Глава 13
1
І коли виходив Він з храму, один з учеників Його сказав Йому: Учителю, подивись, які камені і які будівлі!
2
Ісус сказав йому у відповідь: бачиш ці великі будівлі? Все це буде зруйноване, так що не залишиться тут і каменя на камені.
3
І коли Він сидів на горі Елеонській проти храму, то Петро, Яків, Іоан і Андрій запитали Його на самоті:
4
скажи нам, коли це буде, і яке знамення, коли все це має скінчитися?
5
Відповідаючи їм, Ісус почав говорити: бережіться, щоб ніхто не спокусив вас,
6
бо багато хто прийде під іменем Моїм і говоритиме, що це Я; і багатьох спокусять.
7
Коли ж почуєте про війни і воєнні чутки, не жахайтеся: бо належить цьому бути, — але це ще не кінець.
8
Бо постане народ на народ і царство на царство; і будуть землетруси у різних місцях, і будуть голод і заворушення; це — початок хвороб.
9
Стережіться ж ви самі, бо вас видаватимуть на судища і битимуть у синагогах, і перед правителями і царями поставлять вас через Мене, на свідчення перед ними.
10
І всім народам раніш повинно бути проповідане Євангеліє.
11
Коли ж поведуть видавати вас, то не турбуйтесь заздалегідь, що вам говорити, і не обдумуйте; але, що дасться вам у той час, те й говоріть, бо не ви будете говорити, а Дух Святий.
12
Видасть же брат брата на смерть, і батько — дітей; і постануть діти на батьків, і уб’ють їх.
13
І ненавидітимуть вас усі за ім’я Моє; хто ж перетерпить до кінця, той спасеться.
14
Коли ж побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоятиме, де не належить, хто читає, нехай розуміє, тоді хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори;
15
а хто на покрівлі, той нехай не сходить у дім і не заходить узяти щось з дому свого;
16
і хто на полі, нехай не вертається назад взяти одяг свій.
17
Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!
18
Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку.
19
Бо в ті дні буде така скорбота, якої не було від початку творіння, яке вчинив Бог, навіть і донині, і не буде.
20
І коли б Господь не вкоротив тих днів, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних, яких Він обрав, укоротить дні.
21
Тоді, якщо хто скаже вам: ось, тут Христос, або: ось там, — не йміть віри.
22
Бо встануть лжехристи і лжепророки і дадуть знамення і чудеса, щоб спокусити, якщо можливо, і обраних.
23
Ви ж бережіться. Ось, Я наперед сказав вам усе.
24
Але в ті дні, після тієї скорботи, сонце померкне, і місяць не дасть свого світла,
25
і зірки спадуть з неба, і сили небесні похитнуться.
26
І тоді побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах, з силою і славою великою.
27
І тоді Він пошле ангелів Своїх і збере обраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.
28
Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо.
29
Так і ви: коли побачите, що все збувається, знайте, що близько, при дверях.
30
Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде.
31
Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть.
32
Про день же той або про годину ніхто не знає: ні ангели небесні, ні Син, а тільки Отець.
33
Пильнуйте, будьте на сторожі і моліться, бо не знаєте, коли настане час цей.
34
Подібно до того, коли чоловік, відходячи в дорогу і залишаючи свій дім, дав владу слугам своїм, і кожному своє діло, і наказав воротареві пильнувати,
35
так і ви: пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому, ввечері, чи опівночі, чи як півні заспівають, чи вранці.
36
Щоб, коли він несподівано прийде, ви не спали.
37
А що кажу вам, кажу всім: пильнуйте.
