|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
Початок Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого.
|
Зача́ло Єва́нгеліа Іису́са Христа́, Сы́на Бо́жія,
|
|
2
|
2
|
|
Як написано у пророків: ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твою перед Тобою.
|
я́коже є́сть пи́сано во проро́цѣхъ: се́, А́зъ посыла́ю А́нгела Моєго́ предъ лице́мъ Твои́мъ, и́же угото́витъ пу́ть Тво́й предъ Тобо́ю.
|
|
3
|
3
|
|
Глас вопіющого в пустелі: приготуйте путь Господеві, прямими зробіть стезі Йому.
|
Гла́съ вопію́щаго въ пусты́ни: угото́вайте пу́ть Госпо́день, пра́вы твори́те стези́ Єго́.
|
|
4
|
4
|
|
Явився Іоан, який хрестив у пустелі і проповідував хрещення на покаяння для відпущення гріхів.
|
Бы́сть Іоа́ннъ крестя́й въ пусты́ни и проповѣ́дая креще́ніє покая́нія во отпуще́ніє грѣхо́въ.
|
|
5
|
5
|
|
І виходили до нього з усієї країни Юдейської і єрусалимляни; і всі хрестилися в річці Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої.
|
И исхожда́ше къ нему́ вся́ Іуде́йская страна́ и Ієрусали́мляне: и креща́хуся вси́ во Іорда́нѣ рѣцѣ́ от него́, исповѣ́дающе грѣхи́ своя́.
|
|
6
|
6
|
|
Іоан же носив одяг з верблюжого волоса і пояс шкіряний на стегнах своїх і їв акриди* та дикий мед.
|
Бѣ́ же Іоа́ннъ оболче́нъ власы́ велблу́жди, и по́ясъ усме́нъ о чреслѣ́хъ єго́, и яды́й акрі́ды и ме́дъ ди́вій.
|
|
7
|
7
|
|
І проповідував, кажучи: гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його.
|
И проповѣ́даше, глаго́ля: гряде́тъ Крѣ́плій мене́ вслѣ́дъ мене́, Єму́же нѣ́смь досто́инъ прекло́нься разрѣши́ти реме́нь сапо́гъ Єго́:
|
|
8
|
8
|
|
Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим.
|
а́зъ у́бо крести́хъ вы́ водо́ю: То́й же крести́тъ вы́ Ду́хомъ Святы́мъ.
|
|
9
|
9
|
|
І сталось у ті дні, прийшов Ісус із Назарета галилейського і хрестився від Іоана в Йордані.
|
И бы́сть во о́нѣхъ дне́хъ, пріи́де Іису́съ от Назаре́та Галіле́йскаго и крести́ся от Іоа́нна во Іорда́нѣ.
|
|
10
|
10
|
|
І коли виходив з води, зараз же побачив Іоан небеса, що розкривалися, і Духа, Який, мов голуб, сходив на Нього.
|
И а́біє восходя́ от воды́, ви́дѣ разводя́щася небеса́ и Ду́ха я́ко го́лубя, сходя́ща На́нь.
|
|
11
|
11
|
|
І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління.
|
И гла́съ бы́сть съ небесе́: Ты́ єси́ Сы́нъ Мо́й возлю́бленный, о Не́мже благоволи́хъ.
|
|
12
|
12
|
|
Негайно після того Дух веде Його в пустелю.
|
И а́біє Ду́хъ изведе́ Єго́ въ пусты́ню.
|
|
13
|
13
|
|
І пробув Він там у пустелі сорок днів, спокушуваний сатаною, і був із звірами; і ангели служили Йому.
|
И бѣ́ ту́ въ пусты́ни дні́й четы́редесять, искуша́ємь сатано́ю, и бѣ́ со звѣрьми́: и А́нгели служа́ху Єму́.
|
|
14
|
14
|
|
Після того ж, як виданий був Іоан, прийшов Ісус до Галилеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого
|
По преда́ніи же Іоа́нновѣ, пріи́де Іису́съ въ Галіле́ю, проповѣ́дая Єва́нгеліє Ца́рствія Бо́жія
|
|
15
|
15
|
|
і кажучи, що настав час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє.
|
и глаго́ля, я́ко испо́лнися вре́мя и прибли́жися Ца́рствіє Бо́жіє: пока́йтеся и вѣ́руйте во Єва́нгеліє.
|
|
16
|
16
|
|
Проходячи ж біля моря Галилейського, побачив Симона і Андрія, брата Симонового, що закидали неводи в море, бо вони були рибалками.
