господнім, між братами батька їхнього. | И҆ ста́ша пред̾ є҆леаза́ромъ жерце́мъ и҆ пред̾ і҆исꙋ́сомъ сы́номъ наѵи́нымъ и҆ пред̾ кнѧ̑зи, глаго́лющѧ: бг҃ъ заповѣ́да рꙋко́ю мѡѷсе́овою да́ти на́мъ наслѣ́дїе посредѣ̀ бра́тїи на́шеѧ. И҆ даде́сѧ и҆̀мъ наслѣ́дїе повелѣ́нїемъ гдⷭ҇нимъ, жре́бїй въ бра́тїи ѻ҆тца̀ и҆́хъ. |
|
5
|
5
|
| І випало Манассії десять ділянок, крім землі Галаадської і Васанської, що за Йорданом; | И҆ падѐ жре́бїй манассі́ю по́ле лаве́ково кромѣ̀ землѝ галаа́довы и҆ васа́ни, ꙗ҆́же є҆́сть ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀ і҆ѻрда́на, |
|
6
|
6
|
| бо дочки [синів] Манассії одержали наділ серед синів його, а земля Галаадська дісталася іншим синам Манассії. | поне́же дщє́ри сынѡ́въ манассі́иныхъ наслѣ́диша жре́бїй посредѣ̀ бра́тїй свои́хъ: землѧ́ же галаа́дова бы́сть сынѡ́мъ манассі̑инымъ про́чымъ. |
|
7
|
7
|
| Межа [синів] Манассії йде від Асира до Михмефафа, що навпроти Сихема; звідси межа йде праворуч до жителів Ен-Таппуаха. | И҆ бы́ша предѣ́лы сынѡ́въ манассі́иныхъ ѿ а҆си́ръ-махѳѡ́ѳа, и҆ дана́ѳъ, ꙗ҆́же є҆́сть пред̾ лице́мъ сѷхе́ма, и҆ и҆́дꙋтъ предѣ́лы на і҆амі́нъ и҆ на і҆асі́фъ ко и҆сто́чникꙋ ѳафѳѡ́ѳъ. |
|
8
|
8
|
| Земля Таппуах дісталася Манассії, а місто Таппуах біля межі Манассіїної — синам Єфремовим. | Манассі́ю бꙋ́детъ землѧ̀ ѳафѳѡ́ѳъ: и҆ ѳафѳѡ́ѳъ над̾ предѣ̑лы манассі́иными сынѡ́мъ є҆фрє́млимъ: |
|
9
|
9
|
| Звідси межа сходить до потоку Кане, з південного боку потоку. Міста ці належать Єфрему, хоча знаходяться серед міст Манассії. Межа Манассії — на північному боці потоку і закінчується морем. | и҆ сни́дꙋтъ предѣ́лы къ де́бри кана̀ на ю҆́гъ по де́бри і҆арі́мъ: тереві́нѳъ є҆фре́мꙋ посредѣ̀ гра́да манассі́ина. И҆ предѣ́лы манассі̑ины къ сѣ́верꙋ на водоте́чь, и҆ бꙋ́детъ и҆схо́дъ є҆гѡ̀ мо́ре: |
|
10
|
10
|
| Те, що на півдні, те Єфремове, а що на півночі, те Манассіїне; море ж було межею їх; до Асира примикали вони з північного боку і до Іссахара зі східного. | ѿ ю҆́га є҆фре́мꙋ, и҆ къ сѣ́верꙋ манассі́и, и҆ бꙋ́детъ мо́ре предѣ́лъ и҆̀мъ: и҆ ко а҆си́рꙋ совокꙋпѧ́тсѧ къ сѣ́верꙋ, и҆ і҆ссаха́рꙋ ѿ востѡ́къ. |
|
11
|
11
|
| В Іссахара й Асира належать Манассії Беф-Сан і залежні від нього місця, Івлеам і залежні від нього місця, жителі Дора і залежні від нього місця, жителі Ен-Дора і залежні від нього місця, жителі Фаанаха і залежні від нього місця, жителі Мегиддона і залежні від нього місця, і третя частина Нафефа [із селами його]. | И҆ бꙋ́детъ манассі́ю (предѣ́лъ) междꙋ̀ і҆ссаха́ромъ и҆ междꙋ̀ а҆си́ромъ веѳса́нъ и҆ вє́си и҆́хъ, и҆ і҆евлаа́мъ и҆ вє́си є҆гѡ̀, и҆ живꙋ́щыѧ въ дѡ́рѣ и҆ вє́си є҆гѡ̀, и҆ живꙋ́щыѧ въ є҆ндѡ́рѣ и҆ вє́си є҆гѡ̀, и҆ живꙋ́щыѧ въ маге́ддѣ и҆ вє́си є҆гѡ̀, и҆ живꙋ́щыѧ въ тана́хѣ и҆ вє́си є҆гѡ̀, и҆ тре́тїѧ ча́сть нафе́ѳа и҆ вє́си є҆гѡ̀. |
