|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Початок Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого. | Зача́ло Єва́нгеліа Іису́са Христа́, Сы́на Бо́жія, |
|
2
|
2
|
| Як написано у пророків: ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твою перед Тобою. | я́коже є́сть пи́сано во проро́цѣхъ: се́, А́зъ посыла́ю А́нгела Моєго́ предъ лице́мъ Твои́мъ, и́же угото́витъ пу́ть Тво́й предъ Тобо́ю. |
|
3
|
3
|
| Глас вопіющого в пустелі: приготуйте путь Господеві, прямими зробіть стезі Йому. | Гла́съ вопію́щаго въ пусты́ни: угото́вайте пу́ть Госпо́день, пра́вы твори́те стези́ Єго́. |
|
4
|
4
|
| Явився Іоан, який хрестив у пустелі і проповідував хрещення на покаяння для відпущення гріхів. | Бы́сть Іоа́ннъ крестя́й въ пусты́ни и проповѣ́дая креще́ніє покая́нія во отпуще́ніє грѣхо́въ. |
|
5
|
5
|
| І виходили до нього з усієї країни Юдейської і єрусалимляни; і всі хрестилися в річці Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої. | И исхожда́ше къ нему́ вся́ Іуде́йская страна́ и Ієрусали́мляне: и креща́хуся вси́ во Іорда́нѣ рѣцѣ́ от него́, исповѣ́дающе грѣхи́ своя́. |
|
6
|
6
|
| Іоан же носив одяг з верблюжого волоса і пояс шкіряний на стегнах своїх і їв акриди* та дикий мед. | Бѣ́ же Іоа́ннъ оболче́нъ власы́ велблу́жди, и по́ясъ усме́нъ о чреслѣ́хъ єго́, и яды́й акри́ды и ме́дъ ди́вій. |
|
7
|
7
|
| І проповідував, кажучи: гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його. | И проповѣ́даше, глаго́ля: гряде́тъ Крѣ́плій мене́ вслѣ́дъ мене́, Єму́же нѣ́смь досто́инъ прекло́нься разрѣши́ти реме́нь сапо́гъ Єго́: |
|
8
|
8
|
| Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим. | а́зъ у́бо крести́хъ вы́ водо́ю: То́й же крести́тъ вы́ Ду́хомъ Святы́мъ. |
|
9
|
9
|
| І сталось у ті дні, прийшов Ісус із Назарета галилейського і хрестився від Іоана в Йордані. | И бы́сть во о́нѣхъ дне́хъ, пріи́де Іису́съ от Назаре́та Галіле́йскаго и крести́ся от Іоа́нна во Іорда́нѣ. |
|
10
|
10
|
| І коли виходив з води, зараз же побачив Іоан небеса, що розкривалися, і Духа, Який, мов голуб, сходив на Нього. | И а́біє восходя́ от воды́, ви́дѣ разводя́щася небеса́ и Ду́ха я́ко го́лубя, сходя́ща На́нь. |
|
11
|
11
|
| І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління. | И гла́съ бы́сть съ небесе́: Ты́ єси́ Сы́нъ Мо́й возлю́бленный, о Не́мже благоволи́хъ. |
|
12
|
12
|
| Негайно після того Дух веде Його в пустелю. | И а́біє Ду́хъ изведе́ Єго́ въ пусты́ню. |
|
13
|
13
|
| І пробув Він там у пустелі сорок днів, спокушуваний сатаною, і був із звірами; і ангели служили Йому. | И бѣ́ ту́ въ пусты́ни дні́й четы́редесять, искуша́ємь сатано́ю, и бѣ́ со звѣрьми́: и А́нгели служа́ху Єму́. |
|
14
|
14
|
| Після того ж, як виданий був Іоан, прийшов Ісус до Галилеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого | По преда́ніи же Іоа́нновѣ, пріи́де Іису́съ въ Галіле́ю, проповѣ́дая Єва́нгеліє Ца́рствія Бо́жія |
|
15
|
15
|
| і кажучи, що настав час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє. | и глаго́ля, я́ко испо́лнися вре́мя и прибли́жися Ца́рствіє Бо́жіє: пока́йтеся и вѣ́руйте во Єва́нгеліє. |
