Глава 20
1
Вино — глузливе, сикера — буйна; і всякий, хто захоплюється ними, нерозумний.
2
Гроза царя — ніби ревіння лева: хто дратує його, той грішить проти самого себе.
3
Шана для людини — відстати від сварки; а всякий дурень задерикуватий.
4
Лінивець узимку не оре: шукає влітку — і немає нічого.
5
Помисли в серці людини — глибокі води, але людина розумна вичерпує їх.
6
Багато хто хвалить людину за милосердя, але правдиву людину хто знаходить?
7
Праведник ходить у своїй непорочності: блаженні діти його після нього!
8
Цар, який сидить на престолі суду, розганяє очима своїми все зле.
9
Хто може сказати: «я очистив моє серце, я чистий від гріха мого?»
10
Неоднакові терези, неоднакова міра, те й інше — мерзота перед Господом.
11
Можна узнати навіть отрока за заняттями його, чи чистою і чи правильною буде поведінка його.
12
Вухо, що чує, й око, що бачить, — і те й інше створив Господь.
13
Не люби спати, щоб тобі не зубожіти; тримай відкритими очі твої, і будеш досита їсти хліб.
14
«Погано, погано», говорить покупець, а коли відійде, хвалиться.
15
Є золото і багато перлів, але дорогоцінне начиння — вуста розумні.
16
Візьми одяг його, оскільки він заручився за чужого; і за стороннього візьми від нього заставу.
17
Солодкий для людини хліб, придбаний неправдою; але після рот її наповниться жорствою.
18
Починання одержують твердість через нараду, і після наради веди війну.
19
Хто ходить переносником, той відкриває таємницю; і хто широко розкриває рот, з тим не спілкуйся.
20
Хто лихословить батька свого і свою матір, того світильник згасне серед глибокої темряви.
21
Спадщина, поспішно захоплена спочатку, не благословиться згодом.
22
Не говори: «я відплачу за зло»; залиш Господу, і Він збереже тебе.
23
Мерзота перед Господом — неоднакові гирі, і неправильні терези — не добро.
24
Від Господа спрямовуються кроки людини; людині ж як дізнатися про шлях свій?
25
Сітка для людини — поспішно давати обітницю, і після обітниці обмірковувати.
26
Мудрий цар розвіє нечестивих і поверне на них колесо.
27
Світильник Господній — дух людини, який випробовує всі глибини серця.
28
Милість і істина охороняють царя, і милістю він підтримує престіл свій.
29
Слава юнаків — сила їх, а прикраса старих — сивина.
30
Рани від побиття — лікування проти зла, й удари, що проникають у нутрощі утроби.