|
12
|
12
|
| Сини Манассіїні не могли вигнати жителів міст цих, і хананеяни залишилися жити в землі цій. | И҆ не возмого́ша сы́нове манассі̑ины потреби́ти градѡ́въ си́хъ: и҆ нача̀ ханане́й жи́ти въ землѝ се́й. |
|
13
|
13
|
| Коли ж сини Ізраїлеві прийшли в силу, тоді хананеян вони зробили данниками, але вигнати не вигнали їх. | И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆крѣпи́шасѧ сы́нове і҆и҃лєвы, и҆ сотвори́ша ханане́ѡвъ послꙋ́шныхъ, потребле́нїемъ же не потреби́ша и҆́хъ. |
|
14
|
14
|
| Сини Йосифа говорили Ісусові і сказали: чому ти дав мені в наділ один жереб і одну ділянку, тоді як я багатолюдний, тому що так благословив мене Господь? | Противорѣ́ша же сы́нове і҆ѡ́сифѡвы і҆исꙋ́сꙋ, глаго́люще: почто̀ наслѣ́дствовалъ є҆сѝ на́съ жре́бїемъ є҆ди́нымъ и҆ оу҆́жемъ є҆ди́нымъ; а҆́зъ же лю́дъ мно́гъ є҆́смь, и҆ блгⷭ҇ви́ мѧ бг҃ъ (да́же досе́лѣ). |
|
15
|
15
|
| Ісус сказав їм: якщо ти багатолюдний, то піди в ліси і там, на землі ферезеїв і рефаїмів, розчисти собі [місце], якщо гора Єфремова для тебе тісна. | И҆ речѐ и҆̀мъ і҆исꙋ́съ: а҆́ще лю́дъ мно́гъ є҆сѝ, взы́ди въ дꙋбра́вꙋ и҆ ѡ҆требѝ себѣ̀ та́мѡ мѣ́сто въ землѝ ферезе́а и҆ рафаі́ма, а҆́ще оу҆тѣснѧ́етъ тѧ̀ гора̀ є҆фре́млѧ. |
|
16
|
16
|
| Сини Йосифа сказали: не залишиться за нами гора, тому що залізні колісниці у всіх хананеян, які живуть у долині, як у тих, які в Беф-Сані й у залежних від нього місцях, так і в тих, які на долині Ізреельській. | И҆ рѣ́ша сы́нове і҆ѡ́сифѡвы: не дово́лно на́мъ горы̀ є҆фре́мли: и҆ ко́нь преизбра́нный и҆ желѣ́зо всемꙋ̀ ханане́ю живꙋ́щемꙋ въ землѝ є҆ме́къ, въ веѳса́нѣ и҆ въ ве́сехъ є҆ѧ̀, и҆ во ю҆до́лѣ і҆езрае́ль. |
|
17
|
17
|
| Але Ісус сказав дому Йосифовому, Єфрему і Манассії: ти багатолюдний і сила в тебе велика; не один жереб буде в тебе: | И҆ речѐ і҆исꙋ́съ къ сынѡ́мъ і҆ѡ́сифѡвымъ, є҆фре́мꙋ и҆ манассі́ю, глаго́лѧ: а҆́ще лю́дъ мно́гъ є҆сѝ и҆ си́лꙋ вели́кꙋ и҆́маши, не бꙋ́детъ тѝ жре́бїй є҆ди́нъ: |
|
18
|
18
|
| і гора буде твоєю, і ліс цей; ти розчистиш його, і він буде твій до самого кінця його; тому що ти виженеш хананеян, хоча в них колісниці залізні, і хоча вони сильні, [ти подолаєш їх]. | занѐ дꙋбра́ва бꙋ́детъ тебѣ̀, поне́же дꙋбра́ва є҆́сть, и҆ ѡ҆треби́ши ю҆̀, и҆ бꙋ́детъ тебѣ̀, и҆ концы̀ є҆ѧ̀, є҆гда̀ потреби́ши ханане́а, а҆́ще ко́нь преизбра́нный є҆мꙋ̀ є҆́сть: (и҆ са́мъ си́ленъ,) ты́ бо преси́лиши є҆го̀. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.