Глава 19
1
Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж [багатий] із неправдивими вустами, і притім нерозумний.
2
Недобре душі без знання, і хто поспішний ногами, той оступиться.
3
Глупота людини спотворює путь її, а серце її обурюється на Господа.
4
Багатство додає багато друзів, а бідного залишає і друг його.
5
Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується.
6
Багато хто запобігає перед знатними, і всякий — друг людині, яка дає подарунки.
7
Бідного ненавидять усі брати його, тим більше друзі його віддаляються від нього: женеться за ними, щоб поговорити, але і цього немає.
8
Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто спостерігає розважливість, той знаходить благо.
9
Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, загине.
10
Непристойна нерозумному пишність, тим більше рабові панування над князями.
11
Розсудливість робить людину повільною на гнів, і слава для неї — бути поблажливою до провин.
12
Гнів царя — як ревіння лева, а благовоління його — як роса на траву.
13
Нерозумний син — руйнування для батька свого, і сварлива дружина — стічна труба.
14
Дім і майно — спадщина від батьків, а розумна дружина — від Господа.
15
Лінощі занурюють у сонливість, і недбайлива душа буде терпіти голод.
16
Хто зберігає заповідь, той зберігає душу свою, а хто не дбає про путі свої, — загине.
17
Хто благодіє бідному, дає в борг Господу, і Він воздасть йому за благодіяння його.
18
Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся криком його.
19
Гнівливий нехай терпить покарання, тому що, коли пощадиш його, доведеться тобі ще більше карати його.
20
Слухайся поради і приймай викривання, щоб стати тобі згодом мудрим.
21
Багато задумів у серці людини, але відбудеться тільки визначене Господом.
22
Радість людині — добродійність її, і бідна людина краще, ніж неправдива.
23
Страх Господній веде до життя, і хто має його, завжди буде задоволений, і зло не осягне його.
24
Лінивий опускає руку свою у чашу, і не хоче донести її до рота свого.
25
Якщо ти покараєш кощунника, то і простий зробиться розсудливим; і якщо викриєш розумного, то він зрозуміє наставляння.
26
Хто розоряє батька і виганяє матір, — син соромітний і безчесний.
27
Перестань, сину мій, слухати напоумлення про відхилення від висловів розуму.
28
Лукавий свідок знущається із суду, і вуста беззаконних ковтають неправду.
29
Готові суди для кощунників, і побиття — на тіло нерозумних.
