Глава 3
1
Сину мій! повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай зберігає серце твоє;
2
бо довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі.
3
Милість і істина нехай не залишають тебе: обв’яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалі серця твого,
4
і знайдеш милість і благовоління в очах Бога і людей.
5
Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій.
6
У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої.
7
Не будь мудрецем в очах твоїх; бійся Господа і віддаляйся від зла:
8
це буде здоров’ям для тіла твого і споживою для кісток твоїх.
9
Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх,
10
і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином.
11
Покарання Господнього, сину мій, не відкидай, і не тяготися викриванням Його;
12
бо кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого.
13
Блаженний муж, який здобув мудрість, і людина, яка придбала розум, —
14
тому що надбання її краще за придбання срібла, і прибутку від неї більше, ніж від золота:
15
вона дорожче за дорогоцінне каміння; [ніяке зло не може противитися їй; вона добре відома всім, хто наближається до неї,] і ніщо з бажаного тобою не зрівняється з нею.
16
Довголіття — у правиці її, а в лівій (руці) у неї — багатство і слава; [з уст її виходить правда; закон і милість вона на язиці носить;]
17
путі її — путі приємні, і всі стежки її — мирні.
18
Вона — древо життя для тих, які здобувають її, — і блаженні, які зберігають її!
19
Господь премудрістю заснував землю, небеса утвердив розумом;
20
Його премудрістю розкрилися безодні, і хмари кроплять росою.
21
Сину мій! не випускай їх з очей твоїх; зберігай розсудливість і розважливість,
22
і вони будуть життям для душі твоєї і прикрасою для шиї твоєї.
23
Тоді безпечно підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться.
24
Коли ляжеш спати, — не будеш боятися; і коли заснеш, — сон твій приємним буде.
25
Не убоїшся несподіваного страху і пагуби від нечестивих, коли вона прийде;
26
тому що Господь буде упованням твоїм і збереже ногу твою від уловлення.
27
Не відмовляй у благодіянні нужденному, коли рука твоя в силі зробити його.
28
Не говори другові твоєму: «піди і прийди знову, і завтра я дам», коли ти маєш при собі. [Тому що ти не знаєш, що принесе прийдешній день.]
29
Не замишляй проти ближнього твого зла, коли він без побоювання живе з тобою.
30
Не сварися з людиною без причини, коли вона не зробила зла тобі.
31
Не змагайся з людиною, яка чинить насилля, і не обирай жодного зі шляхів її;
32
тому що мерзота перед Господом розпусний, а з праведними у Нього спілкування.
33
Прокляття Господнє на домі нечестивого, а житло благочестивих Він благословляє.
34
Якщо з кощунників Він насміхається, то смиренним дає благодать.
35
Мудрі успадковують славу, а нерозумні — ганьбу.
