|
Глава 7
|
|
|
1
|
|
| Зібрались до Нього фарисеї і деякі з книжників, які прийшли з Єрусалима, | |
|
2
|
|
| І, побачивши, що деякі з учеників Його їли хліб нечистими, тобто немитими, руками, докоряли їм. | |
|
3
|
|
| Бо фарисеї і всі юдеї не їдять, не вимивши старанно рук, додержуючись передань предків. | |
|
4
|
|
| І після торжища, доки не обмиються, не їдять. Є і багато іншого, чого у них прийнято дотримуватись: обмивання чаш, кухлів, казанів і лавок. | |
|
5
|
|
| Потім питають Його фарисеї і книжники: чому ученики Твої не роблять за переданням предків, а їдять хліб немитими руками? | |
|
6
|
|
| Він сказав їм у відповідь: добре пророкував Ісая про вас, лицемірів, як і написано: люди ці шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене. | |
|
7
|
|
| Марно ж шанують Мене, навчаючи вчень, заповідей людських. | |
|
8
|
|
| Бо ви, залишивши заповідь Божу, дотримуєтесь передання людського, обмиваєте чаші і кухлі і робите багато іншого, до цього подібного. | |
|
9
|
|
| І сказав їм: чи добре, що відкидаєте заповідь Божу, щоб дотримуватися свого передання? | |
|
10
|
|
| Бо Мойсей сказав: шануй батька свого і матір свою; і: хто лихословить на батька або матір, нехай смертю помре. | |
|
11
|
|
| А ви кажете: якщо скаже людина батькові чи матері: «корван», тобто дар Богові те, чим би ти скористався від мене, | |
|
12
|
|
| то вже дозволено нічого не робити для батька свого або матері своєї. | |
|
13
|
|
| Переступаєте слово Боже переданням вашим, яке ви ж і установили; і робите багато чого, до цього подібного. | |
|
14
|
|
| І, покликавши весь народ, говорив йому: слухайте Мене всі і розумійте: | |
|
15
|
|
| нічого нема поза людиною, що входило б у неї і оскверняло її; але те, що виходить з неї, — те й оскверняє людину. | |
|
16
|
|
| Якщо хто має вуха слухати, нехай слухає! | |
|
17
|
|
| І коли Він увійшов у дім від народу, ученики Його спитали Його про притчу. | |
|
18
|
|
| Він сказав їм: невже ви такі нерозумні? Невже не розумієте, що все те, що входить у людину ззовні, не може осквернити її? | |
|
19
|
|
| Бо входить їй не в серце, а в утробу, і виходить геть, чим очищається всяка їжа. | |
|
20
|
|
| Далі сказав: те, що виходить з людини, оскверняє людину. | |
|
21
|
|
| Бо зсередини, від серця людського, виходять лихі помисли, перелюбства, любодійства, вбивства, | |
|
22
|
|
| злодійство, здирство, лукавство, зради, ганебні вчинки, заздрісне око, богохульство, гордощі, безумство, — | |
|
23
|
|
| все це зло зсередини виходить і оскверняє людину. | |
|
24
|
|
| І підвівшись, пішов звідти у краї Тирські та Сидонські; і, увійшовши в дім, не хотів, щоб хтось пізнав Його; але не зміг утаїтися. | |
|
25
|
|
| Бо почула про Нього жінка, в якої дочка мала нечистого духа, прийшла і припала до ніг Його; | |
|
26
|
|
| а жінка та була язичниця, родом сирофінікіянка; і благала Його, щоб вигнав біса з дочки її. | |
|
27
|
|
| Ісус же сказав їй: дай перше насититися дітям, бо недобре взяти хліб у дітей і кинути псам. | |
|
28
|
|
| Вона ж сказала Йому у відповідь: так, Господи; але і пси під столом їдять крихти від дітей. | |
|
29
|
|
| І сказав їй: за це слово, іди; вийшов біс із дочки твоєї. | |
|
30
|
|
| І, прийшовши до свого дому, вона знайшла, що біс вийшов, і дочка лежить на постелі. | |
|
31
|
|
| Вийшовши з країв Тирських і Сидонських, Ісус знову пішов до моря Галилейського через околиці Десятиграддя. | |
|
32
|
|
| І привели до Нього глухого й гугнявого, і благали Його, щоб поклав на нього руку. | |
|
33
|
|
| Ісус, одвівши його одного вбік від народу, вклав пальці Свої у вуха його і, сплюнувши, доторкнувся до його язика. | |
|
34
|
|
| І, звівши очі на небо, зітхнув і сказав йому: «єффафа», тобто відкрийся. | |
|
35
|
|
| І відразу відкрився у нього слух, і розв’язались пута язика його, і почав говорити правильно. | |
|
36
|
|
| І наказав їм, щоб нікому не розповідали. Та скільки Він не забороняв їм, вони ще більше розголошували. | |
|
37
|
|
| І надзвичайно дивувалися, кажучи: все добре робить, — глухим дає чути, і німим — говорити. |
