Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 18

1
Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного.
2
Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум.
3
З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою — ганьба.
4
Слова вуст людських — глибокі води; джерело мудрости — струменевий потік.
5
Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді.
6
Вуста нерозумного йдуть на сварку, і слова його викликають побиття.
7
Язик нерозумного — загибель для нього, і вуста його — сітка для душі його.
8
[Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати.]
9
Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби.
10
Недбайливий у роботі своїй — брат марнотратцю.
11
Ім’я Господа — міцна вежа: втікає до неї праведник — і у безпеці.
12
Майно багатого — міцне місто його, і як висока огорожа в його уяві.
13
Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі.
14
Хто дає відповідь не вислухавши, той нерозумний, і сором йому.
15
Дух людини переносить її немочі; а вражений дух — хто може підкріпити його?
16
Серце розумного здобуває знання, і вухо мудрих шукає знання.
17
Подарунок у людини дає їй простір і до вельмож доведе її.
18
Перший у позові своєму правий, але приходить суперник його і досліджує її.
19
Жереб припиняє суперечки і вирішує між сильними.
20
Брат, який озлобився, неприступніший за міцне місто, і сварки подібні до запорів замку.
21
Від плоду вуст людини наповнюється утроба її; плодами вуст своїх вона насичується.
22
Смерть і життя — у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його.
23
Хто знайшов [добру] дружину, той знайшов благо й одержав благодать від Господа. [Хто виганяє добру дружину, той виганяє щастя, а хто утримує перелюбницю — божевільний і нечестивий.]
24
З благанням говорить убогий, а багатий відповідає грубо.
25
Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружнім; і буває друг, більш прив’язаний, ніж брат.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.