Глава 9
1
Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його,
2
заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу;
3
послала слуг своїх проголосити з височин міських:
4
«хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала:
5
«йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене;
6
залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму».
7
Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого — пляму собі.
8
Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе;
9
дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання.
10
Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум;
11
тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя.
12
[Сину мій!] якщо ти мудрий, то мудрий для себе [і для ближніх твоїх]; і якщо буйний, то один потерпиш. [Хто утверджується на неправді, той пасе вітер, той ганяється за птахами летючими: бо він залишив путі свого виноградника і блукає стежками поля свого; проходить через безводну пустелю і землю, приречену на спрагу; збирає руками безплідне.]
13
Жінка безрозсудна, галаслива, нерозумна, яка нічого не знає,
14
сідає біля дверей дому свого на стільці, на підвищених місцях міста,
15
щоб кликати тих, що проходять дорогою, йдуть прямо своїми шляхами:
16
«хто нерозумний, звернися сюди!» і бідному розумом сказала вона:
17
«води вкрадені солодкі, і прихований хліб приємний».
18
І він не знає, що мерці там, і що у глибині пекла закликані нею. [Але ти відскоч, не барися на місці, не зупиняй погляду твого на ній; бо таким чином ти пройдеш воду чужу. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий, щоб пожити довгий час, і щоб додалися тобі літа життя.]