Глава 7
1
Зібрались до Нього фарисеї і деякі з книжників, які прийшли з Єрусалима,
2
І, побачивши, що деякі з учеників Його їли хліб нечистими, тобто немитими, руками, докоряли їм.
3
Бо фарисеї і всі юдеї не їдять, не вимивши старанно рук, додержуючись передань предків.
4
І після торжища, доки не обмиються, не їдять. Є і багато іншого, чого у них прийнято дотримуватись: обмивання чаш, кухлів, казанів і лавок.
5
Потім питають Його фарисеї і книжники: чому ученики Твої не роблять за переданням предків, а їдять хліб немитими руками?
6
Він сказав їм у відповідь: добре пророкував Ісая про вас, лицемірів, як і написано: люди ці шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене.
7
Марно ж шанують Мене, навчаючи вчень, заповідей людських.
8
Бо ви, залишивши заповідь Божу, дотримуєтесь передання людського, обмиваєте чаші і кухлі і робите багато іншого, до цього подібного.
9
І сказав їм: чи добре, що відкидаєте заповідь Божу, щоб дотримуватися свого передання?
10
Бо Мойсей сказав: шануй батька свого і матір свою; і: хто лихословить на батька або матір, нехай смертю помре.
11
А ви кажете: якщо скаже людина батькові чи матері: «корван», тобто дар Богові те, чим би ти скористався від мене,
12
то вже дозволено нічого не робити для батька свого або матері своєї.
13
Переступаєте слово Боже переданням вашим, яке ви ж і установили; і робите багато чого, до цього подібного.
14
І, покликавши весь народ, говорив йому: слухайте Мене всі і розумійте:
15
нічого нема поза людиною, що входило б у неї і оскверняло її; але те, що виходить з неї, — те й оскверняє людину.
16
Якщо хто має вуха слухати, нехай слухає!
17
І коли Він увійшов у дім від народу, ученики Його спитали Його про притчу.
18
Він сказав їм: невже ви такі нерозумні? Невже не розумієте, що все те, що входить у людину ззовні, не може осквернити її?
19
Бо входить їй не в серце, а в утробу, і виходить геть, чим очищається всяка їжа.
20
Далі сказав: те, що виходить з людини, оскверняє людину.
21
Бо зсередини, від серця людського, виходять лихі помисли, перелюбства, любодійства, вбивства,
22
злодійство, здирство, лукавство, зради, ганебні вчинки, заздрісне око, богохульство, гордощі, безумство, —
23
все це зло зсередини виходить і оскверняє людину.
24
І підвівшись, пішов звідти у краї Тирські та Сидонські; і, увійшовши в дім, не хотів, щоб хтось пізнав Його; але не зміг утаїтися.
25
Бо почула про Нього жінка, в якої дочка мала нечистого духа, прийшла і припала до ніг Його;
26
а жінка та була язичниця, родом сирофінікіянка; і благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
27
Ісус же сказав їй: дай перше насититися дітям, бо недобре взяти хліб у дітей і кинути псам.
28
Вона ж сказала Йому у відповідь: так, Господи; але і пси під столом їдять крихти від дітей.
29
І сказав їй: за це слово, іди; вийшов біс із дочки твоєї.
30
І, прийшовши до свого дому, вона знайшла, що біс вийшов, і дочка лежить на постелі.
31
Вийшовши з країв Тирських і Сидонських, Ісус знову пішов до моря Галилейського через околиці Десятиграддя.
32
І привели до Нього глухого й гугнявого, і благали Його, щоб поклав на нього руку.
33
Ісус, одвівши його одного вбік від народу, вклав пальці Свої у вуха його і, сплюнувши, доторкнувся до його язика.
34
І, звівши очі на небо, зітхнув і сказав йому: «єффафа», тобто відкрийся.
35
І відразу відкрився у нього слух, і розв’язались пута язика його, і почав говорити правильно.
36
І наказав їм, щоб нікому не розповідали. Та скільки Він не забороняв їм, вони ще більше розголошували.
37
І надзвичайно дивувалися, кажучи: все добре робить, — глухим дає чути, і німим — говорити.
