Глава 8
1
Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій?
2
Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях;
3
вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері:
4
«до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій!
5
Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму.
6
Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда;
7
бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх;
8
усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства;
9
усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання.
10
Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото;
11
тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.
12
Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання.
13
Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу.
14
У мене рада і правда; я розум, у мене сила.
15
Мною царі царюють і володарі узаконюють правду;
16
мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі.
17
Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене;
18
багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда;
19
плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла.
20
Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя,
21
щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.]
22
Господь мав мене початком путі Своєї, раніше творінь Своїх, споконвіку;
23
від віку я помазана, від початку, раніше буття землі.
24
Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, повних води.
25
Я народилася раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів,
26
коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту.
27
Коли Він готував небеса, я була там. Коли Він проводив кругову лінію по лицю безодні,
28
коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні,
29
коли давав морю устав, щоб води не переступали меж його, коли покладав основи землі:
30
тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселячись перед лицем Його в усі часи,
31
радіючи на земному колі Його, і радість моя була із синами людськими.
32
Отже, діти, послухайте мене; і блаженні ті, які зберігають путі мої!
33
Послухайте настанови і будьте мудрі, і не відступайте від них.
34
Блаженна людина, яка слухає мене, пильнуючи щодня біля воріт моїх і стоячи на сторожі біля дверей моїх!
35
тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя, і одержить благодать від Господа;
36
а той, хто грішить проти мене, наносить шкоду душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть».