|
Ходя́ же при мо́ри Галіле́йстѣмъ, ви́дѣ Сі́мона и Андре́а бра́та [того́] Сі́мона, вмета́юща мре́жи въ мо́ре: бѣ́ста бо ры́баря.
|
|
17
|
17
|
|
І сказав їм Ісус: ідіть за Мною, і Я зроблю, що ви будете ловцями людей.
|
И рече́ и́ма Іису́съ: пріиди́та вслѣ́дъ Мене́, и сотворю́ ва́съ бы́ти ловца́ человѣ́комъ.
|
|
18
|
18
|
|
І вони відразу ж, покинувши свої сіті, пішли за Ним.
|
И а́біє оста́вльша мре́жи своя́, по Не́мъ идо́ста.
|
|
19
|
19
|
|
І, пройшовши звідтіля трохи, Він побачив Якова Зеведеєвого і Іоана, брата його, які також були у човні, лагодили сіті;
|
И преше́дъ ма́ло отту́ду, узрѣ́ Іа́кова Зеведе́ова и Іоа́нна бра́та єго́, и та́ въ корабли́ стро́яща мре́жа:
|
|
20
|
20
|
|
і зараз же покликав їх. І вони, залишивши батька свого Зеведея в човні з наймитами, пішли за Ним.
|
и а́біє воззва́ я́. И оста́вльша отца́ своєго́ Зеведе́а въ корабли́ съ нає́мники, по Не́мъ идо́ста.
|
|
21
|
21
|
|
І приходять до Капернаума; і незабаром у суботу увійшов Він у синагогу і навчав.
|
И внидо́ша въ Капернау́мъ: и а́біє въ суббо́ты вше́дъ въ со́нмище, уча́ше.
|
|
22
|
22
|
|
І дивувалися вченню Його; бо Він учив їх, як Такий, що має владу, а не як книжники.
|
И дивля́хуся о уче́ніи Єго́: бѣ́ бо учя́ и́хъ я́ко вла́сть имы́й, и не я́ко кни́жницы.
|
|
23
|
23
|
|
І був у синагозі їхній чоловік, який мав у собі духа нечистого, і закричав:
|
И бѣ́ въ со́нмищи и́хъ человѣ́къ въ ду́сѣ нечи́сте, и воззва́,
|
|
24
|
24
|
|
облиш, що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! Знаю Тебе, хто Ти, — Святий Божий.
|
глаго́ля: оста́ви, что́ на́мъ и Тебѣ́, Іису́се Назаряни́не? Прише́лъ єси́ погуби́ти на́съ: вѣ́мъ Тя́, кто́ єси́, Святы́й Бо́жій.
|
|
25
|
25
|
|
І заборонив йому Ісус, кажучи: замовкни і вийди з нього.
|
И запрети́ єму́ Іису́съ, глаго́ля: умолчи́ и изы́ди изъ него́.
|
|
26
|
26
|
|
І стряс його дух нечистий і, скрикнувши гучним голосом, вийшов з нього.
|
И стрясе́ єго́ ду́хъ нечи́стый, и возопи́ гла́сомъ вели́кимъ, и изы́де изъ него́.
|
|
27
|
27
|
|
І вжахнулися всі так, що один одного питали: що це, що це за нове вчення, що Він владно і духам нечистим наказує, і вони слухаються Його?
|
И ужасо́шася вси́, я́коже стяза́тися и́мъ къ себѣ́, глаго́лющымъ: что́ є́сть сіє́? [и] что́ уче́ніє но́воє сіє́, я́ко по о́бласти и духово́мъ нечи́стымъ вели́тъ, и послу́шаютъ Єго́?
|
|
28
|
28
|
|
І враз розійшлися про Нього чутки по всій країні Галилейській.
|
Изы́де же слу́хъ Єго́ а́біє во всю́ страну́ Галіле́йску.
|
|
29
|
29
|
|
Вийшовши невдовзі з синагоги, прийшли до господи Симона і Андрія, з Яковом та Іоаном.
|
И а́біє изъ со́нмища изше́дше, пріидо́ша въ до́мъ Сі́моновъ и Андре́овъ, со Іа́ковомъ и Іоа́нномъ.
|
|
30
|
30
|
|
Теща ж Симонова лежала в гарячці; і зразу сказали Йому про неї.
|
Те́ща же Сі́монова лежа́ше огне́мъ жего́ма: и а́біє глаго́лаша Єму́ о не́й.
|
|
31
|
31
|
|
І, підійшовши, Він підняв її, взявши її за руку; і гарячка зараз же залишила її, і вона почала слугувати їм.