|
16
|
16
|
| Проходячи ж біля моря Галилейського, побачив Симона і Андрія, брата Симонового, що закидали неводи в море, бо вони були рибалками. | Ходя́ же при мо́ри Галіле́йстѣмъ, ви́дѣ Си́мона и Андре́а бра́та [того́] Си́мона, вмета́юща мре́жи въ мо́ре: бѣ́ста бо ры́баря. |
|
17
|
17
|
| І сказав їм Ісус: ідіть за Мною, і Я зроблю, що ви будете ловцями людей. | И рече́ и́ма Іису́съ: пріиди́та вслѣ́дъ Мене́, и сотворю́ ва́съ бы́ти ловца́ человѣ́комъ. |
|
18
|
18
|
| І вони відразу ж, покинувши свої сіті, пішли за Ним. | И а́біє оста́вльша мре́жи своя́, по Не́мъ идо́ста. |
|
19
|
19
|
| І, пройшовши звідтіля трохи, Він побачив Якова Зеведеєвого і Іоана, брата його, які також були у човні, лагодили сіті; | И преше́дъ ма́ло отту́ду, узрѣ́ Іа́кова Зеведе́ова и Іоа́нна бра́та єго́, и та́ въ корабли́ стро́яща мре́жа: |
|
20
|
20
|
| і зараз же покликав їх. І вони, залишивши батька свого Зеведея в човні з наймитами, пішли за Ним. | и а́біє воззва́ я́. И оста́вльша отца́ своєго́ Зеведе́а въ корабли́ съ нає́мники, по Не́мъ идо́ста. |
|
21
|
21
|
| І приходять до Капернаума; і незабаром у суботу увійшов Він у синагогу і навчав. | И внидо́ша въ Капернау́мъ: и а́біє въ суббо́ты вше́дъ въ со́нмище, уча́ше. |
|
22
|
22
|
| І дивувалися вченню Його; бо Він учив їх, як Такий, що має владу, а не як книжники. | И дивля́хуся о уче́ніи Єго́: бѣ́ бо учя́ и́хъ я́ко вла́сть имы́й, и не я́ко кни́жницы. |
|
23
|
23
|
| І був у синагозі їхній чоловік, який мав у собі духа нечистого, і закричав: | И бѣ́ въ со́нмищи и́хъ человѣ́къ въ ду́сѣ нечи́сте, и воззва́, |
|
24
|
24
|
| облиш, що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! Знаю Тебе, хто Ти, — Святий Божий. | глаго́ля: оста́ви, что́ на́мъ и Тебѣ́, Іису́се Назаряни́не? Прише́лъ єси́ погуби́ти на́съ: вѣ́мъ Тя́, кто́ єси́, Святы́й Бо́жій. |
|
25
|
25
|
| І заборонив йому Ісус, кажучи: замовкни і вийди з нього. | И запрети́ єму́ Іису́съ, глаго́ля: умолчи́ и изы́ди изъ него́. |
|
26
|
26
|
| І стряс його дух нечистий і, скрикнувши гучним голосом, вийшов з нього. | И стрясе́ єго́ ду́хъ нечи́стый, и возопи́ гла́сомъ вели́кимъ, и изы́де изъ него́. |
|
27
|
27
|
| І вжахнулися всі так, що один одного питали: що це, що це за нове вчення, що Він владно і духам нечистим наказує, і вони слухаються Його? | И ужасо́шася вси́, я́коже стяза́тися и́мъ къ себѣ́, глаго́лющымъ: что́ є́сть сіє́? [и] что́ уче́ніє но́воє сіє́, я́ко по о́бласти и духово́мъ нечи́стымъ вели́тъ, и послу́шаютъ Єго́? |
|
28
|
28
|
| І враз розійшлися про Нього чутки по всій країні Галилейській. | Изы́де же слу́хъ Єго́ а́біє во всю́ страну́ Галіле́йску. |
|
29
|
29
|
| Вийшовши невдовзі з синагоги, прийшли до господи Симона і Андрія, з Яковом та Іоаном. | И а́біє изъ со́нмища изше́дше, пріидо́ша въ до́мъ Си́моновъ и Андре́овъ, со Іа́ковомъ и Іоа́нномъ. |
|
30
|
30
|
| Теща ж Симонова лежала в гарячці; і зразу сказали Йому про неї. | Те́ща же Си́монова лежа́ше огне́мъ жего́ма: и а́біє глаго́лаша Єму́ о не́й. |
|
31
|
31
|
