Глава 16
1
Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика.
2
Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі.
3
Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться.
4
Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди.
5
Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху — чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.]
6
Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла.
7
Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею.
8
Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою.
9
Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її.
10
У вустах царя — слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді.
11
Правильні терези і вагові чаші — від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі.
12
Мерзота для царів — діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл.
13
Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить.
14
Царський гнів — вісник смерти; але мудра людина умилостивить його.
15
У світлому погляді царя — життя, і благовоління його — як хмара з пізнім дощем.
16
Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло.
17
Путь праведних — відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою.
18
Погибелі передує гордість, і падінню — пихатість.
19
Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими.
20
Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний.
21
Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання.
22
Розум для тих, хто має його, — джерело життя, а вченість нерозумних — глупота.
23
Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його.
24
Приємна мова — стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток.
25
Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті.
26
Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його.
27
Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий.
28
Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів.
29
Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру;
30
прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він — піч злоби].
31
Вінець слави — сивина, яка знаходиться на шляху правди.
32
Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста.
33
У полу кидається жереб, але всі рішення його — від Господа.