|
И присту́пль воздви́же ю́, є́мь за ру́ку єя́: и оста́ви ю́ о́гнь а́біє, и служа́ше и́мъ.
|
|
32
|
32
|
|
Надвечір, коли заходило сонце, приносили до Нього всіх недужих і біснуватих.
|
По́здѣ же бы́вшу, єгда́ захожда́ше со́лнце, приноша́ху къ Нему́ вся́ неду́жныя и бѣсны́я.
|
|
33
|
33
|
|
І все місто зібралося біля дверей.
|
И бѣ́ ве́сь гра́дъ собра́лся къ две́ремъ.
|
|
34
|
34
|
|
І Він зцілив багатьох, що страждали всякими недугами; вигнав багатьох бісів, і не дозволяв бісам говорити, що вони знають, що Він Христос.
|
И исцѣли́ мно́ги злѣ́ стра́ждущыя разли́чными неду́ги: и бѣ́сы мно́ги изгна́, и не оставля́ше глаго́лати бѣ́сы, я́ко вѣ́дяху Єго́ Христа́ су́ща.
|
|
35
|
35
|
|
А вранці, ще затемна, вставши, вийшов і пішов у безлюдне місце і там молився.
|
И у́тро, но́щи су́щей зѣло́, воста́въ изы́де, и и́де въ пу́сто мѣ́сто, и ту́ моли́тву дѣ́яше.
|
|
36
|
36
|
|
І поспішили за Ним Симон і ті, що були з ним,
|
И гна́ша Єго́ Сі́монъ и и́же съ ни́мъ:
|
|
37
|
37
|
|
і, знайшовши Його, кажуть Йому: всі Тебе шукають.
|
и обрѣ́тше Єго́, глаго́лаша Єму́, я́ко вси́ Тебе́ и́щутъ.
|
|
38
|
38
|
|
Він говорить їм: ходімо в найближчі села та міста, щоб Мені і там проповідувати; бо Я для того прийшов.
|
И глаго́ла и́мъ: и́демъ въ бли́жнія ве́си и гра́ды, да и та́мо проповѣ́мъ: на сіє́ бо изыдо́хъ.
|
|
39
|
39
|
|
І Він проповідував у синагогах їхніх по всій Галилеї і виганяв бісів.
|
И бѣ́ проповѣ́дая на со́нмищихъ и́хъ, во все́й Галіле́и, и бѣ́сы изгоня́.
|
|
40
|
40
|
|
Приходить до Нього прокажений і, благаючи Його та падаючи перед Ним на коліна, говорить Йому: якщо хочеш, можеш мене очистити.
|
И пріи́де къ Нему́ прокаже́нъ, моля́ Єго́ и на колѣ́ну припада́я предъ Ни́мъ, и глаго́ля Єму́, я́ко, а́ще хо́щеши, мо́жеши мя́ очи́стити.
|
|
41
|
41
|
|
Ісус, змилосердившись над ним, простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав йому: хочу, очисться.
|
Іису́съ же милосе́рдовавъ, просте́ръ ру́ку, косну́ся єго́, и глаго́ла єму́: хощу́, очи́стися.
|
|
42
|
42
|
|
І як тільки сказав, зараз же зійшла з нього проказа, і він став чистим.
|
И ре́кшу єму́, а́біє отъи́де от него́ прокаже́ніє, и чи́стъ бы́сть.
|
|
43
|
43
|
|
І, заборонивши йому, негайно відіслав його.
|
И запре́щь єму́, а́біє изгна́ єго́:
|
|
44
|
44
|
|
І сказав йому: гляди ж, нікому нічого не кажи, але піди покажись священикові і принеси за очищення твоє, що повелів Мойсей, — на свідчення їм.
|
и глаго́ла єму́: блюди́, никому́же ничесо́же рцы́: но ше́дъ покажи́ся ієре́єви и принеси́ за очище́ніє твоє́, я́же повелѣ́ Моисе́й, во свидѣ́телство и́мъ.
|
|
45
|
45
|
|
А він, вийшовши, почав розголошувати і розповідати про подію, яка сталася, так що Ісус не міг уже явно ввійти до міста, але перебував зовні, в безлюдних місцях. І приходили до Нього звідусіль.
|
О́нъ же изше́дъ нача́тъ проповѣ́дати мно́го и проноси́ти сло́во, я́коже ктому́ не мощи́ Єму́ я́вѣ во гра́дъ вни́ти: но внѣ́ въ пусты́хъ мѣ́стѣхъ бѣ́. И прихожда́ху къ Нему́ отвсю́ду.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.