| І, підійшовши, Він підняв її, взявши її за руку; і гарячка зараз же залишила її, і вона почала слугувати їм. | И присту́пль воздви́же ю́, є́мь за ру́ку єя́: и оста́ви ю́ о́гнь а́біє, и служа́ше и́мъ. |
|
32
|
32
|
| Надвечір, коли заходило сонце, приносили до Нього всіх недужих і біснуватих. | По́здѣ же бы́вшу, єгда́ захожда́ше со́лнце, приноша́ху къ Нему́ вся́ неду́жныя и бѣсны́я. |
|
33
|
33
|
| І все місто зібралося біля дверей. | И бѣ́ ве́сь гра́дъ собра́лся къ две́ремъ. |
|
34
|
34
|
| І Він зцілив багатьох, що страждали всякими недугами; вигнав багатьох бісів, і не дозволяв бісам говорити, що вони знають, що Він Христос. | И исцѣли́ мно́ги злѣ́ стра́ждущыя разли́чными неду́ги: и бѣ́сы мно́ги изгна́, и не оставля́ше глаго́лати бѣ́сы, я́ко вѣ́дяху Єго́ Христа́ су́ща. |
|
35
|
35
|
| А вранці, ще затемна, вставши, вийшов і пішов у безлюдне місце і там молився. | И у́тро, но́щи су́щей зѣло́, воста́въ изы́де, и и́де въ пу́сто мѣ́сто, и ту́ моли́тву дѣ́яше. |
|
36
|
36
|
| І поспішили за Ним Симон і ті, що були з Ним, | И гна́ша Єго́ Си́монъ и и́же съ ни́мъ: |
|
37
|
37
|
| і, знайшовши Його, кажуть Йому: всі Тебе шукають. | и обрѣ́тше Єго́, глаго́лаша Єму́, я́ко вси́ Тебе́ и́щутъ. |
|
38
|
38
|
| Він говорить їм: ходімо в найближчі села та міста, щоб Мені і там проповідувати; бо Я для того прийшов. | И глаго́ла и́мъ: и́демъ въ бли́жнія ве́си и гра́ды, да и та́мо проповѣ́мъ: на сіє́ бо изыдо́хъ. |
|
39
|
39
|
| І Він проповідував у синагогах їхніх по всій Галилеї і виганяв бісів. | И бѣ́ проповѣ́дая на со́нмищихъ и́хъ, во все́й Галіле́и, и бѣ́сы изгоня́. |
|
40
|
40
|
| Приходить до Нього прокажений і, благаючи Його та падаючи перед Ним на коліна, говорить Йому: якщо хочеш, можеш мене очистити. | И пріи́де къ Нему́ прокаже́нъ, моля́ Єго́ и на колѣ́ну припада́я предъ Ни́мъ, и глаго́ля Єму́, я́ко, а́ще хо́щеши, мо́жеши мя́ очи́стити. |
|
41
|
41
|
| Ісус, змилосердившись над ним, простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав йому: хочу, очисться. | Іису́съ же милосе́рдовавъ, просте́ръ ру́ку, косну́ся єго́, и глаго́ла єму́: хощу́, очи́стися. |
|
42
|
42
|
| І як тільки сказав, зараз же зійшла з нього проказа, і він став чистим. | И ре́кшу єму́, а́біє отъи́де от него́ прокаже́ніє, и чи́стъ бы́сть. |
|
43
|
43
|
| І, заборонивши йому, негайно відіслав його. | И запре́щь єму́, а́біє изгна́ єго́: |
|
44
|
44
|
| І сказав йому: гляди ж, нікому нічого не кажи, але піди покажись священикові і принеси за очищення твоє, що повелів Мойсей, — на свідчення їм. | и глаго́ла єму́: блюди́, никому́же ничесо́же рцы́: но ше́дъ покажи́ся ієре́єви и принеси́ за очище́ніє твоє́, я́же повелѣ́ Моисе́й, во свидѣ́телство и́мъ. |
|
45
|
45
|
| А він, вийшовши, почав розголошувати і розповідати про подію, яка сталася, так що Ісус не міг уже явно ввійти до міста, але перебував зовні, в безлюдних місцях. І приходили до Нього звідусіль. | О́нъ же изше́дъ нача́тъ проповѣ́дати мно́го и проноси́ти сло́во, я́коже ктому́ не мощи́ Єму́ я́вѣ во гра́дъ вни́ти: но внѣ́ въ пусты́хъ мѣ́стѣхъ бѣ́. И прихожда́ху къ Нему́ отвсю́ду. |
